Іменем України
10 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/5329/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецдормонтаж» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,
До Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом звернулося Державне підприємство «Фінансування інфраструктурних проектів» (далі - позивач, ДП «Фінансування інфраструктурних проектів» ) до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач, Держаудитслужба), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати закупівлі, опублікований 03.02.2022 за унікальним номером та датою, який розміщений на вебпорталі Уповноваженого органу UA-2021-08-25-013476-а від 25.08.2021.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що не погоджується з висновком контролюючого органу, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо встановлених у висновку порушень - правильності визначення предмета закупівлі позивач зазначає, що відповідно до пункту 3 розділу II наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 708 від 15 квітня 2020 року «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року №163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Таким чином ДП «ФІНІНПРО» при визначенні предмета закупівлі поточний середній ремонт (влаштування) амортизаційних пристроїв (демпферні системи) на автомобільній дорозі керувалось галузевими будівельними нормами ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року №301, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства щодо визначення предмета закупівлі.
Щодо невідхилення тендерної пропозиції ТОВ «Спецдормонтаж» позивач посилається на те, що відповідно до пункту 3 технічних вимог до предмету закупівлі Додатку № 5 визначено надання учасником сканованої копії з оригіналу протоколу натурних випробувань конструкції амортизаційного пристрою відповідно до ДСТУ EN 1317- 3:2019. ДСТУ EN 1317-3:2019 «Дорожні стримувальні системи. Частина 3. Класи експлуатаційних характеристик, критерії прийнятності ударних випробувань та методи випробування амортизаційних дорожніх пристроїв (EN 1317-3:2010, ГОТ)» затверджено наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації сертифікації та якості» від 19.09.2019 № 286 «Про прийняття національних стандартів» з набрання чинності з 01 жовтня 2020 року.
Учасник торгів TOB «Спецдормонтаж» в тендерній пропозиції надав копію звіту випробування (протокол випробування) Науково-Дослідного Інституту Автодоріг Кореї, завірену ТОВ «ПАСС+КО ЮА», відповідно до якого 19 лютого 2014 року - 07 березня 2014 року на замовлення SHINDO INDUSTRY Co LTD здійснено випробування амортизаційного пристрою (демпферна система) за методом випробування EN 1317-1 (2010) та EN 1317-3(2010).
Позивач звертає увагу, що відповідно до листа Державного підприємства «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна» від 11 листопада 2021 року № 19.2-21-1331, протокол натурних випробувань EN 1317-3:2010 повністю задовольняє вимоги до протоколу згідно з ДСТУ EN 1317 3:2019, оскільки дані нормативні документи відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про стандартизацію» та ДСТУ 1.7:2015 є ідентичними.
Таким чином учасник ТОВ «Спецдормонтаж» у складі своєї тендерної пропозиції надав протоколи натурних випробувань конструкції амортизаційного пристрою виробництва ТОВ «ПАСС+КО ЮА» відповідно до ДСТУ EN 1317-3:2010, чим у повному обсязі дотримався вимог пункту 3 технічних вимог до предмету закупівлі Додатку № 5 до тендерної документації.
Позивач звертає увагу, що договірні зобов'язання за договором виконані.
Отже, закінчення строку дії укладеного договору є свідченням виконання сторонами своїх договірних зобов'язань за таким, здійснення моніторингу публічної закупівлі після повного виконання умов укладеного договору та закінчення строку його дії є неможливим та суперечить положенням Закону.
На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.
05.05.2022 відповідачем подано відзив, в якому зазначено таке.
Держаудитслужба відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, та на підставі наказу Держаудитслужби від 11.01.2022 № 2 здійснила моніторинг процедури закупівл UА-2021-08-25-013476-а (назва предмета закупівлі: Поточний середній ремонт (влаштування) амортизаційних пристроїв (демпферні системи) на автомобільних дорогах загального користування державного значення М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський (через м. Вінницю) на км 287 + 544, 287+856, 289+375, 289+698, 290+159, 290+425, М-30 Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине (через мм. Вінницю, Кропивницький, Вінницька область на км 401 + 558, 402 + 168, 402 + 185, Вінницька область) в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель.
Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу є виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Порушення, виявлене під час моніторингу процедури закупівлі, зафіксовано у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-08-25-013476-а, який оприлюднений в електронній системі закупівель 03.02.2022.
Відповідач зазначає, що за результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі встановлено порушення позивачем вимог пункту 22 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 3 розділу І Порядку № 708. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Спецдормонтаж» установлено порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону.
Визначений Держаудитслужбою у висновку від 03.02.2022 захід щодо усунення порушень шляхом недопущення таких порушень у подальшому, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, є конкретним способом усунення виявлених під час моніторингу порушень.
Вимога здійснити заходи щодо недопущення встановлених і описаних у пункті 1 констатуючої частини висновку порушень у подальшому відповідає статтям 2 та 5 Закону № 2939, Закону № 992 та спрямована на попередження і запобігання можливим порушенням законодавства у сфері закупівель надалі відповідно до мети моніторингу процедури закупівлі, шо зазначена у пункті 14 частини першої статті 1 Закону № 922.
Водночас зазначений спосіб усунення виявлених порушень не створює негативних наслідків та не порушує існуючі права позивача та третьої особи, а наголошує на дотриманні позивачем законодавства у сфері публічних закупівель надалі.
Посилаючись на правові позиції Верховного Суду, відповач зазначає, що Держаудитслужба при встановленні зобов'язання щодо усунення порушення жодним чином не порушила прав та охоронюваних інтересів позивача.
Отже, відповідно до положень частини сьомої статті 8 Закону № 922 та положень Наказу № 552 та керуючись статтями 2 та 5 Закону № 922 Держаудитслужба склала оскаржуваний висновок з описом тієї інформації, яку вимагають зазначені норми законодавства.
На підставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У письмових поясненнях №002500-17/11377-2025 від 11.09.2025 відповідач підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву від 05.05.2022, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року прийнято адміністративну справу до провадження, визначено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецдормонтаж» (код ЄДРПОУ 42086415, місцезнаходження: 01133, м. Київ, провулок Лабораторний, буд.1).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлені наступні обставини.
03 вересня 2021 року ДП «Фінансування інфраструктурних проектів» оголошено про проведення процедури закупівлі, предметом якої є послуги: Поточний середній ремонт (влаштування) амортизаційних пристроїв (демпферні системи) на автомобільних дорогах загального користування державного значення М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський (через м. Вінницю) на км 287+544, 287+856, 289+375, 289+698, 290+159, 290+425, М-30 Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине (через мм. Вінницю, Кропивницький, Вінницька область на км 401+558, 402+168, 402+185, Вінницька область. Код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт та оприлюднено відповідну тендерну документацію, ідентифікатор в електронній системі закупівель(https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-08-25-013476-a).
Держаудитслужба здійснила моніторинг процедури закупівлі UA-2021-08-25-013476-а, за результатами якого 11.01.2022 в електронній системі закупівель оприлюднено висновок, згідно з яким: «За результатами моніторингу уставлено, що Замовник у річному плані закупівель та оголошенні про проведення відкритих торгів визначив код предмета закупівлі 45000000-7 - «Будівельні роботи та поточний ремонт» національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749, за показником другої цифри основного словника, чим порушив вимоги пункту 3 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок №708), де визначено що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно до пункту 3 технічних вимог до предмету закупівлі Додатку № 5 визначено надання учасником сканованої копії з оригіналу протоколу натурних випробувань конструкції амортизаційного пристрою відповідно до ДСТУ EN 1317- 3:2019. Зазначимо, що встановлений у вимогах тендерної документації Замовником стандарт ДСТУ EN 1317-3:2019 «Дорожні стримувальні системи. Частина 3. Класи експлуатаційних характеристик, критерії прийнятності ударних випробувань та методи випробування амортизаційних дорожніх пристроїв (EN 1317-3:2010, IDT)» затверджено наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації сертифікації та якості» від 19.09.2019 № 286 «Про прийняття національних стандартів» з набрання чинності з 01 жовтня 2020 року.
Учасник торгів ТОВ «Спецдормонтаж» в тендерній пропозиції надав копію звіту випробування (протокол випробування) Науково-Дослідного Інституту Автодоріг Кореї, завірену ТОВ «Пасс+Ко ЮА», відповідно до якого 19 лютого 2014 року - 07 березня 2014 року на замовлення SHINDO INDUSTRY Co LTD здійснено випробування амортизаційного пристрою (демпферна система) за методом випробування EN1317-1 (2010) та EN 1317-3(2010).
Водночас, учасник ТОВ «Спецдормонтаж» у тендерній документації надав паспорти на амортизаційні пристрої (демпферна система) (файли «Паспорт 100.pdf» та «Паспорт 110.pdf»), виробництва ТОВ «Пасс+Ко ЮА». Відповідно до інформації розміщеній в єдиному державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадській формувань ТОВ «Пасс+Ко ЮА» створено 02 лютого 2017 року.
Таким чином наданий учасником ТОВ «Спецдормонтаж» протокол випробувань стосується амортизаційних пристроїв (демпферних систем) вироблених SHINDO INDUSTRY Co LTD до березня 2014 року, немає жодного відношення до амортизаційних пристроїв (демпферних систем) вироблених ТОВ «Пасс+Ко ЮА» уже після лютого 2017 року.
Таким чином учасник ТОВ «Спецдормонтаж» у складі своєї тендерної пропозиції не надав протокол натурних випробувань конструкції амортизаційного пристрою виробництва ТОВ «ПАСС+КО ЮА» відповідно до ДСТУ EN 1317-3:2019, чим не дотримався вимог пункту 3 технічних вимог до предмету закупівлі Додатку №5».
За пунктом 2 висновку про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення, (порушень) законодавства: За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі встановлено порушення вимог пункту 22 статті 1 Закону та вимоги пункту 3 розділу І Порядку № 708. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Спецдормонтаж» установлено порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону».
Враховуючи викладене, відповідач зобов'язав ДП «Фінансування інфраструктурних проектів» здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII), згідно з частиною першою статті 1 якого здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
За змістом частин першої, другої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Стаття 5 Закону № 2939-XIІ передбачає, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пунктом 7 Положення №43 передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
З системного аналізу наведених вище правових норм слідує, що чинне законодавство надає органу державного фінансового контролю право здійснення контролю за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства право на пред'явлення обов'язкових до виконання вимог щодо усунення таких правопорушень та визначає процедуру звернення органу державного фінансового контролю до суду, проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII).
За приписами пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі- аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Статтею 5 Закону № 922-VIII визначено принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників. Так, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Частинами другою - сьомою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із підстав, визначених цим пунктом, зокрема, у разі виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються, зокрема, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі, а також зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Так, частиною восьмою статті 8 Закону № 922-VIII чітко визначено порядок дій замовника публічної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу закупівлі порушень чинного законодавства при здійсненні публічної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усуненні порушень, зазначених у висновку, зокрема шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Згідно з частиною десятою статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю.
Пунктом 2 частини другої статті 21 Закону № 922-VIII визначено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію про назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Щодо порушення в частині визначення предмету закупівлі суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону № 922 предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15 квітня 2020 року № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» (далі - Наказ № 708, чинний на час виникнення спірних правовідносин).
Законом № 922 також передбачено надання інформації щодо предмета закупівлі зокрема в річному плані закупівель, оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди, оголошенні про проведення відкритих торгів, оголошенні про проведення конкурентного діалогу, оголошенні про проведення торгів з обмеженою участю, в яких має міститися інформація щодо назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви з відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Відповідно до пункту 3 розділу І Наказу № 708 предмет закупівлі послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону № 922 та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
За результатами моніторингу процедури закупівлі установлено, що Замовник в оголошенні про проведення відкритих торгів визначив код предмета закупівлі: ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт за показником другої цифри національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, чим не дотримався вимог пункту 3 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом № 708 в частині визначення предмета закупівлі послуг за показником четвертої цифри єдиного закупівельного словника.
В електронній системі закупівель у розділі «Інформація про предмет закупівлі» Замовник зазначив, що закуповуються саме послуги.
При цьому, суд зазначає, що в самому визначенні робіт є досить чіткий перелік, що саме можна вважати роботами. До робіт належить капітальний ремонт. Чітке розділення між капітальним та поточним ремонтами зазначене в ДСТУ Б. Д.11.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».
Отже, будівельні роботи відносяться до робіт і визначаються за об'єктом будівництва згідно ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт». Також при визначенні предмету закупівлі для робіт необхідно зазначати код класифікатора 021:2015 (за показником 2-5 цифри).
В той же час, позивачем в оголошенні про проведення відкритих торгів UA-2021-08-25-013476-a в розділі «Вид предмета закупівлі» позивачем, як замовником закупівлі, визначено вид предмету закупівлі «послуги».
Наведене в сукупності свідчить, що позивач мав визначити код предмета закупівлі саме за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, а не за показником другої цифри, відповідно, що є порушенням вимог пункту 3 розділу І Порядку №708 та вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» в частині визначення предмету закупівлі, зокрема, визначення коду предмета закупівлі.
Таким чином, предмет закупівлі визначено неправильно, в порушення чинного законодавства, а отже, висновок відповідача в цій частині є правомірним, в свою чергу, посилання позивача на пункт 3 розділу 2 Порядку №708 з зазначенням на те, що предметом закупівлі є саме послуга з поточного ремонту, яка має деякі особливості при визначенні предмета закупівлі є безпідставними.
Верховний Суд в постанові від 16 серпня 2023 року в справі № 640/26943/20 дійшов висновку, що при оприлюдненні оголошення про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель зазначається така інформація: 1) узагальнена назва закупівлі; 2) код предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника за показником четвертої цифри підтягується в оголошення автоматично (з річного плану); 3) конкретна назва предмета закупівлі; 4) ДК код товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Отже, для правильного визначення предмету закупівлі і так само правильного оприлюднення всієї необхідної інформації, за висновками Верховного Суду у справі № 640/26943/20, необхідно керуватися Законом № 922-VIII, Порядком № 708 та Порядком №1082.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 23 грудня 2015 року № 1749 затверджено Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (далі - ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»), зі змісту якого вбачається, що цей класифікатор Український Єдиний закупівельний словник (далі - ЄЗС) призначений замовникам державних закупівель для описування в повідомленнях про запрошення до участі в торгах (тендерах) предмета державних закупівель, а також вітчизняним товаровиробникам і надавачам послуг для пошуку тендерних пропозицій як у межах, так і поза межами України. Основний словник ЄЗС установлює коди та назви продукції та послуг, що можуть бути предметом закупівель.
Розділом 2 «Загальні положення» ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» встановлено, що основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п'ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев'ята цифра контрольна.
Верховний Суд у постанові від 05 березня 2020 року у справі № 640/10448/19 дійшов висновку, що код, затверджений Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 запроваджено саме з метою оптимального планування закупівлі та визначення предмета закупівлі. Замовники повинні використовувати найбільш точні коди товарів, робіт і послуг, щоб зацікавлені постачальники могли отримати оптимальну інформацію, а замовники, в свою чергу, конкретний предмет закупівлі. Кодування передбачає використання від 2 до 9 цифр. Двозначні коди використовуються для позначення загальних категорій, восьмизначні коди стосуються конкретних товарів, робіт і послуг, дев'ята цифра є контрольним числом та служить для перевірки попередніх цифр.
Ураховуючи чітке та імперативне визначення в законодавстві однозначного алгоритму дій замовника під час зазначення кодів товару предмету закупівлі, суд дійшов висновку, що позивач повинен був діяти саме так, як визначено нормами Порядку № 708, а саме: зазначати код згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Щодо порушення позивачем вимог абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону, а саме Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ТОВ «Спецдормонтаж» як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації та уклав з ним договір.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 922-VIII замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Положеннями частини 2 статті 16 Закону № 922-VIII визначено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Частиною 2 статті 22 Закону № 922-VIII встановлено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема:
1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону.
Приписами частин 3-5 статті 22 Закону № 922-VIII передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.
Аналіз наведеного, дає суду підстави діти до висновку, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.
Разом з цим, пунктом 2 частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Тобто невідповідність тендерної пропозиції учасника умовам, які встановлені замовником в тендерній документації, є підставою для відхилення ним тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 1 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету позивача, протокол від 25.08.2021 №50 (зі змінами від 27.08.2021, протокол №50-1, протокол №50-2) тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну.
До пропозиції додаються завантажені файли, зокрема з інформацією про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у вигляді копії технічного завдання (Додаток №5).
Відповідно до пункту 3 розділу «Технічні вимоги до предмету закупівлі» Додатку № 5 до тендерної документації на підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним вимогам до предмета закупівлі, учасником у складі тендерної пропозиції надається, зокрема сканована копію з оригіналу протоколу натурних випробувань конструкції амортизаційного пристрою відповідно до ДСТУ EN 1317-3:2019 з наступною інформацією: назва організації та місцезнаходження, де проводились натурні випробування; назва організації та місцезнаходження, яка була замовником проведення натурних випробувань; назва типу продукту, який проходив натурні випробування; дата проведення натурних випробувань; дата та номер протоколу (звіту) натурних випробувань.
При поставці амортизаційні системи повинні супроводжуватися паспортом на продукцію, протоколом натурних випробувань (згідно ДСТУ ЕМ 1317-3:2019) та сертифікатом відповідності.
При цьому, встановлений у вимогах тендерної документації стандарт ДСТУ EN 1317-3:2019 «Дорожні стримувальні системи. Частина 3. Класи експлуатаційних характеристик, критерії прийнятності ударних випробувань та методи випробування амортизаційних дорожніх пристроїв (ЕМ 1317-3:2010, ЮТ)» затверджений наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації сертифікації та якості» від 19.09.2019 № 286 «Про прийняття національних стандартів» з набрання чинності з 01.10.2020.
За висновком відповідача, учасник ТОВ «Спецдормонтаж» надав в складі тендерної пропозиції копію з копії протоколу випробувань № 2014-3-007-015, виданого Науково-дослідним Інститутом Автодоріг Кореї (файл «Протокол випробувань AHГЛ.pdf» та «Протокол випробувань ПЕРЕКЛАД.pdf»). Відповідно до інформації, зазначеної у вказаних протоколах, замовником випробувань є SHINDOINDUSTRYCO. LTD. Дата проведення випробувань 19.02.2014 - 07.03.2014. Тип тесту та посилання на стандарт «Дорожні стримувальні системи. EN 1317-3:2010, EN 1317-1:2010», Європейський комітет із стандартизації. Завантажений протокол натурних випробувань не відповідає ДСТУ EN 1317-3:2019, як вимагається умовами тендерної документації.
Водночас, учасник ТОВ «Спецдормонтаж» у тендерній пропозиції надав паспорти на амортизаційні пристрої (демпферна система) (файли «Паспорт 100.pdf» та «Паспорт 110.pdf»), виробництва ТОВ «Пасс+Ко ЮА». Відповідно до інформації розміщеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ТОВ «Пасс+Ко ЮА» створено 02 лютого 2017 року.
ТОВ «Спецдормонтаж» завантажив лист-підтвердження від 25.07.2018, виданий виробником SHINDOINDUSTRYCO.LTD про те, що ТОВ «ПАСС+КО ЮА» уповноважений на виробництво амортизаційних пристроїв.
Отже, ТОВ «Спецдормонтаж» завантажив в складі тендерної пропозиції копію з копії (всупереч вимозі надати копію з оригіналу) протоколу натурних випробувань, який відповідає EN 1317-3:2010, EN 1317-1:2010 (всупереч вимозі щодо відповідності ДСТУ EN 1317-3:2019), що стосується амортизаційних пристроїв (демпферних систем), вироблених SHINDO INDUSTRY Co LTD до березня 2014 року, що на думку відповідача, немає жодного відношення до амортизаційних пристроїв (демпферних систем) вироблених ТОВ «Пасс+Ко ЮА» уже після лютого 2017 року.
Отже, в оскаржуваному висновку відповідач зазначив, що учасник ТОВ «Спецдормонтаж» у складі своєї тендерної пропозиції не надав протокол натурних випробувань конструкції амортизаційного пристрою виробництва ТОВ «ПАСС+КО ЮА» відповідно до ДСТУ EN 1317-3:2019, чим не дотримався вимог пункту 3 технічних вимог до предмету закупівлі Додатку № 5 до тендерної документації.
З огляду на приписи Закону №922-VII, зважаючи на те, що умовами тендерної документації визначений чіткий обов'язок щодо надання конкретного документу на підтвердження кваліфікаційного критерію, а саме протоколу натурних випробувань конструкції амортизаційного пристрою виробництва ТОВ «ПАСС+КО ЮА» відповідно до ДСТУ EN 1317-3:2019 та враховуючи, що тендерна пропозиція ТОВ «Спецдормонтаж» не містила копії вказаного протоколу згідно вимог ДСТУ EN 1317-3:2019 , суд вважає, що замовником не було дотримано вимоги передбачені пунктом 3 технічних вимог до предмету закупівлі Додатку № 5 тендерної документації.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Зазначена норма є імперативною нормою, яка має для замовника зобов'язальний характер та яка не підлягає суб'єктивному тлумаченню.
Отже, ненадання у складі тендерної пропозиції документу, який визначений у тендерною документацією, мало б мати наслідком відхилилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ТОВ «Спецдормонтаж» як такої, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Невідхилення такої пропозиції на порушення вимог статті 30 Закону №922-VIII та укладання із таким учасником договору свідчить про порушення вимог законодавства при його вчиненні.
Варто також зазначити, що кваліфікаційні критерії є складовою тендерної документації відкритих торгів та викладені в Додатку №5, тобто невідповідність кваліфікаційному критерію, як складовій частині тендерної документації, є одночасно і невідповідністю тендерній документації замовника в цілому.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 25 березня 2021 року у справі №818/268/18, від 02 листопада 2022 року у справі №120/14951/21-а, від 12.10.2023р. у справі №420/7999/21.
Щодо визначених відповідачем заходів щодо усунення виявлених порушеннь.
З аналізу положень пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII та пункту 3 Розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 (далі Порядок № 552) слідує, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі повинен обов'язково містити зобов'язання щодо усунення виявлених порушень (порушення) законодавства у сфері публічних закупівель.
Зобов'язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому.
При цьому спосіб, у який замовник повинен усунути виявлені порушення не визначений ні Законом № 922-VIII, ні Порядком № 552. З цього слідує, що орган державного фінансового контролю має певну свободу розсуду щодо визначення способу усунення виявлених порушень.
Водночас реалізація таких повноважень повинна здійснюватися органом державного фінансового контролю з урахуванням контексту допущених порушень та вагомості їх впливу на процедуру закупівлі з метою обрання пропорційного та ефективного заходу для їх усунення та/або недопущення у подальшому.
Крім того, визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 160/18147/22.
Як встановлено судом, в оскаржуваному висновку, Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Отже, контролюючий орган чітко визначив, які саме дії повинен здійснити позивач, які б були спрямовані на уникнення нових порушень під час проведення подібних процедур закупівель.
Суд вважає, що зміст зобов'язальної частини оскаржуваного висновку сформульовано Держаудитслужбою на виконання її владних управлінських функцій, за результатом проведеної перевірки, якою встановлено порушення позивачем пункту 22 статті 1 Закону та вимоги пункту 3 розділу І Порядку № 708.
На думку судду, визначений у спірному висновку спосіб усунення виявлених порушень, у цій конкретній ситуації, відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на усунення причин, які призвели до виявлених порушень та недопущення їх вчинення у подальшому.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 березня 2023 року у справі № 420/11945/21, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень «здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому», є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин. Така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.
Такий підхід узгоджується також із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.02.2024 у справі № 160/18391/22.
Що стосується тверджень позивача, що законодавство не передбачає порядку усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця та укладення із ним договору про закупівлю, слід зазначити таке.
Згідно з частиною дев'ятою статті 41 Закону №922 у разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов'язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю.
Тобто, в електронній системі закупівель подією, що підтверджує факт виконання договору та відсутності договірних зобов'язань у сторін є опублікування звіту про виконання договору, що автоматично змінює статус процедури в електронній системі закупівель.
Водночас, станом на момент складення оскаржуваного висновку в електронній системі закупівель замовник не оприлюднював інформації про виконання договору.
Оскільки предметом моніторингу слугує не лише питання розгляду тендерних пропозицій учасників, а також укладання договорів про закупівлю, відповідності умов договорів умовам тендерної пропозиції переможця тощо, суд дійшов висновку про правомірне здійснення відповідачем моніторингу процедури закупівлі на стадії виконання договору та обрання заходу усунення порушення.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання цього позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні позову Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» (03118, м. Київ, вул. Хотівська, буд. 4А, код ЄДРПОУ 37264503), третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецдормонтаж» до Державної аудиторської служби України (04070, м.Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 40165856) про визнання протиправним та скасування висновку, відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Захарова