Справа № 420/22056/25
10 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 за результатом якого позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень військової частини НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , щодо розгляду заяви позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , від 28.05.2025 року про виплату грошовогозабезпечення, включаючи додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і охорони, відсічістримування збройної агресії, а також виплатити грошову допомогу на оздоровленняза 2025 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за2025 рік., належні його батьку - сержанту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісті 22.09.2024 року під час виконаннябойового завдання, поблизу населеного пункту Веселе, Курської області;
зобов'язати суб'єкта владних повноважень - військову частину НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , розглянути заяву позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , від 28.05.2025року про виплату грошового забезпечення, включаючи додаткову винагороду забезпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національноїбезпеки і охорони, відсічі стримування збройної агресії, а також виплатити грошовудопомогу на оздоровлення за 2025 рік та матеріальну допомогу для вирішеннясоціально-побутових питань за 2025 рік., належні його батьку - сержанту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісті 22.09.2024 року під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Веселе, Курської області;
зобов'язати суб'єкта владних повноважень - військову частину НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , здійснити виплату позивачу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошовезабезпечення, починаючи з вересня 2024 року, як члену сім'ї військовослужбовцясержанта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісті 22.09.2024 року під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Веселе, Курської області;
стягнути з відповідача суб'єкта владних повноважень - військової НОМЕР_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , на користь позивача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ,понесені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.
В обґрунтування адміністративного позивач зазначає, що відповідно до сповіщення № 181 від 09.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 батько позивача, сержант ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який призваний на військову службу 30.07.2024 року до військовоїчастини НОМЕР_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи відданим військовійприсязі на вірність Українському народу, зник безвісти 22 вересня 2024 року під часвиконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Веселе, Курської області.
28.05.2025 року позивач, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам, затвердженого наказом МОУ від 07.06.2018 року № 260, а також Закону України від 08.10.2024 року № 3995-ХІ «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державних або безвісно відсутніх» звернувся до відповідача військової частини НОМЕР_1 з письмовою заявою про виплату на його картковий рахунок грошового забезпечення, включаючи додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і охорони, відсічі стримування збройної агресії, а також виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік., належні його батьку - сержанту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісті 22.09.2024 року під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Веселе, Курської області.Вищевказана заява позивача з додатками надіслана на електронну адресувідповідача та зареєстрована за вх. № 33340 від 29.05.2025 року.
У відповіді військової частини НОМЕР_1 від 08.06.2025 за вих. № 13407 відповідачзазначає, що «заява про виплату та додані до неї документи подаються у паперовійформі особисто чи на поштову адресу або в електронній формі (за технічної можливості) на адресу електронної пошти чи засобами інформаційно-комунікаційних систем»
Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Ухвалою суду від 11 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому заперечував проти задоволення позову зазначивши, що Відповідачем двічі надавалась відповідь на заяву позивача від 28.05.2025 р (вих. №13407 від 08.06.2025 р та вих. 16771 від 21.07.2025 р).Причому, позивачу роз'яснювався порядок звернення із заявою про виплату грошового забезпечення, документи, які необхідно додати до заяви.Так, у відповіді №16771 від 21.07.2025 р, звернуто увагу позивача, що надісланий електронною поштою документ (заява ОСОБА_1 від 28.05.2025 р) є копією письмового документа, а не оригіналом, роз'яснено основні положення використання електронного цифрового підпису.Повторно рекомендовано заявнику подати заяву необхідні документи до будь-якого зручного за місцем розташування ТЦК та СП, незалежно від місця реєстрації.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Відповідно до сповіщення № 181 від 09.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 батько позивача, сержант ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який призваний на військову службу 30.07.2024 року до військовоїчастини НОМЕР_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи відданим військовійприсязі на вірність Українському народу, зник безвісти 22 вересня 2024 року під часвиконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Веселе, Курської області.
На підставі доповідної записки командира НОМЕР_7 механізованого батальйону військовоїчастини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_8 від 29.09.2024 за вх. № 36881,з метою встановлення обставин та причин, що сприяли зникненню безвісти22.09.2024 начальника лазні польової лазні взводу матеріального забезпеченнявійськової частини НОМЕР_6 сержанта ОСОБА_9 , наказомкомандира військової частини НОМЕР_1 № 1171 від 02.10.2024 призначено службоверозслідування.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 2622 від 15.12.2024службове розслідування було завершено та службовим розслідуванням встановлено,що сержант ОСОБА_7 , начальник лазні польової лазні взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_6 , загинув о 15 год. 48 хв.
20.09.2024 року, виконуючи бойове завдання, згідно бойового наказу командира 2БТГр НОМЕР_8 ОМБр №04/09/16/01 від 16.09.2024, згідно розпорядження командиравійськової частини НОМЕР_1 № 409/100/5/4029 від 15.09.2024 року, внаслідок штурмовихдій противника у районі п.п.Веселе Курської області.
Тіло сержанта ОСОБА_9 не було евакуйовано, а приблизно о 13 год. 57 хв. 22.09.2024 року, внаслідок штурмових дій противника позицію було втрачено.
Відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти заособливих обставин» статус сержанта ОСОБА_9 , начальникалазні польової лазні взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_9 до НОМЕР_10 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 кваліфікованояк зниклий безвісти за особливих обставин з 22.09.2024 року.
01.10.2024 до відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській обл. надійшло повідомлення за вх. №19333 від його матері ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про обставини зникнення безвісти заособливих обставин сержанта ЗСУ ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеси, ідентифікаційний номер НОМЕР_11 .
09.10.2024 року на підставі вищевикладеного повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, в порядку ст.214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань відділом поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській обл. внесені відомості за № 12024162470001271 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
10.12.2024 року, відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти заособливих обставин, сержант ОСОБА_7 набув статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
В лютому 2025 року позивач ОСОБА_11 , який є рідним сином безвісті зниклого сержанта ОСОБА_9 , надав документи та біологічні матеріали слідчому відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській обл. для подальшого проведення молекулярно-генетичної експертизи та поміщення геномної інформації в Електронний реєстр.
25.03.2024 року слідчий СВ відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, розглянувши матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза № 12024162470001271 від 09.10.2024 року ухвалив постанову якою позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , визнано потерпілим.
28.05.2025 року Позивач, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам, затвердженого наказом МОУ від 07.06.2018 року № 260, а також Закону України від 08.10.2024 року №3995-ХІ «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державних або безвісно відсутніх» звернувся до відповідача військової частини НОМЕР_1 з письмовою заявою про виплату на його картковий рахунок грошового забезпечення, включаючи додаткову винагороду забезпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і охорони, відсічі стримування збройної агресії, а також виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік., належні його батьку - сержанту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зникбезвісті 22.09.2024 року під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Веселе, Курської області.
До вказаної заяви позивачем долучено:
Копія паспорта ОСОБА_1 ;
Копія ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ;
Копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ;
Копія витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти заособливих обставин від 13.02.2025.;
Копія довідки банківського реквізиту.;
Вищевказана заява позивача з додатками надіслана на електронну адресу відповідача та зареєстрована за вх. № 33340 від 29.05.2025 року.
У відповіді військової частини НОМЕР_1 від 08.06.2025 за вих. № 13407 відповідачзазначає, що «заява про виплату та додані до неї документи подаються у паперовій формі особисто чи на поштову адресу або в електронній формі (за технічної можливості) на адресу електронної пошти чи засобами інформаційно-комунікаційних систем». Відповідач, рекомендував позивачу звернутись до РТЦК а СП для формування повногопакету документів з подальшим пересиланням документів до військової частини НОМЕР_1 засобами електронного зв'язку.
Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 2 Закону №2011-XII, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Частиною 1 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У відповідності до частин 2-4 статті 9 Закону №2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону № 2011-XII (в редакції станом на час зникнення безвісти та полону чоловіка позивачки) за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:
дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Водночас, Законом України «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 3995-ІХ від 08.10.2024 (далі - Закон № 3995-ІХ) щодо грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» (набрав чинності з 20.01.2015, введено в дію 01.02.2025) пункт 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в такій редакції:
«За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.
Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).
Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.
Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п'ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини.
Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення.».
Також на виконання положень абзацу восьмого пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 15.04.2025 № 449, якою вніс зміни, зокрема у постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти» від 30.11.2016 № 884 (далі - Порядок № 884, в редакції постанови від 15.04.2025 № 449), виклавши Порядок № 884 у новій редакції.
Згідно з пунктами 1 та 2 Порядку № 884 цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки, розвідувального органу Міноборони, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти (далі - військовослужбовці), особі (особам), визначеній (визначеним) військовослужбовцем в особистому розпорядженні, складеному на випадок захоплення в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, про виплату грошового забезпечення особі (особам) за його вибором із зазначенням розмірів часток таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону), та особам, зазначеним в абзацах четвертому і п'ятому пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - визначені особи).
За військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Пунктом 6 Порядку №884, серед іншого, визначено, що виплата грошового забезпечення здійснюється:
особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями;
у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені);
у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.
У разі неподання визначеними особами заяв про виплату належне не виплачене грошове забезпечення визначеним особам та військовослужбовцям: виплачується військовослужбовцям з дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах; включається до складу спадщини з дати складення актового запису про смерть.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви про виплату грошового забезпечення (далі - заява про виплату) додаються такі документи:
копія паспорта громадянина України або копія тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - копія паспортного документа іноземця або копія документа, що посвідчує особу без громадянства, копія посвідки на постійне/тимчасове проживання, копія посвідчення біженця або копія іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України);
копія документа, що засвідчує реєстрацію заявника у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків із зазначеного Реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
копія свідоцтва про шлюб або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу - для виплати грошового забезпечення дружині (чоловікові);
копія свідоцтва про народження дитини або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців;
копія документа, що підтверджує:
- призначення особи опікуном, піклувальником малолітньої (неповнолітньої) дитини військовослужбовця, усиновлення такої дитини, - для виплати грошового забезпечення законним представникам на малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців або дітей військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку);
- призначення військовослужбовця опікуном, піклувальником повнолітніх дітей, рідних братів (сестер) чи їх усиновлення, - для виплати грошового забезпечення повнолітнім дітям військовослужбовців, їх рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці;
- встановлення інвалідності, - для виплати грошового забезпечення дітям військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам;
копія свідоцтва про народження військовослужбовців або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців;
копія рішення суду про поновлення батьківських прав - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців, які були позбавлені батьківських прав стосовно військовослужбовців;
копія свідоцтва про смерть особи, яка має право на отримання грошового забезпечення (за наявності), - для перерахунку частки виплати грошового забезпечення;
інформація про назву банку та номер поточного банківського рахунка (у форматі IBAN) - для зарахування грошового забезпечення визначеній особі.
Заява про виплату та додані до неї документи подаються у паперовій формі особисто чи на поштову адресу або в електронній формі (за технічної можливості) на адресу електронної пошти чи засобами інформаційно-комунікаційних систем.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає заяву про виплату та додані до неї документи і приймає рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам або про відмову у виплаті грошового забезпечення.
Рішення про виплату або відмову у виплаті грошового забезпечення у письмовій формі доводиться до відома заявника протягом 15 календарних днів з дня подання заяви про виплату з обов'язковим зазначенням підстави у разі відмови у такій виплаті.
За встановленими обставинами, позивач звернувся із заявою до військової частини НОМЕР_1 , яку надіслав на електронну адресу військової частини 28.05.2025.
Судом встановлено, що Позивач надав повний пакет документів, а саме:
Свідоцтво про народження, яке підтверджує родинний зв'язок;
Паспортні дані;
Заяву з IBAN-рахунком;
Копію сповіщення про зникнення військовослужбовця;
Інші документи, що відповідають вимогам Постанови №884.
За положеннями пункту 5 Порядку № 884 командир (начальник, керівник)військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днівподані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплатігрошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовійформі.
У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаютьсяпідстави для такої відмови.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймаєрішення про відмову у виплаті у разі:
подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку;
подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку;
подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту6 цього Порядку;
з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільноїздачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини(установи, організації), місця служби або дезертирування.
Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв'язку зподанням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутисядо командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації)повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.
Проте відповідачем не прийнято відповідного, обґрунтованого рішення ані про відмову у задоволенні заяви позивача, ані про відмову у здійсненні виплати позивачу починаючи з вересня 2024 року, як члену сім'ї військовослужбовця який зник безвісті 22.09.2024 року під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Веселе, Курської області.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_2 28.05.2025 року про виплату грошового забезпечення, включаючи додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і охорони, відсічі стримування збройної агресії, а також виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік., належні його батьку - сержанту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісті 22.09.2024 року під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Веселе, Курської області.
Вважаючи бездіяльність відповідача та не розгляд заяви по суті суд вважає належним способом захисту прав позивача зобов'язання суб'єкта владних повноважень - військову частину НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , розглянути заяву позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , від 28.05.2025 року про виплату грошового забезпечення, включаючи додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і охорони, відсічі стримування збройної агресії, а також виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік., належні його батьку - сержанту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісті 22.09.2024 року під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Веселе, Курської області та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень - військову частину НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , здійснити виплату позивачу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошове забезпечення, починаючи з вересня 2024 року, як члену сім'ї військовослужбовця сержанта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісті 22.09.2024 року під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Веселе, Курської області, суд вважає передчасними, оскільки відповідачем його заяву розглянуто не було, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 1211,20 грн. судового збору. З урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті 605,60 грн. сплаченого судового збору.
До суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі в якому просить зупинити провадження у справі №420/22056/25 позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії до набрання законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/14322/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування якого зазначено, що розгляд даної справи об'єктивно неможливий до вирішення справи № 420/14322/25, оскільки, наказ командира військової частини про виплату грошового забезпечення військовослужбовця, особам, які мають на це право, є актом індивідуальної дії, дія якого вичерпується його виконанням.
Розглянувши дане клопотання суд зазначає наступне.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 рокуу справі №420/14322/25 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено повністю.
Оскільки рішення суду від 26 червня 2025 року у справі №420/14322/25 набрало законної сили підстави для зупинення провадження по даній справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Військова частина НОМЕР_1 про зупинення провадження по справі - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_2 від 28.05.2025 року про виплату грошового забезпечення, включаючи додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і охорони, відсічі стримування збройної агресії, а також виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік., належні його батьку - сержанту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісті 22.09.2024 року під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Веселе, Курської області.
Зобов'язати суб'єкт владних повноважень - військову частину НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), розглянути заяву позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), від 28.05.2025 року про виплату грошового забезпечення, включаючи додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і охорони, відсічі стримування збройної агресії, а також виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік., належні його батьку - сержанту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісті 22.09.2024 року під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Веселе, Курської області та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.С. Єфіменко