про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
10 листопада 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2151/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сіверськодонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 06 листопада 2025 року надійшов адміністративний позов адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Луганській області) з такими позовними вимогами:
визнати протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати позивачу страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності, з 01 вересня 2025 року;
зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату позивачу страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності, з 01 вересня 2025 року з виплатою заборгованості, яка склалася.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності.
Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 22 вересня 2020 року підтверджено наявність у позивача хронічного професійного захворювання, пов'язаного з виробництвом. Згідно з довідкою про визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках від 28 жовтня 2020 року серії 12 ААА № 033571 позивачу встановлена третя група інвалідності та загальний відсоток ступеню втрати працездатності (65 %) по професійному захворюванню. В довідці зазначена дата наступного переогляду: 28 жовтня 2022 року.
Відповідач з 01 вересня 2025 року неправомірно припинив нарахування та виплату позивачу страхової виплати.
Листом від 05 листопада 2025 року відповідач повідомив, що відповідачем продовжено щомісячні страхові виплати відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону № 2620 на період дії воєнного стану, однак, враховуючи лист Пенсійного фонду України щодо продовження щомісячних страхових виплат потерпілим у період дії воєнного стану, призупинено щомісячні страхові виплати з 01 вересня 2025 року до з'ясування.
Представник позивача з такими діями відповідача не згоден, оскільки підстави припинення страхової виплати мають бути передбачені виключно законом. Листи Пенсійного фонду України, так само, як і будь-які підзаконні акти не можуть бути підставою для припинення страхових виплат.
Оскільки місцем проживання позивача є місто Лисичанськ, тобто територія що включена до переліку територій тимчасово окупованих РФ, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для якого не визначена дата завершення тимчасової окупації, його віднесено до категорії осіб, яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», а відтак оцінювання повсякденного функціонування позивача переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для позивача продовжуються до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи.
За таких обставин припинення нарахування та виплати страхової виплати з вимогою про надання нової довідки про ступінь втрати працездатності є неправомірними діями відповідача.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване його скрутним матеріальним становищем, що підтверджено довідкою про доходи позивача за 2024 рік, згідно з якою позивачем протягом 2024 року отримано дохід в загальній сумі 7077,18 грн.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).
Згідно із частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Пунктами 3 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI регламентовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028,00 грн.
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, які пов'язані між собою та одна з яких має похідний характер від іншої, тому позивач за подання даної позовної заяви повинен сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн як за одну вимогу немайнового характеру із застосовуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто 968,96 грн.
Зважаючи на наведені позивачем у клопотанні обставини, з метою дотримання його права на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання та відстрочити позивачу сплату судового збору у розмірі 968,96 грн до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не встановив, у зв'язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259-262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Клопотання про відстрочення сплати судового збору задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 986,96 грн за подання до суду позовної заяви до ухвалення судового рішення в даній справі.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати відповідачу надати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:
- відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити строк для подання до суду відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі такі докази:
- справу (електронну справу, макет справи) про страхові виплати ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) (в межах предмету позову);
- рішення (постанову) про призначення позивачу страхових виплат;
- рішення (постанову) про припинення виплати позивачу страхових виплат;
- заяву позивача про поновлення виплати страхових виплат разом зі всіма доданими до неї документами;
- рішення, прийняте за наслідками розгляду заяви позивача про поновлення виплати страхових виплат.
Справа розглядатиметься суддею Пляшкова К.О. одноособово.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
СуддяК.О. Пляшкова