Іменем України
10 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/8668/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, яким просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 25 травня 2022 року № 308 про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку №2 (з обслуговування лівого берега) УПП в м. Києві ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 06 червня 2022 року № 827 о/с про звільнення інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку №2 (з обслуговування лівого берега) УПП в м. Києві ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку №2 (з обслуговування лівого берега) УПП в м. Києві з 06 червня 2022 року;
- стягнути за рахунок державних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 06 червня 2022 року по день фактичного розрахунку.
В обгрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 (далі - позивач) старший лейтенант поліції, проходив службу на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку №2 (обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в м. Києві.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 25 травня 2022 року № 308 (надалі - Наказ № 308) його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 06 червня 2022 року № 827 о/с (надалі - Наказ № 827 о/с), позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію».
За період з 17 березня по 06 червня 2022 року позивача було звільнено двічі. Вперше, на підставі наказу Департаменту патрульної поліції №630 о/с від 17 березня 2022 року. З метою оскарження цього наказу позивач подав позов до адміністративного суду, однак згодом Департамент патрульної поліції наказом №785 о/с від 13.05.2022 року скасував пункт наказу №630 о/с в частині звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 17 березня 2022 року.
16 травня 2022 року позивача повідомили про скасування наказу № 630 о/с в частині його звільнення, після чого він заступив на нічну зміну і продовжував в подальшому нести службу.
18 травня 2022 року член дисциплінарної комісії старший інспектор з особливих доручень відділу проведення службових розслідувань та контролю управління моніторингу та аналітичного забезпечення УГТП у місті Києві ознайомив позивача з наказом №583 про початок проведення службового розслідування та повідомив, що позивача відсторонено від виконання службових обов'язків, відібрав у нього пояснення, в якому просив написати де позивач знаходився в період 24.02.2022 по 17.03.2022.
Наказом Департаменту патрульної поліції №308 від 25 травня 2022 року «Про застосування до працівників УПП у місті Києві дисциплінарних стягнень» до позивача знову застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
В наказі № 308, в якому за результатами проведеного службового розслідування позивача вдруге звільнено та встановлено факт відсутності його без поважних причин з 28.02.2022 до 09.03.2022, тоді як попереднім наказом ДПГ1 №194 від 17.03.2022 (коли позивача було звільнено вперше) встановили факт грубого порушення службової дисципліни, що виразилось у невиході на службу без поважних причин у період з 26.02.2022 по 17.03.2022. Виходячи з цього, пояснення позивача ніхто до уваги не брав та не читав, так як там вказано, що позивач прибув 27 лютого до відділення поліції №1 (м. Нововолинськ) Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області для забезпечення охорони і публічного порядку та публічної безпеки на території обслуговування Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУНІІ у Волинській області, а 11.03.2022 наказом Головного управління Національної поліції у Волинській області позивача направлено до м. Києва за місцем несення служби.
Таким чином на думку позивача, відповідач без достатніх на те правових підстав провів двічі службове розслідування та двічі притягнув його до дисциплінарної відповідальності по одному і тому ж факту.
Позивач вважає наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності №308 від 25.05.2022 року та наказ № 827 о/с про звільнення протиправними, оскільки вважає, що в його діях був відсутній склад дисциплінарного правопорушення, а також було порушено процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та в обгрунтування відзиву зазначив, що викладені в позовній заяві твердження Позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими з огляду на таке.
З 26.02.2022 по 13.03.2022 Позивач не заступав на патрулювання в складі взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП, про поважні причини своєї відсутності керівництву не повідомив.
У зв'язку з цим, командиром роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) управління патрульної поліції у м. Києві ДПП встановлено відсутність на службі інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП в м. Києві ОСОБА_1 , який самоусунувся від виконання службових обов'язків без поважних причин з 26.02.2022 по 13.03.2022 Актом про відсутність на роботі від 13.03.2022.
В подальшому, командир батальйону № І полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП в м. Києві ДПП звернувся до начальника УПП в м. Києві ДПП з рапортом, в якому повідомив про відсутність станом на 13.03.2022 Позивача на службі без поважних причин оскільки Позивач, всупереч Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»
13 березня 2022 року до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення надійшов акт «Про відсутність на роботі» інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 в період з 26.02.2022 по 13.03.2022 за підписами командира роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП, командира батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП, заступника командира батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП, старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП та старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП.
Наказом ДПП від 14.05.2022 № 583 (копія наказу додається) призначено службове розслідування з метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП старшого лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилося у відсутності його на службі без поважних причин в умовах правового режиму воєнного стану.
Під час службового розслідування позивач пояснив, що 25.02.2022 близько 01 години виїхав з м. Києва з метою відвести дружину до знайомих в м. Нововолинськ, до місця призначення прибув близько 22 години. З 27.02.2022 по 10.03.2022 ніс службу в м. Нововолинськ ГУНП у Волинській області.
Відповідно до висновку службового розслідування, призначеного з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № І батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарною комісією встановлено, що дії ОСОБА_1 , який без дозволу командира покинув межі Київського гарнізону та після евакуації дружини з місць можливих бойових дій повинен був повернутися до місця проходження служби, проте цього не зробив, а вирішив залишитися у Волинській області, в той час, як його підрозділ ніс службу в межах міста Києва та виконував свої службові обов'язки в умовах правового режиму воєнного стану.
Таким чином, в ході службового розслідування відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, є такими, що знайшли своє підтвердження. Встановлені факти грубого порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилося у відсутності на службі з 26.02.2022 по 13.03.2022 без поважних причин, тобто вчинення прогулів. Відповідно до Висновку службового розслідування від 24.05.2022, затвердженим начальником ДПП полковником поліції ОСОБА_2 даний дисциплінарний проступок вчинений Позивачем дискредитує честь держави та авторитет Національної поліції України та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Наказом ДПП від 25.05.2022 № 308 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців другого та третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Відповідач вважає, що встановлені високі стандарти поведінки поліцейського полягають у тому, що поліцейський як під час несення служби, так і поза її межами, в повсякденному житті має демонструвати таку поведінку, щоб сторонні бачили в ньому еталон порядності і справедливості - високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому поліцейський має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед оточення та вимагати такої поведінки від інших.
Особливо це важливо під час збройної агресії російської федерації, що полягає не тільки в захисту прав громадян, а і стримування поліцейським такої агресії, захисту державності та суверенітету, свободи, честі, гідності та права на самовизначення українського народу.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 29 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» дисциплінарні проступки такі як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного. наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних Дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: звільнення із служби в поліції.
З огляду на вищевикладене, ДПП правомірно винесено оскаржувані накази. Відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що 25 лютого 2022 року у зв'язку із збройною агресією рф проти України позивач разом із напарником вивіз свою сім'ю в більш безпечніше місце на територію Західної України.
27 лютого 2022 року прибувши у м. Нововолинськ Волинської області відразу прибув до відділення поліції №1 (м. Нововолинськ) Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУНИ у Волинській області, де в подальшому ніс службу у період з 27 лютого по 11 березня 2022 року.
10 березня 2022 року Національною поліцією України видано наказ № 190 про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії денного стану. У відповідності із наказом поліцейські, які перебувають за поза місцем несення служби та не підпадають під перелік осіб, визначених пунктом 1 цього наказу, зобов'язані невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби.
11 березня 2022 року наказом Головного управління національної поліції Волинської області його направлено до м. Києва за місцем несення служби.
13 березня 2022 року позивач прибув за місцем служби, того ж дня у нього відібрали службове посвідчення, картку-замісник, жетон. В акті про відсутність на роботі від 13.02.2022, в якому було встановлено відсутність позивача на службі, і що він самоусунувся від виконання службових обов'язків з 26.02.2022 по 13.03.2022 вбачається, що дана інформація не відповідає дійсності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі -Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.
Так, приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року зазначену справу прийнято до розгляду та визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року витребувано:
у позивача: судові рішення (належним чином засвідчені копії ухвали, рішення, постанови тощо) по справі щодо оскарження наказу Департаменту патрульної поліції №630 о/с від 17 березня 2022 року.
у Департамента патрульної поліції: витяг з табелю виходу на роботу (чергування) позивача за лютий, березень, травень, червень 2022 року; графік чергувань позивача на лютий 2022 року; наказ Департаменту національної поліції від 17 березня 2022 року № 630; наказ Департаменту національної поліції від 13 травня 2022 року № 785; наказ Національної поліції України від 10 березня 2022 року № 190 «Деякі питання проходження поліцейськими на період дії воєнного стану»; довідку про грошове забезпечення позивача, складену відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»; належним чином засвідчену копію матеріалів службового розслідування відносно позивача;
у Головного управління національної поліції у Волинській області (Володимир-Волинський районний відділ поліції) накази або інші документи, на підставі яких позивача було допущено у період з 27.02.2022 по 17.03.2022 до служби (забезпечення охорони публічного порядку та публічної безпеки на території обслуговування Володимир-Волинський районний відділу поліції ГУНП у Волинській області); відомості щодо грошового забезпечення позивача у період з 27.02.2022 по 17.03.2022 (довідку, розрахункову відомість тощо).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року уточнену позовну заяву позивача повернуто.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року повторно витребувано у Головного управління національної поліції у Волинській області (Володимир-Волинський районний відділ поліції):
- накази або інші документи, на підставі яких позивача було допущено у період з 27.02.2022 по 17.03.2022 до служби (забезпечення охорони публічного порядку та публічної безпеки на території обслуговування Володимир-Волинський районний відділу поліції ГУНП у Волинській області);
- відомості щодо грошового забезпечення позивача у період з 27.02.2022 по 17.03.2022 (довідку, розрахункову відомість тощо).
Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 73, 74 КАС України наступні обставини справи.
ОСОБА_1 старший лейтенант поліції, проходив службу на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку №2 (обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в м. Києві.
13 березня 2022 року командиром роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) управління патрульної поліції у м. Києві ДПП підполковником поліції ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю на службі інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) ДПП в м. Києві ОСОБА_1 з 26.02.2022 по 13.03.2022 складено акт про відсутність на роботі (а.с. 74).
Командир батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) ДПП в м. Києві ДПП капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до начальника УПП в м. Києві ДПП з рапортом, в якому повідомив про відсутність станом на 13.03.2022 Позивача на службі без поважних причин (а.с. 75).
Наказом ДПП від 14.05.2022 № 583 (а.с. 76-78) призначено службове розслідування з метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП старшого лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилося у відсутності його на службі без поважних причин в умовах правового режиму воєнного стану.
18 травня 2025 року ОСОБА_1 надав пояснення (а.с. 84), що 25.02.2022 близько 01 години виїхав з м. Києва з метою відвести дружину до знайомих в м. Нововолинськ, до місця призначення прибув близько 22 години. З 27.02.2022 по 11.03.2022 був у розпорядженні ГУ НП у Волинській області та ніс службу в м. Нововолинськ ГУНП у Волинській області. 13 березня 2022 року прибув за місцем служби, того ж дня у нього відібрали службове посвідчення, картку-замісник, жетон.
24 травня 2022 року затверджено Висновок службового розслідування (а.с. 85-117) та за вчиненням дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців другого та першого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (п. 14 Висновку).
25 травня 2025 року Департаментом патрульної поліції видано наказ № 308 про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень (а.с. 119-125), яким за вчиненням дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців другого та першого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (п. 12).
Наказом Департаменту патрульної поліції від 06 червня 2022 року № 827 о/с інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (а.с. 24).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Нормативно - правові акти застосовуються у редакцій, чинній на дату виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580).
Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 8 Закону № 580 передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.
Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Обов'язки поліцейського визначені статтею 18 Закону № 580, відповідно до вимог якої останній зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 59 Закону № 580 визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до статті 64 Закону № 580 особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179 (далі - Правила № 1179) під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених законами №580-VIII, №1700-VII та іншими актами законодавства України.
Пунктом 3 розділу V Правил № 1179 визначено, що керівник органу (підрозділу) поліції повинен, зокрема бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно зі статтею 19 Закону № 580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затвержено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно із частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Пунктами 1, 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, як, зокрема, звільнення з посади.
Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Наведеною нормою не визначена форма документа, в якому зазначається виявлення ознак проступку, тобто, відповідна інформація може бути викладена і у рапорті, яка, в свою чергу, може бути підставою для призначення службового розслідування.
Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Статтею 18 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Із аналізу вказаних норм вбачається, що службове розслідування обов'язково повинно передувати звільненню, якщо особу рядового чи начальницького складу звільняють за порушення нею службової дисципліни.
Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У свою чергу, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій (частина перша статті 18 Статуту).
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень (частина шоста статті 18 Статуту).
Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії (частина сьома статті 18 Статуту).
Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Позивач не заперечує, що 25 лютого 2022 року у зв'язку зі збройною агресією рф проти України вивіз свою сім'ю в більш безпечніше місце на територію Західної України.
Відповідно до графіку чергування ОСОБА_1 мав приступити до чергування в ніч 28.02.2022, але на службу не прибув.
Позивач наполягає на тому, що він 27 лютого 2022 року прибув ум. Нововолинськ Волинської області, де в подальшому ніс службу у період з 27 лютого 2022 року по 11 березня 2022 року.
На вимогу ухвали суду від 16.04.2025 Головне управління Національної поліції у Волинській області повідомило, що накази або інші документи про допуск ОСОБА_1 у період 27.02.2022 по 17.03.2022 до служби (забезпечення охорони публічного порядку та публічної безпеки на території обслуговування Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУНП у Волинської) ГУНП у Волинській області не видавались та відповідно до служби не допускався. Крім того, грошове забезпечення ОСОБА_1 у період 27.02.2022 по 17.03.2022 ГУНП у Волинській області не нараховувалось та не виплачувалось.
Отже, твердження позивача про несення ним служби у період з 27 лютого 2022 року по 11 березня 2022 року на території обслуговування Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУНП у Волинської) ГУНП у Волинській області не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.
Інших поважних причин не перебування на службі з 27.02.2022 по 13.03.2022 позивачем не зазначено.
Суд наголошує, що за приписами пунктів 24, 34 частини першої статті 23 Закону № 580, поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості; здійснює у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьбу з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями.
Частиною другою статті 24 Закону встановлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022"Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено і діє на даний час.
Згідно зі статтями 17, 65 Конституції України, статтею 24 Закону України “Про Національну поліцію», Закону України “Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» особовий склад органів поліції, крім реалізації основних повноважень поліції, реалізує додаткові повноваження шляхом участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану з метою забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Всупереч зазначеному, в порушення Присяги поліцейського, зокрема, позивач самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на Департамент патрульної поліції в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
Матеріалами справи підтверджуються обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у самовільному залишенні служби в умовах воєнного стану, тож така поведінка позивача безумовно підриває авторитет поліції, формування негативної думки у населення про поліцію та дискредитації звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства, а також присяги працівника поліції і посадових обов'язків.
Щодо доводів позивача про безпідставність повторного проведення службового розслідування та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає наступне.
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 17 березня 2022 року “Про особовий склад» № 630 о/с, за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію» позивача з 17 березня 2022 року звільнено зі служби в поліції, який був предметом оскарження у справі 640/12892/22.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 1.65 наказу Департаменту патрульної поліції України від 12.05.2022 №281 скасовано наказ ДПП «Про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень» від 17.03.2022 №194.
Наказом Департаменту патрульної поліції «По особовому складу» від 13.05.2022 №785 о/с скасовано пункт наказу Департаменту патрульної поліції від 17.03.2022 №630 о/с в частині звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» по Управлінню патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , з 17.03.2022 та виплачено позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 18.03.2022 по 12.05.2022.
Відповідно до Доповідної записки від 12.05.2022 (а.с. 53-73) на виконання пункту 2 розділу ІІ Протоколу № 11 наради керівництва Національної поліції України проаналізовано висновки службових розслідувань та накази про застосування дисциплінарних стягнень до працівників територіальних (відокремлених) підрозділів ДПП та апарату ДПП, виданих під час дії правового режиму воєнного стану на предмет їх доцільності та обґрунтованості з урахуванням змін, внесених до Дисциплінарного статуту Національної поліції України згідно Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», що набули чинності 01.05.2022.
За результатами зазначеного встановлено, що службові розслідування, проведені під час дії правового режиму воєнного стану, у зв'язку з прогалинами в законодавстві, містять недоліки щодо процедури отримання пояснень у працівників до яких були застосовані дисциплінарні стягнення (неможливість опитати особу та запросити для надання пояснень у зв'язку з евакуацією, зброї в роботі телекомунікаційних систем, зупинення роботи поштових сервісів тощо), що не виключає наявність в їх діях дисциплінарного проступку (в переважній більшості з них - це невихід на службу без поважних причин, невиконання наказів керівництва).
У частині сьомій статті 20 Дисциплінарного статуту визначено, зокрема, що дисциплінарне стягнення, застосоване з порушенням вимог цього Статуту, скасовується як незаконне керівником, який його застосував, або прямим керівником.
Законом України «Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123 Дисциплінарний статут Національної поліції доповнено розділом V, яким урегульовано питання особливостей проведення службового розслідування в період воєнного стану.
Суд звертає увагу, що попередні накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції були скасовані, а отже не існували на час прийняття оскаржуваного наказу в даній адміністративній справі.
Отже, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, яке оскаржується в даній адміністративній справі, не може вважатися повторним.
Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 12.01.2012 у справі "Горовенки та Бугара проти України" зазначив, що уряди та правоохоронні органи забезпечують те, щоб усі посадові особи з підтримання правопорядку мали відповідні моральні, фізичні та психологічні якості для ефективного виконання своїх функцій і проходили безперервну та ретельну професійну підготовку. Необхідно періодично здійснювати перевірку їхньої придатності для виконання таких функцій.
Суд повторив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 17.06.2008 у справі "Абдулла Їлмаз проти Туреччини").
У свою чергу, у статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" наведено текст присяги працівника поліції: "усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Отже, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення присяги. У зв'язку з чим, складаючи присягу, працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Під порушенням присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Застосування дисциплінарного стягненні у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічний правовий висновок здійснено Верховним Судом у постанові від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а.
Отже, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Як вже зазначено вище, матеріалами справи підтверджуються обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у самовільному залишенні служби в умовах воєнного стану, тож така поведінка позивача безумовно підриває авторитет поліції, формування негативної думки у населення про поліцію та дискредитації звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства, а також присяги працівника поліції і посадових обов'язків.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно та обґрунтовано застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Наведена вище позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 19.04.2019 по справі № 802/1172/17-а, від 22.07.2021 по справі № 806/796/16.
При цьому за приписами частин п'ятої, шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі "X. v. Austria" про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі "C. v. the United Kingdom" про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі "Ringvold v. Norway", заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
В контексті наведених норм, судової практики та встановлених обставин, суд доходить висновку про те, що позивач своїми діями допустив порушення вимог Закону України "Про Національну поліцію", тобто вчинив дисциплінарний проступок, який з урахуванням загального уявлення суспільства про поліцейського, як носія влади, що унеможливлює подальше виконання позивачем своїх обов'язків на службі в органах поліції.
При цьому позовна заява позивача не містить обґрунтування відсутності в діях поліцейського дисциплінарного поступку, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.
При вирішенні даної справи суд також враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Водночас відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як було зазначено вище, пунктом 6 частини першої статті 77 Закону встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Підсумовуючи наведене вище, суд зазначає, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з урахуванням реального військового стану в Державі. Вина позивача в порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних позивачем наказів Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і відмови позивачу у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Вимоги щодо поновлення на службі в поліції у спеціальному званні та стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не можуть бути задоволені, оскільки є похідними від перших вимог, у задоволенні яких судом відмовлено у повному обсязі.
Оскільки під час розгляду справи судом достовірно встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами правомірність застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з займаної посади, суд дійшов висновку необгрунтованості позовніих вимог та відсутності підстав для їх задоволення.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова