Справа № 420/25277/25
10 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.Валентини Крицак,6, м.Херсон,73036) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській областіза результатом якого позивач просить:
визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо неврахування стажу роботи фізичною особою підприємцем з 01.07.2000 по 31.12.2003 року та скасувати рішення №1047050029255 від 20.02.2025 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу періоди провадження підприємницької діяльності з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року у повному обсязі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.02.2025 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо оформлення пенсії за віком у зв'язку із досягненням 60 річного віку, проте рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області № 047050029255 від 20.02.2025 року було відмовлено у призначені пенсії за віком, з посиланням на недостатність страхового стажу, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування». Позивач вважає, що їй протиправно до страхового стажу неврахування стажу роботи фізичною особою підприємцем з 01.07.2000 по 31.12.2003 року.
Позивач вважає, що вказане рішення є протиправним, а незарахування до страхового стажу спірних періодів роботи є необґрунтованими.
Ухвалою суду від 04 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 262 КАС України).
До суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню зазначивши, щоперіод провадженняпідприємницької діяльності з 01.07.2000 року по 31.12.2003 може бутизараховане до страхового стажу за умови сплати страхових внесків на умовахдобровільної участі у пенсійному страхуванні та за наявності зазначеноїінформації в реєстрі застрахованих осіб Державного реєструзагальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, оскільки відповідно до довідки № 90961/04-36-70-01 від 21.09.2020,виданої Державною податковою службою (ДПС) України Головним Управлінням ДПСу Дніпропетровській області відсутня інформація про сплату страховихвнесків фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , Головним управліннямприйнято рішення № 047050029255 від 20.02.2025 про відмову у призначенні пенсіїза віком відповідно до статті 26 Закону, у зв'язку з відсутністю необхідногострахового стажу - не менше 31 року.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Як встановлено судом 12.02.2025 Позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України(Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) іззаявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закон України від09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі -Закон № 1058).
За принципом екстериторіальності заява від 12.02.2025 розглядалась Головнимуправлінням Пенсійного фонду України у Херсонській області.
За результатами розгляду вищезазначеної заяви Головним управлінням прийняторішення № 047050029255 від 20.02.2025 про відмову у призначенні пенсії за вікомвідповідно до статті 26 Закону, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
У вказаному рішенні вказано, що пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) становить 60 років.
Вік заявниці 60 років 04 місяці 14 днів.
Згідно зі статтею 26 Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-річного віку та наявності страхового стажу: з 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 року.
У разі відсутності, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року від 24 до 34 років; після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: починаючи з 1 січня 2028 року від 15до 25 років.
За наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж склав 21 рік 05 місяців 02 дні, при цьому для права враховано 22 роки 28 днів (пункт 3-1 Прикінцевих положень Закону).
Результати розгляду документів наданих до заяви: до страхового стажу не зараховано відповідно до довідки №90961/04-36-70-01 від 21.09.2020, виданої Державною податковою службою (ДПС) України Головним Управлінням ДПС у Дніпропетровській області не враховано період 01.07.2000 по 31.12.2003, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків.
Позивач вважає оскаржуване рішення те незарахування до страхового стажу періоду провадження підприємницької діяльності з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року протиправним та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Згідно з ч.1 ст.24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з ч.3 ст.24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Водночас, за приписами п.3-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди, в т.ч. ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
При цьому, відповідно до абзацу 4 підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1 (надалі Порядок № 22-1), період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
З огляду на матеріали справи, ОСОБА_1 на податковому обліку, як фізична особа підприємець у період з 17.08.1994 по 17.08.2004 року, що підтверджується також свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної-особи підприємця серія ВОО №384663.
Вказаний період господарської діяльності підтверджений відповідними належними документами, зокрема:
свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серія ВОО №9384663,, виданого державним реєстратором 17.08.1994 р. за № 2 223 017 0000 000437;
листом Державної податкової служби (ДПС) України Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про перебування на податковому обліку, як фізичної особи підприємця у період з 17.08.1994 по 17.08.2004 року; Крім того, сплата обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України підтверджується :
квитанцією від 05.01.2000 р. про сплату страхового внеску за січень 2000 р. у розмірі 88,80 грн.;
копією звіту про нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за 1 квартал 2000 р.;
квитанцією від 28.04.2000 р. про сплату страхового внеску за 2 квартал 2000 р. у розмірі 360 грн.;
копією звіту від 05.07.2000 р. про нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за 2 квартал 2000 р. та квитанцією про поштове відправлення від 05.07.2000 р.№235 з повідомленням про отримання Пенсійним фондом у Дніпровському районі м. Дніпродзержинська від 06.07.2000р.
копією звіту від 07.10.2000 р. про нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за 3 квартал 2000 р. та квитанцією про поштове відправлення від 07.10.2000 р. № 427 з повідомленням про отримання Пенсійним фондом у Дніпровському районі м. Дніпродзержинська від 09.10.2000 р.;
копією звіту від 04.01.2001 р. про нарахування збору на обов'язковедержавне пенсійне страхування за 4 квартал 2000 р. та квитанцією про поштовевідправлення від 05.01.2001 р. № 840 з повідомленням про отримання Пенсійнимфондом у Дніпровському районі м. Дніпродзержинська від 05.01.2001 р.;
копією декларації в Державну податкову адміністрацію Дніпровського району м. Дніпродзержинська про доходи від заняття підприємницькою діяльністю від 05.04.2000 р. за 1 квартал 2000 р.;
копією декларації в Державну податкову адміністрацію Дніпровського району м. Дніпродзержинська про доходи від заняття підприємницькою діяльністю від 05.07.2000 р. за 2 квартал 2000 р.;
квитанцією про сплату фіксованого податку від 20.03.2001 року за 2 квартал 2001 року у розмірі 315 грн.;
копією звіту від 07.04.2001 р. про нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за 1 квартал 2001 р.;
копією звіту про нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за 2 квартал 2001 р.;
копією звіту про нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за 3 квартал 2001 р. копією декларації про доходи за 2001 р.,;
копією Звіту про нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за 4 квартал 2001 року
квитанцією від 08.01.2002 р. про сплату фіксованого податку в ДПІ у розмірі 315 грн. за 1 квартал 2002 р.;
квитанцією від 14.03.2002 про сплату 270 грн. фіксованого податку за 2 квартал 2002р.;
квитанцією від 18.06.2002 про сплату 270 грн. фіксованого податку за 3квартал 2002р.;
квитанцією від 03.10.2002 про сплату 270 грн. фіксованого податку за 4 квартал 2002р.;
копією Розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за 2002 рік;
квитанцією від 17.12.2002 року про сплату фіксованого податку за січень, лютий, березень 2003 року у сумі 270 грн.;
квитанцією від 19.03.2003 року про сплату фіксованого податку за квітень, травень, червень 2003 року у сумі 270 грн.;
квитанцією від 27.06.2003 року про сплату фіксованого податку за липень, серпень, вересень 2003 року у сумі 270 грн.;
квитанцією від 01.10.2003 року про сплату фіксованого податку за жовтень, листопад, грудень 2003 року у сумі 270 грн.;
копія розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2 квартал 2003 року.
копія розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 3 квартал 2003 року.
копія розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхуванняУкраїни на випадок безробіття за 4 квартал 2003 року.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За приписами підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).
За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Абзацом четвертим підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 визначено, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3-1 розділу XV «Перехідні положення" Закону №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Суд зазначає, що наявність довідки про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, яка включає період ведення підприємницької діяльності та сплата фіксованого податку з 01.07.2000 по 31.12.2003 року є достатньою підставою на зарахування до страхового стажу позивача даних періодів.
За наведених обставин суд вважає, що позивач надав відповідачу усі наявні у неї докази, які підтверджують факт заняття нею підприємницькою діяльністю у спірний період.
Для зарахування до страхового стажу періоду здійснення фізичною особою підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування необхідно підтвердити сплату страхових внесків за цей період, зокрема доказом сплати є довідка із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).
Оформлення такої довідки за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 №8-1) є обов'язковим, відповідно до пункту 2.1. розділу ІІ Порядку № 22-1.
Відомості такої довідки містять інформацію про сплату страхових внесків, єдиного внеску з 01.07.2000, з часу запровадження персоніфікованого обліку. Такі відомості будуть повними за умови, що підприємець був своєчасно зареєстрований у відповідному територіальному управлінні Пенсійного фонду і своєчасно сплачував страхові внески (в подальшому єдиний внесок).
В той же час, чітко визначеною позицією законодавця є можливість зарахування до страхового стажу період провадження підприємницької діяльності з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003р., при цьому, на підставі довідки про реєстрацію особи, як суб'єкта підприємницької діяльності, а не на підставі довідки про сплачені страхові внески.
Визначений період по 31 грудня 2003 року обумовлений тим, що з 01.01.2004 набрав чинність Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, яким вперше визначено поняття страхового стажу як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
ОСОБА_1 перебувала на податковому обліку, як фізична особа підприємець у період з 17.08.1994 по 17.08.2004 року, що підтверджується також свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної-особи підприємця серія ВОО №384663.
Позивач надав відповідачу зазначене Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємства разом з іншими документами.
Тож обираючи належний та достатній спосіб захисту порушеного права, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області№1047050029255 від 20.02.2025 року та Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2025 та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди провадження підприємницької діяльності з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч.2 ст.77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він, в тому числі просить, залучити до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Подане клопотання представник обґрунтовує тим, що Головне управління Пенсійного фонду України вДніпропетровській області - є органом Пенсійного фонду за місцемреєстрації та фактичного місця проживання Позивача, і, саме до цьогооргану Пенсійного фонду зверталася Позивач із заявою про призначенняпенсії за віком, рішення, за результатами розгляду якої, є предметом даноїсправи.
Розглянувши вказане клопотання суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Так, суд встановив, що 12.02.2025 Позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України (Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закон України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
За принципом екстериторіальності заява від 12.02.2025 розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України у Херсонській області.
За результатами розгляду вищезазначеної заяви Головним управлінням прийнято рішення № 047050029255 від 20.02.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
З огляду на викладене, судом встановлено, що спірне рішення прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Таким чином, відповідно до наявних в матеріалів пенсійної справи позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не здійснювався розгляд заяви позивача та не приймалось щодо неї жодних рішень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача не належить до задоволення.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про залучення до участі у справі № 420/25277/25 у якості відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.Валентини Крицак,6, м.Херсон,73036) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області№1047050029255 від 20.02.2025 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 12.02.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.Валентини Крицак,6, м.Херсон,73036, ЄДРПОУ 21295057) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 12.02.2025 та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 провадження підприємницької діяльності з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.С. Єфіменко