про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
10 листопада 2025 року справа № 320/53933/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача - адвоката Мальованої Віти Андріївни про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство освіти і науки України про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, ухваленого на засіданні 28.05.2025 (протокол № 8 (80) «Про виявлення порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) в захищеній 29 вересня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.600.02 Державного закладу «Луганський державний медичний університет» дисертації доктора медичних наук ОСОБА_1 «Адаптаційні реакції організму при зміні клімато-географічних умов перебування у громадян з Середньої та Східної Азії".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство освіти та науки України (адреса місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр. Берестейський, 10; ідентифікаційний код 38621185).
Суд зазначає, що 06.11.2025 канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивача - адвоката Мальованої Віти Андріївни від 04.11.2025 про забезпечення позову в адміністративній справі №320/53933/25, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти шляхом:
- зупинення дії рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, ухваленого на засіданні 28.05.2025 (протокол №8 (80) "Про виявлення порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) в захищеній 29 вересня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.600.02 Державного закладу «Луганський державний медичний університет» дисертації доктора медичних наук ОСОБА_1 «Адаптаційні реакції організму при зміні клімато-географічних умов перебування у громадян з Середньої та Східної Азії" до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;
- заборони Міністерству освіти і науки України (ідентифікаційний код юридичної особи 38621185) до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі вчиняти буд-які дії по розгляду питання щодо позбавлення наукового ступеню доктора медичних наук ОСОБА_1 на підставі рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, ухваленого на засіданні 28.05.2025 (протокол №8 (80) "Про виявлення порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) в захищеній 29 вересня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.600.02 Державного закладу «Луганський державний медичний університет» дисертації доктора медичних наук ОСОБА_1 «Адаптаційні реакції організму при зміні клімато-географічних умов перебування у громадян з Середньої та Східної Азії".
За результатами автоматизованого розподілу заяви про забезпечення позову від 04.11.2025 згідно із протоколом від 06.11.2025, визначено головуючим щодо розгляду вказаної заяви суддю Київського окружного адміністративного суду Кушнову А.О.
За правилами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування наведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову від 04.11.2025 представник позивача зазначає, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову прийняття судом рішення у цій справі не призведе до ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача, адже дія оскаржуваного рішення НАЗЯВО породжує обов'язок Міністерства освіти і науки України розглянути його та прийняти рішення про позбавлення позивача наукового ступеню за наслідком такого розгляду.
Вказує, що прийняття рішень Міністерством освіти і науки України на підставі оскаржуваного рішення НАЗЯВО до ухвалення судового рішення у цій справі фактично позбавить актуальності цього позову, а право позивача залишатиметься порушеним.
Представник позивача вважає, що задоволення позовних вимог без вжиття відповідних забезпечувальних заходів не стане підставою для поновлення попереднього стану правовідносин, які існували у сторін до моменту виникнення обставин, що стали підставою позову. Розгляд Міністерством освіти і науки України оскаржуваного рішення НАЗЯВО та ухвалення на його підставі рішення нівелюватиме значення та правові наслідки судового рішення у цій справі (у разі задоволення рішення) - визнання недійсним оскаржуваного рішення відповідача, не матиме наслідком автоматичного скасування рішення Міністерства освіти про позбавлення позивача наукового ступеню.
Крім того, представник позивача зазначає, що рішення суду у цій справі (у разі задоволення позову) за таких обставин не можливо буде виконати, а його прийняття втратить практичний сенс. У підсумку, позивач, звернувшись до суду за ефективним захистом, може його не отримати, та позивач змушений буде знову звертатись до суду для оскарження рішення Міністерства освіти і науки України, прийнятого на підставі оскаржуваного рішення НАЗЯВО.
Таким чином, представник позивача вважає, що в даній справі є необхідність для застосування заходів для забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи, у дводенний строк з дня її надходження.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Варто зазначити, що вказані підстави є оціночними, а тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.
Згідно частин першої та другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Наведеними вище нормами процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 24.04.2019 у справі № 826/10936/18, які суд враховує згідно частини п'ятої статті 242 КАС України.
Аналіз змісту поданої заяви про забезпечення позову дає підстави для висновку про не наведення заявником обґрунтованих та переконливих доводів й, відповідно, не надання належних доказів, які б у своїй сукупності могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити: 1) виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду адміністративної справи; 2) ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; 3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, доводи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у цій справі фактично ґрунтуються на припущеннях щодо можливого прийняття Міністерством освіти і науки України рішення про позбавлення позивача наукового ступеню за наслідком розгляду оскаржуваного рішення НАЗЯВО.
Посилання заявника на можливе порушення прав позивача в майбутньому, не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову за викладених доводів та обставин цієї справи.
Забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 28.05.2025 є фактично вирішенням спору по суті, оскільки фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Суд зазначає, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
З приводу наявності очевидних ознак протиправності дій, оспорюваного рішення та порушення такими діями, рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваних дій, рішення та порушення ними прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
Також, суд звертає увагу на те, що в заяві позивача про забезпечення позову не наведено обґрунтованих мотивів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому суд позбавлений можливості надати оцінку протиправності спірному рішенню відповідача під час розгляду питання про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки така оцінка буде надана під час розгляду справи по суті після дослідження наявних у матеріалах справи доказів.
Водночас, суд звертає увагу, що у даній справі предметом спору є протиправність, на думку позивача, рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, ухваленого на засіданні 28.05.2025, протокол №8 (80) "про виявлення порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) в захищеній 29 вересня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.600.02 Державного закладу «Луганський державний медичний університет» дисертації доктора медичних наук ОСОБА_1 «Адаптаційні реакції організму при зміні клімато-географічних умов перебування у громадян з Середньої та Східної Азії".
Статтею 151 КАС встановлено види забезпечення позову, передбачено такий вид забезпечення позову як заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Тобто, обов'язковою умовою застосування такого виду забезпечення є пов'язаність таких дій з предметом спору.
Однак, представник позивача в заяві просить суд застосувати спосіб забезпечення позову (в частині заборони Міністерству освіти і науки України (ідентифікаційний код юридичної особи 38621185) до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі вчиняти будь-які дії по розгляду питання щодо позбавлення наукового ступеню доктора медичних наук ОСОБА_1 на підставі рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, ухваленого на засіданні 28.05.2025 (протокол №8 (80) "Про виявлення порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) в захищеній 29 вересня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.600.02 Державного закладу «Луганський державний медичний університет» дисертації доктора медичних наук ОСОБА_1 «Адаптаційні реакції організму при зміні клімато-географічних умов перебування у громадян з Середньої та Східної Азії"), який не буде стосуватись предмету спору у даній справі, оскільки виходить за межі правовідносин, які виникли між ОСОБА_1 та Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти щодо прийняття оскаржуваного рішення від 28.05.2025.
Позивач не оспорює в цій адміністративній справі жодного рішення або дії Міністерства освіти і науки України, яке і не вказане позивачем в позовній заяві та заяві про забезпечення позову як відповідач.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Мальованої Віти Андріївни про забезпечення позову від 04.11.2025 відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Кушнова А.О.