Справа № 420/30433/25
10 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 05 вересня 2025 року (документ сформований в системі Електронний суд 05.09.2025) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), в якій позивач просить:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії позивачу за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022,2023,2024 роки з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачу з 14.06.2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022,2023,2024 роки.
Ухвалою від 09 вересня 2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку Головного управління ПФУ в Одеській області та отримував пенсію за вислугу років.
За заявою позивача від 14.06.2025 року позивача переведено на пенсію за віком на підставі Закону № 1058-ІУ.
Однак, при перерахунку пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати, який враховувався при розрахунку пенсії за віком 2014-2016 роки.
Позивач вважає, що при призначенні пенсії за віком відповідач протиправно застосував показник середньої заробітної плати, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії - за вислугу років(2014-2016 роки), оскільки в даному випадку мало місце саме призначення пенсії за віком вперше за нормами іншого Закону.
До суду 24 вересня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що Головним управлінням здійснювалося саме переведення позивача на пенсію за віком на умовах передбачених Законом № 1058-ІУ, а не первинне призначення пенсії.
Представник відповідача звертає увагу, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-ІУ, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивачу при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком за нормами ч. 2 ст. 42, ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правомірно застосовано показник середнього заробітку по Україні за 2014-2016 роки.
На виконання ухвали із супровідним листом за вхід. № 99769/25 від 24.09.2025 року відповідач надав до суду завірені належним чином копії документів пенсійної справи позивача.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
Сторони не заперечують, що пенсійним органом з 30.12.2015 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику освіти.
Також із матеріалів пенсійної справи суд встановив, що позивач подав до Головного управління ПФУ в Одеській області встановленого зразка заяву за призначенням/перерахунком пенсії, в який просив призначити їй пенсію за віком.
Рішенням Головного управління ПФУ в Одеській області 951260126149 від 09.07.2025 року позивачу призначено пенсію за віком за Законом № 1058 з 24.06.2025 року, при цьому показник середньої заробітної плати враховувався за 2014-2016 роки.
Суд встановив, що позивач через свого представника звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просила при призначенні пенсії за віком врахувати середню заробітну плату (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому в України, з якої сплачено страхові внески за 2022,2023,2024 роки.
Проте листом № 21981-20660/Р-02/8-1500/25 від 06.08.2025 року відповідач повідомив, що оскільки позивачу з 2015 році була призначена пенсія за вислугу років, пенсійним органом 24.06.2025 року переведено позивача на пенсію за віком та правомірно врахований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.
Частиною 2 ст.19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІУ) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 ст. 9 Закону №1058-ІV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч.1 ст.10 вказаного Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що у 2015 році позивачу була призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівник освіти.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІVпереведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Враховуючи вказані норми права, суд зазначає, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначеної саме за цим Законом.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення пенсії за іншим законом.
Так, матеріалами справи підтверджено, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення вказаної пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся 24.06.2025 року вперше.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, при обрахунку позивачу пенсії за віком відповідно до вимог ст. 40 Закону № 1058-ІV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення.
Суд зазначає, що позивач звертаючись після досягнення пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону №1058-ІV до пенсійного органу із заявою про перехід з пенсії за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів ст. 40 Закону №1058-IV, оскільки за таким призначенням звернувся вперше.
Отже, показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, а не той, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
Також суд звертає увагу на те, що розрахунок пенсії за віком вже був здійснений відповідачем, що підтверджується матеріалами пенсійної справи, а тому, враховуючи викладені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату вже призначеної пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні відповідно до Закону №1058-IV, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень має бути, зокрема, обґрунтованим, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), пропорційним, тобто прийнятим з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Згідно з приписів ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені судом обставини, норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, оцінюючи викладені сторонами доводи, суд дійшов висновку, що дії відповідача не відповідають ознакам, передбаченим у ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, вони вчинені не у спосіб, передбачені законом та є необґрунтованими, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022-2024 роки при призначенні позивачу пенсії за віком; та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком позивачу з 24.06.2025 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2022,2023, 2024 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 -ІУ пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків передбачених цим пунктом.
Матеріалами пенсійної справи позивача підтверджено, що позивачу призначено пенсію за віком з 24.06.2025 року, а отже саме з дати - 24.06.2025 року позивач має право на перерахунок пенсії із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2022,2023, 2024 роки.
Тому, позовні вимоги належать задоволенню частково, а саме починаючи з 24.06.2025 року, а не з 14.06.2025 року, як просив позивач.
Враховуючи, що позов задоволено частково, сплачений судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно частини задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 205,246, 255,295,297 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022-2024 роки при призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 24.06.2025 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком за 2022,2023,2024 роки, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко