Справа № 420/24636/25
10 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Каравана Р.В.
за участю секретаря судового засідання - Мілєвої М.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2.,
розглянув у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 22.07.2025 через систему «Електронний суд» звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований канцелярією суду 23.07.2025), у якому просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про взяття на військовий облік, визначення статусу «військовозобов'язаний», присвоєння звання, військо-облікової спеціальності та порушення правил військового обліку;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані щодо гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про взяття на військовий облік, визначення статусу «військовозобов'язаний», присвоєння звання, військо-облікової спеціальності та порушення правил військового обліку;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 включити до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про виключення з військового обліку на підставі рішення лікарняної комісії від 05.03.1997 року;
стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 моральної шкоди у розмірі триста п'ять тисяч гривень;
стягнути з Відповідача всі судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 07 травня 1996 року, позивач на підставі акту Київської міжрайонної медико-соціальної комісії міста Одеси №324 отримав статус дитини інваліда І групи з дитинства на безстроковій основі, з висновком - потреба в постійній сторонній допомозі, що засвідчується довідкою МСЕ №129263 від 07.05.1996 року.
Рішенням лікарняної комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.03.1997 року був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку по ст. 70-а Наказу МО України №2 від 04.01.1994 року (набута кістково-м'язова деформація із значним порушенням функцій).
Відомості про виключення з військового обліку на підставі рішення лікарської комісії були внесені до тимчасового посвідчення (назамість військового квитка) № НОМЕР_3 від 23.07.1997 року тільки 22.09.2000 року з визначенням про вказаний факт як у самому тимчасовому посвідченні так і в паспорті гр. України серії НОМЕР_4 .
На аркуші 7 паспорту в розділі «Особливі відмітки» міститься штамп від 07.06.1997 року - «військовозобов'язаний», а вже штампом від 22.09.2000 року вказано статус - «невійськовозобов'язаний».
25.09.2024 року, під час перетину кордону, за вказівкою представника прикордонної служби, був змушений завантажити додаток «Резерв+», який вказав, що відносно мене відсутні відомості: про присвоєння номеру в реєстрі Оберіг, звання, місце обліку (ТЦК та СП) та в цілому зазначено - «не на обліку». В травні 2025 року на додаток «Резерв+» надійшло повідомлення про зміни уточних даних з пропозицією оновити документ. Після оновлення даних, він отримав відомості, що 05.02.2009 року був взятий на військовий облік.
Позивачемна офіційну електронну адресу листування (ІНФОРМАЦІЯ_12) Міністерства оборони України було надіслано заяву про вжиття заходів від 17.06.2025 року з додатками, яка зареєстрована 19.06.2025 року (через Урядовий контакт центр «Урядова гаряча лінія»).
Як стало відомо вищезазначені заяви з додатками, що підписані КЕП були скеровані на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 , що засвідчується змістом отриманого листа від 07.07.2025 року №943/13348, згідно якого позивачу було запропоновано для вирішення питання особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 , попередньо записавшись до електронної черги за визначеним посиланням.
Одночасно одна з аутентичних заяв потрапила до ІНФОРМАЦІЯ_7 (Відповідача), що посвідчується змістом листа №6052 від 03.07.2025 року.
Вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, вчиняючи дії щодо внесення недостовірних даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про:
- взяття на військовий облік без звернення Позивача до 05.02.2009 року;
- визначення статусу «військовозобов'язаний», за наявності не спростованого статусу невійськовозобовязаний та виключеного з військового обліку Позивача;
- присвоєння звання та військо-облікової спеціальності;
- порушення позивачем правил військового обліку, без притягнення позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку - допустив порушення його прав та інтересів, які підлягають судовому захисту шляхом визнання таких дій відповідача протиправними.
Окрім того, вказує, що за наслідками вказаних протиправних дій виникли правові підстави для стягнення з Відповідача моральної шкоди, що заподіяна діями останнього на суму 305000,00 гривень.
Відповідач з поданим позовом не погодився, вважає його необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. У поданому до суду відзиві зазначає, що Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 - військова-облікова спеціальність 956 647А, ІІ категорії рядового складу, військове звання - солдат.
Взяття на облік Позивача здійснено автоматично, та у відповідності до Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів № 932.
Вважає, що Відповідач не здійснював дій щодо внесення відомостей до Реєстру стосовно Позивача про взяття на військовий облік, визначення статусу «військовозобов'язаний», присвоєння звання та військово-облікової спеціальності, відповідно здійснювати розгляд питання щодо визнання протиправності дій вважає недоцільним.
Разом з тим, Порядок № 932 не передбачає порядку виключення з військового обліку осіб, які були поставленні на такий облік. Натомість порядок виключення з військового обліку передбачений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 (далі за текстом - Порядок № 1487), шляхом звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації/проживання.
Зазначає, що станом на сьогодні існує процедура перевірки постанов ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних, яка врегульована наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яка позивачем не була дотримана, що позбавляє відповідача внести відомості до Реєстру про виключення з військового обліку Позивача.
Вказує, що позовна вимога щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача моральної шкоди у розмірі триста п'ять тисяч гривень не підлягає задоволенню, так як жодних протиправних дій відносно нього не вчинено.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що згідно відомостей облікової картки від 02.08.2025 року, що була долучена Відповідачем до відзиву на позовну заяву вбачається, що Позивач прийнятий на військовий облік 01.04.2025 року (Розділ VIII «Відмітки про прийняття і зняття (виключення) з обліку»), що повністю суперечить змісту облікової картки (8) * НОМЕР_5 , де зазначено, що Позивач взятий на військовий облік 05.02.2009 року о 00:00 годині у ІНФОРМАЦІЯ_3 , з підстав - абз. 11 п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий облік та військову службу».
Стаття 37 Закону України «Про військовий облік та військову службу» в діючій редакції від 04.06.2008 року, станом на час «взяття на облік» 05.02.2009 року - не містила абз.11 пункту 2 частини 1, а була обмежена 7 абзацом.
Вказана обставина виключає можливість посилання на норму закону, що була відсутня на момент взяття на військовий облік у 2009 році.
Вважає, що Відповідач під час виконання Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Постанова КМУ №932 від 16.08.2024 року) мав узгодити її «реалізацію» з профільним законом - Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», в т. ч. з нормою абз. 11 п.2 частини 1 ст. 37 Закону, через визначення правомірності включення на військовий облік особи, яка вже з нього виключена та яка раніше перебувала на ньому.
Аргументація Відповідача щодо правомірності включення Позивача на військовий облік через необхідність виконання Порядку №932, не узгоджується з прямою нормою Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та спеціалізованим Порядком, що затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року.
Пунктом 20 відповідного Порядку зазначається, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Натомість Відповідач так і не надав належних і допустимих доказів, які б свідчили, що останній поставив Позивача на військовий облік за наявності відомостей паспорту та військового квитка.
Позивач перед зверненням до суду вживав належні і допустимі заходи з поновлення порушеного права, через надсилання звернення - заяви про вжиття заходів від 17.06.2025 року з додатками, що скерована на офіційну електронну адресу листування (ІНФОРМАЦІЯ_12 ) МОУ 17.06.2025 року та заявою про вжиття заходів від 17.06.2025 року, яка зареєстрована 19.06.2025 року.
Вказує, що як визначено самим Відповідачем - Позивач був включений на військовий облік 05.02.2009 року, що не узгоджується з фактичними обставинами справи та вказує на відсутність у Позивача військового обов'язку, в т. ч. обовязку з постановки на військовий облік.
Вважає доводи Відповідача, що визначені ним у відзиві на позовну заяву від 02.10.2025 року необґрунтованими та такими, що суперечать дійсним обставинам справи та вказають на протиправність поведінки Відповідача, що визначено поданою позовною заявою Позивача.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою суду від 31.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали.
В ухвалі від 31.07.2025 судом визначено спосіб усунення виявлених недоліків, а саме шляхом надання до суду обгрунтований розрахунок моральної шкоди, або подати уточнену позовну заяву та її копію для відповідача.
04.08.2025 представником позивача через систему «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків (зареєстрована канцелярією суду 05.08.2025) відповідно до якої на виконання ухвали суду надано розрахунок сум стягнення моральної шкоди від 04.08.2025 року.
Ухвалою суду від 13.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 15.08.2025 призначено судове засідання для розгляду заяви позивача про забезпечення доказів у справі 420/24636/25 на 19.08.2025 року о 14 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 19.08.2025 у задоволенні заяви позивача про забезпечення доказів у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Ухвалою суду від 19.08.2025 заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог у справі № 420/24636/25 - повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою суду від 19.08.2025 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження до розгляду справи №420/24636/25 за правилами загального позовного провадження.Призначено судове засідання по справі на 11 год. 00 хв. 08.09.2025.
Ухвалою суду від 25.08.2025 клопотання позивача ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Надано можливість позивачу ОСОБА_1 взяти участь у судовому засіданні призначеному на 08.09.2025 об 11:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - комплекс технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Протокольною ухвалою суду від 08.09.2025 відкладено підготовче провадження та призначено наступне судове засідання на 11 год. 00 хв. 03.10.2025 року.
25.09.2025 позивачем через систему «Електронний суд» подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення «Електронний суд», яка зареєстрована канцелярією суду 26.09.2025.
Ухвалою суду від 01.10.2025 клопотання позивача ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.
Надано можливість позивачу ОСОБА_1 взяти участь у судовому засіданні призначеному на 03.10.2025 об 11:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення «Електронний суд».
Протокольною ухвалою суду від 03.10.2025 відкладено підготовче провадження та призначено наступне судове засідання на 14 год. 00 хв. 13.10.2025 року.
03.10.2025 позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву про проведення судових засідань у справі №420/24636/25 для заявника, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів та системи «EasyCon» з використанням електронного цифрового підпису та офіційної адреси - ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка зареєстрована канцелярією суду 06.10.2025.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.
Надано можливість позивачу ОСОБА_1 приймати участь у судових засіданнях у справі №420/24636/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення «Електронний суд».
Протокольною ухвалою суду від 13.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті по вказаній справі на 11 год. 00 хв. 22.10.2025.
Протокольною ухвалою суду від 22.10.2025 оголошено перерву та призначено розгляд справи по суті по вказаній справі на 11 год. 00 хв. 31.10.2025.
В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, вказані у заявах по суті справи та своїх письмових поясненнях.
Представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити, наголошуючи на протиправності спірних рішень, прийнятих відповідачем.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити.
Протокольною ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав ухвалення та проголошення рішення до 15 год. 00 хв. 10 листопада 2025 року.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд, дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі
Згідно довідки МСЕ №129263 від 07.05.1996 ОСОБА_1 , 1980 р.н. отримав статус дитини інваліда І групи з дитинства на безстроковій основі.
Актуальність вказаних даних також засвідчується посвідченням про призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства серія ДДА №260463, що видано Департаментом соціальної сімейної політики та охорони здоров'я Білгород-Дністровської міської ради.
Згідно відостей паспорту ОСОБА_1 останній був виписаний з села Авидівка 09.01.1997 року. Згідно відмітки від 27.10.1997 року ОСОБА_1 був прописаний в АДРЕСА_1 .
Як свідчать матеріали справи ІНФОРМАЦІЯ_9 на ім'я ОСОБА_1 було оформлено тимчасове посвідчення (замість військового квитка) № НОМЕР_3 від 23.07.1997 року в якому зазначено, що його видано з виключенням.
Згідно відмітки у тимчасовому посвідченні рішенням лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.03.1997 року по ст. 70-а Наказу МО України №2 від 04.01.1994 року був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
У паспорті ОСОБА_1 міститься відмітка ІНФОРМАЦІЯ_10 від 07.07.1997 - військовозобов'язаний, а також відмітка ІНФОРМАЦІЯ_10 від 22.09.2000 - невійськовозобов'язаний.
Згідно скрін-шотів з додатку «Резерв+» від 25.09.2024 вбачається, що інформація в реєстрі «Оберіг» неповна, відсутні відомості: про присвоєння номеру в реєстрі Оберіг, звання, місце обліку (ТЦК та СП) та в цілому зазначено - «не на обліку». Запропоновано звернутись в ТЦК за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних.
Згідно розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 23.05.2025 ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата взяття на облік 05.02.2009, категорія обліку - військовозобов'язаний.
Згідно роздруківки відомостей з Резерв+ від 22.07.2025 ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 ; категорія обліку - військовозобов'язаний; група інвалідності 1 група, яка діє до 31.12.2999; причина - внаслiдок iнвалiдностi з дитинства; звання - солдат; ВОС 956647 будiвельних робiт, робiтник пiдсобний.
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_11 Міністерства оборони України 17.06.2025 року надіслав заяву про вжиття заходів від 17.06.2025 року, в якій зокрема просив:
- вжити заходів з виключення даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно відомостей про громадянина України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про перебування на військовому обліку, набуття статусу військовозобов'язаного, звання, ВОС, відомостей про номер в реєстрі Оберіг та інших дій що призведуть до поновлення визначеного статусу особи станом на 22.09.2000 року;
- в разі неможливості самостійно здійснити заходи запропоновані пунктом 2 прохальної частини цієї заяви - доручити виконання уповноваженим структурам, про що проінформувати заявника додатково;
- з метою недопущення порушення прав громадян (осіб з інвалідністю) що виключені з військового обліку, вжити заходів з усунення недоліків, які викликанні дією Постанови КМУ №932 від 16.08.2024 року (в редакції від 11.04.2025 року) через ініціалізацію внесення змін та приведення її до вимог чинного законодавства.
До вказаної заяви були долучені: довідка МСЕ №129263 від 07.05.1996 року; пенсійне посвідчення серії НОМЕР_6 ; тимчасове посвідчення № НОМЕР_3 від 23.07.1997 року; паспорт серії НОМЕР_4 ; скріншот з програми «Резерв+» станом на 25.09.2024 року; ВОД сформований 23.05.2025 року; ВОД сформований 10.06.2025 року; розширенні данні з ЄДРПВР станом на 23.05.2025 року.
Як вбачається з матеріалів справи, вказана заява була надіслана за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_5 , який листом від 07.07.2025 року №943/13348 повідомив, що для звірки та уточнення облікових даних (внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів) згідно чинного законодавства військовозобов'язані повинні особисто прибувати з обліковими документами, що засвідчують особу та належність до виконання військового обов'язку, до свого районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації. За необхідністю вони проходять медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби. Документи, надіслані поштою, не розглядаються.
Для вирішення поставленого питання заявнику, необхідно з усіма необхідними документами особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 , попередньо записавшись в електронну чергу на сайті Міністерства оборони України (https://q.mod.gov.ua/registration-place).
Окрім того, вказана заява була надіслана за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_6 , який листом №6052 від 03.07.2025 року повідомив, що вiдповiдно до вимог пункту 17-1 Порядку реалiзацiї експериментального проекту з автоматичної верифiкацiї та перевiрки вiдомостей про призовникiв, вiйськовозобов'язаних та резервiстiв, затвердженого постановою КМУ № 932 вiд 16.08.2024 відомостi стосовно позивача внесенi до Єдиного державного реестру призовникiв, вiйськовозобов язаних та резервiстiв та здiйснено автоматичне взяття на вiйськовий облiк, шляхом електронної iнформацiйної взаемодiї Єдиного державного демографiчного реестру, вiдомчої iнформацiйної системи ДМС, iнших iнформацiйних систем, реестрiв та баз (банкiв) даних вiдповiдно о статтi 14 Закону Украi'ни «Про Єдиний державний реестр призовникiв, вiйськовозобов 'язаних та резервiстiв» та Єдиного державного реестру призовникiв, вiйськовозобов'язаних та резервiстiв з використанням засобiв системи електронної взаемодiї державних електронних iнформацiйних ресурсiв «Трембiта».
З урахуванням викладено, питания щодо виключення з вiйськовоrо облiку призовникiв, вiйськовозобов'язаних та резервiстiв у районних (мiських) територiальних центрах комплектування та соцiальної пiдтримки здійснюються вiдповiдно до вимог Закону України «Про вiйськовий обов'язок i військову службу».
Як свідчать матеріали справи позивача зареєструвався в електронній черзі і отримав квиток №1666 на заброньоване місце прийому на 22.07.2025 року о 09-00 годині.
Згідно долученої до матеріалів справи облікової картки ОСОБА_1 останній був взяти на військовий облік 01.04.2025 в автоматичному режимі, в графі ступінь придатності вказано - інвалід.
Згідно електронної облікової картки на ОСОБА_1 № НОМЕР_5 в графі службові відмітки зазначено: автоматичне взяття на облік згідно змін від 01.04.25 до постанови КМУ №932; знятий з розшуку відповідно до протоколу №1253/1761 від 02.08.25.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Преамбулою Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частин другої, третьої статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно із частиною десятою статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII (в редакції чинній на момент взяття позивача на військовий облік в 1997 році та виключеня з нього) Щодо загального військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які проходять допризовну підготовку до
приписки їх до призовних дільниць;
призовники - особи, які приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
службовці за призовом - особи, які проходять альтернативну
(невійськову) службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі;
невійськовозобов'язані - особи, не взяті на військовий облік або зняті з нього.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 37 Закону №2232-XII для оформлення взяття на військовий облік усі військовослужбовці та особи, які служили за призовом і звільнені в запас, після повернення до місця проживання зобов'язані у триденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів.
В разі зміни місця проживання на строк більш як півтора місяця, вибуття у службові відрядження, на навчання, у відпустку або на лікування на строк більше трьох місяців військовозобов'язані та призовники повинні знятися з військового обліку за місцем проживання, а після прибуття на нове постійне або тимчасове місце проживання - стати у триденний строк на військовий облік.
У воєнний час виїзд військовозобов'язаних і призовників з місця постійного проживання без дозволу районного (міського) військового комісаріату забороняється.
За приписами ч. 4 ст. 37 Закону №2232-XII зняттю з військового обліку підлягають громадяни:
а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до
військової служби із зняттям з військового обліку;
б) які досягли граничного віку перебування в запасі;
в) призвані або прийняті на військову службу;
г) взяті на спеціальний облік Міністерства внутрішніх справ
України у зв'язку з призначенням на посади рядового або
начальницького складу органів внутрішніх справ чи зарахуванням
курсантами і слухачами вищих навчальних закладів Міністерства
внутрішніх справ України;
д) які вибули на постійне місце проживання за межі України;
е) померлі.
Статтею 70 а) Додатку № 1 «Розклад хвороб і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби в Збройних Силах України» наказу МО України № 2 від 04.01.1994 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України» (в редакції чинній на 1997 рік) визначено хірургічні хвороби суглобів, остеопатії і на буті кістково-м'язові деформації (внутрішньо-суглобні ураження колінного суглобу, інші ураження і хворобисуглобів, остеомієліт, неріостит та інші інфекційні ураження кісток, деформуючий остеїтостеопатит, остеохондропатії, інші хвороби кісток і хрящів) із значним порушенням функцій, які є підставою для визнання осіб непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку.
З урахування вказаних положень діючого законодавства та з урахування наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що відповідача в 1997 році за наслідками проведеної медичної комісії було визнано непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, а тому останній набув статусу невійськовозобов'язаного в розумінні Закону №2232-XII.
Повертаючись до суті спірних правовідносин щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про взяття на військовий облік, визначення статусу «військовозобов'язаний», присвоєння звання, військо-облікової спеціальності та порушення правил військового обліку суд зазначає наступне.
Законом України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII) було визначено правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Положення Закону № 1951-VIII не містили вимог щодо оцифрування даних щодо осіб, які були виключені з військового обліку до набуття ним чинності, а тому в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів були відсутні відомості щодо ОСОБА_1 .
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 було взято на військовий облік в автоматичному режимі 01.04.2025 відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України № 932 вiд 16.08.2024 «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно п. 1 вказаної постанови Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Державної міграційної служби, Адміністрації Державної прикордонної служби, Генерального штабу Збройних Сил стосовно реалізації протягом року з дня набрання чинності цією постановою експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - експериментальний проект).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений і триває до даного часу.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що до основних завдань Кабінету Міністрів України зокрема належать здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки України, громадського порядку, боротьби із злочинністю, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Отже Кабінет Міністрів України під час прийняття постанови № 932 вiд 16.08.2024 діяв у межах наданий його повноважень та наведені у вказаній постанові приписи були обов'язковими до виконання відповідачем.
Вказаної постановою КМУ було затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 932).
Відповідно до приписів п. 3 Порядку № 932 метою експериментального проекту є оптимізація та верифікація відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом обміну інформацією в цілях національної безпеки та оборони України.
Згідно з п. 5 Порядку № 932 перелік відомостей про громадян України чоловічої статі віком від 16 до 25 років, які підлягають взяттю на військовий облік, формується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів з такої інформації:
1) відцифрований образ обличчя особи;
2) прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності);
3) дата народження;
4) місце народження;
5) стать;
6) місце проживання та місце перебування;
7) реквізити паспорта громадянина України або документа, що дає право громадянину України на виїзд за кордон (серія та/або номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії);
8) відомості про громадянство;
9) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
10) реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
11) відомості про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну;
12) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності (зокрема групу інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність, а також відомості, внесені відповідно до пунктів 4, 8, 8-1 і 18 цього Порядку).
Відповідно до приписів п. 11-1 Порядку № 932 стосовно громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які звернулися до відокремленого підрозділу до 24 квітня 2024 р. (включно) для оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон та їх не отримали, ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1-11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, та з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.
На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого цього пункту, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки здійснюється взяття зазначених осіб на військовий облік з формуванням військово-облікового документа в електронній формі.
Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому цього пункту, здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки за зареєстрованим/ задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.
Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Суд зауважує, що в наявних в матерілах справи Розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервісті від 23.05.2025 щодо ОСОБА_1 містяться дані щодо отримання останнім 28.02.2018 закордонного паспорту.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відомості щодо ОСОБА_1 були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів за наслідками отримання відповідної інформації від ДМС.
Окрім того, за приписами п. 8-1 Порядку № 932 відомості про наявність інвалідності можуть вноситися до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно- комунікаційними системами за запитом особи з інвалідністю через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
За наявності технічної можливості обмін відомостями про встановлення, зміну групи інвалідності (зокрема групу інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність) здійснюється в порядку електронної інформаційної взаємодії між Єдиною інформаційною системою соціальної сфери та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Особи, щодо яких шляхом електронної інформаційної взаємодії отримана інформація про наявну інвалідність, не підлягають направленню на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, зокрема з метою взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі.
Як свідчать дані з військово-облікового документи позивача з застосунку «Резерв+» від 22.07.2025 у останньому відображається інформація про наявність у позивача iнвалiдності 1-ї групи внаслідок інвалідності з дитинства.
З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач під час взяття ОСОБА_1 на військовий облік в автоматичному режимі діяв у повній відповідності до вимог Порядку № 932, а тому суд не вбачає підстав для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про взяття на військовий облік, визначення статусу «військовозобов'язаний», присвоєння звання, військо-облікової спеціальності та порушення правил військового обліку.
У той же час, як свідчать матеріали справи відповідачу 03.07.2025 було достеменно відомо про надсилання позивачем заяви про вжиття заходів від 17.06.2025 року з відповідними додатками, які свідчили про наявність у позивача статусу невійськовозобов'язаного, про що свідчить лист останнього №6052 від 03.07.2025 року.
Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:
1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Частиною 5 статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII).
За змістом статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов'язку; с відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях. (стаття 8 Закону № 1951-VIII)
Відповідно до статті 9 Закону № 1951-VIII, призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Згідно з частиною 1 статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України та їх задоволення шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 щодо не вжиття заходів з виключення даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про взяття на військовий облік, визначення статусу «військовозобов'язаний», присвоєння звання, військо-облікової спеціальності та порушення правил військового обліку.
Порушене право позивача підлягає відновленню шляхом:
зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про взяття на військовий облік, визначення статусу «військовозобов'язаний», присвоєння звання, військо-облікової спеціальності та порушення правил військового обліку;
зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 включити до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про результати проходження військово-лікарської експертизи від 05.03.1997 року щодо визнання ОСОБА_1 непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку.
Щодо позовних вимог про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 моральної шкоди у розмірі триста п'ять тисяч гривень суд зазначає наступне.
Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 804/2252/14, від 21.02.2019 у справі № 670/499/16-а, від 28.02.2019 у справі № 804/7085/16.
Суд зауважує, що позивачем заявлені вимоги щодо стягнення моральної шкоди на загальну суму 305000,00 гривень, які були обраховані останнім наступним чином:
34000,00 гривень моральної шкоди (еквівалент відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію з боку посадових осіб органів державної влади, ст. 210-1 КУАП), що складають 2000 н.м.д.г. за моральні страждання позивача через безпідставне включення останнього на військовий облік та внесення відповідних відомостей до ЄДРПВР:
59500,00 гривень моральної шкоди (еквівалент відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію з боку посадових осіб органів державної влади, ст. 210-1 КУАП), що складають 3500 н.м.д.г. за моральні страждання позивача через безпідставне визначення за позивачем статусу «військовозобов'язаного», ВОС, звання та внесення відповідних відомостей до ЄДРПВР;
34000,00 гривень моральної шкоди (еквівалент відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію боку посадових осіб органів державної влади, ст. 210-1 КУАП), що складають 2000 н.м.д.г. за моральні страждання позивача через неналежний розгляд заяви про вжиття заходів від 17.06.2025 року, що спричинило подальше порушення прав особи;
59500,00 гривень моральної шкоди (еквівалент відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію з боку посадових осіб органів державної влади, ст. 210-1 КУАП), що складають 3500 н.м.д.г. за моральні страждання позивача через безпідставне внесення відомостей про порушення правил військового обліку позивачем та внесення відповідних відомостей до ЄДРПВР;
59000,00 гривень моральної шкоди (зменшений еквівалент відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію з боку посадових осіб органів державної влади, ст. 210-1 КУАП), за моральні страждання позивача через безпідставне внесення відомостей про оголошення в розшук позивача та внесення відповідних відомостей до ЄДРПВР.
Суд вважає безпідставним ототожнення та визначення позивачем розміру моральної шкоди з розміром відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію боку посадових осіб органів державної влади, передбачену ст. 210-1 КУАП, оскільки визначені діючим законодавством розміри штрафів повязані з тим, що відповідні порушення законодавства з боку посадових осіб органів державної влади шкодять обороноздатності та національній безпеці України.
У той же час, допущені з боку відповідача порушення не містять жодного негативного впливу на обороноздатність та національну безпеку України, а тому позивач безпідставно стверджує про наявність підстав для ототожнення розміру вказаних штрафів з можливою моральною шкодою.
Визначальною у даному разі є та обставина, що у даній справі позивачем не надано належних та допустимих доказів завдання моральної шкоди, які повинні ґрунтуватися на відповідних доказах, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння позивачу сильних душевних страждань, шкоди здоров'ю, чи інших втрат немайнового характеру, розміру моральної шкоди.
В світлі викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог у цій частині позову належить відмовити.
Ухвалюючи рішення у цій справі, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що всі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, що є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01, пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00, пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, пункт 58), за якою принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), пункт 29).
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду цієї справи, суд розглянув та надав їм оцінку в повній мірі.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на всі встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.
Відповідно до частини 5 статті 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору та матеріали справи не містять доказів понесення ним інших судових витрат, суд вирішує розподіл судових витрат у цій частині не здійснювати.
Керуючись статтями 2-9, 90, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 щодо не вжиття заходів з виключення даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про взяття на військовий облік, визначення статусу «військовозобов'язаний», присвоєння звання, військо-облікової спеціальності та порушення правил військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про взяття на військовий облік, визначення статусу «військовозобов'язаний», присвоєння звання, військо-облікової спеціальності та порушення правил військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 включити до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про результати проходження військово-лікарської експертизи від 05.03.1997 року щодо визнання ОСОБА_1 непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку.
Рішення суду, відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ НОМЕР_1 .
Суддя Роман КАРАВАН