про залишення позовної заяви без руху
10 листопада 2025 рокусправа № 380/22002/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Андрея Шептицького, 10) з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання» Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області №3693 від 17.11.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання» Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області №3693 від 17.11.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановила, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на таке.
Частинами 1, 2 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Як видно з матеріалів позовної заяви, у листопаді 2021 року позивачу видано довідку Державною установою «Територіальне медичне об'єднання» Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області №3693 від 17.11.2021, на підставі якої хоче зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з 01.04.2019.
Натомість, активні дії щодо реалізації свого права на перерахунок пенсії з 01.04.2019 року позивач почав вчиняти лише у жовтні 2025 року, підтвердженням чого є наявна серед матеріалів позовної заяви копія відповіді ГУ ПФУ у Львівській області на заяву позивача.
Вказане, на переконання суду, свідчить про обізнаність позивача про порушення його права на перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання» Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області №3693 від 17.11.2021.
Разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. У поданій заяві зазначено, що позивач наполягає, що обов'язок відповідача на перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 був визначений на підставі рішення Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 від 17.12.2019, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду 24.06.2020. Позивач вимушений був звернутися до відповідного органу про виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, та з заявою про перерахунок та виплату пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Таким чином, весь цей час поведінка позивача була активною щодо захисту свого права. Вважає, що право позивача на отримання пенсії є беззаперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань. Крім цього звертає увагу на введений в Україні воєнний стан. Просить визнати причину пропуску строку на подання адміністративного позову поважною та поновити пропущений строк звернення до суду.
Оцінюючи наведені позивачем аргументи через призму наведеного вище правового висновку суд дійшов висновку, що позивач виправдовує власну пасивну поведінку впродовж тривалого періоду часу нерелевантними доводами, адже за логікою аргументів заявника строки звернення до суду в принципі є незастосовними у соціальних спорах. Суд натомість вважає, що судовий захист повинен надаватися тому, хто турбується про свої права, а звернення до суду із позовом після спливу значного терміну та пропуску строків звернення до суду шкодить забезпеченню юридичної визначеності та створює ризик розбалансування системи соціального захисту. Оскільки наведені представником позивача аргументи зводяться до загальних розмірковувань про необхідність захисту прав позивача безвідносно до дотримання ним вимог процесуального закону, суд не встановив обставин, що свідчили б про поважність причин суттєвого пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Суд зазначає, що неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом, а тому не можуть вважатись поважними.
Отримання листа від уповноваженого органу у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
Суд зазначає, що сам лише факт запровадження воєнного стану на території України, без обґрунтування неможливості звернення позивача до суду у передбачені КАС Україні строки без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на позивача, не може вказувати на наявність об'єктивних причин та перешкод для своєчасної подачі позовної заяви. Вказана позиція узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі 500/1912/22.
Крім цього, суди Львівської області, в тому числі Львівський окружний адміністративний суд, у відповідності до вимог статей 12-2 та 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон №389-VIII) не припиняли, не призупиняли своєї діяльності та продовжували здійснювати правосуддя під час запровадження в Україні з 24.02.2022 воєнного стану.
У свою чергу представником позивача не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли їй звернутися до суду у визначений законодавством строк, у зв'язку із запровадження воєнного стану в Україні, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні та твердження, на які вона посилається у своїй заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивач відповідно до частини шостої статті 161 КАС України може подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом (якщо такі є).
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, які викладені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, а тому у задоволенні такої заяви слід відмовити.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням того, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя , -
У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити. Причини пропуску строку звернення до суду визнати неповажними.
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали - десять днів з дня отримання копії ухвали у такий спосіб: скерувати до Львівського окружного адміністративного суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої додати:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази у підтвердження викладеного у такому клопотанні з обґрунтуванням поважності причин пропуску звернення до суду (вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду, якщо такі є);
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна