Справа № 420/24939/25
10 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Національної академії Національної гвардії України (майдан Захисників України,3, м.Харків, 61001) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), за участю третьої особи Міністерства внутрішніх справ України (вул.Богомольця,10, м.Київ,01601) про стягнення витрат пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Національної академії Національної Гвардії України (майдан Захисників України,буд.3, м.Харків, 61001) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), за участю третьої особи Міністерства внутрішніх справ України (вул.Богомольця,10, м.Київ, 01601) про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 0511, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Національної академії Національної гвардії України (реквізити для сплати: код ЄДРПОУ 08610502, р/р UA128201720313221003201015295, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 12.08.2023 року по 22.11.2024 року у розмірі 485124,14 грн. (чотириста вісімдесят п'ять тисяч сто двадцять чотири гривні 14 копійок).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів у Національній академії Національної гвардії України в період з 12.08.2023 року по 22.11.2024 року на посаді курсанта 3-го відділення 233 навчальної групи курсу №4 командно-штабного факультету Національній академії Національної гвардії України, військове звання солдат. Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 12.08.2023 року №440 «Про зарахування кандидатів з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу Національної гвардії України на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень) у 2023 році» солдат ОСОБА_1 був зарахований з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які зараховані на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра тактичного рівня за спеціальністю 251 «Державна безпека», освітня програма «Службово-бойова діяльність підрозділів НГУ із забезпечення державної безпеки» та призначений на посаду курсанта. 12.08.2023 року між ОСОБА_1 та Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України був укладений контракт про проходження військової служби (навчання). 11.11.2024 року солдатом ОСОБА_1 до керівництва Академії подано рапорт із клопотанням про відрахування його з навчання у навчальному закладі та з числа курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) на підставі ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Наказом начальника Академії від 22.11.2024 року №363 (по стройовій частині) достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством внутрішніх справ України, в особі начальника Академії і ОСОБА_1 . У відповідності до розрахунків фактичних видатків Державного бюджету, які підлягають відшкодуванню солдатом ОСОБА_1 , за період з 12.08.2023 року по 22.11.2024 року, становить 485124,14 грн. Оскільки відповідачем добровільно не сплачено заборгованість, позивач за її стягненням звернувся до суду.
Ухвалою суду від 29.07.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
18.08.2025 року представником Міністерства внутрішніх справ України надано до суду пояснення щодо задоволення позовних вимог Національної академії Національної Гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Національної Гвардії України за період з 12.08.2023 року по 22.11.2024 року у розмірі 485124,14 грн., оскільки відповідно до даних зазначених у позовній заяві, ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів у Національній Академії Національної гвардії України в період з 12.08.2023 року по 22.11.2024 року на посаді курсанта 3-го відділення 233 навчальної групи курсу №4 командно-штабного факультету Національній академії Національної гвардії України, військове звання солдат. Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 12.08.2023 року №440 «Про зарахування кандидатів з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу Національної гвардії України на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень) у 2023 році» солдат ОСОБА_1 був зарахований з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які зараховані на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра тактичного рівня за спеціальністю 251 «Державна безпека», освітня програма «Службово-бойова діяльність підрозділів НГУ із забезпечення державної безпеки» та призначений на посаду курсанта. Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 12.08.2023 року №236 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 зараховано в списки перемінного складу Академії та на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта та укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України. В подальшому, 11.11.2024 року солдатом ОСОБА_1 до керівництва Академії подано рапорт із клопотанням про відрахування його з навчання у навчальному закладі та з числа курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) на підставі ч.11 ст.25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Відповідно до наказу начальника Академії від 22.11.2024 року №27 (по особовому складу), відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з солдатом ОСОБА_1 достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), відраховано з навчання та вважається таким, що проходить військову службу за призовом, під час мобілізації на особливий період. Відповідно до наказу начальника Академії від 22.11.2024 року №363 (по стройовій частині) достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством внутрішніх справ України, в особі начальника Академії і ОСОБА_1 . Відповідач виключений зі списків перемінного складу курсантів та всіх видів забезпечення. Згідно з пунктами 3-4 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Таким чином, позивач надав усі належні докази на підтвердження розміру витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Національній академії Національної гвардії України.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов. Тому, відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, пояснення третьої особи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 12.08.2023 року №440 «Про зарахування кандидатів з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу Національної гвардії України на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень) у 2023 році» солдат ОСОБА_1 був зарахований з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які зараховані на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра тактичного рівня за спеціальністю 251 «Державна безпека», освітня програма «Службово-бойова діяльність підрозділів НГУ із забезпечення державної безпеки» та призначений на посаду курсанта.
Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 12.08.2023 року №236 (по стройовій частині) ОСОБА_1 зараховано в списки перемінного складу Академії та на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта та укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України (далі - контракт) строком на період навчання з 12.08.2023 року.
Відповідно до частини 5 ст.25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №ХІІ, пункту 30 розділу ІІ «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений у добровільному порядку між відповідачем та Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України 12.08.2023 року та набрав чинності з 12.08.2023 року.
Відповідно до пункту 1 контракту відповідач, ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), добровільно прийняв на себе зобов'язання:
- проходити військову службу (навчання) у Академії протягом строку контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулюють порядок проходження військової служби, та цим контрактом;
- мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, необхідними для майбутньої військової служби на посаді офіцера;
- сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов'язки, добре володіти довіреною військовою технікою (озброєнням), уміло керувати особовим складом;
- відшкодувати МВС України витрати, пов'язані з утриманням в Академії, в якій проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання, або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
11.11.2024 року солдатом ОСОБА_1 до керівництва Академії подано рапорт із клопотанням про відрахування його з навчання у навчальному закладі та з числа курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) на підставі ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Своє рішення пояснює помилковим вибором професії та небажанням в подальшому проходити військову службу на посадах осіб офіцерського складу в Національній гвардії України. З вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964 «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти» ознайомлений та згодний.
Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 22.11.2024 року № 27 (по особовому складу), відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з солдатом ОСОБА_1 достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), відраховано з навчання та вважається таким, що проходить військову службу за призовом, під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до наказу начальника Академії від 22.11.2024 року № 363 (по стройовій частині) достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством внутрішніх справ України, в особі начальника Академії і ОСОБА_1 .
Відповідач виключений зі списків перемінного складу курсантів та всіх видів забезпечення на підставі ч.11 ст.25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» через небажання продовжувати навчання.
Відповідно до ч.10 ст.25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
У розвиток зазначених норм Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964, затверджено «Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти» (далі - Порядок № 964), який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ та Службі зовнішньої розвідки.
Відповідно до пунктів 3, 4 вказаного Порядку № 964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року №419/831/240/605/537/219/534 визначено, що зазначений Порядок, розроблено з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України (далі - міністерства) витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу (далі - ВНЗ), у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) (далі - контракт) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ.
Зобов'язання про добровільне відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням, зазначається в контракті під час його укладання.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 964 визначено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Наказом начальника Академії від 22.11.2024 року №363 по стройовій частині відповідно до Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 проведено розрахунок фактичних витрат згідно з нормами утримання курсантів та розрахунків фактичних видатків державного бюджету:
по КЕКВ-2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» у розмірі 379971,28 грн.;
по КЕКВ- 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар у тому числі м'який інвентар та обмундирування» у розмірі 21868,20 грн.;
по КЕКВ-2220 «Оплата медикаментів та перев'язувальних матеріалів» у розмірі 5045,51 грн.;
по КЕКВ-2230 «Продукти харчування» у розмірі 64739,32 грн.;
по КЕКВ-2271, 2272, 2273, 2275 «Оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв» 13699,83 грн.
У відповідності до розрахунків фактичних видатків Державного бюджету, які підлягають відшкодуванню солдатом ОСОБА_1 , за період з 12.08.2023 року по 22.11.2024 року, становить 485324,14 грн. (чотириста вісімдесят п'ять тисяч триста двадцять чотири гривні 14 копійок) з них: грошове забезпечення військовослужбовців на суму 379 971,28 грн., предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 21868,20 грн., медикаменти та перев'язувальні матеріали на суму 5 045,51 грн., продукти харчування на суму 64739,32 грн., оплата комунальних та спожитих енергоносіїв на суму 13699,83 грн.
Розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 у розмірі 485324,14 грн. складено відповідно до спільного наказу від 16.07.2007 року №419/831/240/605/537/219/534 «Про порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» (чинного на час складання фактичних розрахунків) начальниками відповідальних служб забезпечення Академії, отже є належними доказами, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на утримання відповідача у Національній академії Національної гвардії України.
Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.4024896120.1 від 22.11.2024 відповідач перерахував у добровільному порядку на рахунок Академії кошти у розмірі 200,00 грн. (двісті гривень 00 копійок).
Станом на 24.07.2025 року сума заборгованості складає 485124,14 грн.
28.11.2024 року командуванням Академії було підготовлено претензію № 84/1-968, яку 12.12.2024 року ОСОБА_1 отримав власноруч.
Враховуючи правову позицію П'ятого апеляційного адміністративного суду, а також встановлений факт відсутності відмови відповідача у сплаті боргу в добровільному порядку, Національною академією Національної гвардії України підготовлена претензія про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти від 02.07.2025 року №84/1/1/7-922-2025 та відповідні розрахунки (опис вкладення та підтвердження відправки додається). Зазначена претензія 03.07.2025 року направлена на адресу ОСОБА_1 поштою, 08.07.2025 року претензія прибула у відділення, проте ОСОБА_1 не став отримувати та 21.07.2025 року претензія повернулася позивачеві. Вказана інформація підтверджується з трекінгу «Укрпошти», який додається до матеріалів справи. З зазначеного вище випливає, що з моменту відрахування з лав Національної академії Національної гвардії України, ОСОБА_1 знає про суму боргу перед державою в особі Академії. Таким чином, станом на дату подання позову загальна сума заборгованості складає 485124,14 грн., яку відповідач не почав відшкодовувати.
Зазначене стало підставою для звернення Національної академії Національної гвардії України з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані нормами Закону України від 25.03.1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі по тексту - Закон України №2232-XII) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, положеннями частин третьої, четвертої та п'ятої статті 25 Закону України №2232-XII встановлено, що зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти для здобуття певних освітніх рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України №2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів д, е, є, з, и пункту 1 та підпунктів д, е, є, з, ж, з пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
З вищенаведеного вбачається, що дана правова норма розповсюджується на дві категорії осіб - на курсантів, які достроково розривають контракт, та на осіб офіцерського складу, які звільняються протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу. Обов'язок щодо відшкодування витрат за навчання саме у курсантів в разі дострокового розірвання контракту не залежить від пункту за яким особу було звільнено з військової служби.
У свою чергу пунктом 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964 (далі по тексту - Порядок №964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів е, є, ж, и, і частини шостої статті 26 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).
Згідно з пунктами 3-4 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року №419/831/240/605/537/219/534 (далі-Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з підпунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців.
Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми курсанти відшкодовують навчальному закладу витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв, розрахунок яких здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки.
Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Факт нарахування відповідачу грошового забезпечення та витрати за період навчання підтверджується розрахунками фактичних витрат наявними в матеріалах справа.
Отже, позивач надав усі належні докази на підтвердження розміру витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Національній академії Національної гвардії України.
Пунктами 7-8 Порядку №964 визначено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ та Служби зовнішньої розвідки.
Так, відповідно дія ч.10 ст.25 Закону України №2232-XII розповсюджується на дві категорії осіб - на курсантів, які достроково розривають контракт, та на осіб офіцерського складу, які звільняються протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу. Обов'язок щодо відшкодування витрат за навчання саме у курсантів в разі дострокового розірвання контракту не залежить від пункту за яким особу було звільнено з військової служби.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.10.2020 року по справі №1.380.2019.002683.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не закінчив навчання в Національній академії Національної гвардії України та був відрахований з нього, згідно з вимогами ч.11 ст.25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», останній зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України.
У свою чергу, станом на момент подання позовної заяви, належних та допустимих доказів на підтвердження сплати ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі у сумі 485124,14 грн. суду не надано.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судом також враховано, що у матеріалах справи наявна заява - зобов'язання, в якій відповідачем проставлено власноручно відмітку про те, що він ознайомлений із розрахунком коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням як курсанта у ВНЗ та погодився на їх відшкодування в добровільному порядку.
Поряд з цим, суд наголошує, що курсанти, які навчаються в Національній академії Національної гвардії України перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).
Однак, будучи обізнаним під час підписання Контракту від 12.08.2023 року про обов'язок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач станом на час розгляду справи не здійснив відшкодування вказаних витрат, доказів добровільного відшкодування суми витрат, пов'язаних з його утриманням у Національній академії Національної гвардії України, суду не надано, матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач не виконав зобов'язань, взятих на себе за контрактом, у зв'язку з чим з нього необхідно стягнути на користь позивача витрати, пов'язані з утриманням під час навчання у сумі 485124,14 грн.
Суд звертає увагу, що не відшкодування ОСОБА_1 суми витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, тягне за собою порушення економічних інтересів держави.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Доказів того, що відповідач розпочав відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, до суду не надано, крім того, відповідач погодився з умовами контракту і був обізнаний про наслідки його невиконання, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Приписами ч.2 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
В даній справі такі витрати відсутні.
Таким чином, відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідача на користь позивача
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Національної академії Національної Гвардії України (майдан Захисників України,буд.3, м.Харків, 61001) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), за участю третьої особи Міністерства внутрішніх справ України (вул.Богомольця,10, м.Київ,01601) про стягнення витрат пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Національної академії Національної гвардії України (реквізити для сплати: код ЄДРПОУ 08610502, р/р UA128201720313221003201015295, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 12.08.2023 року по 22.11.2024 року у розмірі 485124,14 грн. (чотириста вісімдесят п'ять тисяч сто двадцять чотири гривні 14 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко