про витребування доказів
10 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3135/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Гарманчук олександру Романівну, звернулась до суду з позовною заявою, у якій просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зниклого безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII в редакції Закону від 01.02.2025 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснювати нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зниклого безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII в редакції Закону станом на дату призначення грошового забезпечення;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 утриману виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зниклого безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з березня 2025 року до винесення рішення у справі.
В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 є матір'ю військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який під час виконання бойового завдання за призначенням в ході ведення бойових дій приймаючи безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, зник безвісти 23.01.2023 року в районі Васюківка, Донецької області.
У зв'язку із зникненням безвісти ОСОБА_2 до 01.02.2025 позивач отримувала грошове забезпечення та додаткову винагороду, які належали її сину, у розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років. інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інших видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Проте, з 01.02.2025, у зв'язку із зміною норм ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, позивачці почали виплачувати тільки частину грошового забезпечення її сина - ОСОБА_2 , що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань. Представник позивача зазначає, що дія законів незворотна у часі і позивач має право на нарахування та виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди, в установленому законодавством порядку, що діяло на день зникнення безвісті її військовослужбовця ОСОБА_2 , до 01.02.2025.
Ухвалою судді від 19.05.2025 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; сторонам встановлені строки на подання заяв по суті справи.
Військова частина НОМЕР_2 (надалі - відповідач) подала відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнаються, просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки зміна норма законодавства - стаття 9 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'' не звужує, а розширює права військовослужбовця на отримання належного йому грошового забезпечення та додаткової винагороди (за час перебування у полоні) у разі звільнення з полону. ОСОБА_1 отримувала виплати за свого сина, у порядку п.4, 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. № 884 у редакції, що діяла на момент подання відповідної заяви та виникнення відносин, які стали підставою для здійснення виплат. Водночас, Кабінетом Міністрів України винесено новий Порядок виплати грошового забезпечення, згідно якого виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260. Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів. Тож, відповідно до розділу 16 п. 3 вказаного порядку виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків. Тобто, правовідносини з вказаного питання виникають не у момент подання відповідної заяви, а кожний місяць на підставі наказу командира військової частини відповідно до діючого законодавства.
Представник позивача подала відповідь на відзив, у якій наголошено, що за сталою практикою Верховного Суду, які є обов'язковими до врахування відповідно до ч.6 ст.13 Закону України ''Про судоустрій і статус суддів'', однозначно підтверджують право на збереження грошового забезпечення для зниклих безвісти військовослужбовців. Згідно з ч.4 ст.46 Закону України ''Про Збройні Сили України'': ''У разі втрати зв'язку з військовослужбовцем, який бере участь у бойових діях, він вважається безвісти зниклим до встановлення інших обставин''. Таким чином, визнання особи безвісти зниклою не припиняє правовідносини військової служби, що відповідно, не звільняє державу від обов'язку здійснювати грошове забезпечення.
Розглядаючи справу по суті, суд звертає увагу на те, що ні позов, ні відзив на позов та відповідь на відзив не містить інформації про істотні умови обставин справи.
Так, зокрема у позові взагалі не вказано про частку розміру отримуваної позивачем грошового забезпечення ОСОБА_2 (100%, 50% чи інший розмір). Не зазначено про те, чи є позивач єдиним членом родини ОСОБА_2 , яка має право на отримання грошового забезпечення за звиклого безвісті ОСОБА_2 .
Не зазначено про такі обставини і у відзиві.
У зв'язку із викладеним, суд вважає за необхідне витребувати у сторін по справі інформацію про членів родини зниклого безвісті ОСОБА_2 , які мають право на отримання грошового забезпечення та відповідно розмір частки на грошового забезпечення зниклого безвісті ОСОБА_2 .
Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частин 1, 3 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За правилами статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне витребувати у позивача митну декларацію, якою позивачем був завлена митна вартість товару, оскільки у процедурі розгляду саме за цієї декларацією прийняті оскаржувані рішення.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 80, 162, 248 КАС України, суд, -
Витребувати у ОСОБА_1 та військової частини НОМЕР_2 інформацію про членів родини зниклого безвісті ОСОБА_2 , які мають право на отримання грошового забезпечення та відповідно розмір частки на грошового забезпечення зниклого безвісті ОСОБА_2 .
Витребувану інформацію надати суду протягом п'яти днів, з дня отримання даної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК