Справа № 420/14733/25
(додаткове)
10 листопада 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
12 травня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток за 2023-2025 роки;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України перерахувати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані ним дні щорічних оплачуваних відпусток за 2023-2025 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням попередньо виплачених сум і сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учасника бойових дій відповідно до п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2024-2025 роки;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України перерахувати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані ним дні додаткової відпустки, як учасника бойових дій відповідно до п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2024-2025 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум і сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неврахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», під час обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток за 2023-2024 роки та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учасника бойових дій за 2024 рік. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток за 2023-2024 роки та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учасника бойових дій за 2024 рік, з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
30 жовтня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Венгера Т.Ю. про ухвалення додаткового рішення, в якій представник позивача просить:
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що на день подання цього позову позивач поніс (очікує понести) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. Документальне підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та остаточний їх розмір позивач зобов'язався надати до суду відповідно до вимог КАС України (протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення по суті розгляду справи). Представник позивача у позовній заяві акцентував увагу на тому, що вказаний розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), складністю даної справи, а тому такий розмір витрат є цілком виправданим.
З огляду на викладене, правовідносини щодо домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах яких розглядаються питання щодо зобов'язання про сплату та строки сплати.
Заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим, реальним та співмірним зі складністю справи, безпосередньо пов'язаний з необхідністю захисту прав позивача в судовому порядку, підтверджений належними і допустимими доказами, та є розумним з урахуванням наданої представником позивача правничою допомогою.
31 жовтня 2025 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач просить в задоволенні вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань судових витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування додаткових пояснень відповідач зазначає, що позивачем не наведено підстав, які зумовлюють, чому відповідач має сплачувати саме вказані витрати на правову допомогу, яка в свою чергу надавалася позивачу. Також не наведено жодних змістовних обґрунтувань встановленої суми, яка є явно завищеною та не відповідає складності справи.
Згідно договору про надання правничої допомоги №б/н від 01.02.2025 укладеним між адвокатом Венгером Т.Ю. та позивачем: «Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.» «Замовник зобов'язується: своєчасно забезпечувати Адвоката всім необхідним для виконання доручень, передбачених цим Договором, зокрема …. оплачувати витрати, в тому, числі, судовi, що необхiднi для виконання доручень; своєчасно оплачувати послуги Адвоката.» Позивачем не наведено підстав та жодних змістовних обґрунтувань, які зумовлюють, чому відповідач повинен сплачувати витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 гривень, яка в свою чергу надавалася позивачу згідно договору від 01.02.2025.
Документи, які підтверджують неможливість скористатись безоплатною правовою допомогою - позивачем надано не було.
Зважаючи на викладене, позивач все ж вирішив звернутись за отриманням платної правничої правової допомоги, хоча міг отримати її якісно та безоплатно. Тим самим, своїми позовними вимогами про відшкодування на свою користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., позивач намагається завдати збитків державному бюджету, безпідставно вимагаючи оплату послуг, яку міг би отримати безперешкодно і безоплатно.
Таким чином, вимоги у заяві стосовно стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України судових витрат, а саме, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. - є необґрунтованими, надуманими, безпідставними, протиправними і просто це вимога здійснити перевитрату державних коштів.
Таким чином, відповідно принципам розумності та необхідності, вказані витрати не повинні бути оплачувані військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України.
З огляду на вказане, відповідач просить відмовити в повному обсязі в задоволенні вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань судових витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Вивчивши подану заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи в частині, що стосуються поданої заяви, суд дійшов висновку про те, що подана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частин 1, 2 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст.252 КАС України).
Враховуючи, що справа №420/14733/25 розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, то судом розглянуто заяву про ухвалення додаткового рішення у письмовому провадженні.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.1, 2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Частинами 4-7 ст.134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі №826/841/17 Верховний Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом даної справи до суду надані копії документів, зокрема: копія ордеру на надання правничої допомоги адвокатом Венгером Т.Ю. позивачу - ОСОБА_1 ; копія Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги №Б-Н від 01 лютого 2025 року, датований 20.05.2025 року, копія Договору про надання правничої допомоги №Б/Н від 01.02.2025 року; копія Додаткової угоди до Договору (Додаток-1) про надання правничої допомоги від 01 січня 2025 року.
Відповідно з п.1.1. Договору, Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.
Згідно з п.1.2. Договору, Адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень:
надає Замовнику консультацiйнi та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, поліції, МВС та СБУ, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративну правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, у кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб;
- представляє Замовника з yciмa правами, якi надано законом позивачу (цивiльному позивачу та вiдповiдачу), вiдповiдачу, потерпiлому, третiй особi, свiдку, заявнику, скаржнику, у тому числi з правом пред'явлення позову, змiни пiдстави або предмету позову, збiльшення або зменшення розмiру позовних вимог, пред'явлення зустрiчного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якiй стадiї процесу, вимагати виконання судового рiшення, оскарження рiшення, постанов i ухвал суду, одержання, рiшень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред'явлення його до виконання; пiдписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, вiдводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повiдомлення, докази та iнше; вести попереднi переговори та узгоджувати процесуальнi питання; отримувати документи, в тому числi вiдповіді, довiдки, свiдоцтва, витяги, виписки, рiшення, ухвали, постанови, заочне рiшення тощо, а також їх копiї; сплачувати вiд iменi Замовника державне мито, судовий збiр та iншi необхiднi платежi; вчиняти iншi дiї в iнтepecax Замовника не передбачених даним Договором;
представляє iнтереси Замовника в судaх в органах прокуратури, полiцiї, МВС та СБУ пiд час досудового та судового слiдства, кримiнального провадження, У справах про адмiнiстративнi правопорушення, подавати заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняти iншi дiї щодо захисту прав та iнтересів Замовника.
Відповідно до п. 3.1., за правову допомогy, передбачену в п.п. 1.2. Договору Замовник сплачує суму, що узгоджується додатковою угодою до цього договору (Додаток - 1).
Згідно з п. 3.2., в цiну Договору не включені фактичні витрати щодо виконання Адвокатом зобов'язань за Договором.
Відповідно до п. 4.1.- 4.2. Договору, розмір оплати праці Адвоката при наданні правничої допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору. За домовленістю Сторін, оплата правничої допомоги може здійснюватися також у вигляді передоплати або авансу.
Як вбачається з Додаткової угоди до Договору (Додаток - 1) про надання правничої допомоги від 01 січня 2025 року, пункт 3.1 Договору викладений у новiй редакцiї, що має наступний змiст:
«За надання правової допомоги, передбаченої пiдпунктом 1.2 Договору, Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю (Адвокатy) суму в розмiрi 10 000 (десять тисяч) гривень.».
Пункт 4.1 Договору викладений у новiй редакцiї, що має настyпний змiст:
«Замовник зобов'язується здiйснити оплату вартості правової допомоги, передбаченої пiдпунктом 1.2 Договору, шляхом перерахування грошових коштiв у загальному розмiрi 10 000 (десять тисяч) гривень на розрахунковий рахунок Виконавця (Адвоката) не пiзнiше нiж протягом десяти календарних днiв з дати ухвалення рiшення судом першої інстанції у вiдповiднiй справi.».
Також відповідно до вказаної Додаткової угоди, загальна сума винагороди включає оплату наступних послуг:
складання позовної заяви - 5 000,00 (п'ять тисяч) гривень;
надання правової консультацiї Замовнику - 1 000,00 (одна тисяча) гривень;
пiдготовка та подання адвокатських запитiв - 2 000,00 (двi тисячi) гривень;
аналіз нормативно-правових aктів та судової практики - 1000,00 (одна тисяча) гривень;
подання позовної заяви до судy - 1 000,00 (одна тисяча) гривень.
Як вбачається з п. 1 Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги №Б/Н від 01 лютого 2025 року, датований 20.05.2025, виконавець у повному обсязi надав Замовнику правничу допомогy, передбачену Договором №Б-Н вiд 01.02.2025 р. та Додатковою угодою (Додаток-1), а саме:
надання правової консультацiї Замовнику - 1 000,00 грн;
аналiз нормативно-правових aктів та судової практики - 1000,00 грн;
складання позовної заяви - 5000,00 грн;
подання адвокатських запитiв - 2 000,00 грн;
подання позовної заяви до суду - 1 000,00 грн.
Відповідно до п. 2 Акту, загальна вартість наданої правової допомоги становить: 10000,00 грн.
За результатом розгляду позовної заяви Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 28.10.2025 року у справі № 420/14733/25 про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Дослідивши зміст наданих адвокатом доказів, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн є завищеними, з огляду на таке.
Згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підставі ч.5 ст.242 КАС України, суд вважає необхідним врахувати такі висновки Верховного Суду.
Так, у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі №826/841/17 Верховний Суд дійшов правового висновку, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі №826/841/17 Верховний Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Таким чином витрати на правничу допомогу мають бути фактичними в розрізі реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а їх розмір повинен бути обґрунтований та документально підтверджений.
Верховний Суд в постанові від 11 березня 2025 року по справі №260/4202/24 зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права. Наведене вище дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, має право на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, у разі, якщо доведено, що останні були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
В постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Вказана позиція підтримана Верховним Судом в постановах від 01 червня 2022 року по cправі № 910/1929/19, від 18 травня 2022 року по cправі № 911/1825/20, від 23 лютого 2022 року по cправі № 914/653/21, від 15 червня 2021 року по справі № 912/1025/20, від 24 грудня 2024 року по справі № 380/25725/21.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що дана справа належить до категорії справ незначної складності та була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
При цьому, особа може сплатити адвокату в якості гонорару будь-яку суму, але відшкодуванню за нормами КАС України підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які є реальними, необхідними, фактичними та доведеними належними доказами.
Так, суд, дослідивши зміст наданих послуг з урахуванням складності справи та виконаної адвокатом роботи, доходить висновку, що правнича допомога, яка складається із усного та письмового консультування клієнта, збирання доказів для підготовки позовної заяви за своєю природою входить до послуг зі складання позовної заяви, що передбачає вивчення та опрацювання необхідної кількості документів, аналіз законодавства та судової практики, підготовку правової позиції та узгодження її з позивачем.
При цьому, суд відхиляє віднесення представником позивача до витрат, які потребують професійної правничої допомоги в даному випадку та безпосередньо є необхідними для розгляду даної справи в суді, підготовку та направлення адвокатських запитів, оскільки не передбачено обов'язковості такого досудового врегулювання спору, а також з огляду на ст.55 Конституції України.
Враховуючи фактичний об'єм наданих послуг з правничої допомоги, в розрізі критеріїв їх реальності та необхідності, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що співмірним розміром судових витрат, пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу, є 3000,00 грн, які необхідно стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, оскільки рішенням цього суб'єкта владних повноважень порушені права та інтереси позивача, про що ухвалити додаткове рішення по справі №420/14733/25.
Керуючись ст.132, 137, 139, 243, 246, 252, 255, 293, 295 КАС України суд
Заяву представника позивача - адвоката Венгера Тараса Юрійовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти заяви відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Дмитро БАБЕНКО