07 листопада 2025 року м. Львівсправа № 380/4453/25
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішень та наказу, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення у вигляді пункту 1 протоколу № 6 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 22 жовтня 2024 року про відмову головному сержанту ОСОБА_1 у зарахуванні на квартирний облік громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, на загальних підставах складом сім'ї одна особа;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини від 31 жовтня 2024 року № 2857-АД «Про затвердження протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 22.10.2024 № 6» про відмову головному сержанту ОСОБА_1 у зарахуванні на квартирний облік громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, на загальних підставах складом сім'ї одна особа.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 в особі її житлової комісії зарахувати головного сержанта ОСОБА_1 на квартирний облік громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, на загальних підставах складом сім'ї одна особа, з 10 січня 2014 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі № 380/18387/22, визнано протиправним та скасовано рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_3 від 26 грудня 2017 року, оформлене протоколом № 18, в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку військової частини; зобов'язано військову частину НОМЕР_3 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби військової частини НОМЕР_3 , які потребують поліпшення житлових умов зі збереженням часу перебування на обліку в черзі з дати первинної постановки на облік, а саме з 10 січня 2014 року. Вказане рішення суду військова частина НОМЕР_3 виконала - зарахувала позивача на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов зі збереженням часу перебування на обліку в черзі з дати первинної постановки на облік, а саме з 10 січня 2014 року.
06 січня 2023 року позивач був призваний на військову службу за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 та уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського складу строком на три роки. Під час проходження позивачем військової служби матеріали його житлової справи із військової частини НОМЕР_3 були надіслані до військової частини НОМЕР_1 для зарахування позивача на військовий облік із збереженням попереднього часу перебування, а саме з 10 січня 2014 року.
Однак 22 жовтня 2024 року позивачу було відмовлено у зарахуванні на квартирний облік для поліпшення житлових умов та включення в списки на першочергове отримання жилого приміщення. Відповідне рішення про відмову оформлене у вигляді протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 22 жовтня 2024 року № 6 та затверджене наказом командира військової частини від 31 жовтня 2024 року № 2857-АД «Про затвердження протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 22.10.2024 № 6» (далі - також спірні/оскаржувані протокол/наказ/рішення). Спірна відмова мотивована тим, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка № 379272060) ОСОБА_1 є власником будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 60,8 кв.м, житловою площею 32,4 кв.м., форма власності: приватна спільна часткова, частка власності (на одну особу 32,4 кв.м./4 = 8,1 кв.м.), з огляду на що не підпадає під категорію осіб, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки забезпечений жилою площею вище за рівень, що визначений у встановленому законодавством порядку (7,5 кв.м.).
Позивач не погоджується зі спірними рішеннями відповідача, вважає їх протиправними, оскільки за період проходження військової служби у Збройних Силах України житловим приміщенням він не забезпечувався. Відповідний рапорт та додані до нього документи стосувалися лише позивача, а не членів його сім'ї.
Відповідач, ухвалюючи спірні рішення, не врахував обставини встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі № 380/18387/22, яке набрало законної сили та міститься у матеріалах житлової справи позивача.
Починаючи з 2012 року (дата набуття права власності на будинку за адресою: АДРЕСА_1 ) позивач проходив перереєстрацію осіб, які перебувають на квартирному обліку, однак, ухвалюючи оскаржуваний протокол, відповідач вказані обставини не оцінив. Матеріали житлової справи позивача містять докази перевірки житлових умов, що оформлялися у вигляді довідок посадових осіб військових частин, в яких проходив військову службу позивач, і в кожному разі військові посадові особи доходили висновку про потребу зарахування та надання житлового приміщення ОСОБА_1 .
Також відповідач не взяв до уваги те, що позивачу почала належати частка права власності будинку за адресою: АДРЕСА_1 починаючи з 2012 року, однак рішення про відмову у зарахуванні на квартирний облік із врахуванням попереднього періоду перебування на такому обліку ухвалене у жовтні 2024 року, тобто після спливу більш ніж двадцять років з моменту настання обов'язку врахування такої обставини, що є поза розумним сумнівом неприйнятним.
Крім того, відповідач не врахував, що за адресою розташування будинку позивача ( АДРЕСА_1 ) постійно проживає семеро осіб, з яких шестеро старші дев'яти років. Будинок є без комунальних вигод, дерев'яний, що з огляду на приписи статті 50 Житлового кодексу України є неприпустимим. Показники забезпеченості житловою площею у Львівській області згідно з постановою Львівської обласної державної адміністрації від 13 березня 2017 року № 1 склали 7,5 кв.м. на одну особу, що у розглядуваній ситуації на кожну особу, яка проживає у згаданому вище будинку, становить 4,62 кв.м. (32,4 кв.м./7 = 4,62 кв.м.), тобто менше рівня забезпеченості житловою площею відповідно до встановленого вказаною постановою рівня.
До того ж, спірний протокол ухвалений відповідачем без повідомлення у письмовій формі позивача із запрошенням на засідання житлової комісії, що вказує, серед іншого, на порушення установленого порядку ухвалення спірних рішень.
З огляду на викладене з метою захисту свого порушеного права, гарантованого статтею 47 Конституції України, на отримання житла позивач звернувся з цим позовом до суду, який просить задовольнити повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що з 06 січня 2023 року позивач проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 . 25 вересня 2024 року позивач на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 та голови житлової комісії військової частини НОМЕР_1 подав рапорт (разом з пакетом документів) про зарахування його на облік для поліпшення житлових умов з сім'єю одна особа та включення в списки на першочергове отримання жилого приміщення як учасника бойових дій. 22 жовтня 2024 року на засіданні житлової комісії військової частини НОМЕР_1 було розглянуто питання про ухвалення рішення щодо взяття на квартирний облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, а саме головного сержанта ОСОБА_1 зі складом сім'ї одна особа. За результатами розгляду рапорту та доданих до нього документів житлова комісія військової частини НОМЕР_1 ухвалила рішення, оформлене протоколом засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 22 жовтня 2024 року № 6, про відмову в зарахуванні на квартирний облік головного сержанта ОСОБА_1 зі складом сім'ї одна особа. Рішення затверджене наказом командира військової частини від 31 жовтня 2024 року № 2857-АД.
Відповідач зазначає, що документів, які б підтверджували право на першочергове та позачергове одержання житла позивачем до рапорту про зарахування його на облік для поліпшення житлових умов з сім'єю особа та включення в списки на першочергове отримання жилого приміщення додано не було. Зокрема не додано жодного документу про те, що в будинку за адресою АДРЕСА_1 постійно проживає семеро осіб, з яких шестеро старше дев'яти років як зазначає позивач у своїй позовній заяві.
Відповідач відзначає, що постановою виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів і президії Львівської обласної ради профспілок від 07 січня 1985 року № 24 «Про порядок обліку і надання житлової площі у Львівській області» (зі змінами, внесеними постановою Львівської обласної державної адміністрації від 13 березня 2017 року № 1 та Об'єднання профспілок Львівщини від 13 березня 2017 року № ВК-35) установлено, що на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов і займають житлову площу 7,5 кв.м. та менше на кожного члена сім'ї. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (інформаційна довідка № 379272060) позивачу належить будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 60,8 кв.м., житловою площею 32,4 кв.м, форма власності: приватна спільна часткова, частка власності: . Отже, розмір частки власності на одну особу становить 8,1 кв.м. (32,4 кв.м./4 = 8,1 кв.м.).
З огляду на вказане позивач не підпадає під категорію осіб, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки забезпечений жилою площею вище за рівень, що визначений у встановленому законодавством порядку, має житлову площу на праві власності, що відповідає нормам та вимогам законодавства для забезпечення громадян житлом, та відповідно до вимог пункту 7 розділу VІ Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31 липня 2018 року № 380 (далі - Інструкція № 380), не може бути взятий на квартирний облік для поліпшення житлових умов.
Відповідач зауважує, що вимога про обов'язкове письмове повідомлення військовослужбовця про час та місце засідання житлової комісії Інструкцією № 380 не встановлена. Про дату, час та місце засідання житлової комісії позивача було повідомлено секретарем житлової комісії особисто в усному режимі. Посилання позивача на пункт 28 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Україні, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 11 грудня 1984 року № 470, є безпідставним, оскільки цей пункт стосується питання зняття з обліку та виключення із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, а такі питання на засіданні житлової комісії військової частини НОМЕР_1 22 жовтня 2024 року не розглядались.
Ураховуючи наведене, відповідач підсумовує, що житлова комісія військової частини НОМЕР_1 правомірно відповідно до вимог чинного законодавства ухвалила рішення про відмову позивачу у зарахуванні його на облік для поліпшення житлових умов та включення в списки на першочергове отримання жилого приміщення, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
З огляду на вказане просить суд відмовити в задоволенні поданого позивачем позову у повному обсязі.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 12 березня 2025 року заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено; визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду та поновлено його; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; витребувано у відповідача: належно засвідчену копію рапорту позивача та доданих до нього документів, які були предметом розгляду на засіданні житлової комісії 22 жовтня 2024 року; докази повідомлення позивача про дату, час і місце засідання житлової комісії, яке відбулося 22 жовтня 2024 року.
Витребувані докази відповідач подав разом з відзивом на позовну заяву.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 від 31 жовтня 2006 року позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Позивач проходив військову службу у Збройних Силах України, звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я на підставі підпункту «б» частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» 08 серпня 2019 року, що підтверджується довідкою про проходження служби (трудову діяльність) головним сержантом ОСОБА_1 .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі № 380/18387/22, визнано протиправним та скасовано рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_3 від 26 грудня 2017 року, оформлене протоколом № 18, в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку військової частини; зобов'язано військову частину НОМЕР_3 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби військової частини НОМЕР_3 , які потребують поліпшення житлових умов зі збереженням часу перебування на обліку в черзі з дати первинної постановки на облік, а саме з 10 січня 2014 року.
Вказане рішення суду військова частина НОМЕР_3 виконала - скасувала пункт 2 протоколу № 18 від 26 грудня 2017 року в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку та поновила його на обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов зі збереженням часу перебування на обліку з 10 січня 2014 року та в списках на першочергове отримання житла як учасника бойових дій з 10 січня 2014 року, що підтверджується витягом з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_3 від 12 лютого 2024 року № 2 та витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 13 лютого 2024 року № 165-АД «Про затвердження протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_3 від 12.02.2024 № 2».
06 січня 2023 року позивача відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» призвано на військову службу за мобілізацією; з 06 січня 2023 року він проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 24 лютого 2025 року № 485.
У зв'язку із проходженням позивачем з 06 січня 2023 року військової служби у військовій частині НОМЕР_1 житлова комісія військової частини НОМЕР_3 ухвалила рішення, оформлене витягом з протоколу від 19 лютого 2024 року № 3, яким на підставі пункту 17 розділу VI Інструкції № 380 вирішила зняти з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_3 , виключити зі списків військовослужбовців, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень (УБД), ОСОБА_1 зі складом сім'ї одна особа та надіслати відповідну особову справу військовослужбовця до нового місця його служби - у військову частину НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
25 вересня 2024 року позивач на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 та голови житлової комісії військової частини НОМЕР_1 подав рапорт про зарахування його на облік для поліпшення житлових умов з сім'єю одна особа та включення в списки на першочергове отримання жилого приміщення як учасника бойових дій.
До рапорту позивач долучив такі документи:
- довідку від 24 травня 2024 року № 1817/2, видану військовою частиною НОМЕР_1 головному сержанту ОСОБА_1 , про те, що він перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 з 06 січня 2023 року;
- довідку від 12 червня 2024 року № 2506/1, видану військовою частиною НОМЕР_1 головному сержанту ОСОБА_1 , про те, що на його утриманні перебуває сім'я в складі: дружина ОСОБА_2 , 1978 р.н.; син ОСОБА_3 , 1994 р.н.;
- довідку від 12 червня 2024 року № 421/1, видану військовою частиною НОМЕР_5 ОСОБА_1 , про те, що він проживає постійно та прописаний в АДРЕСА_2 , проживає 1 (один) член сім'ї;
- витяг з реєстру територіальної громади від 20 травня 2024 року № 2024/005833553, відповідно до якого 17 вересня 2013 року проведено реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 ;
- довідку від 06 липня 2024 року № 477, видану військовою частиною НОМЕР_5 ОСОБА_2 , відповідно до якої на її утриманні перебуває сім'я у складі: чоловік ОСОБА_1 , 1970 р.н., дочка ОСОБА_4 , 2001 р.н., дочка ОСОБА_5 , 2003 р.н.;
- витяг від 08 липня 2024 року № 10350 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, відповідно до якого за адресою АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , 12.02.2003, ОСОБА_7 , 13.03.2001;
- копію технічного паспорту № НОМЕР_6 на приватизовану квартиру за адресою АДРЕСА_3 загальною площею 40,3 кв.м.;
- копію свідоцтва про право власності від 03 грудня 2010 року на квартиру за адресою АДРЕСА_3 загальною площею 40,3 кв.м., власниками якої є ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (інформаційна довідка від 08 липня 2024 року № 385922140) про наявність в ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на праві приватної спільної сумісної власності квартири за адресою АДРЕСА_3 ;
- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (інформаційна довідка від 20 травня 2024 року № 379272060) про наявність в ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності (частка власності ) будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 ;
- витяг з послужного списку старшого солдата ОСОБА_2 ;
- довідку про проходження служби (трудову діяльність) головного сержанта ОСОБА_1 .
За результатами розгляду рапорту позивача та доданих до нього документів житлова комісія військової частини НОМЕР_1 ухвалила рішення, оформлене витягом з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 22 жовтня 2024 року № 6, яким на підставі пункту 7 розділу VI Інструкції № 380 відмовила позивачу у зарахуванні його та членів його сім'ї на облік для поліпшення житлових умов та включення в списки на першочергове отримання жилого приміщення.
Це рішення мотивоване тим, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка № 379272060) ОСОБА_1 є власником будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 60,8 кв.м, житловою площею 32,4 кв.м., форма власності: приватна спільна часткова, частка власності (на одну особу 32,4 кв.м./4 = 8,1 кв.м.), з огляду на що не підпадає під категорію осіб, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки забезпечений жилою площею вище за рівень, що визначений у встановленому законодавством порядку (7,5 кв.м.).
Вказане рішення затверджене наказом командира військової частини від 31 жовтня 2024 року № 2857-АД «Про затвердження протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 22.10.2024 № 6».
Позивач, уважаючи вказані вище протокол (у частині пункту 1) та наказ протиправними, а своє право на зарахування на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на загальних підставах складом сім'ї одна особа з 10 січня 2014 року, звернувся з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності відмови відповідача у зарахуванні позивача на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на загальних підставах складом сім'ї одна особа з 10 січня 2014 року.
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1 Закону № 2011 соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з абзацом першим пункту 1 статті 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 12 Закону № 2011 передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац перший пункту 1 статті 12 Закону № 2011).
Військовослужбовці строкової військової служби та військовослужбовці, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, розміщуються в казармах (на кораблях) згідно із Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. За ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на строкову військову службу та військову службу під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (абзац другий пункту 1 статті 12 Закону № 2011).
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства (абзац третій пункту 1 статті 12 Закону № 2011).
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац четвертий пункту 1 статті 12 Закону № 2011).
За військовослужбовцями, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на військову службу. Такі військовослужбовці не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та зараховані на квартирний облік у військовій частині за місцем проходження служби (абзац восьмий пункту 1 статті 12 Закону № 2011).
За військовослужбовцями, які вступили на військову службу за контрактом, зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за попереднім місцем проживання (пункт 2 статті 12 Закону № 2011).
Військовослужбовцям, які вступили на військову службу за контрактом відповідно до частини четвертої статті 20 або продовжили військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», жилі приміщення надаються позачергово за рахунок військових формувань за місцем проходження військової служби. При цьому для військовослужбовців, які вступили на військову службу за контрактом відповідно до частини четвертої статті 20 зазначеного Закону, до часу перебування їх на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, зараховується час перебування на такому обліку за місцем проживання до прийняття на військову службу за контрактом (абзац перший пункту 3 статті 12 Закону № 2011).
Забезпечення жилими приміщеннями в разі потреби поліпшення житлових умов сімей військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції або забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпеченні їх здійснення та загинули (померли) або пропали безвісти, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий пункту 3 статті 12 Закону № 2011).
Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла (абзац перший пункту 9 статті 12 Закону № 2011).
Відповідно до статті 12 Закону № 2011 постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок № 1081, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей (пункт 1).
Відповідно до пункту 22 Порядку № 1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
За змістом пункту 23 Порядку № 1081 для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім'я безпосереднього командира (начальника).
До рапорту додаються:
довідки про реєстрацію місця проживання (перебування) військовослужбовця та членів його сім'ї, які потребують поліпшення житлових умов;
витяг з особової справи військовослужбовця про склад сім'ї;
довідка про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих органах місцевих рад);
документи, що підтверджують право на першочергове та позачергове одержання житла, інші пільги.
Інші документи житлова комісія запитує у разі потреби через командира військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян.
Згідно з приписами пункту 24 Порядку № 1081 військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік.
Пунктом 29 Порядку № 1081 передбачено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі звільнення з військової служби в запас за станом здоров'я або у разі, коли вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку із скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості їх використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі розформування військової частини - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла.
Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).
За змістом абзацу першого пункту 4 розділу І Інструкції № 380 військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції № 380 військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до статті 34 Житлового кодексу України.
Своє чергою, статтею 34 Житлового кодексу України передбачено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які, зокрема забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції № 380 облік ведеться в житлових комісіях військових частин (об'єднаних житлових комісіях), ТЦК та СП та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
Особи, які перебували на обліку для забезпечення їх житлом за рахунок Міноборони та призвані на військову службу під час мобілізації, у разі переміщення по службі до інших гарнізонів після укладання ними відповідного контракту мають право бути зараховані на відповідний облік за новим місцем військової служби. У такому випадку облікова справа направляється військовою частиною до нового місця служби, після демобілізації (закінчення строку контракту) за їх рапортом зараховуються на облік, де вони перебували до призову, зі збереженням часу перебування на обліку та часу отримання пільги на отримання житла (за наявності), облікова справа на підставі рапорту військовослужбовця направляється до відповідної житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії).
Згідно з пунктом 4 розділу VI Інструкції № 380 для зарахування на облік військовослужбовець подає командиру військової частини рапорт, який реєструється у службі діловодства військової частини.
До рапорту додаються документи, передбачені Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 (далі - Порядок забезпечення житловими приміщеннями), а також витяг з послужного списку військовослужбовця.
Зазначені документи направляються командиром до житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) для прийняття рішення про зарахування на облік.
Житлова комісія військової частини (об'єднаної житлової комісії) у разі необхідності має право запитувати через командира військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян інші документи.
Вимагати від військовослужбовців та членів їх сімей інших, не передбачених законодавством, документів забороняється.
Пунктами 5, 6 розділу VI Інструкції № 380 передбачено, що житлова комісія військової частини (об'єднаної житлової комісії) протягом п'яти робочих днів після реєстрації рапорту військовослужбовця проводить перевірку житлових умов військовослужбовця та членів його сім'ї.
За результатами перевірки житлових умов військовослужбовця складається довідка про перевірку житлових умов (додаток 11).
Після проведення перевірки житлових умов військовослужбовця житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) на найближчому засіданні, але не пізніше ніж через місяць з дати реєстрації відповідного рапорту військовослужбовця, розглядає питання щодо зарахування військовослужбовця на облік.
На засіданні житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) має право бути присутнім військовослужбовець та члени його сім'ї, щодо яких приймається рішення.
За результатами розгляду житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) приймає рішення про зарахування військовослужбовця та членів його сім'ї на облік або відмовляє у зарахуванні на облік із зазначенням обґрунтування такої відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
За змістом пункту 7 розділу VI Інструкції № 380 на облік не беруться військовослужбовці та члени їх сімей, які:
забезпечувалися під час проходження військової служби житловою площею для постійного проживання від Міноборони;
мають житлову площу на праві власності, що відповідає нормам та вимогам законодавства для забезпечення громадян житлом, крім випадків забезпечення житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження,- із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій;
в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до пункту 8 розділу VI Інструкції № 380 рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі про зарахування військовослужбовця та членів його сім'ї на облік із зазначенням дати зарахування на облік, складу сім'ї, підстави для зарахування на облік, а також підстави включення до списків осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання жилих приміщень.
Житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) інформує про прийняте рішення військовослужбовця та направляє до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району витяг з наказу командира військової частини для здійснення обліку (пункт 10 розділу VI Інструкції № 380).
Отже, чинним законодавством, що регулює спірні правовідносини, визначено чіткий перелік підстав для зарахування військовослужбовців на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та відмови у їх зарахуванні на такий облік, зокрема на облік не беруться військовослужбовці та члени їх сімей, які мають житлову площу на праві власності, що відповідає нормам та вимогам законодавства для забезпечення громадян житлом.
Суд встановив, що оскаржуваним протоколом військова частина НОМЕР_1 відмовила позивачу у зарахуванні його на облік для поліпшення житлових умов та включення в списки на першочергове отримання жилого приміщення з тієї підстави, що він маючи у власності будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 житловою площею 32,4 кв.м. (8,1 кв.м. на одну особу), не підпадає під категорію осіб, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки забезпечений жилою площею вище за рівень, що визначений у встановленому законодавством порядку (7,5 кв.м.).
Отже, підстава для відмови у зарахуванні позивача на квартирний облік, зазначена військовою частиною НОМЕР_1 , аналогічна тій, з якої військова частина НОМЕР_3 зняла позивача з відповідного обліку та була предметом судового розгляду у справі № 380/18387/22.
Оцінюючи правомірність такої відмови, суд насамперед ураховує, що відповідно до пункту 17 розділу VI Інструкції № 380 у разі переміщення військовослужбовця, який перебуває на обліку, по військовій службі до іншої військової частини житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) на підставі наказу про переміщення до нового місця служби на найближчому засіданні, але не пізніше місяця з дати виключення зі списків особового складу військової частини приймає рішення щодо виключення з обліку у військовій частині та надсилає за встановленим порядком відповідну особову справу військовослужбовця до нового місця його служби.
Як встановлено вище, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі № 380/18387/22, визнано протиправним та скасовано рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_3 від 26 грудня 2017 року, оформлене протоколом № 18, в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку військової частини та зобов'язано військову частину НОМЕР_3 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби військової частини НОМЕР_3 , які потребують поліпшення житлових умов зі збереженням часу перебування на обліку в черзі з дати первинної постановки на облік, а саме з 10 січня 2014 року.
На виконання вказаного рішення суду військова частина НОМЕР_3 своїм рішенням, оформленим протоколом засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_3 від 12 лютого 2024 року № 2, затвердженим наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 13 лютого 2024 року № 165-АД, скасувала пункт 2 протоколу № 18 від 26 грудня 2017 року в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку та поновила його на обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов зі збереженням часу перебування на обліку з 10 січня 2014 року та в списках на першочергове отримання житла як учасника бойових дій з 10 січня 2014 року.
Надалі, у зв'язку із проходженням позивачем з 06 січня 2023 року військової служби у військовій частині НОМЕР_1 житлова комісія військової частини НОМЕР_3 ухвалила рішення, оформлене витягом з протоколу від 19 лютого 2024 року № 3, яким на підставі пункту 17 розділу VI Інструкції № 380 вирішила зняти з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_3 , виключити зі списків військовослужбовців, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень (УБД), ОСОБА_1 зі складом сім'ї одна особа та надіслати відповідну особову справу військовослужбовця до нового місця його служби - у військову частину НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Аналіз наведених вище обставин свідчить, що право позивача на перебування на обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов з 10 січня 2014 року, підтверджене судовим рішенням у справі № 380/18387/22, яке набрало законної сили та було виконано військовою частиною НОМЕР_3 12 лютого 2024 року.
Подальша ж процедура, а саме виключення позивача з обліку у військовій частині НОМЕР_3 , надсилання його особової справи до військової частини НОМЕР_1 на підставі пункту 17 розділу VI Інструкції № 380 та звернення позивача до командування і житлової комісії військової частини НОМЕР_1 із відповідним рапортом та документами про зарахування на облік згідно з пунктом 4 розділу VI Інструкції № 380 зумовлена виключно проходженням позивачем станом на 12 лютого 2024 року (дата виконання судового рішення у справі № 380/18387/22) військової служби у новому місці - у військовій частині НОМЕР_1 .
З огляду на це та, враховуючи наявність судового рішення у справі № 380/18387/22, яке набрало законної сили та яким підтверджено право позивача на перебування на обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов з 10 січня 2014 року, у відповідача у процесі реалізації процедури передавання особової справи позивача з однієї військової частини до іншої, в якій він проходить військову службу, були відсутні правові підстави відмовляти позивачу у зарахуванні на облік для поліпшення житлових умов з тієї ж підстави, з якої військова частина НОМЕР_3 ухвалила рішення про зняття позивача з військового обліку, що згаданим вище рішенням суду вже визнано протиправним.
Суд також ураховує, що системний аналіз норм статті 12 Закону № 2011 та пункту 29 Порядку № 1081 вказує, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже, залишаються на квартирному обліку до отримання ними житла, зокрема і в разі звільнення в запас, відставку чи за станом здоров'я.
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25 березня 2019 року у справі № 359/2295/17, від 20 травня 2019 року у справі № 487/6514/17, від 08 квітня 2020 року у справі № 683/2197/18 та від 20 січня 2021 року у справі № 460/6031/18.
Згідно з рішенням суду у справі № 380/18387/22, яке набрало законної сили, календарна вислуга років позивача у Збройних Силах на момент ухвалення рішення про зняття його з квартирного обліку (26 грудня 2017 року) становила 24 роки 06 місяців, а отже, відповідач не мав правових підстав відмовляти позивачу, який на дату ухвалення спірного рішення мав більше 20 років вислуги років та перебував на обліку, у зарахуванні на квартирний облік.
Щодо посилань відповідача на те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка № 379272060) позивач є власником будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 60,8 кв.м, житловою площею 32,4 кв.м., форма власності: приватна спільна часткова, частка власності (на одну особу 32,4 кв.м./4 = 8,1 кв.м.), з огляду на що він не підпадає під категорію осіб, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки забезпечений жилою площею вище за рівень, що визначений у встановленому законодавством порядку (7,5 кв.м.), суд зазначає таке.
Аналіз пункту 7 розділу VI Інструкції № 380 вказує, що житлова площа, яку має військовослужбовець має відповідати нормам та вимогам законодавства для забезпечення громадян житлом. У протилежному разі така, у контексті взяття військовослужбовця на облік, урахуванню не підлягає.
За змістом статті 50 Житлового кодексу України жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам.
При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років, крім подружжя.
Не допускається також заселення квартири, збудованої для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими особами, за винятком випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 54 цього Кодексу.
Відповідно до довідки (виписки з будинкової книги) Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 27 березня 2018 року № 412 у будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житлова площа якого становить 34,50 кв.м., зареєстровано та проживають семеро осіб, з яких шестеро старше дев'яти років, що становить менше 7,5 кв.м. житлової площі на одну особу.
Отже, докази того, що належна позивачу частки будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідає нормам та вимогам законодавства для забезпечення громадян житлом, зокрема статті 50 Житлового кодексу України, у матеріалах справи відсутні.
Утім ці обставини залишилися поза увагою відповідача під час ухвалення спірного протоколу.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що позивачем не було додано жодного документу про те, що в будинку за адресою АДРЕСА_1 постійно проживає семеро осіб, з яких шестеро старше дев'яти років як про це зазначено у позовній заяві.
Суд критично оцінює таке покликання відповідача, оскільки на підставі пункту 23 Порядку № 1081, пункту 4 розділу VI Інструкції № 380 житлова комісія вправі запитувати у через командира військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян інші необхідні документи.
Однак доказів вчинення таких дій житловою комісією відповідача суду не надано.
Отже, спірне рішення відповідача про відмову в зарахуванні позивача на квартирний облік ухвалено також без урахування всіх обставин, що мали значення для його ухвалення, тому таке не відповідає пункту 3 частини другої статті 2 КАС України.
Водночас суд відхиляє покликання позивача у позовній заяві на те, що спірний протокол ухвалений відповідачем без повідомлення у письмовій формі позивача із запрошенням на засідання житлової комісії, оскільки нормами ні Порядку № 1081, ні Інструкції № 380 не передбачено обов'язку житлової комісії письмово повідомляти військовослужбовця про проведення засідання, а сама участь військовослужбовця у такому засіданні не є обов'язковою, а є його правом.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про те, що оскаржувані пункт 1 рішення, оформленого протоколом засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 22 жовтня 2024 року № 6, про відмову головному сержанту ОСОБА_1 у зарахуванні на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на загальних підставах складом сім'ї одна особа, а також наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 31 жовтня 2024 року № 2857-АД «Про затвердження протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 22.10.2024 № 6», яким затверджено протокол засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 22 жовтня 2024 року № 6, належить визнати протиправними та скасувати, а відповідні позовні вимоги - задовольнити.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд ураховує принцип верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом, без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Суд уважає, що з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача потрібно зобов'язати військову частину НОМЕР_1 в особі її житлової комісії зарахувати головного сержанта ОСОБА_1 на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на загальних підставах складом сім'ї одна особа, з 10 січня 2014 року, а позовну вимогу в цій частині - також задовольнити.
За змістом частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», за подання цього позову до суду судовий збір не сплачував, а тому його розподіл на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл також не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (с. Старичі, Яворівський район, Львівська область, 81052) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправними та скасування рішень та наказу, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення, оформленого протоколом засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 22 жовтня 2024 року № 6, про відмову головному сержанту ОСОБА_1 у зарахуванні на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на загальних підставах складом сім'ї одна особа.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 31 жовтня 2024 року № 2857-АД «Про затвердження протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 22.10.2024 № 6», яким затверджено протокол засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 22 жовтня 2024 року № 6.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 в особі її житлової комісії зарахувати головного сержанта ОСОБА_1 на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на загальних підставах складом сім'ї одна особа, з 10 січня 2014 року.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 07 листопада 2025 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна