про відмову в задоволенні відводу судді
10 листопада 2025 року 320/13429/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши заяву представника позивача про відвід судді в адміністративній справі
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Київській області
Інспектора сектору контролю за обігом зброї Бучанського РУП ГУНП в
Київській області майора поліції Навоєнка Олександра Вікторовича
Інспектора відділу контролю за обігом зброї ГУНП в Київській області
Будім Івана Володимировича
про визнання протиправними дій,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, Інспектора сектору контролю за обігом зброї Бучанського РУП ГУНП в Київській області майора поліції Навоєнка Олександра Вікторовича, Інспектора відділу контролю за обігом зброї ГУНП в Київській області Будім Івана Володимировича про визнання протиправними дій.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.24 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву.
07 листопада 2025 року від представника позивача Бурковської Анастасії Леонідівни надійшла заява про відвід судді Колеснікової І.С. в адміністративній справі №320/13429/24.
Заява мотивована порушенням головуючим суддею строків розгляду даної адміністративної справи, які визначені Кодексом адміністративного судочинства України. На переконання заявника вказані дії містять сумніви в її об'єктивності.
Окрім цього, заявник вказує що суддя не може зберігати неупередженість та об'єктивність, оскільки ним подано скаргу до Вищої ради правосуддя.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого позивачем відводу, суд зазначає таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, в силу положень частин першої та другої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Крім того, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).
Проаналізувавши викладені в заяві позивача про відвід судді доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених Кодексом адміністративного судочинства підстав для відводу судді у даній справі.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід судді Колеснікової І.С. в адміністративній справі №320/13429/24, відвід ґрунтується на припущеннях позивача щодо можливості виникнення сумнівів у об'єктивності та неупередженості суду, оскільки головуючим суддею порушено строки розгляду даної справи, які визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Відтак, зазначені в обґрунтування заяви про відвід судді у даній справі доводи і аргументи не підтверджують наявності обов'язкових підстав відводу, встановлених чинним процесуальним законодавством, та не вказують на наявність обставин, які викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Жодних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді справи, позивачем суду не надано і з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не встановлено.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Суд зауважує, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі № 800/592/17, 01.10.2018 в адміністративній справі № 9901/673/18 та 04.10.2018 (провадження № 11-429сап18).
Суд наголошує, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Суддя вважає, що зазначення лише обставини тривалого розгляду адміністративної справи не дає підстав стверджувати про його упередженість щодо позивача, чи надання переваги відповідачу. Тривалий розгляд справ суддею зумовлений об'єктивними обставинами - значним навантаженням.
Одночасно суд звертає увагу на положення статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Водночас, сторони у справі та інші особи наділені правом звертатись до Вищої ради правосуддя із дисциплінарними скаргами на дії суддів, при цьому, закон не передбачає правової підстави для відводу судді з підстав подання дисциплінарної скарги на дії такого судді, відповідно подання скарги на дії судді не може бути підставою для відводу такого судді.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, які б містили належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини, у вирішенні даної адміністративної справи, у зв'язку з чим заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. є необґрунтованою.
Згідно частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до частини 12 статті 40 КАС України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. у справі №320/13429/24.
Передати матеріали адміністративної справи №320/13429/24 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу для вирішення питання про відвід судді.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя Колеснікова І.С.