м. Миколаїв.
10.11.2025 р. Справа № 400/7131/25
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доВійськової частини НОМЕР_1 , острів АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 позов ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення позивача за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації-різницю за період з 01.03.2018 по 15.03.2019 у розмірі 5616 гривень 36 копійок, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 15.03.2019 у розмірі 5616 гривень 36 копійок, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
27.10.25 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині відшкодування витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування заяви позивач послалася на те, що в позовній заяві було заявлено про витрати на правничу допомогу, питання про відшкодування цих витрат рішенням по справі не вирішено. Позивачем додано до заяви докази на підтвердження понесених витрат. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.
Ухвалою від 28.10.2025 суд прийняв заяву до провадження (розгляду), встановив, що заява буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропонував відповідачу у строк до 05.11.2025 надати до суду свої міркування разом з відповідними доказами з приводу поданої заяви про ухвалення додаткового рішення.
Відповідач про задоволення заяви про відшкодування витрати на правничу допомогу заперечив, про що зазначив в заяві, що надійшла до суду 09.07.2025. Відповідач зазначив, що розмір заявлених до відшкодування витрат не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору нематеріального характеру, значення справи для Позивача - колишнього військовослужбовця, оскільки результат вирішення даної справи жодним чином не міг вплинути на репутацію Позивача, оскільки права Позивача, як військовослужбовця та громадянина України щодо забезпечення достатнього життєвого рівня, соціальних гарантій в частині грошового забезпечення, під час проходження ним військової служби були дотримані в повному обсязі. Також, відповідач зауважив, що він фінансується з Державного бюджету України, і під час воєнного стану громадяни, установи і організації повинні спрямовувати зусилля для зменшення витрат державних коштів, щоб допомогти державі стабілізувати бюджет та фінансувати оборонні потреби.
Перевіривши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, клопотання відповідача про відмову у задоволенні такої заяви, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи, що справу розглянуто в письмовому провадженні без виклику сторін, суд розглядає заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в тому ж порядку, тобто, в письмовому провадженні.
Судом встановлено, що під час прийняття рішення в даній справі питання стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалося, оскільки до матеріалів справи не було додано позивачем достатніх доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
При цьому, у зв'язку із подання позивачем вказаної заяви від 27.10.2025 щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 12000,00 грн, наявні підстави для ухвалення додаткового судового рішення про розподіл таких судових витрат.
До заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем додано: договір від 02.06.2025 № 89 про надання правничої допомоги; додаткову угоду до договору від 02.06.2025, акт про надані послуги від 22.10.2025; платіжні інструкції від 22.10.2025 на перерахування позивачем на рахунок ФОП ОСОБА_3 8000,00 грн, від 02.06.2025 про перерахування на рахунок ФОП ОСОБА_3 4000,00.
Відповідно до умов додаткової угоди від 02.06.2025 до договору № 89 від 02.06.2025, укладеним між позивачем і адвокатом Шиловим Владиславом Юрійовичем, позивач доручив адвокату провести перевірку повноти нарахування та виплати грошового забезпечення військовою частиною НОМЕР_1 . Вартість послуг адвоката складає 12000,00 грн.
В матеріалах справи є акт про надання правничої допомоги, за яким позивач прийняв правничу допомогу по цій справі, а саме з підготовки позовної заяви.
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат, згідно ч. 7 ст. 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Суд звертає увагу, що він не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/WestAllianceLimited проти України, заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Застосовуючи ці приписи до обставин справи і надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 КАС України, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що дана справа не відноситься до справ значної складності, навпаки, справа № 400/7131/25 є типовою, з великою кількістю судової практики з аналогічних спорів, не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не є резонансною, чи такою, що може мати значне репутаційне значення для позивача; розгляд справи відбувався без участі сторін.
Суд наголошує, що визначення позивачем і його адвокатом розміру гонорару у фіксованому розмірі не звільняє позивача від обов'язку довести обґрунтованість такого розміру.
В даному випадку, оцінивши складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, з огляду на подані документи, також враховуючи критерії розумності та співмірності заявленої суми фактично понесених витрат, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу з Військової частини НОМЕР_2 в розмірі 2000 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 143, 246-247, 250- 252, 255, 286, 295 КАС України, суд
1. Заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу -задовольнити частково.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувать Військової частини НОМЕР_1 (острів АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000.00 (дві тисячі гривень) грн.
3. В іншій частині заяви - відмовити
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко