10 листопада 2025 року м.Київ № 320/34274/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Протченко Богдани Орестівни, третя особа: Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернулась ОСОБА_1 з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Протченко Богдани Орестівни про визнання протиправними дій, у якому просить суд :
- визнати дії приватного виконавця Протченко Богдани Орестівни щодо стягнення в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 суми штрафу, витрат на виконавче провадження та основної винагороди незаконними та протиправними;
- повернути стягнуті приватним виконавцем Протченко Богданою Орестівною грошові кошти у розмірі 1248 грн 00 коп. (стягнута сума штрафу, витрат на виконавче провадження та основної винагороди).
На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, що у відповідача були відсутні законні підстави для примусового виконання постанови Департаменту міської мобільної та вуличної інфраструктури Львівської міської ради від 03.02.2025 №00770094 та здійснювати заходи примусового виконання, зокрема, примусового стягнення сум витрат на виконавче провадження, основної винагороди та штрафу, оскільки сума штрафу була сплачена позивачем добровільно до відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами, передбаченими статтею 287 КАС України, призначено судове засідання.
Протокольною ухвалою суду вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, вказуючи на те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Протченко Богдани Орестівни перебувало виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання постанови про адміністративне правопорушення №ЛВ00770094, виданої 03.02.2025 Департаментом міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради. Засобами електронного зв'язку, позивач повідомила приватного виконавця виконавчого округу Київської області Протченко Богдану Орестівну про те, що вона добровільно виконала постанову про адміністративне правопорушення. Відповідач вважає, що з наданої позивачем квитанції від 09.05.2025 неможливо встановити, що отримувачем коштів є Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, натомість вказано: ГУК Львів/Львівська ТГ, та на скріншоті з сайту inspector.lviv.ua відсутня дата платежу. В подальшому, 16.06.2025 з банківського рахунку позивача були стягнуті кошти на виконання постанови про адміністративне правопорушення № ЛВ00770094, виданої 03.02.2025 р. в розмірі 680,00 грн., основної винагороди приватного виконавця в розмірі 68,00 грн. та 500,00 грн. витрат виконавчого провадження. Відповідач звертає увагу, що позивачу в телефонній розмові неодноразово було роз'яснено про необхідність надання належного підтвердження виконання постанови про адміністративне правопорушення № ЛВ00770094, виданої 03.02.2025 р., а саме листа від Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про сплату штрафу. Разом з тим, позивачем було декілька разів надано фото квитанції та скріншот з сайту inspector.lviv.ua, які не дають можливості достовірно встановити сплату штрафу на виконання постанови про адміністративне правопорушення № ЛВ00770094 виданої 03.02.2025 р., що б було законною підставою для закінчення виконавчого провадження. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Позивачка, не погоджуючись з відзивом відповідача, надіслала відповідь на відзив, у якому зазначила про те, що на сторінці заяви третьої особи, яка є другою сторінкою постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ00770094 міститься QR-код, відскакувавши якій можна перейти до офіційної сторінки Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради inspector.lviv.ua і перевірити наявність правопорушення та статус щодо оплати штрафу. Проте відповідач не здійснив жодних дій щодо перевірки статусу оплати позивачем штрафу, при наявності повідомлення позивача про добровільну сплату штрафу. Позивач наголошує на тому, що відповідно до п.1 ч.3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Проте відповідач не здійснив жодних дій щодо перевірки статусу оплати штрафу позивачем.
Третя особа не скористалась правом подачі письмових пояснень щодо предмету спору.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Протченко Богдани Орестівни перебувало виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання постанови про адміністративне правопорушення № ЛВ00770094 виданої 03.02.2025 р. Департаментом міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме здійснено зупинку/стоянку де зупинка заборонена у м. Львові та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Вищевказане виконавче провадження було відкрито на підставі Заяви Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон).
09.05.2025 у порядку добровільного виконання позивачкою сплачено подвійну суму штрафу, що складає 680 грн 00 коп. та підтверджується квитанцією.
Засобами електронного зв'язку, а саме застосунком Viber, ОСОБА_1 повідомила приватного виконавця виконавчого округу Київської області Протченко Богдану Орестівну про те, що постанова про адміністративне правопорушення № ЛВ00770094 видана 03.02.2025 р. Департаментом міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради була фактично виконана 09.05.2025 р. та надіслала фото квитанції та скріншот з сайту inspector.lviv.ua.
У відповідь на вищевказане приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Протченко Богданою Орестівною повідомлено, що для підтвердження сплати та отримання Департаментом міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради коштів на виконання постанови про адміністративне правопорушення № ЛВ00770094 виданої 03.02.2025 р. необхідно надати офіційний лист Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, оскільки з наданої квитанції від 09.05.2025 р. неможливо встановити, що отримувачем коштів являється Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, натомість вказано: ГУК Львів/Львівська ТГ та на скріншоті з сайту inspector.lviv.ua відсутня дата платежу.
11.06.2025 позивач звернулася до відповідача вже з офіційним листом та з доказами сплати штрафу в добровільному порядку, і вимогою не вчиняти жодних виконавчих дій, у зв'язку з їх безпідставністю через добровільну сплату штрафу.
В подальшому, 16.06.2025 з банківського рахунку позивача були стягнуті кошти на виконання постанови про адміністративне правопорушення № ЛВ00770094, виданої 03.02.2025 у розмірі 680,00 грн, основної винагороди приватного виконавця в розмірі 68,00 грн та 500,00 грн витрат виконавчого провадження.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Протченко Богдани Орестівни від 17.06.2025 виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання постанови про адміністративне правопорушення № ЛВ00770094 виданої 03.02.2025 р. Департаментом міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради закінчено та згідно Розпорядження № НОМЕР_3 від 17.06.2025 р. Стягнуті кошти на виконання постанови про адміністративне правопорушення №ЛВ00770094 виданої 03.02.2025 в розмірі 680,00 грн. перераховані на рахунок Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради.
Вважаючи дії відповідача щодо стягнення в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 суми штрафу, витрат на виконавче провадження та основної винагороди незаконними та протиправними, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ), зокрема
- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону № 1404-VIII);
- відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди. (пункт 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII);
- сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. ( частини 1-2 ст. 15 Закону № 1404-VIII);
- виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. (частина 1 статті 18 Закону № 1404-VIII);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. ( частина 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII);
- державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). ( абзац 1 частини 4 статті 27 Закону № 1404-VIII в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018);
- виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом ( пункт 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII).
- кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження (частина 1 статті 42 Закону № 1404-VIII);
- витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. (частина 2 статті 42 Закону № 1404-VIII);
- витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. ( абзац перший частини 3 статті 42 Закону № 1404-VIII);
- розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. ( абзац третій частини 3 статті 42 Закону № 1404-VIII);
- на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення. ( частина четверта статті 42 Закону № 1404-VІІІ)
- рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 2 квітня 2012 року за № 489/20802 затверджена Інструкція з організації примусового виконання рішень ( надалі Інструкція № 512/5), якою зокрема, передбачено
- ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню. ( пункт 1 розділу І Інструкції № 512/5);
- фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону. Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554. ( пункт 1 розділу VI. «Фінансування виконавчого провадження» Інструкції № 512/5);
- витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов'язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). Витрати, пов'язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв'язку)). ( абзаци 1- 4 пункту 2 розділу VI. «Фінансування виконавчого провадження» Інструкції № 512/5);
- у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження. (абзаци 7-8 пункту 2 розділу VI. «Фінансування виконавчого провадження» Інструкції № 512/5).
Системний аналіз наведених норм Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави для висновку, що у разі надходження на виконання виконавчого документа, державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження або прийняти рішення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття його до виконання.
При цьому, приписами Інструкції № 512/5 чітко визначений обов'язок державного виконавця виносити постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.
В силу наведених положень виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону № 1404-VІІІ, а також відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.
Зважаючи на встановлені в судовому засіданні обставини суд дійшов наступних висновків.
Враховуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження» суд не вбачає в діях відповідача порушень вимог вказаного закону в частині відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4, адже до виконання прийнято документ, який в розумінні ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, а зміст, як самої постанови так і виконавчого документу відповідає вимогам статей 3, 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Натомість щодо подальшого вчинення виконавчих дій щодо виконання постанови Департаменту міської мобільної та вуличної інфраструктури Львівської міської ради від 03.02.2025 №00770094 , суд враховує, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Свій обов'язок передбачений ч. 4 ст. 19 Закону позивач (як боржник) виконав в повному обсязі.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 18 Закону з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
Відповідно до вищезазначених норм Закону відповідач не позбавлений права звернутися до Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради як сторони виконавчого провадження - стягувача з запитом про підтвердження виконання постанови, яка була направлена останнім на виконання.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний: роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.
Приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності. Таким чином, приватний виконавець - це фізична особа, яка здійснює функцію держави згідно з покладеними на нього законом повноваженнями. В цьому смислі приватному виконавцю притаманні риси державного органу.
Виходячи з норми частини 2 статті 19 Конституції України, державний виконавець, приватний виконавець мають діяти винятково в межах повноважень, визначених законами «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», «Про виконавче провадження», в тому числі дотримуватися імперативних норм про компетенцію (права та обов'язки).
В даному випадку, продовжуючи здійснювати виконавчі дії відповідачем не враховано добровільну сплату позивачкою штрафу, а тому подальші виконавчі дії створили несприятливі наслідки для прав позивачки у вигляді надмірної сплати суми штрафних санкцій, витрат виконавчого провадження та винагороди приватного виконавця.
При цьому твердження відповідача щодо ненадання позивачкою як боржником доказів сплати нею штрафу у добровільному порядку суд не приймає до уваги та зазначає таке.
Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради в заяві про прийняття до примусового виконання», яка була направлена відповідачу і стала підставою для відкриття виконавчого провадження зазначив реквізити для зарахування стягнутого штрафу.
При цьому, на сторінці 3 заяви, (сторінка друга постанови про накладення адміністративного стягнення) серії ЛВ00770094 міститься QR-код, відсканувавши якій можна перейти до офіційної сторінки Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської радиinspector.lviv.ua і перевірити наявність правопорушення та статус щодо оплати штрафу.
Квитанція про оплату адміністративного штрафу, яку надала позивачка відповідачу містила не тільки назву отримувача «ГУК Львів/Львівська тг/ 21081100», а й код ЄДРПОУ третьої особи та повний номер рахунку у форматі IBAN.
Отже, держава в особі Державного Казначейства України та місцева територіальна громада в особі Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради передбачили безліч способів перевірки (з офіційних джерел) реквізитів, на які був сплачений позивачем адміністративний штраф, тому позиція відповідача щодо неможливості встановити отримувача не відповідає дійсності, а вказує на протиправну бездіяльність відповідача.
Також, суд звертає увагу на те, що офіційний сайт Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради inspector.lviv.ua дійсно не має такого реквізити як дата оплати.
Однак, дата оплати зазначена у квитанції про оплату адміністративного штрафу.
Крім того, суд звертає увагу, що саме стягувач до моменту звернення із заявою про примусове виконання постанови повинен був перевірити факт сплати або не сплати позивачем штрафу, чого ним зроблено не було. Як вже зазначалось, позивач не повинен нести будь-які витрати виконавчого провадження, якщо фактично постанова примусово не виконувалась виконавцем, а виконана позивачем добровільно до моменту відкриття виконавчого провадження.
У межах розгляду цієї справи, третьою особою не надано жодних пояснень на спростування тверджень позивача.
Таким чином, з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у ст.6 КАС України, суд дійшов, що добровільне виконання позивачем постанови про накладення штрафу до моменту відкриття виконавчого провадження не може породжувати для нього будь-яких негативних наслідків, зокрема й у вигляді стягнення сум витрат виконавчого провадження та винагороди приватного виконавця, оскільки такі суми утворилися не з винних дій або бездіяльності позивача, який вчасно сплатив штраф, а через відсутність належної комунікації стягувача з державним виконавцем. Будь-які ризики відсутності комунікації між суб'єктами владних повноважень не повинні бути покладені на людину.
Крім того, сума мінімальних витрат складає фактично більше половини суми самого штрафу і стягнення таких витрат на користь держави, з особи, яка виконала своє зобов'язання добровільно і в установлений строк, фактично створило надмірний і безпідставний тягар для людини.
Враховуючи те, що на момент розгляду справи виконавче провадження закінчено, у зв'язку з добровільним виконанням позивачем постанови до моменту відкриття провадження, проте з позивача було стягнуто кошти витрати виконавчого провадження, винагороду приватного виконавця, та повторно подвійну суму штрафу, то суд, з урахуванням норми ч.2 ст.9 КАС України, задовольняє позовні вимоги, у спосіб, визначений у резолютивній частині рішення, який є найбільш ефективним для реального захисту прав позивача, а саме визнає дії приватного виконавця Протченко Богдани Орестівни щодо стягнення в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 суми штрафу, витрат на виконавче провадження та основної винагороди протиправними та зобов'язує повернути стягнуті приватним виконавцем Протченко Богданою Орестівною грошові кошти у розмірі 1248 грн 00 коп. (стягнута сума штрафу, витрат на виконавче провадження та основної винагороди).
Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені судом частково, але даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, суд на підставі норми ч.8 ст.139 КАКС України стягує з відповідача судовий збір у повному обсязі в сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії приватного виконавця Протченко Богдани Орестівни щодо стягнення в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 суми штрафу, витрат на виконавче провадження та основної винагороди.
Зобов'язати приватного виконавця Протченко Богдану Орестівну повернути стягнуті нею у межах виконавчого провадження НОМЕР_3 грошові кошти у розмірі 1248 (одна тисяча двісті сорок вісім) грн 00 коп. (стягнута сума штрафу, витрат на виконавче провадження та основної винагороди).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з приватного виконавця Протченко Богдани Орестівни (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Святошинська, 125, каб. № 1, РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
Суддя Лисенко В.І.