Рішення від 10.11.2025 по справі 420/19399/25

Справа № 420/19399/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 06.04.2022 по 30.04.2022, з 21.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 07.07.2022, з 14.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022; зобов'язання Військову частини НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) та Військову частину НОМЕР_2 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 06.04.2022 по 30.04.2022, з 21.06.2022по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 07.07.2022, з 14.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022.

Ухвалою суду від 23.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві вказав, що

ОСОБА_1 12 березня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 був призваний на військову службу під час загальної мобілізації, через введення воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 року та проходив військову службу у званні солдат, на посаді - водій пункту радіоперехоплення, військової частини НОМЕР_1 , підпорядкованої військовій частині НОМЕР_2 . Як вказав позивач, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №33 від 23.11.2022 року, ОСОБА_1 , виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 50-РС від 23 листопада 2022 року з військової служби у відставку за підпунктом «б» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - (за станом здоров'я). Позивач, посилаючись на норми діючого законодавства вказав, що він набув право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційне дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 06.04.2022 по30.04.2022, 21.06.2022 року по 30.06.2022 року, з 01.07.2022 року по 07.07.2022 року, з 14.07.2022 року по 31.07.2022 року, з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року згідно із довідками Військової частини НОМЕР_6 від 02.08.2022 р. № 003839, від 23.09.2022 р. № 4287 від 23.09.2022 р. № 4288 та Військової частини НОМЕР_7 від 02.05.2022 року № 743/2691, однак відповідачами безпідставно не здійснено вказані виплати.

Відповідачі повідомлялись про розгляд справи, відзиви на позовну заяву до суду від відповідачів не надходили.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у званні солдат, на посаді - водій пункту радіоперехоплення у військовій частині НОМЕР_1 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №33 від 23.11.2022 року, ОСОБА_1 , виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 50-РС від 23 листопада 2022 року з військової служби у відставку за підпунктом «б» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - (за станом здоров'я).

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_6 від 02.08.2022 р. № 003839, видана ОСОБА_1 , солдат приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії: з 21 червня до З0 червня 2022 року.

Підстава: бойове розпорядження командувача оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 13/7/138 від 20.06.2022, наказ командира військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині) від 29 квітня 2022 № 110; бойове розпорядження командира НОМЕР_8 окремої піхотної бригади від 01 червня 2022 № 497; рапорт командира розвідувальної роти військової частини НОМЕР_6 про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях у смузі відповідальності від 01 липня 2022 вх. № 2407 у складі військової частини НОМЕР_6 в період з 21 червня по 30 червня 2022 року; наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 липня 2022 року № 184 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій".

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_6 від 23.09.2022 р. № 4287, виданої військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , в тому числі позивачу, період участі з 01.07.2022 по 07.07.2022 і 14.07.2022 по 31.07.2022, в тому, що вони приймали безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі стримування збройної агресії).

Підстава: розпорядження з розвідки Командувача ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 20.06.2022 року № 13/7/138; бойове розпорядження з розвідки штабу НОМЕР_8 окремої піхотної бригади від 01 липня 2022 року № 078; рапорт начальника розвідки - начальника розвідувального відділення штабу військової частини НОМЕР_6 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях (забезпеченні здійснення заході з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у смузі відповідальності від 18.09.2022 року вх. 4833 у складі військової частини НОМЕР_6 в період з 01 липня по 31 липня 2022 року; наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 серпня 2022 року № 212 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій".

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_6 від 23.09.2022 р. № 4288, виданої військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , в тому числі позивачу, період участі з 01.08.2022 по 31.08.2022, в тому, що вони приймали безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії).

Підстава: розпорядження з розвідки Командувача ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 20.06.2022 року № 13/7/138; бойове розпорядження з розвідки штабу НОМЕР_8 окремої піхотної бригади від 01 серпня 2022 року № 081; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 від 19 серпня 2022 року № 1374/1; рапорт начальника розвідки начальника розвідувального відділення штабу військової частини НОМЕР_6 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях (забезпеченні здійснення заході з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у смузі відповідальності від 20.09.2022 року вх. № 4885 у складі військової частини НОМЕР_6 в період з 01 серпня по 31 серпня 2022 року; наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 вересня 2022 року № 237 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій».

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_7 від 02.05.2022 № 743/2691 виданої ОСОБА_1 , який проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 , в тому що він приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у складі угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в межах зони відповідальності (Херсонська область, Запорізька область, Дніпропетровська область): з 06 квітня по 30 квітня 2022 року.

Підстава: наказ командувача угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 06.04.2022 року № 52, бойове розпорядження командиру маневренної групи № 3/82 військової частини НОМЕР_2 УВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 20.03.2022 року № 810/1/531 дск, від 14.04.2022 року № 810/7/832дск, рапорт командира маневренної групи №3/82 УВ «Південь», про безпосередню участь військовослужбовців, які залучаються (залучалися) до виконання бойових (спеціальних) завдань, які проходять службу у частинах НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 .

Як зазначено позивачем та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 06.04.2022 по 30.04.2022, з 21.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 07.07.2022, з 14.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, не виплачувалась.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснює Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За визначенням ч. 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 3 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 40 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» визначає, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за N 745/32197 (далі - Порядок №260).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

У подальшому (і станом на час спірних правовідносин) відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).

Відповідно до п.1 постанови № 168, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Крім того, п.1 постанови № 168 з 01.04.2022 року (застосовується з 24.02.2022) доповнено наступними абзацами, а саме: відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, Міністром оборони України прийнято рішення від 07.03.2022 №248/1217, від 25.03.2022 №248/1298.

За приписами п.1 рішення Міністра оборони України від 07.03.2022 №248/1217 під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;

- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

- бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

- завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

- бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

- бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);

- виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

- виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;

- здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;

- здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

- виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

Відповідно до пункту 2 рішення Міністра оборони України від 07.03.2022 №248/1217 на період дії воєнного стану військовослужбовцям встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:

- 100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);

- 30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів врегульовано ч.3 п.3 рішення №248/1217, яким визначений наступний перелік документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, поза термінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Пунктом 5 рішення №248/1217 визначено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень здійснюється на підставі наказів:

- командирів (начальників) військових частини (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини;

- керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частини.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.

Аналогічні за змістом положення містить рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298.

Крім того, протягом 2022 року, питання виплати додаткової винагороди було врегульоване телеграмою від 25.03.2022 №243/1298, а також Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/в/29.

Зазначені документи додатково роз'яснюють, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженням; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей, здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою, здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

Відповідно до п.3 Окремого доручення, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій, рапорту командиру підрозділу.

Пунктом 9 Окремого доручення № 912/з/29 визначено не включати до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень військовослужбовців, які:

9.1. Беруть участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

9.2. Проходять службу у багатонаціональних органах військового управління за кордоном.

9.3. Добровільно здалися в полон - з дня захоплення в полон, оголошеного наказом командира (начальника).

9.4. Самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).

9.5. Відбувають покарання на гауптвахті та в дисциплінарних частинах - з дня початку відбування покарання, оголошеного наказом командира (начальника) до дня фактичного завершення відбування покарання, оголошеного наказом командира (начальника).

9.6. Усунені від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади - з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника) до дня фактичного завершення усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника).

9.7. Відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).

9.8. Вживали алкогольні напої (наркотичні та психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошеного наказом командира (начальника).

9.9. Навмисно спричинили собі тілесні ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство (крім випадків доведення особи до самогубства, встановленого судом) - за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство.

9.10. Вчинили інші дії (бездіяльність), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією - за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини.

9.11. Перебували (за час перебування) під вартою чи домашнім арештом або на навчанні за кордоном (крім тих, які проходили підготовку (навчання) щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) або у відпустках (за якими відповідно до законодавства України не передбачено збереження грошового забезпечення).

Зазначене не стосується військовослужбовців, визначених у підпунктах 9.4. - 9.8., 9.10., які протягом поточного місяця загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов'язаних із захистом Батьківщини) або захоплені в полон, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні або отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини.

Вирішуючи цей спір, суд констатує, що відповідач не повідомляв про наявність обставин, передбачених пунктом 9 Окремого доручення № 912/з/29.

Як зазначалось судом, відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_6 від 02.08.2022 р. № 003839, видана ОСОБА_1 , солдат приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії: з 21 червня до З0 червня 2022 року.

Підстава: бойове розпорядження командувача оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 13/7/138 від 20.06.2022, наказ командира військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині) від 29 квітня 2022 № 110; бойове розпорядження командира НОМЕР_8 окремої піхотної бригади від 01 червня 2022 № 497; рапорт командира розвідувальної роти військової частини НОМЕР_6 про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях у смузі відповідальності від 01 липня 2022 вх. № 2407 у складі військової частини НОМЕР_6 в період з 21 червня по 30 червня 2022 року; наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 липня 2022 року № 184 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій".

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_6 від 23.09.2022 р. № 4287, виданої військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , в тому числі позивачу, період участі з 01.07.2022 по 07.07.2022 і 14.07.2022 по 31.07.2022, в тому, що вони приймали безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі стримування збройної агресії).

Підстава: розпорядження з розвідки Командувача ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 20.06.2022 року № 13/7/138; бойове розпорядження з розвідки штабу НОМЕР_8 окремої піхотної бригади від 01 липня 2022 року № 078; рапорт начальника розвідки - начальника розвідувального відділення штабу військової частини НОМЕР_6 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях (забезпеченні здійснення заході з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у смузі відповідальності від 18.09.2022 року вх. 4833 у складі військової частини НОМЕР_6 в період з 01 липня по 31 липня 2022 року; наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 серпня 2022 року № 212 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій".

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_6 від 23.09.2022 р. № 4288, виданої військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , в тому числі позивачу, період участі з 01.08.2022 по 31.08.2022, в тому, що вони приймали безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії).

Підстава: розпорядження з розвідки Командувача ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 20.06.2022 року № 13/7/138; бойове розпорядження з розвідки штабу НОМЕР_8 окремої піхотної бригади від 01 серпня 2022 року № 081; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 від 19 серпня 2022 року № 1374/1; рапорт начальника розвідки начальника розвідувального відділення штабу військової частини НОМЕР_6 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях (забезпеченні здійснення заході з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у смузі відповідальності від 20.09.2022 року вх. № 4885 у складі військової частини НОМЕР_6 в період з 01 серпня по 31 серпня 2022 року; наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 вересня 2022 року № 237 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій».

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_7 від 02.05.2022 № 743/2691 виданої ОСОБА_1 , який проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 , в тому що він приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у складі угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в межах зони відповідальності (Херсонська область, Запорізька область, Дніпропетровська область): з 06 квітня по 30 квітня 2022 року.

Підстава: наказ командувача угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 06.04.2022 року № 52, бойове розпорядження командиру маневренної групи № 3/82 військової частини НОМЕР_2 УВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 20.03.2022 року № 810/1/531 дск, від 14.04.2022 року № 810/7/832дск, рапорт командира маневренної групи №3/82 УВ «Південь», про безпосередню участь військовослужбовців, які залучаються (залучалися) до виконання бойових (спеціальних) завдань, які проходять службу у частинах А3438, НОМЕР_1 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 .

При цьому, суд за зазначає, що за зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам N 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень, наданих йому абзацом 3 пункту 3 та абзацом 4 пункту 4 окремого доручення від 23.06.2022 N 912/з/29.

Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справах N 560/3159/23 та N 560/3141/23.

Поряд з цим, під час прийняття рішення по справі, суд враховує, що згідно з пунктами 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України) заява № 29979/04, у якому проаналізовано поняття належне урядування.

Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 08 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер'їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Зважаючи на те, що позивач, на підтвердження наявного у нього права на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 надав до відповідача відповідні довідки та не несе відповідальність за правильність її заповнення відповідною військовою частиною, суд вважає про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 06.04.2022 по 30.04.2022, з 21.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 07.07.2022, з 14.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022; зобов'язання Військову частини НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) та Військову частину НОМЕР_2 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 06.04.2022 по 30.04.2022, з 21.06.2022по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 07.07.2022, з 14.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022.

Ухвалюючи дане судове рішення суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 06.04.2022 по 30.04.2022, з 21.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 07.07.2022, з 14.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022.

Зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) та Військову частину НОМЕР_2 (Код НОМЕР_11 , АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 06.04.2022 по 30.04.2022, з 21.06.2022по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 07.07.2022, з 14.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

Попередній документ
131661710
Наступний документ
131661712
Інформація про рішення:
№ рішення: 131661711
№ справи: 420/19399/25
Дата рішення: 10.11.2025
Дата публікації: 12.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.11.2025)
Дата надходження: 18.06.2025
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ТАНЦЮРА К О