про залишення позовної заяви без руху
10 листопада 2025 року м. Київ № 320/53679/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАРМАТУРА»
до Київської митниці
про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАРМАТУРА» із позовом до Київської митниці, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100000/2025/000019/2 від 02.03.2025;
визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2025/000159 від 02.03.2025 Київської митниці;
визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100450/2025/000011/2 від 30.09.2025;
визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100450/2025/00026 від 30.09.2025 Київської митниці;
визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100450/2025/000151/2 від 15.10.2025;
визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100450/2025/00035 від 15.10.2025 Київської митниці.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Наданий позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 №4059-IX установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 гривень.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2025/000019/2 від 02.03.2025, №UA100450/2025/000011/2 від 30.09.2025 та №UA100450/2025/000151/2 від 15.10.2025.
При цьому, суд звертає увагу на те, що під час імпорту товару особа сплачує митні платежі, базою для нарахування яких є митна вартість товару.
Враховуючи, що прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про коригування митної вартості призводить до збільшення обов'язкових платежів до бюджету, судовий збір слід обчислювати, виходячи з різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідної митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої контролюючим органом у відповідному рішенні.
Такі висновки суду узгоджуються зі змістом частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, якою встановлено порядок випуску товарів у вільний обіг у випадку прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.
Зокрема, положеннями вказаної статті передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Отже, наведене свідчить, що під час коригування контролюючим органом митної вартості товарів саме покладення на особу обов'язку сплати додаткових митних платежів становить втручання у майнові права такої особи, тому розмір таких додаткових митних платежів, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю, і є базою для розрахунку розміру судового збору.
Суд зазначає, що ціною позову за майновими вимогами про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, та, відповідно, базою для обчислення розміру судового збору, є різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом, що вказується у графі В Подробиці розрахунків митної декларації, поданої декларантом після коригування контролюючим органом митної вартості на підставі спірного рішення.
Оскільки, позовна заява не містить відомостей щодо суми митних платежів та зборів, які позивач мав додатково сплатити у зв'язку із визначенням митним органом митної вартості товарів, суд зазначає, що позивач мав надати докази сплати судового збору в сумі, що становить 1,5 відсотка ціни позову, що є різницею між визначеною позивачем та митним органом митних платежів та зборів, збільшених внаслідок збільшення митної вартості товарів, але не менше 3028,00 грн.
Разом з цим, позовна заява не містить ціни позову з урахуванням суми митних платежів, сплачених у результаті спірного коригування (за наявності), що унеможливлює суд визначити суму, необхідну для доплати судового збору (п.3 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Суду на підтвердження сплати судового збору надано платіжну інструкцію №7737 від 30.10.2025 про сплату 18 168,00 грн.
Таким чином, позивачем сплачено судовий збір за немайнові вимоги про визнання протиправними та скасування карток відмови №UA100060/2025/000159 від 02.03.2025, №UA100450/2025/00026 від 30.09.2025, №UA100450/2025/00035 від 15.10.2025 у розмірі 9 084,00 грн., водночас за майнові вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2025/000019/2 від 02.03.2025, №UA100450/2025/000011/2 від 30.09.2025 та №UA100450/2025/000151/2 від 15.10.2025 позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, що є різницею між визначеною позивачем та митним органом митних платежів та зборів, збільшених внаслідок збільшення митної вартості товарів, але не менше 3028,00 грн., з врахуванням сплаченого судового збору у розмірі 9084,00 грн.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Згідно частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 КАС України, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду через канцелярію:
уточненої позовної заяви у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи та один для суду, із зазначенням ціни позову, із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали;
- інформації про суми митних платежів у результаті спірного коригування;
- оригіналу документа про доплату судового збору за вимоги майнового характеру, із урахуванням коригування відповідачем заявленої декларантом митної вартості товару в бік збільшення та сплаченого судового збору у розмірі 9084,00 грн.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАРМАТУРА» залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Колеснікова І.С.