про залишення позовної заяви без руху
10 листопада 2025 рокусправа № 380/21880/25 м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Андрусів У. Б., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом «Представництва «Кобра Інсталасьйонес і Сервісіос С.А.» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Представництво «Кобра Інсталасьйонес і Сервісіос С.А.» (місцезнаходження: вул. Польова, буд. 46, м. Львів, 79056; ЄДРПОУ 26579486) пред'явило позов до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003; ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (місцезнаходження: пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053; ЄДРПОУ 43005393), у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області №11302267/26579486 від 25.06.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної за №1 від 28.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну складену «Представництвом «Кобра Інсталасьйонес і Сервісіос С.А.» за №1 від 28.07.2023, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши позовну заяву, суддя дійшла висновку, що вона не відповідає процесуальним вимогам, установленим ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
На виконання вимог ч. 3 ст. 161, ч. 8 ст. 160 КАС України до позовної заяви необхідно додавати документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Всупереч зазначеним нормативним приписам, за пред'явлення цього позову позивач не сплатив судовий збір.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регламентовані Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Частиною 1 ст. 4 Закону №3674-VI унормовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028,00 грн.
За правилами ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру. Тобто сума судового збору за звернення до суду з цим позовом, з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, становить 2422,40 (3028* 0,8) грн.
Отже, за подання цього позову позивачу потрібно сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн за такими платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Суддя звертає увагу, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за пред'явлення адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду розміщені на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір», де також можна автоматично розрахувати судовий збір та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Крім того суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть зворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Пунктом 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
При цьому рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не є рішенням про нарахування грошового зобов'язання в розумінні ст.102 та п.56.18. Податкового кодексу України, якими встановлюється право та строки оскарження рішень про визначення грошових зобов'язань, а тому для оскарження рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, на яке в силу наведеного не поширюються правила п. 56.18 ст. 56 та ст.102 ПК України, застосовується загальний строк звернення до суду - шестимісячний строк (три місяці у разі адміністративного оскарження), який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таке правозастосування викладене у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та від 21.06.2022 у справі №620/3546/18.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 також зазначила, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (ч. 2 ст. 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (ч. 4 ст. 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (п. 56.19 статті 56 ПК України).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області №11302267/26579486 від 25.06.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 28.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
08.07.2024 позивачем було подано скаргу на рішення ДПС про відмову реєстрації податкової накладної.
Рішенням від 15.07.2024 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін.
Суд звертає увагу, що позивач скористався правом подання скарги в порядку адміністративного оскарження. Відтак, строк звернення до суду з цим позовом становить три місяці з дня вручення позивачу оскаржуваного рішення.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято рішення від 15.07.2024, яким скаргу залишено без задоволення.
При цьому до суду позивач звернувся через підсистему Електронний суд 03.11.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч зазначеним нормативним вимогам, до позовної заяви позивач не додав заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду .
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За правилами ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням того, що позивачем не дотримано вимог процесуального законодавства, суддя вважає за потрібне залишити її без руху та надати позивачеві строк для усунення виявлених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 160-161, 169, 241, 243, 248, 256 КАС України, суддя
1. Позовну заяву Представництва «Кобра Інсталасьйонес і Сервісіос С.А.» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин поважності пропуску та наданням відповідних доказів.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
4. Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяАндрусів Уляна Богданівна