Іменем України
10 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1512/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Клюцука Віталія Петровича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
28 липня 2025 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Клюцука Віталія Петровича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , з урахуванням уточненої позовної заяви просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 09.10.2022 по 29.06.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) за періоди:
з 09.10.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022;
з 01.01.2023 по 29.06.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням вже виплачених сум;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022, збільшеної до 100000 гривень, за весь період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, та часу перебування для лікування після поранення, а саме за період з 01.11.2022 по 12.11.2022, з 13.11.2022 по 06.12.2022, з 06.12.2022 по 04.01.2023, з 04.01.2023 по 20.02.2023, з 20.02.2023 по 15.03.2023, з 16.03.2023 по 29.06.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 01.11.2022 по 12.11.2022, з 13.11.2022 по 06.12.2022, з 06.12.2022 по 04.01.2023, з 04.01.2023 по 20.02.2023, з 20.02.2023 по 15.03.2023, з 16.03.2023 по 29.06.2023, виходячи з її розміру 100000 (сто тисяч гривень) на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 09.10.2022 по 29.06.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 09.10.2022 по 29.06.2023, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - березень 2018 року, з урахуванням виплачених сум.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу з 09.10.2022 по 29.06 2023 у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою Відповідача № 6037 від 23.10.2022. 29.06.2023 наказом № 180 командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із наказу від 29.06.2023.
20 червня 2025 року адвокатом Клюцуком В.П. було подано до Військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит № 257-кв/з25, в якому запитувалась інформація щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 всіх належних виплат, пов'язаних із проходженням військової служби останнього у Військовій частині НОМЕР_1 .
03 липня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 листом № 1/774 надала відповідь на адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 з довідками про нарахування та утримання грошового забезпечення останньому, з якої вперше стало відомо позивачу про неправомірність не нарахування окремих видів грошового забезпечення останньому.
Позивач вважає протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати останньому окремих видів грошового забезпечення.
01 листопада 2022 року під час виконання Позивачем обов'язків військової служби під час захисту Батьківщини, ОСОБА_1 одержав бойове травмування, а саме мінно-вибухову травму, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 04.03.2023 № 1577.
Як вбачається із довідок про нарахування та утримання грошового забезпечення за період 10/2022-08.2023 солдат ОСОБА_1 отримував винагороду відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в грудні 2022 року, в неповному розмірі в січні 2023 року та в червні 2023 року (зазначені виплати ОСОБА_1 не отримував).
Позивач звертає увагу суду на те, що згідно із первинної медичної картки, останній поступив до ЛСБ Бахмут 01.11.2022 у зв'язку із пораненням.
Згідно з Виписки № 7176 із медичної карти стаціонарного хворого від 12.11.2022, ОСОБА_1 з 01.11.2022 по 12.11.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку із мінно вибуховою травмою та в подальшому виписаний для подальшого лікування направляється до військового шпиталю.
Згідно з Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № ІХ-221113/21363 від 06.12.2022 Позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 13.11.2022 по 06.12.2022.
Відповідно до Довідки військово-лікарської ком ісії № 497 від 06.12.2022 позивачу визначено відпустку за станом здоров'я терміном 30 днів.
Згідно з випискою хірурга (повторно) від 20.02.2023 ОСОБА_1 неприданий до військової служби з послідуючим переоглядом через 6 місяців/
Відповідно до Свідоцтва про хворобу № 153 від 13.03.2023 Військово-лікарська комісія на підставі ст. 81 графи ІІ Розладу хвороб встановила ОСОБА_1 непридатність до військової служби з переоглядом 6 місяців.
Як вбачається із Виписки хворого № 795 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 20.02.2023року по 15.03.2023 в КНП «ООКМЦ «ООР».
Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та часу перебування для лікування після поранення важкого ступеня, у зв'язку із чим Відповідач своєю протиправною бездіяльністю не нарахувало та не виплатило Позивачу додаткової винагороди, передбаченої КМУ № 168 від 28.02.2022 року.
Щодо індексації грошового забезпечення зазначено, що з 01.03.2028 по 31.12.2022 базовим місяцем є березень 2018 року.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період служби у Військовій частині, яка не виплачувалась в порушення вимог закону в період до 31.12.2022.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яка набрала чинності 24.02.20218, до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 даної постанови було викладено у новій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до абзацу 2 пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 №870, дія нормативного акта поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України, чи про його скасування.
На виконання цих нормативно-правових актів та в межах асигнувань, що виділялися на утримання Збройних Сил України у 2020-2023 роки, Міністром оборони України були встановлені розміри посадового окладу та окладу за військовим званням (далі - ПО та ОВЗ), обчислених з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн., як це передбачено Постановою №704, і станом на сьогодні не змінювались.
За відповідними посадами осіб, які проходять військову службу, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 у Збройних Силах України щомісячні додаткові види грошового забезпечення, в тому числі премії та надбавка за особливості проходження служби обчислювалися з ПО та ОВЗ, які визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 здійснювалася відповідно до роз'яснення департаменту фінансів Міністерства України від 24.09.2018 року № 248/8294 в якому зазначено, що відповідно до статті 51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення.
Фінансування на виплату індексації не здійснювалося.
Протягом 2015 - 2018 років за фондом військової частини НОМЕР_1 , затвердженого вищим розпорядником бюджетних коштів, видатки на виплату індексації грошового забезпечення не було передбачено. Відповідно, підстав для нарахування індексації з базовим місяцем - січень 2016 року (в зв'язку з підвищенням грошового забезпечення у грудні 2015 року) за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 не було.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на 2023 рік було зупинено. У зв'язку із зупиненням дії Закону № 1282 у 2023 році не застосовувалися правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та нарахування сум індексації грошових доходів населення, які визначені
Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (зі змінами) (далі - Порядок № 1078). Відповідно, підстав для нарахування індексації за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 не було.
Нараховано та виплачено індексацію:- із застосуванням базового місяця - березень 2018 року за період з 09.10.2022 по 31.12.2022.
На підставі вищевикладеного просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 04.08.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 11.08.2025 відкрито провадження у справі після усунення недоліків позовної заяви, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , проходив військову службу з 09.10.2022 по 29.06 2023 у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою відповідача №6037 від 23.10.2022.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2022 №287 вважати такими, що зараховані до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , які прибули з військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_1 . Зараховано на продовольче забезпечення з 10 жовтня 2022 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2023 року №180 вважати такими, що виключені зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 : солдат ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , призначений наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по особовому складу) від 12.06.2023 року №172-РС на посаду стрільця-помічника гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ВОС-100915А/630 і вважати таким, що справи та посаду здав і вибув для подальшого проходження військової служби.
З 29 червня 2023 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. З продовольчого забезпечення виключити з 30 червня 2023 року. Вислуга у Збройних Силах станом на 29.06.2023 становить: 01 рік 01 місяць 2 дні. Період із 08.01.2023 по 09.01.2023 року, 15.01.2023 по 19.01.2023 року відповідно до п. 5 розділу IV наказу МОУ № 260 від 07.06.2018 до вислуги років в календарному обчисленні не зарахований час самовільного залишення військової частини або місця служби.
Відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, рішення Міністра оборони України від 04.03.2022 №248/1210 виплатити: щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби за період по 29 червня 2023 року у розмірі 535 % від посадового окладу; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період по 29 червня 2023 року.
Грошова допомога для оздоровлення за 2023 рік, відповідно до пункту 2 розділу ХХІІІ «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 не виплачена.
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі окладу за званням за 2023 рік не виплачена.
Виплатити відповідно до ПКМУ № 168 від 28.02.2022 року премію за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, (не перебував у районах забезпечення вищезазначених заходів у червні 2023 року).
Щорічна основна відпустка за 2023 рік не використана.
Перевізні документи на проїзд військовослужбовця, членів його сім'ї та перевезення домашніх речей не видавались.
Постійним або службовим житлом не забезпечувався.
Відповідно до довідок про нарахування та утримання грошового забезпечення за період 10/2022-08/2023, посадовий оклад та оклад за військовим званням (далі - ПО та ОВЗ), обчислених з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн, що не заперечується відповідачем.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Згідно з частиною 5 статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII).
Окрім того, цей Закон встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року.
Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
За приписами пункту 2 вказаної постанови, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатком 1 до зазначеної постанови визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови № 704 було визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Посадові оклади осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу установлюються за 1-12 розрядами. Посадові оклади за окремими посадами осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу понад 12 тарифний розряд визначаються керівниками державних органів (примітка 2 до Додатку 1 вказаної постанови).
Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка Додатку 14 до Постанови № 704 в первинній редакції).
21 лютоо 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 скасовано в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови задоволено. Визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Отже, з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому необхідно врахувати, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII) пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 щодо встановленого алгоритму розрахунку, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року під час розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, не застосовується, а здійснюється шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
За наведених обставин суд вважає, що з 29.01.2020, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Тож, з огляду на збільшений розмір прожиткового мінімуму, зокрема з 29.01.2020, а в подальшому з 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до законів про Державний бюджет на відповідні роки, у позивача виникло право на перерахунок його грошового забезпечення з урахуванням нових (збільшених) розмірів прожиткового мінімуму.
Разом з тим, в подальшому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 внесена зміна до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 481), яка набрала чинності з 20.05.2023, викладено абзац перший пункту 4 Постанови № 704 в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отже пункт 4 Постанови КМУ № 704 в первісній редакції, яка визначала застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у спірних правовідносинах був застосовним з 29.01.2020 по 19.05.2023.
З 20.05.2023 діяв пункт 4 Постанови № 704 в редакції Постанови № 481, яка визначала обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців виходячи з розміру 1762 гривні шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
За таких обставин, з 20.05.2023 у відповідача були відсутні правові підстави для обчислення грошового забезпечення позивача із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет на відповідний рік. Натомість з 20.05.2023 посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням позивача мали обчислюватись з показника 1762 гривні.
Підсумовуючи, суд зазначає, що позовні вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 1 січня відповідного календарного року, підлягають задоволенню в частині спірного періоду з 09.10.2022 по 19.05.2023, оскільки саме в цей період відповідачем протиправно не здійснено нарахування та виплату грошового забезпечення позивача, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання обчислених з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року.
Водночас враховуючи вищенаведені висновки, позовні вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення позивача в частині, що стосуються періоду з 20.05.2023 по 29.06.2023, у який діяв пункт 4 Постанови № 704 в редакції Постанови № 481, задоволенню не підлягають.
Щодо нарахування та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 09.10.2022 по 29.06.2023, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - березень 2018 року, суд зазначає наступне.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 березня 2018 року, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
З огляду на зазначене, суд вважає, що березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача та, відповідно, і інших складових грошового забезпечення, є місяцем підвищення доходу, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Тобто обчислення індексу споживчих цін здійснюється з квітня 2018 року.
Згідно інформації Держстату України, розміщеної на їх офіційному вебсайті, про індекс споживчих цін: індекс споживчих цін у березні 2018 року склав 101,1; індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8; індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0; індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0; індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3; індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0; індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9; індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7.
Відповідно до положень Порядку № 1078 розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за місяцем підвищення доходу (базового місяця).
Оскільки березень 2018 року є місяцем підвищення доходу позивача (базовим місяцем) (значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків та індексація грошового забезпечення відповідно не нараховується), індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7 (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017*100).
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а, від 17 січня 2022 року у справі № 420/15397/21, від 10 травня 2022 року у справі № 420/15397/21, з 01 грудня 2015 року діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу. Так, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
З підвищенням у березні 2018 року посадових окладів, у тому числі і позивача, правила нарахування індексації не змінилися та березень 2018 року став базовим місяцем для нарахування індексації, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з квітня 2018 року (місяця наступного за місяцем підвищення тарифних ставок).
Як вбачається з довідки Військової частини НОМЕР_1 від 14.08.2025 №4666, нараховано та виплачено індексацію ОСОБА_1 із застосування базового місяця березень 2018 року за період з 09.10.2022 по 31.12.2022. Загальна сума індексації, виплачена позивачу за цей період склала 3846,64 грн. Позивач не заперечує щодо виплати йому вказаної індексації.
Відтак, при розгляді справи судом встановлено, що відповідачем нарахування та виплата поточної індексації за спірний період - з 09 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року здійснені із дотриманням положень Порядку № 1078.
Відтак, судом встановлено, що право позивача на отримання поточної індексації грошового забезпечення за період з 09.10.2022 по 31.12.2022 не було порушене, про що свідчать матеріали справи, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 09.10.2022 по 31.12.2022 із застосуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) задоволенню не підлягають.
Щодо зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 01.11.2022 по 12.11.2022, з 13.11.2022 по 06.12.2022, з 06.12.2022 по 04.01.2023, з 04.01.2023 по 20.02.2023, з 20.02.2023 по 15.03.2023, з 16.03.2023 по 29.06.2023, виходячи з її розміру 100000 (сто тисяч гривень) на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану №168" (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1 постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
З аналізу наведених норм Постанови № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Як встановлено судом з матеріалів справи, 01 листопада 2022 року приблизно о 09 год. 00 хв., під час бойових дій поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області під час виконання військового обов'язку по захисту Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації внаслідок ворожого мінометного обстрілу було поранено номера обслуги З механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_1 . Перебував у засобах індивідуального захисту українського виробника (бронежилет «Корсар» та шолом кевларовий). Солдата ОСОБА_1 вважати таким, що отримав поранення, яке пов'язане з виконанням своїх службових обов'язків під час несення військової служби, по захисту Батьківщини та територіальної цілісності України і не порушенні державного суверенітету на території Донецької та Луганської області. В стані алкогольного та/або наркотичного сп'яніння не перебував, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 04.03.2023 №1577 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Згідно із довідкою військово-лікарської комісії №497 від 06.12.2022 проведено медичний огляд КНП «ХОЛ» ХОР «06» грудня 2022 року. Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинним зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після важкої мінно-вибухової травми (01.11.2022): вогнепального осколкового проникаючого сліпого торако-абдомінального поранення, з стороннім тілом печінки, відкритого перелому 5 ребра праворуч; перенесеного гемо-пневмотораксу праворуч; вогнепального осколкового наскрізного поранення правого плеча, лікованих оперативно: (18.11.2022) ПВО вогнепальної рани в/3 лівого плеча, ушивання первинно-відтермінованим швами по Донаті, санація та дренування ЧП. Травма тяжка. Травма, ТАК , пов'язана із проходженням військової служби. Посттравматична нейропатія м'язів передпліччя та кисті (з переважним ураженням поверхневого нерва) справа з чутливими розладами та парезом руки в дистальних відділах. Компресійно-ішемічна невропатія (внаслідок набряку) нервів правої верхньої кінцівки. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
На підставі статті графи II Розкладу хвороб, графи - ТДВ (наказ МОУ №>402 від 14.08.08 зі змінами): потребує відпустки за станом здоров'я терміном на 30 (тридцять) календарних днів.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №153, 13 березня 2023 року військово-лікарська комісія Одеського обласного клінічного медичного центру за розпорядженням командира війської частини НОМЕР_1 від 09.02.2023 № 600 провела медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби ОСОБА_1 . Короткий анамнез: 01.11.2022 отримав поранення під час ворожого обстрілу у м. Бахмут. Невідкладна медична допомога надана на місці виникнення травми, перша медична допомога у лікувальному закладі м. Краматорськ, оперативне втручання 01.11.2022 (ПХО ран, торакоцентез справа). Після переведено до МЛШМД. 13.11.2022 поступив для подальшого лікування в КНП «ХОЛ» ООР. Направлений для проходження медичного огляду військово- лікарняною комісією з метою визначення ступеню придатності до військової служби в Збройних Силах України. Перебував на обстеженні, лікуванні: 01.11.2022 - 12.11.2022 - КНП КМР «МЛШМД»; 13.11.2022 - 06.12.2022 - КНП «ХОЛ» ХОР; 20.02.2023 - по теперішній час - КНП «ООКМЦ» ООР. Дані об'єктивного дослідження: нормостенік, шкірні покриви звичайного кольору, вологі, периферичні лімфатичні вузли не збільшені. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені, АТ 130/70 мм рт ст, пульс 84 уд/хв. Перкуторно межі серця не розширені. Дихання' везикулярне з жорстким відтінком більше справа, проводиться у всі' відділи. Язик вологий, чистий. Живіт пальпаторно м'який, чутливий при пальпації. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Стан після вибухового поранення (01.11.2022)-вогнепального осколкового торакоабдомінального поранення справа, правобічного гемопневмотараксу, вогнепального осколкового сліпого поранення S?-S? печінки з наявністю стороннього тіла (металевого осколка = 2 см в S?-S? печінки) та операцій (01.11.2022р.)- ПХО вогнепальної рани грудної клітки справа, дренування плевральної порожнини по Бюлау. Поранення, ТАК, пов'язане із проходженням військової служби. Постанова Влк про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю, тощо: На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб непридатний до військової служби з переоглядом через 6 (шість). У супроводжуючому не має потреби.
Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_1 від 14.08.2025 №1/1073, ОСОБА_1 були здійснені наступні нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої ПКМУ №168 від 28.02.2022:
- за період з 01.11.2022 по 30.11.2022: 100 000 грн. 00 коп. - додаткова винагорода із розрахунку 100 000,00 грн. за період з 01.11.2022 по 30.11.2022, 30 днів.
- за період з 01.12.2022 по 31.12.2022: 19 354 грн. 84 коп. - додаткова винагорода із розрахунку 100 000,00 грн за період з 01.12.2022 по 06.12.2022, 6 днів; 1 935 грн. 49 коп. - додаткова винагорода із розрахунку 30 000,00 грн за період з 07.12.2022 по 08.12.2022, 2 дні; 74 193 грн. 55 коп. - додаткова винагорода із розрахунку 100 000,00 грн за період з 09.12.2022 по 31.12.2022, 23 дні (виплачено в січні 2023 у сумі 22 258,06 грн, в червні 2024 року - 51 935,49 грн).
- за період з 01.01.2023 по 31.01.2023: 0 грн. 00 коп. - додаткова винагорода.
- за період з 01.02.2023 по 28.03.2023: 9 642 грн. 86 коп.-додаткова винагорода із розрахунку 30 000,00 грн за період з 01.02.2023 по 09.02.2023, 9 днів.- 32 142 грн. 86 коп. - додаткова винагорода із розрахунку 100 000,00 грн за період з 20.02.2023 по 28.02.2023, 9 днів (виплачено в червні 2024 року).
- за період з 01.03.2023 по 31.03.2023:- 48 387 грн. 10 коп. - додаткова винагорода із розрахунку 100 000,00 грн за період з 01.03.2023 по 15.03.2023, 15 днів (виплачено в червні 2024 року).
- за період з 01.04.2023 по 30.04.2023:- 0 грн. 00 коп. - додаткова винагорода.
- за період з 01.05.2023 по 31.05.2023:- 0 грн. 00 коп. - додаткова винагорода.
- за період з 01.06.2023 по 30.06.2023:- 0 грн. 00 коп. - додаткова винагорода.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 виплачено 100 000, 00 грн (30 днів), за період з 01.12.2022 по 06.12.2022 виплачено додаткову винагороду із розрахунку 100 000,00 грн у розмірі 19 354,84 грн (6 днів), за період з 09.12.2022 по 31.12.2022 (23 дні) виплачено додаткову винагороду із розрахунку 100 000,00 грн у розмірі 74 193, 55 грн (виплачено в січні 2023 у сумі 22 258,06 грн, в червні 2024 року - 51 935,49 грн), за період з 20.02.2023 по 29.02.2023 (9 днів) виплачена додаткова винагорода із розрахунку 100 000,00 грн у розмірі 32 142,86 грн (виплачено в червні 2024 року), за період з 01.03.2023 по 15.03.2023 (15 днів) додаткова винагорода із розрахунку 100 000,00 грн у розмірі 48 387,10 грн (виплачено в червні 2024 року), що також підтверджується довідками про нарахування та утримання грошового забезпечення за період 10/2022 - 08/2023та за період з 10/2023 - 08/2024.
Таким чином, позовні вимоги представника позивача щодо нарахування та виплати додаткової винагороди до 100 000,00 грн за періоди з 01.11.2022 по 12.11.2022, з 13.11.2022 по 06.12.2022, з 06.12.2022 по 31.12.2022, з 20.02.2023 по 15.03.2023 задоволенню не підлягають.
Щодо виплати винагороди за період з 07.12.2022-08.12.2022 суд зазначає, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.12.2022 №346 вважати такими, що прибули і приступили до виконання службових обов'язків: 3 лікувального закладу: з 07 грудня 2022 року: З КПН КМР « МЛШМД»: солдат ОСОБА_2 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . Зараховано на продовольче забезпечення з 08 грудня 2022 року. За період з 07.12.2022 по 08.12.2022 (2 дні) виплачено додаткову винагороду із розрахунку 30 000,00 грн у розмірі 1 935, 49 грн.
Оскільки 07.12.2022 та 08.12.2022 ОСОБА_1 не знаходився на лікуванні, а також не брав безпосередню участь у бойових діях, відсутні підстави для нарахування додаткової винагороди до 100,000 грн, а тому в цій частині також відмовити.
Щодо періоду з 01.01.2023 по 31.01.2023, суд зазначає наступне.
Згідно із довідкою військово-лікарської комісії №497 від 06.12.2022 проведено медичний огляд КНП «ХОЛ» ХОР «06» грудня 2022 року та на підставі статті графи II Розкладу хвороб, графи - ТДВ (наказ МОУ №>402 від 14.08.08 зі змінами): потребує відпустки за станом здоров'я терміном на 30 (тридцять) календарних днів.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.12.2022 року №348 вважати такими, що вибули із складу сил і засобів, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, після виконання службових (бойових) завдань в оперативно-тактичному угрупованні " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", а саме: у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою: з 09 грудня 2022 року: солдат ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 до АДРЕСА_1 терміном на 30 діб з 09 грудня 2022 року по 07 січня 2023 року. Знято з продовольчого забезпечення з 10 грудня 2022 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.01.2023 №9 нижчепойменованих військовослужбовців знято з усіх видів забезпечення в зв'язку з самовільним залишенням частини, а саме не повернення з відпустки: солдата ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . Знято з грошового забезпечення з 08 січня 2023 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.01.2023 №9 зараховано на всі види забезпечення в зв'язку з поверненням до частини після самовільного залишення частини: солдата ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . Зараховано на грошове забезпечення з 09 січня 2023 року. Зараховано на продовольче забезпечення з 10 січня 2023 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.01.2023 №15, знято з усіх видів забезпечення в зв'язку з самовільним залишенням частини солдата ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . Знято з грошового забезпечення з 15 січня 2023 року. Знято з продовольчого забезпечення з 16 січня 2023 року.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.01.2023 №19, зараховано на всі види забезпечення в зв'язку з поверненням до частини після самовільного залишення частини: солдата ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . Зараховано на грошове забезпечення з 19 січня 2023 року. Зараховано на продовольче забезпечення з 20 січня 2023 року.
З зазначених документів вбачається, що ОСОБА_1 знаходився з 09 грудня 2022 року по 07 січня 2023 року у відпусті для лікування у зв'язку з хворобою. Як встановлено судом, військовою частиною не нараховано та не виплачено додаткову винагороду до 100 000,00 за період з 01.01.2023 по 07.01.2023, а тому відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу додаткову винагороду до 100 000,00 грн за цей період.
Оскільки 08.01.2023 позивача знято з усіх видів забезпечення в зв'язку з самовільним залишенням частини, з 09.01.2023 по 14.01.2023 знаходився у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , з 15.01.2023 по 18.01.2023 позивача знято з усіх видів забезпечення в зв'язку з самовільним залишенням частини та з 19.01.2023 по 31.01.2023 знаходився у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , на лікуванні не знаходився, а також не брав безпосередню участь у бойових діях, відсутні підстави для нарахування додаткової винагороди до 100,000 грн за період з 08.01.2023 по 31.01.2023, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо періоду з 01.02.2023 по 28.02.2023, суд зазначає наступне.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.02.2023 №40 вважати такими, що вибули із складу сил і засобів, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії збройних сил російської федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань в оперативно-тактичному угрупованні " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", а саме: до лікувального закладу, у зв'язку із захворюванням: з 09 лютого 2023 року: до військової частини НОМЕР_5 АДРЕСА_2 : до ВМКЦ ПР ( АДРЕСА_3 ): солдата ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . Знято з продовольчого забезпечення з 10 лютого 2023 року. Підстава: направлення медичної роти вх. №600 від 09.02.2023.
Оскільки за направленням медичної роти ОСОБА_1 вибув до лікувального закладу, у зв'язку із захворюванням з 09 лютого 2023 року до військової частини НОМЕР_5 АДРЕСА_2 :до ВМКЦ ПР ( АДРЕСА_3 ), у зв'язку з чим проходив різні обстеження у лікарні, що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду від 14.02.2023 та картками виїзду швидкої медичної допомоги від 12.02.2023.
Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №795, ОСОБА_1 з 20.02.2023 по 15.03.2023 знаходився на стаціонарі КНП «ООКМЦ «ООР» багатопрофільне хірургічне відділення.
З матеріалів справі встановлено, що військовою частиною нараховано та виплачено додаткову винагороду до 100 000,00 грн за період з 20.02.2023 по 28.02.2023, за період з 09.02.2023 по 19.02.2023 додаткову винагороду до 100 000,00 грн не нараховано та не виплачено.
Оскільки позивача було направлено до лікувального закладу у зв'язку з захворюванням, яке було спричинено тяжким пораненням під час бойових дій та травма пов'язана із захистом Батьківщини, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування на лікуванні з 09.02.2023 по 19.02.2023.
Оскільки в період з 01.02.2023 по 08.02.2023 позивач знаходився у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , на лікуванні не знаходився, а також не брав безпосередню участь у бойових діях, відсутні підстави для нарахування додаткової винагороди до 100,000 грн за зазначений період.
Щодо періоду з 16.03.2023 по 29.06.2023, суд зазначає наступне.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.03.2023 №77 вважати такими, що прибули і приступили до виконання службових обов'язків з лікувального закладу з 18 березня 2023 року з КНП "ООКМЦ" м. Одеса: солдата ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . Зараховано на продовольче забезпечення з 19 березня 2023 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2023 року №180 вважати такими, що виключені зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 : солдат ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , призначений наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по особовому складу) від 12.06.2023 року №172-РС на посаду стрільця-помічника гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ВОС-100915А/630 і вважати таким, що справи та посаду здав і вибув для подальшого проходження військової служби.
Оскільки в період з 16.03.2023 по 29.06.2023 позивач знаходився у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , на лікуванні не знаходився, а також не брав безпосередню участь у бойових діях, відсутні підстави для нарахування додаткової винагороди до 100 000,00 грн за зазначений період.
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що належним, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде прийняття рішення про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 09.10.2022 по 19.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;
- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 09.10.2022 по 19.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
- визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у відповідності до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні після перенесеної травми з 01.01.2023 по 07.01.2023, з 09.02.2023 по 19.02.2023.
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у відповідності до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 01.01.2023 по 07.01.2023, з 09.02.2023 по 19.02.2023 у розмірі збільшеному до 100000 грн, з урахуванням попередньо виплаченої суми додаткової винагороди.
Таким чином, виходячи з системного аналізу заявлених вимог, вищенаведеного законодавства та обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктами 1 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Клюцука Віталія Петровича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 09.10.2022 по 19.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 09.10.2022 по 19.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні після перенесеної травми з 01.01.2023 по 07.01.2023, з 09.02.2023 по 19.02.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у відповідності до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні після перенесеної травми з 01.01.2023 по 07.01.2023, з 09.02.2023 по 19.02.2023, з урахуванням попередньо виплаченої суми додаткової винагороди.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова