про залишення позовної заяви без руху
10 листопада 2025 року м. Київ № 320/54077/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Начальника
ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оголошення мене у розшук як такого, що нібито ухиляється від виконання військового обов'язку;
- зобов'язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») недостовірні відомості про «розшук»;
- зобов'язати відповідача направити офіційне повідомлення до органів Національної поліції України про виключення моїх даних із бази розшуку.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно пункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлений в розмірі 3028 гривні.
Враховуючи ставку судового збору, під час звернення з даним позовом до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить звільнити його від сплати судового збору у розмірі 998,60 грн (1211,20*0,8), у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, так як він являється студентом.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 року (справа №543/775/17) відступила від висновків Верховного Суду викладених у постанові від 13.12.2016 року (провадження №21-1410а16) та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду також вказано, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
КАС ВС у пункті 24 постанови від 29 вересня 2021 року у справі № 160/12251/20, зазначив, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У пункті 29 зазначеної постанови Верховний Суд також зауважив, що документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 225/2213/20 зауважив, що оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Позивачем долучено до клопотання про звільнення від сплати судового збору копію студентського квитка, що засвідчує його статус як студента, однак не підтверджує його майновий стан.
На підтвердження свого матеріального стану за попередній календарний рік, позивачем не долучено жодних доказів.
Достатнім доказом для підтвердження скрутного майнового становища позивача, серед іншого, може бути довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
У розумінні приписів статті 8 Закону України Про судовий збір відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Також суд зауважує, що додатками до перелічених вище відомостей, які можуть засвідчити тяжке матеріальне становище, можуть також бути відомості про наявність у особи певних фінансових зобов'язань (в тому числі прострочених), відповідних довідок банківських установ (їх філій) розташованих в межах адміністративно-територіальної одиниці проживання позивача про відсутність або наявність в нього депозитних рахунків в мережі банківської системи України та грошових коштів на них, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї.
При цьому, суд наголошує, що звільнення від сплати судового збору є не єдиною гарантією забезпечення принципу доступу до правосуддя. Оскільки позивач не позбавлений можливості клопотати про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, а також зменшення його розміру.
Відтак позивачем не надано суду достатніх доказів для висновку про те, що через своє скрутне матеріальне становище він об'єктивно позбавлений можливості сплатити судовий збір.
Отже, ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища, зумовлює відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Відтак, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Згідно пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
З аналізу позовної заяви суд встановив, що позивачем не зазначено власного письмового підтвердження про не подання іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч вимогам частини 2 статті 161 КАС України позивач не додав до позовної заяви, поданій в електронній формі, доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів в електронній форми або в паперовій формі листом з описом вкладення, у разі відсутності у відповідача електронного кабінету.
Згідно частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
3. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
4. Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Колеснікова І.С.