Іменем України
10 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1796/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в її інтересах адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною, до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач), поданим в її інтересах адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною (далі - представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якому представник позивача просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 1 січня 2018 року по 31 березня 2019 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про розмір грошового забезпечення від 28 березня 2025 року № 8-ДВ/5705;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 1 січня 2018 року по 31 березня 2019 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про розмір грошового забезпечення від 28 березня 2025 року № 8-ДВ/5705, з урахуванням проведених раніше виплат.
На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що позивач є отримувачем пенсії за вислугу років та перебуває на обліку у відповідача.
Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року по справі № 360/93/25 складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, на підставі якої з 1 січня 2018 року у позивача виникло право на перерахунок пенсії з додатковими видами грошового забезпечення.
Оскільки підставою для перерахунку пенсії за період з 1 січня 2018 року по 1 квітня 2019 року стала оновлена довідка про розмір грошового забезпечення, яка містить додаткові види грошового забезпечення, позивач звернулася з відповідною заявою до відповідача.
Проте відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки.
Такі дії відповідача представник позивача вважає протиправними та просить задовольнити позовні вимоги.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області позов не визнало, про що через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» 30 вересня 2025 року за вхідним реєстраційним № 18961/2025 подало відзив на позовну заяву від 30 вересня 2025 року № 1200-0802-7/28428, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що позивач з 8 березня 2014 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) по лінії Міністерства надзвичайних ситуацій України.
У частині другій статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон № 2262-XII. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
У статті 63 Закону № 2262-XII зазначено, що Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).
Умови проведення перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були визначені пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).
У пункті 1 Постанови № 103 встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України № 2262-XII до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.
Отже, для перерахунку з 1 січня 2018 року пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, враховуються лише розмір посадового окладу, оклад за військовим (спеціальним) званням, відсоткова надбавки за вислугу років, тобто три складові.
У пункті 2 Постанови № 103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Перерахунок пенсії з 1 січня 2018 року за чинними приписами Постанови № 103 та Порядку № 45 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 29 березня 2018 року № 565, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області за нормами, чинними на 1 березня 2018 року, позивачу проведено у квітні 2018 року та з 1 січня 2018 року встановлено збільшений розмір пенсії, який складав 3161,14 грн.
Останній перерахунок пенсій пенсіонерам Міністерства надзвичайних ситуацій проведено з 1 січня 2018 року за умовами пунктів 1, 2 Постанови № 103, яка втратила чинність 5 березня 2019 року на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року у справі № 360/8654/21, яке набрало законної сили 20 грудня 2022 року, відповідачем у вересні 2023 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 14 липня 2021 року № 8/02-21/429, та фактично сплачених сум. У жовтні 2023 року позивачу виплачено пенсію у розмірі 10804,44 грн.
Отже, позивачу проведено перерахунок пенсії з 1 квітня 2019 року та з 1 жовтня 2023 року позивач отримує пенсію у новому розмірі. У той час, коли за нормами, чинними на 1 березня 2018 року, позивачу Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області видавалась довідка про розмір грошового забезпечення від 29 березня 2018 року № 565.
1 квітня 2025 року за вхідним № 543/5 відповідачем зареєстровано лист Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 1 квітня 2025 року № 5701-1053/5705, який надійшов засобами системи електронного документообігу, до якого додано довідку від 28 березня 2025 року за № 8-ДВ/5705, видану на ім'я позивача, для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року. В листі зазначено, що довідку направлено відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі № 360/93/25.
Згідно із довідкою Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 28 березня 2025 року № 8-ДВ/5705, виданою ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення за посадою - диспетчер 9 ДПРЧ (м. Лисичанськ) ГУ ДСНС України в Луганській області, що включається у довідку для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року, відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі № 360/193/25, за нормами, чинними станом на 1 березня 2018 року: посадовий оклад - 2820,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням (прапорщик) - 880,00 грн; надбавка за вислугу років (50 %) - 1850,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (15 %) - 832,50 грн; премія (67 %) посадового окладу -1889,40 грн; всього - 8271,90 грн.
Правомірність видачі довідок для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років з обов'язковим зазначенням додаткових видів грошового забезпечення для проведення з 1 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії встановлена рішенням Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій адміністративній справі № 160/8324/19, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року.
У той же час, з 5 березня 2019 року - дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, тобто з урахуванням не лише розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а й додаткових видів грошового забезпечення, тобто чотирьох складових.
Враховуючи, що відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 28 березня 2025 року № 8-ДВ/5705, крім посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років, включено додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавка за особливості проходження служби та премія, які не передбачались для врахування при перерахунку пенсії з 1 січня 2018 року, провести перерахунок пенсії позивача з 1 січня 2018 року на підставі цієї довідки неможливо.
Отримавши довідку Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 28 березня 2025 року № 8-ДВ/5705 на ім'я ОСОБА_1 , відповідач листом від 3 квітня 2025 року № 1200-0308-5/7906 повідомив Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення, зазначеного у довідці станом на 1 березня 2018 року від 28 березня 2025 року № 8-ДВ/5705 відповідно частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
21 липня 2025 року за вхідним № 7204/С-1200-25 відповідачем зареєстровано звернення представника позивача від 14 липня 2025 року, що надійшло з електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2018 року до 31 березня 2019 року та виплати основного розміру пенсії.
Розглянувши звернення Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 від 14 липня 2025 року, відповідач листом від 4 серпня 2025 року № 6994-7204/С-02/8-1200/25 надав відповідь на нього. Означений лист відповідача має суто роз'яснювальний характер та не тягне для позивача правових наслідків, оскільки не є актом індивідуальної дії - рішенням суб'єкта владних повноважень.
Також відповідач зазначив, що 5 лютого 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, в якій позивач проси визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 14 липня 2021 року № 8/02-21/429 про розмір грошового забезпечення з 1 січня 2018 року до 31 березня 2019 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 14 липня 2021 року № 8/02-21/429 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 1 січня 2018 року до 31 березня 2019 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі № 360/148/24 у задоволенні позовної заяви адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Також відповідач зазначив, що позивачем пропущений строк звернення до суду з цією позовною заявою.
З урахуванням викладених обставин, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю за необґрунтованістю.
Суд своєю ухвалою від 15 вересня 2025 року про відкриття провадження в адміністративній справі визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребував від учасників справи письмові пояснення та письмові докази.
Дослідивши матеріали судової справи в електронній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років, про що свідчать матеріали пенсійної справи № 1204008279 (MHC).
Відповідно до протоколу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 1 грудня 2017 року по пенсійній справі № 1204008279 (MHC) та розрахунку пенсії за вислугу років станом на 1 грудня 2017 року ОСОБА_1 з 8 березня 2014 року призначено пенсію за вислугу років у розмірі 80 % грошового забезпечення, розмір якого станом на 1 грудня 2017 року становив 2050,15 грн, а саме: посадовий оклад - 565,00 грн, оклад за військове звання - 55,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 40 % - 248,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі надбавка за специфічні умови проходження служби 50 % та премія 200 % - 1182,15 грн.
14 квітня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області на підставі довідки Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Луганській області від 29 березня 2018 року № 565 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, позивачу перераховано розмір пенсії за вислугу років з 1 січня 2018 року; розмір пенсії позивача з 1 січня 2018 року склав 3161,14 грн (70 % грошового забезпечення) та обчислений з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 2820,00 грн, оклад за військове звання - 880,00 грн, надбавка за вислугу років 50 % - 1850,00 грн, всього сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 5550,00 грн; основний розмір пенсії - 70 % грошового забезпечення (вислуга років 30) - 3885,00 грн, надбавка як дружині військовослужбовця, який загинув / помер - ПО А член сім'ї загиблого (ст. 10 п. 1) - 363,00 грн, доплата до підвищення дружині померлого інваліда війни - 35,58 грн, підсумок пенсії з надбавками - 4283,58 грн, з урахуванням попередньої суми пенсії 2038,70 грн та 1122,44 грн (50 % від 2244,88 грн) - 3161,14 грн, про що свідчить протокол від 14 квітня 2018 року про перерахунок пенсії за пенсійною справою № 1204008279 (MHC).
1 жовтня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області на підставі довідки Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Луганській області від 14 липня 2021 року № 8/02-21/429 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 5 березня 2019 року, та судового рішення позивачу перераховано розмір пенсії за вислугу років з 1 квітня 2019 року; розмір пенсії позивача з 1 жовтня 2023 року склав 10804,44 грн (70 % грошового забезпечення) та обчислений з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 2820,00 грн, оклад за військове звання - 880,00 грн, надбавка за вислугу років 50 % - 1850,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі надбавка за особливо важливі завдання та премія 95 % - 5454,00 грн, всього сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 11004,00 грн; основний розмір пенсії - 70 % грошового забезпечення (вислуга років 30) - 7702,80 грн, з урахуванням індексації (2022-2023 роки) - 10281,19 грн; надбавка як дружині військовослужбовця, який загинув / помер - ПО А член сім'ї загиблого (ст. 10 п. 1) - 523,25 грн, підсумок пенсії з надбавками - 10804,44 грн, про що свідчить протокол про перерахунок пенсії за пенсійною справою № 1204008279 (МНС).
Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 18 березня 2025 року у справі № 360/93/25 задовольнив повністю адміністративний позов адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії:
- визнав протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, яка полягає у невиготовленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 8, 10, 43 та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсіий призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язав Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43 та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;
- стягнув з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп.
На виконання означеного судового рішення Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області видано довідку від 28 березня 2025 року № 8-ДВ/5705 для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року на ім'я ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення за посадою диспетчера 9 ДПРЧ (м. Лисичанськ) ГУ ДСНС України у Луганській області, що включається у довідку для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року, відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі № 360/93/25 за нормами, чинними на 1 березня 2018 року.
Розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за довідкою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 28 березня 2025 року № 8-ДВ/5705 становить 8271,90 грн, у тому числі: посадовий оклад - 2820,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням (старшина) - 880,00 грн, надбавка за вислугу років (50 %) - 1850,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (15 %) - 832,50 грн, премія (67 % посадового окладу) - 1889,40 грн.
Супровідним листом від 1 квітня 2025 року № 5701-1053/5705 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області надіслало Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області довідку від 28 березня 2025 року № 8-ДВ/5705 на ім'я позивача.
Листом від 3 квітня 2025 року № 1200-0308-5/7906 відповідач повідомив Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі наданої довідки від 28 березня 2025 року № 8-ДВ/5705.
Представник позивача - адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою від 14 липня 2025 року про перерахунок пенсії позивачу за період з 1 січня 2018 року до 31 березня 2019 року на підставі оновленої довідки.
Відомостей про наявність / відсутність на цій заяві кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, ані представник позивача, ані відповідач суду не надали.
Листом від 4 серпня 2025 року № 6994-7204/С-02/8-1200/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомило представника позивача про відсутність законних підстав для проведення перерахунку пенсії за новою довідкою про розмір грошового забезпечення. Також у цьому листі зазначено, що отримавши довідку Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про розмір грошового забезпечення станом на 1 березня 2018 року від 28 березня 2025 року № 8-ДВ/5705 на ім'я ОСОБА_1 , відповідачем проінформовано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області щодо відсутності підстав для проведення перерахунку пенсії.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У абзаці першому преамбули Закону № 2262-ХІІ визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист (абзац третій преамбули Закону № 2262-ХІІ).
Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
У статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Так, у частині третій статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону № 2262-ХІІ знаходиться у розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою:
перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку (частина перша);
якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частина друга);
усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта).
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У Постанові № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
У пункті 2 Постанови № 704 зазначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
У пункті 6 Постанови № 704 визначено про виплату додаткових видів грошового забезпечення.
За правилами пунктів 1-3 Порядку № 45 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Водночас, 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 (набрала чинності 24 лютого 2018 року), пунктом 1 якої постановив перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року, відповідно до Постанови № 704.
У пункті 2 Постанови № 103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом)) проводити з 1 січня 2018 року в таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Пунктом 7 Постанови № 103 приписано Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів ПФУ довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку № 45.
Постановою № 103 внесено також зміни до Порядку № 45, а саме:
- пункт 5 викладено в такій редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням»;
- додаток 2 до Порядку № 45 викладено в новій редакції, в якій довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, не містить таких складових грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року в адміністративній справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року та постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Зокрема, суди у справі № 826/3858/18 виходили з того, що зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.
Пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 втратили чинність з 5 березня 2019 року, як того вимагає частина друга статті 265 КАС України.
Згідно із частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правового висновку, який викладений у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року, які прийняті за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19, з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати особа, яка отримує пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Проте Верховний Суд зазначив, що до моменту отримання належної довідки від відповідача (обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
З огляду на викладене, Верховний Суд у наведеній зразковій справі зобов'язав обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача (особи, яка отримує пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ), станом на 5 березня 2019 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-XII та з врахуванням положень Постанови № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 1 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії.
Також, згідно із правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі № 560/3762/18, застосування принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі дає підстави для висновку, що скасування з 5 березня 2019 року в судовому порядку пункту 2 Постанови № 103 не впливає на результат розгляду справи по суті (вимоги у справі щодо виплати пенсії з 1 січня 2018 року без застосування Постанови № 103), оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин - 1 січня 2018 року відповідні норми Постанови № 103 були діючими, а тому, підлягали застосуванню відповідачем.
Аналогічна позиція неодноразово застосована Верховним Судом, зокрема, але не виключно, у постановах від 7 липня 2021 року у справі № 520/11340/18, від 19 серпня 2021 року у справі № 640/5451/20, від 20 вересня 2021 року у справі № 240/4750/18, від 23 вересня 2021 року у справі № 2540/3121/18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 400/2600/18, від 19 серпня 2021 року у справі № 520/2100/19, від 7 грудня 2021 року у справі № 240/8423/19, від 31 травня 2022 року у справі № 380/2839/20, від 15 червня 2022 року у справі № 0240/3755/18-а.
Крім того, зокрема, у постановах від 21 жовтня 2020 року у справі № 810/4202/18, від 17 грудня 2020 року у справі № 640/18805/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 1540/3971/18, від 3 листопада 2021 року у справі № 640/21520/18, від 7 грудня 2021 року у справі № 240/8423/19 Верховний Суд зазначив, що в період дії пунктів 1, 2 Постанови № 103 (з моменту набрання нею чинності - 24 лютого 2018 року до моменту набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 - 5 березня 2019 року) вказані норми підлягали безумовному виконанню усіма суб'єктами владних повноважень, зокрема, у частині забезпечення реалізації права особи на проведення з 1 січня 2018 року перерахунку та виплати пенсії у передбаченому цими пунктами порядку (складові, які враховуються для перерахунку пенсії, та поетапність виплати підвищення такої пенсії).
Водночас, суд враховує, що для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, у зв'язку наявністю виключної правової проблеми, яка полягає у з'ясуванні питання про те, чи повинні суди застосовувати норми Постанови № 103 в період її чинності, які не відповідають правовому акту вищої юридичної сили, чи в такому разі слід застосовувати Закон № 2262-ХІІ, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав справу № 520/2098/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 9 червня 2022 року у справі № 520/2098/19 дійшла висновку, що судовим рішенням у справі № 826/3858/18 встановлено, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, а тому суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
З огляду на викладене, Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову від 9 червня 2022 року у справі № 520/2098/19, якою зобов'язано обласний військовий комісаріат скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704, з повною інформацією, за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку № 45, для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року, на підставі статей 8, 10, 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби (50 % від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років); надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (15 % від посадового окладу), премії (у розмірі 10 % посадового окладу) (на підставі Постанови № 704).
Застосовуючи наведені висновки Верховного Суду до обставин цієї справи, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що Головним управлінням Державної служби України надзвичайних ситуацій у Луганській області складено довідку від 29 березня 2018 року № 565 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій відповідно до Постанови № 103, за нормами, чинними на 1 березня 2018 року, яка містить такі складові грошового забезпечення за посадою диспетчера 9 ДПРЧ (м. Лисичанськ) Головного управління ДСНС у Луганській області: посадовий оклад - 2820,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням (старшина) - 880,00 грн, надбавка за вислугу років 50 % - 1850,00 грн, всього грошове забезпечення - 5550,00 грн.
На підставі цієї довідки позивачу перераховано розмір пенсії з 1 січня 2018 року.
Проте до цієї довідки не включені щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премія за нормами, чинними на 1 березня 2018 року.
У частині четвертій статті 63 Закону № 2262-ХІІ, зміст якої наведено вище, Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею.
При цьому обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону № 2262-XII, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру, як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами виходячи зі змісту процитованого Закону.
Законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.
До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.
В абзаці третьому статті 1-1 Закону № 2262-XII міститься безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Конституційний Суд України у Рішенні від 13 травня 2015 року за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Закон України від 2 червня 2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» установлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
За правилами статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
У справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10, № 71378/10) ЄСПЛ вказав, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя: наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).
У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
З огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію неодноразово висловлювала Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20), від 9 червня 2022 року у справі № 520/2098/19 та Верховний Суд у постановах від 7 вересня 2022 року у справі № 520/2728/19, від 11 квітня 2024 року у справі № 380/11528/22.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
З урахуванням вимог статті 7 КАС України, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Суд зазначає, що абзацом першим пункту 2 розділу І «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року № 10-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1 в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Відповідно до пункту 3 розділу І «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3 до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5 до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби), виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, виплату одноразової грошової допомоги може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (абзац перший пункту 4 розділу І «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 3-1).
У разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених у додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади (абзац другий пункту 4 розділу І «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 3-1).
Згідно із пунктом 9 розділу І «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 3-1 внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
За приписами абзацу четвертого пункту 11 розділу І «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 3-1 днем звернення за перерахунком, поновленням пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед, у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням) (початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняттям (звільненням) на (зі) службу (служби), за виплатою недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, виплатою одноразової грошової допомоги, виплатою допомоги на поховання вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів)).
Відповідно до абзацу першого пункту 1 розділу ІІ «Документи, які необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший та виплати пенсії, допомог» Порядку № 3-1 під час подання особою заяв, передбачених пунктами 2, 3 розділу І цього Порядку, пред'являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), свідоцтво про народження дитини.
Переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі особи та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії, та з урахуванням додатково наданих документів. При переведенні з одного виду пенсії на інший, поновленні виплати пенсії особа може додатково подати документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку, підвищення та інші доплати) (абзаци перший, другий пункту 5 розділу ІІ «Документи, які необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший та виплати пенсії, допомог» Порядку № 3-1).
За приписами пункту 14 розділу ІІ «Документи, які необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший та виплати пенсії, допомог» Порядку № 3-1:
при поданні заяви в паперовій формі документи з урахуванням вимог, передбачених пунктом 15 розділу II цього Порядку, можуть подаватись як в оригіналах, так і в копіях, засвідчених нотаріально, уповноваженим органом (структурним підрозділом), органом, в якому особа проходила військову службу (службу), або органом, що призначає пенсію (абзац перший);
довідки про страховий стаж, документи про грошове забезпечення, подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом), витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382), довідка про смерть пенсіонера подаються тільки в оригіналах (абзац другий);
до заяви, поданої в електронній формі через вебпортал, додаються скановані копії оригіналів документів. На електронні копії заявником накладається кваліфікований електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (абзац третій);
документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані (абзац четвертий).
Згідно із пунктом 1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають пенсії» Порядку № 3-1 заяви, які подаються відповідно до цього Порядку, реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсій згідно із Законом органу, що призначає пенсію. Заяви (крім заяви про призначення пенсії) приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до пункту 2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають пенсії» Порядку № 3-1 при прийманні документів працівник органу, що призначає пенсію:
1) ідентифікує заявника (його представника);
2) повідомляє інформацію щодо умов та порядку призначення пенсії;
3) реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Фіксує й засвідчує виявлені розбіжності;
4) з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
5) повідомляє заявника або посадову особу уповноваженого органу (структурного підрозділу) про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
6) сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
7) надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем, баз даних згідно з пунктом 15 розділу II цього Порядку;
8) видає заявнику або посадовій особі уповноваженого органу (структурного підрозділу) розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 9 до цього Порядку) та/або надсилає уповноваженому органу (структурному підрозділу) повідомлення про перелік документів, які необхідно подати додатково, та строк їх подання. Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Створення та обробка документів здійснюються із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій (абзац перший пункту 5 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають пенсії» Порядку № 3-1).
У абзацах першому-третьому, п'ятому пункту 6 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають пенсії» Порядку № 3-1 встановлено, що рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви. Рішення за результатами розгляду заяви засвідчується підписом керівника органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в пенсійній справі. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 5 днів з дня прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії видає або направляє особі повідомлення із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що може бути реалізовано двома шляхами:
(1) через централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений пунктами 1-3 Порядку № 45;
(2) за відповідною заявою пенсіонера та доданими до неї документами.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а, від 15 липня 2020 року у справі № 520/3360/19, від 21 вересня 2020 року у справі № 520/2990/19, від 24 травня 2023 року у справі № 160/19847/21.
Водночас за змістом наведених положень пункту 14 розділу ІІ «Документи, які необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший та виплати пенсії, допомог» Порядку № 3-1 звернення з заявою про перерахунок пенсії можливо виключно 1) або шляхом особистого звернення пенсіонера до органу Пенсійного фонду України; 2) або шляхом подання такої заяви через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
При цьому, Порядком № 3-1 не передбачено можливості подання заяви про перерахунок пенсії шляхом її надіслання на адресу електронної пошти (e-mail адресу) територіальних органів Пенсійного фонду України. Також Порядком № 3-1 не передбачено можливості подання заяви про перерахунок пенсії адвокатом як представником заявника-пенсіонера. З заявою має звернутися саме заявник-пенсіонер.
За нормами пункту 14 розділу ІІ «Документи, які необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший та виплати пенсії, допомог» Порядку № 3-1 при особистому зверненні пенсіонера до органу Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії документи про грошове забезпечення подаються тільки в оригіналах, а при поданні заяви про перерахунок пенсії через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг документи про грошове забезпечення подаються в сканованих копіях, на які заявником накладається кваліфікований електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Форма заяви про призначення/перерахунок пенсії, а також обсяг необхідної інформації, яка в ній має бути обов'язково зазначена, затверджена Додатком № 1 до Порядку № 3-1.
Зокрема обов'язковим реквізитом заяви про призначення/перерахунок пенсії є підпис заявника. Підпис може бути зроблений власноруч на паперовому документі або у вигляді електронного підпису у разі складання документу в електронному вигляді.
Оскільки підставою для перерахунку пенсії згідно з чинним законодавством серед іншого є відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, за результатами розгляду яких орган Пенсійного фонду України ухвалює відповідне рішення, та саме рішення про перерахунок пенсії чи про відмову в перерахунку пенсії і створює правові наслідки для особи, суд дійшов висновку, що правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу та прийняття відповідного рішення без належним чином оформленої заяви останнього немає, у зв'язку з чим дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 14 липня 2025 року про перерахунок пенсії, поданої адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною та надісланої з адреси електронної пошти (e-mail адреси) останньої (E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), до якої додана сканована копія (в форматі PDF) довідки про розмір грошового забезпечення від 28 березня 2025 року № 8-ДВ/5705, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, є правомірними.
На підставі викладеного суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 1 січня 2018 року по 31 березня 2019 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про розмір грошового забезпечення від 28 березня 2025 року № 8-ДВ/5705.
Водночас як слідує з матеріалів справи, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області надіслано довідку від 28 березня 2025 року № 8-ДВ/5705 для перерахунку з 1 січня 2018 року до 31 березня 2019 року розміру пенсії ОСОБА_1 з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
У зв'язку з тим, що перерахунок пенсії у межах спірних правовідносин проводиться на підставі довідки про збільшений з 1 січня 2018 року розмір грошового забезпечення позивача і така довідка була надана до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, відповідач повинен був здійснити відповідний перерахунок. Проте відповідачем такий перерахунок здійснено не було.
Суд зауважує, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Натомість, відповідач у цьому випадку, по-перше, намагається піддати сумніву рішення суду, яке набрало законної сили, у невизначений процесуальним законодавством спосіб.
По-друге, положення КАС України не надають, як суду першої інстанції, так і відповідачу повноважень відступати від правових висновків Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду.
У зв'язку з викладеним суд не надає правової оцінки таким твердженням відповідача та відхиляє їх як безпідставні.
У статті 2 та частині четвертій статті 242 КАС України встановлено, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У частині першій статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […].
Згідно із частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (№ рішення в ЄДРСР 54398764).
У частині другій статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Згідно із загальними засадами права, дії суб'єкта владних повноважень це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, а бездіяльність це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
У статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантовано, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 28 березня 2025 року за № 8-ДВ/5705;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 1 січня 2018 року до 31 березня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 28 березня 2025 року за № 8-ДВ/5705, та фактично сплачених сум.
Надаючи оцінку твердженням відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що довідку для перерахунку пенсії позивача за № 8-ДВ/5705 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області видано 28 березня 2025 року.
До суду з цим позовом позивач звернулася через свого представника 10 вересня 2025 року. Отже, шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом не пропущений.
Окрім того суд вважає за необхідне зазначити таке.
За наслідками касаційного розгляду справи № 320/13686/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2024 року у справі № 320/13686/23 Верховний Суд в постанові від 8 травня 2024 року зробив такі правові висновки:
«12. Відповідно до статті 51 Закону № 2262-ХІІ при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
13. Зміст даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії у визначеному чинним законодавством розмірі з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає. […]
14. Таким чином, до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі не проведення перерахунку з вини державних органів, уповноважених здійснювати перерахунок пенсії.».
Ураховуючи вищевказану правову позицію Верховного Суду, яка згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України є обов'язковою для врахування при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд доходить висновку, що шестимісячний строк звернення до суду у спірних правовідносинах не застосовується.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У частині першій статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Станом на 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (такий правовий висновок про застосування норм Закону № 3674-VI при визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви, в якій об'єднано об'єднанні декількох вимог, був зроблений Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, від 05 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 02 вересня 2022 року у справі № 804/2339/17 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 9901/67/20).
З викладеного слідує, що однією позовною вимогою немайнового характеру є:
вимога про визнання протиправним акта як передумова для застосування способу захисту порушеного права - скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення;
вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права - зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо.
Позивачем в позовній заяві заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.
При зверненні до суду з позовом позивач сплатила судовий збір в сумі 1211,20 грн, що підтверджено квитанцією від 3 вересня 2025 року за № 7487-9724-2335-7854.
Водночас відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки означена позовна заява подана до суду в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (1211,20 грн х 0,8).
З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на перерахунок пенсії як складової частини права на соціальний захист і спір виник внаслідок неправильних дій територіального органу Пенсійного фонду України, суд присуджує позивачу понесені нею і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
За приписами пункту 1 частини першої, частини другої статті 7 Закону № 3674-VI в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, переплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
У зв'язку з цим суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу право звернення до суду із клопотанням про повернення судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом у розмірі 242,24 грн.
Питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, судом не вирішується, оскільки до ухвалення рішення суду клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката позивачем не заявлено і суду не надано доказів, які підтверджують розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), поданий в її інтересах адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною, до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 28 березня 2025 року за № 8-ДВ/5705.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 1 січня 2018 року до 31 березня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 28 березня 2025 року за № 8-ДВ/5705, та фактично сплачених сум.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська