Справа № 420/2308/21
10 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт (від 04.11.2025 року вхід. №116343/25) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі №420/2308/21, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі №420/2308/21 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 пенсії по інвалідності максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за період з 01.01.2018 року по 30.11.2020 року.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі №420/2308/21 набрало законної сили 27 травня 2021 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року, у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про роз'яснення судового рішення у справі № 420/2308/21 відмовлено.
Окремою ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - боржником при виконанні рішення суду, у порядку ст. 383 КАС України, задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не виплати у повному обсязі ОСОБА_1 , на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 420/2308/21, різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за період з 01.01.2018 року по 30.11.2020 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме невиконання у повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 420/2308/21, - протягом 30 календарних днів з дня отримання копії даної окремої ухвали.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року, яка залишена без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року, прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (від 30.11.2022 року вхід. № ЕП/36819/22) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 (від 12.12.2022 року за вхід. № ЕП/37840/22) про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, суб'єкту владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, нового строку для подання звіту щодо виконання у повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 420/2308/21, - відмовлено.
Враховуючи, що питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі № 420/2308/21 вже вирішувалось судом та звіт відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року у справі № 420/2308/21 був прийнятий, Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 (від 04.04.2024 року за вхід. № ЕП/13571/24) про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 420/2308/21, - повернуто заявнику без розгляду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року скасовано, ухвалено у справі нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 420/2308/21, задоволено, встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі № 420/2308/21, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протягом 30 днів, з дня отримання копії даного судового рішення, подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання в повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі № 420/2308/21.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (від 26.08.2024 року вхід. № 36986/24) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року скасовано. Постановлено у справі нове судове рішення, яким відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області у прийнятті звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року по справі № 420/2308/21. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року по справі № 420/2308/21. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року по справі № 420/2308/21 протягом тридцяти днів з дня отримання копії даної постанови. Попереджено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відповідальність за невиконання судового рішення або у разі неподання звіту, у вигляді штрафу, яка передбачена ст. 382 КАС України.
30.06.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому відповідач просить суд прийняти звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року по справі № 420/2308/21.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 420/2308/21. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі № 420/2308/21. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати у тримісячний строк, з дня отримання цієї Ухвали, звіт про виконання у повному обсязі Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі № 420/2308/21, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання (у тому числі: доказів щодо виплати ОСОБА_1 невиплаченої суми заборгованості у розмірі 40402,86 грн.).
04.11.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшов звіт (вхід. №116343/25), про виконання рішення суду, в якому відповідач просить суд прийняти звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року у справі № 420/2308/21, зазначаючи про те, що Головним управлінням на підставі вказаного рішення суду, яке набрало законної сили 27.05.2021, ОСОБА_1 04.10.2021 проведено нарахування різниці пенсії між перерахованою та виплаченою пенсією за період з 01.01.2018 по 30.11.2020. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2021 становив 18351,67 грн. Сума доплати за період з 01.01.2018 по 30.11.2020 з урахуванням фактично виплачених сум склала 40402,86 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Додатково зазначено, що на лист Головного управління від 09.09.2025 №1500-0403-5/150607, яким здійснено запит до Пенсійного фонду України щодо сформування бюджетного запиту для виділення коштів та формування додаткової відомості на вересень 2025 року з Державного бюджету України з метою виплати за рішенням суду по справі № 420/2308/21 Пенсійний фонд України листом від 02.10.2025 № 2800-030101-9/66025 повідомив, що фінансування пенсій, призначених за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
З огляду на те, що Головним управлінням включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії (станом на 24.10.2025 за № 108911), заявник вважає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Як зазначає відповідач, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. У свою чергу, виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.01.2018 по 30.11.2020 в сумі 40402,86 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Так, вирішуючи питання прийняття звіту, встановлення нового строку на подання звіту про виконання судового рішення, або накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, суд виходить із наступного.
Частиною 1 статті 382 КАС України (в редакції на момент встановлення судового контролю у даній справі) було передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України (в редакції на момент встановлення судового контролю у даній справі), за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд також враховує, що 19.12.2024 року набув чинності Закон України № 4094-IX від 21.11.2024 року щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі, КАСУ, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом трьох місяців з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Статтею 382-2 КАС України передбачено, що суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-6 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Таким чином, головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Дослідивши надані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області звіти про виконання рішення суду, у тому числі звіт від 04.11.2025 року вхід. №116343/25 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 420/2308/21, суд зазначає, що відповідачем вжиті наступні заходи з метою виконання судового рішення.
Так, Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі №420/2308/21, ОСОБА_1 04.10.2021 року проведено нарахування різниці пенсії між перерахованою та виплаченою пенсією за період з 01.01.2018 року по 30.11.2020 року, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2021 року становив 18351,67 грн., сума доплати різниці між нарахованими і виплаченими сумами за період з 01.01.2018 року по 30.11.2020 року складає 40402,86 грн.
Відповідач наразі вказує, що зазначена сума обліковується в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Отже, з наведеного вбачається, що станом на теперішній час відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 420/2308/21 у повному обсязі не виконано.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. ч. 2-4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні приписи містить стаття 14 КАС України.
Крім того, згідно зі ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
В абз. 3 п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 року № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Також, у Рішенні від 26.06.2013 року Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 року у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Таким чином, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Тобто, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту, а відтак, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок. Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Судом встановлено, що ухвалене на користь позивача рішення у даній справі станом на дату подання відповідачем даного звіту про виконання судового рішення, у повному обсязі не виконано, адже позивачеві не виплачено залишок загального боргу.
При цьому, відповідач вище окреслене не заперечує, однак, наголошує на неможливості виконання судового рішення в цій частині, зважаючи на те, що суми пенсійних виплат, нараховані на виконання рішення суду, можуть бути виплачені лише в межах затверджених бюджетних призначень, а на даний час необхідні для цього кошти, відсутні.
Суд зазначає, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб'єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.
При цьому, визначальним фактором є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 року у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 року у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 року у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 року у справі № 821/1491/17, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Крім того, суд зауважує, що проблема невиконання рішень національних судів у соціальних (пенсійних) спорах має загальнодержавний характер. Тобто, проблема з виконанням рішення суду у цій справі не є індивідуальною, а охоплюється загальною проблемою належного виконання судових рішень в соціальних спорах, яка потребує системного підходу до її вирішення на найвищих рівнях органів державної влади.
Суд враховує постанову Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 160/13013/19, у якій, з посиланням на постанову від 31.10.2018 року у справі № 704/1547/17, ВС вказано про те, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту, тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту.
У той же час, як наголошено судом вище, 19.12.2024 року набрав чинності Закон України № 4094-IX від 21.11.2024 року, щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі, КАСУ, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
КАС України доповнено статтею 382-1, яка визначає, в тому числі, вимоги до змісту звіту про виконання судового рішення, згідно п. 6 ч. 2 ст. 382-1 КАСУ, звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити, зокрема: у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.
Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.11.2025 року вхід. №116343/25 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 420/2308/21, не відповідає вимогам п. 6 ч. 2 ст. 382-1 КАС України, оскільки взагалі не містить орієнтовні строки виконання такого рішення в частині виплати заборгованості та їх належне обґрунтування.
Також, КАС України доповнено статтею 382-2, згідно з ч. 5 якої, суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Судовий контроль у даній справі встановлений до набрання чинності окреслених змін до КАСУ щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень, водночас, на час вирішення питання щодо прийняття цього звіту або накладення на суб'єкта владних повноважень штрафу, наведені зміни до КАС України набрали чинності.
При цьому, судом встановлено, що станом на теперішній час відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 420/2308/21, у повному обсязі не виконано, а сума перерахованої пенсії ГУПФУ в Одеській області позивачеві не виплачена, у зв'язку із відсутністю наразі бюджетних асигнувань для здійснення таких виплат.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи, що дана справа стосується питання, щодо обчислення та перерахунку пенсії, з огляду на наведені вимоги ст. ст. 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, в редакції Закону України № 4094-IX від 21.11.2024 року, які набули чинності 19.12.2024 року, суд приходить до висновку, що слід відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 420/2308/21, встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 420/2308/21, зобов'язавши відповідача надати у тримісячний строк, з дня отримання цієї ухвали, звіт про виконання у повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 420/2308/21.
Суд також вважає за необхідне роз'яснити відповідачеві, що такий звіт має відповідати вимогам ст. 382-2 КАС України, з урахуванням змін, внесених Законом України № 4094-IX від 21.11.2024 року, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень, а також роз'яснити відповідачу, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту, є достатніми, переконливими, та вичерпними.
Відповідно до частини 5 статті 382-2 КАС України суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Керуючись статтями 121, 248, 256, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд,-
1. Відмовити Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області у прийнятті звіту (від 04.11.2025 року вхід. №116343/25), про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 420/2308/21.
2. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 420/2308/21.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати у тримісячний строк, з дня отримання цієї ухвали, звіт про виконання у повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 420/2308/21, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання (у тому числі: доказів щодо виплати ОСОБА_1 невиплаченої суми заборгованості).
4. Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, що звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 420/2308/21 має відповідати вимогам ст. 382-2 КАС України, з урахуванням змін, внесених Законом України № 4094-IX від 21.11.2024 року, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
Копію ухвали направити учасникам справи, відповідачу до виконання.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Харченко