10 листопада 2025 року м. Київ № 320/36967/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваріус Груп»
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків; Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчини дії,
24 липня 2024 року через систему Електронний суд Товариство з обмеженою відповідальністю «Акваріус Груп» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- Визнати протиправними та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:
№ 11219467/41592045 від 12.06.2024 р. відносно податкової накладної № 21 від 22.04.2024 р.;
№ 11219468/41592045 від 12.06.2024 р. відносно податкової накладної № 22 від 24.04.2024 р.;
- Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАРІУС ГРУП":
№ 21 від 22.04.2024 р. вафлі «Артек Літній», «Лимонні» на суму 167 500,01 грн. з ПДВ датою фактичного надходження на реєстрацію 15.05.2024;
№ 22 від 24.04.2024 р. цукерки «MEGA SHARZAN» глазуровані кондитерською глазур'ю з корпусом ірисоподібним (тоффі) на суму 234 518,40 грн. з ПДВ датою фактичного надходження на реєстрацію 15.05.2024;
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в умовах воєнного стану та з метою оптимізації витрат, ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» здійснює реалізацію води та продуктів харчування безпосередньо у пункти розвантаження покупця. Тобто, ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» купує товари у різних постачальників, після цього укладає договори поставки з покупцями і напряму товари доставляються від постачальників Позивача (зі складів контрагентів Позивача) кінцевому покупцю Позивача. В усіх товарно - транспортних накладних на поставку товарів ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» не значиться перевізником, у нього немає прямих договорів з перевізниками, перевезення товару в пункти призначення ТОВ «ОХТИРКА М'ЯСОПРОДУКТ» здійснюються за рахунок постачальників товару ТОВ «АКВАРІУС ГРУП», у зв'язку із цим ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» не зберігає на складах товари придбані для ТОВ «ОХТИРКА М'ЯСОПРОДУКТ» і такі товари не навантажуються і не розвантажуються ТОВ «АКВАРІУС ГРУП». Про зазначені обставини ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» повідомляв Відповідача в письмових поясненнях до розблокування податкових накладних. Крім того, господарські операції між ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» та ТОВ «ОХТИРКА М'ЯСОПРОДУКТ» є реальними, підтверджені первинними документами. Таким чином, зазначення в спірних рішеннях Відповідача про ненадання документів і визначення такої підстави для відмови в реєстрації податкових накладних є протиправними та безпідставними.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 відкрито провадження у справі № 320/36967/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов. Від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків суд витребовував: письмові пояснення з наданням доказів на підтвердження обставин, які стали підставою для зупинення реєстрації податкових накладних; належним чином засвідчену копію витягу з протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на якому прийнято оскаржувані рішення.
03.09.2024 р. до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив, сформований у підсистемі Електронний суд 30.08.2024 р. на позовну заяву від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Відповідач зазначає, що до податкової накладної від 22.04.2024 Nє 21 на суму 27 916,67 грн. ПДВ по контрагенту - покупцю ТОВ «ОХТИРКА М'ЯСОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 37124055) не надано: додатки до договору постави від 15.12.2023 Nє 10/23-24, укладеного між ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» (Постачальник) та TOB «ОХТИРКА М'ЯСОПРОДУКТ» (Покупець); договір з автоперевізником - ФОП ОСОБА_1 , вказаним у товарно-транспортній накладній від 22.04.2024 Nє 378, первинні документи (акти наданих послуг) та розрахункові документи; документи, які підтверджують якість товару; регістри бухгалтерського обліку, які відображають відвантаження товару та проведення розрахункових операцій; пояснення щодо суті господарської операції. До податкової накладної від 24.04.2024 Nє 22 на суму 39 086,4 грн. ПДВ по контрагенту - покупцю ТОВ «ОХТИРКА М'ЯСОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 37124055) не надано: додатки до договору постави від 15.12.2023 Nє 10/23-24, укладеного між ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» (Постачальник) та ТОВ «ОХТИРКА М'ЯСОПРОДУКТ» (Покупець); договір з автоперевізником - ТОВ «Л-ТРАНС», вказаним у товарно- транспортній накладній від 24.04.2024 Nє 379, первинні документи (акти наданих послуг) та розрахункові документи; документи, які підтверджують якість товару; регістри бухгалтерського обліку, які відображають відвантаження товару та проведення розрахункових операцій; пояснення щодо суті господарської операції.
06.09.2024 р. до Київського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, сформована в підсистемі Електронний суд 05.09.2024 р. Позивач зазначає, що ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» та ТОВ «ОХТИРСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ» не укладали додатки до договору поставки від 15.12.2023 р. Nє 10/23-24, а тому Позивач і не міг надати їх Відповідачу. ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» здійснює реалізацію продуктів харчування від власних постачальників безпосередньо у пункти розвантаження покупця. В усіх товарно - транспортних накладних на поставку товарів ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» не значиться перевізником, натомість зазначено, що Позивач є вантажовідправником, у нього немає прямих договорів з перевізниками, перевезення товару в пункти призначення ТОВ «ОХТИРСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ» здійснюються за рахунок, силами та засобами постачальників товару для ТОВ «АКВАРІУС ГРУП», у зв'язку із цим ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» не зберігає на складах товари придбані для ТОВ «ОХТИРСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ» і такі товари не навантажуються і не розвантажуються ТОВ «АКВАРІУС ГРУП». Зазначене вище підтверджується змістом ТТН Nє 18 від 22.04.2024 р. із постачальником Позивача - ТОВ «КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА НЕКТАР -2». Тобто, саме ТОВ «КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА НЕКТАР-2» має укладений договір із ФОП ОСОБА_1 . Позивач не отримував від постачальника ТОВ «КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА НЕКТАР-2» документів, що посвідчують якість товару, а тому вони відсутні у нього і не могли бути надані Відповідачу. Зазначене вище також підтверджується змістом ТТН Nє ЛУ-003838 від 24.04.2024 р. із постачальником Позивача - Приватне підприємство «Виробничо - торгова компанія «ЛУКАС». Тобто, саме Приватне підприємство «Виробничо - торгова компанія «ЛУКАС» має укладений договір із ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОМПАНІЯ «Л-ТРАНС» (перевізник). Позивач не отримував від постачальника Приватне підприємство «Виробничо - торгова компанія «ЛУКАС» документів, що посвідчують якість товару, а тому вони відсутні у нього і не могли бути надані Відповідачу.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВАРІУС ГРУП» здійснює комерційну діяльність з метою отримання прибутку, є посередником у реалізації продукції великими партіями. ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» зареестроване 13.09.2017. Номер взяття на облік платника 415920426506. Підприємство є платником ПДВ з 01.11.2017 року. Діяльність Підприємства не підлягає ліцензуванню.
Згідно Статуту здійснює діяльність згідно КВЕД, що визначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Товариство провадить свою діяльність (згідно з ДК 016 :2010): 46.34 Оптова торгівля напоями (основний), 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.10 Складське приміщення, 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту, 52.24 Транспортне оброблення вантажів, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 68.31 Агентства нерухомості, 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту, 71.11 Діяльність у сфері архітектури, 73.11 Рекламні агентства, 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, 82.11 Надання комбінованих офісних адміністративних послуг, 82.19 Фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність.
Підприємство в умовах воєнного стану та з метою оптимізації витрат здійснює реалізацію води та продуктів харчування безпосередньо у пункти розвантаження покупця. Таким чином, витрати зменшуються на суму витрат щодо навантаження- розвантаження та зберігання на складі Підприємства.
ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» здійснює реалізацію продуктів харчування від власних постачальників безпосередньо у пункти розвантаження покупця. У товарно-транспортних накладних на поставку товарів ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» не значиться перевізником. Прямі договори з перевізниками відсутні, а саме перевезення товару в пункти призначення ТОВ «ОХТИРКА М'ЯСОПРОДУКТ» здійснюється за рахунок, силами та засобами постачальників товару для ТОВ «АКВАРІУС ГРУП». Таким чином, Позивач не зберігає на складах товари придбані для ТОВ «ОХТИРКА М'ЯСОПРОДУКТ», і такі товари не навантажуються та не розвантажуються ТОВ «АКВАРІУС ГРУП».
На виконання вимог Договору ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» за фактом поставки товару Покупцю за видатковими накладними складено та подано на реєстрацію податкові накладні:
- N 21 від 22.04.2024 р. вафлі «Артек Літній», «Лимонні» на суму 167 500,01 грн. з ПДВ.;
- N 22 від 24.04.2024 р. цукерки «MEGA SHARZAN» глазуровані кондитерською глазур'ю з корпусом ірисоподібним (тоффі) на суму 234 518,40 грн. з ПДВ.
У подальшому реєстрацію вищезазначених податкових накладних було зупинено, що підтверджується відповідними квитанціями. У квитанціях зазначено, що ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та додаткові документи:
«Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 Nє 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 22.04.2024 Nє21 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=4.9184%, "Рпоточ"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
«Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 Nє 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 24.04.2024 Nє22 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=4.9184%, "Рпоточ"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
03.05.2024 р. Позивач отримав від Відповідача рішення Nє 48444 про відповідність п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. 23.05.2024 р. Позивач отримав в електронного кабінеті платника податків повідомлення Nє 64556, яким Відповідач повідомив Позивача про виключення його з переліку ризикових з 23.05.2024 р.
ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» подало засобами електронного зв'язку Відповідачу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо кожної з податкових накладних, де покупцем зазначено ТОВ «ОХТИРКА М'ЯСОПРОДУКТ».
Відповідач надіслав ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» повідомлення № 11167799/41592045 та № 11167737/41592045 від 04.06.2024 р. про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, а саме: копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів: первинних документів щодо придбання, послуг, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції: паспорти якості, сертифікати відповідності; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН. У тому числі не надано регістри бухгалтерського обліку, які відображають відвантаження товару та проведення розрахункових операцій; не надано пояснення щодо суті господарської операції.
ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» надано відповідачу повідомлення з додатковими поясненнями та копіями документів для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.
12.06.2024 були прийняті Рішення № 11219467/41592045 та № 11219468/41592045 про відмову в реєстрації податкових накладних № 21 та № 22 у зв'язку з ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Додаткова інформація відсутня.
У подальшому скарги Позивача залишені без задоволення, а рішення комісії про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН без змін.
Водночас у матеріалах справи містять копії наступних первинних документів: договір поставки товару №11/03/001 між ТОВ «Кондитерська фабрика Нектар-2» та ТОВ «АКВАРІУС ГРУП»; договір поставки товару №22/01/24 між ПП «Виробничо-торгова компанія «ЛУКАС», договір поставки №10/23-24 між ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» та ТОВ «ОХТИРКА М'ЯСОПРОДУКТ»; додаткова угода до договору поставки №10/23-24; видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки по рахунку, рахунки-фактури, рахунки на оплату, Статут ТОВ «АКВАРІУС ГРУП», пояснення щодо документів зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції.
Вважаючи рішення про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які є додатком 1 до Порядку № 1165, перебачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
За змістом пунктів 6, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до абзацу другого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (далі - Порядок № 520).
Пунктами 2-5, 11 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до абзацу одинадцятого статті 1, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
З огляду на приписи пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 ПК України обов'язок подання податкової накладної на реєстрацію у платника податків виникає після кожного отримання коштів, в тому числі, як попередньої оплати (аванс) або після кожної поставки товару незалежно від наявності інших первинних документів, що позивачем виконано шляхом подання всіх спірних податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за правилом першої події.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач надавав контролюючому органу первинні документи, які, на його думку, підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарської операції, на виконання яких складено спірні податкові накладні.
Судом встановлено, що у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних контролюючий орган не зазначив, які саме документи слід надати Позивачу.
У рішеннях № 11219467/41592045 та № 11219468/41592045 про відмову в реєстрації податкових накладних № 21 та № 22 прийняті у зв'язку з ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку контролюючий орган не вказав, яких саме документів та пояснень не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Натомість платником податків надано до податкового органу пояснення та відповідні документи для підтвердження реальності здійснення господарської операції, за результатом якої була сформовані спірні ПН. Надані були також і додаткові пояснення та копії документів, як того вимагав відповідач, однак в оскаржуваному рішенні контролюючий орган не зазначає та ніяким чином не обґрунтовує, які додаткові пояснення та копії документів не були надані чи були надані лише частково.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Суд наголошує на тому, що вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 14.12.2022 у справі № 560/11825/21.
Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, за загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.
Вказана правова позиція неодноразово викладена у постановах Верховного Суду у постановах від 23.10.2018 (справа № 822/1817/18), від 04.12.2018 (справа № 821/1173/17), від 25.06.2019 (справа № 1940/1950/18), від 02.02.2021 (справа № 805/3956/18-а), від 16.09.2022 (справа № 380/7736/21), від 14.12.2022 (справа № 560/11825/21), від 04.01.2023 (справа № 240/12428/19).
З відзиву відповідача також не вбачається, що наданим позивачем документам надавалась належна оцінка, з врахуванням специфіки господарської операції.
Контролюючим органом не надано доказів фіктивності вищевказаної господарської операції, хоча підставою для зупинення податкових накладних є наявність об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку.
Таким чином, контролюючим органом не надано жодних доказів, які слугували б підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку.
У цьому контексті суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Разом із тим суд наголошує, що в цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивач склав податкові накладні, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Вказаний висновок підтверджується постановою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, згідно з якою, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Також, Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22, звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН. Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Отож предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом.
Таким чином, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних.
Окрім того, серед матеріалів справи, зокрема, знаходяться докази виключення позивача з переліку ризикових платників податку (повідомлення Nє 64556 від 23.05.2024 р.).
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд доходить висновку, що спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних носять протиправний характер та підлягають скасуванню.
Згідно з положеннями частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частина 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 20 Порядку № 1246, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання відповідача - Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну датою фактичного подання.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Варто також враховувати п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду позивачем сплачений судовий збір в розмірі 9689, 60 грн. (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять гривень 60 копійок) відповідно до платіжної інструкції від 22 липня 2024 р. № 2027.
Ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду: адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено, що з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з чотирма позовними вимогами немайнового характеру, дві з яких є похідними, а, отже, враховуючи, що в прохальній частині позивачем заявлено дві основні та дві похідні вимоги немайнового характеру, ставка судового збору становить як за дві вимоги немайнового характеру 6056 грн.
З наведеного вбачається, що позивачем під час звернення до суду з позовною заявою було надмірно сплачено судовий збір на суму 3633, 60 грн.
Отже, у силу приписів статті 139 КАС України, сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 копійок) підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» надмірно сплачена ним сума судового збору підлягає поверненню у разі його звернення до суду з відповідним клопотанням.
Щодо прохання позивача стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів 18000 грн. витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
За вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом частин другої - п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз вищенаведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.
З матеріалів справи вбачається, що 17.07.2024 р. між адвокатом Грициком Д.С. та ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» укладено договір про надання професійної правничої допомоги.
22.07.2024 р. між адвокатом Грициком Д.С. та ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» укладено Додаткову угоду Nє З до договору про надання професійної правничої допомоги, якою визначено об'єм професійної правничої допомоги Позивачу та визначено вартість гонорару в розмірі 18 000 грн.
22.07.2024 р. адвокатом Грициком Д.С. виставлено ТОВ «АКВАРІУС ГРУП» рахунок на оплату професійної правничої допомоги.
Так, керуючись п. 3.3. Договору Сторони взаємно домовились встаповити об'єм надання професійної правничої допомоги Клієнту, зокрема: підготовка адміністративного позову до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування рішень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; підготовка документів процесуального характеру під час розгляду справи в Київському окружному алміністративному суді: заяв, клопотань, пояснень тощо; участь в судових засіданнях Київського окружного адміністративного суду, у тому числі в режимі відеоконференцій. Вартість гонорару адвоката становить 18 000 гривень 00 коп. Орієнтовна кількість витратних годин по судовій справі 12 годин.
Посилаючись на вищевказані докази, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 18000 грн.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд вважає, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем у суді в розмірі 18000 грн., є суттєво завищеним та не є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Вказана сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем в розмірі не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
З урахуванням співмірності та пропорційності витраченого часу, складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, зважаючи на предмет спору, заявлені позовні вимоги, зміст позовної заяви, значення справи для сторони, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на професійну допомогу у розмірі 18000 грн. не є співмірною зі складністю спору та предметом доказування у справі, отже, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн., що є співмірним зі складністю справи та відповідає принципу справедливості.
За таких обставин суд вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваріус Груп» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:
№ 11219467/41592045 від 12.06.2024 р. відносно податкової накладної № 21 від 22.04.2024 р.;
№ 11219468/41592045 від 12.06.2024 р. відносно податкової накладної № 22 від 24.04.2024 р.;
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАРІУС ГРУП":
№ 21 від 22.04.2024 р. вафлі «Артек Літній», «Лимонні» на суму 167 500,01 грн. з ПДВ датою фактичного надходження на реєстрацію 15.05.2024;
№ 22 від 24.04.2024 р. цукерки «MEGA SHARZAN» глазуровані кондитерською глазур'ю з корпусом ірисоподібним (тоффі) на суму 234 518,40 грн. з ПДВ датою фактичного надходження на реєстрацію 15.05.2024;
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваріус Груп» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваріус Груп» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.