про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
07 листопада 2025 року м. Київ № 320/54031/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та стягнення невиплаченої заборгованості пенсії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості пенсії у розмірі 78 968,43 грн. за період з 01.01.2018 по 31.07.2021, в порушення зобов'язальних частин судових рішень № 826/9098/18 та № 640/16784/19, у розмірі 423 991,75 грн. за період з 01.04.2019 по 30.11.2022, в порушення зобов'язальної частини судового рішення № 640/33689/21, у розмірі 346 815,66 грн. за період з 01.03.2022 по 30.04.2024, в порушення зобов'язальної частини судового рішення № 320/28188/23, у розмірі 144 496,93 грн. за період з 01.04.2019 по 28.02.2022, в порушення зобов'язальної частини судового рішення № 320/18916/23, у розмірі 44 707,83 грн. за період з 01.03.2023 по 31.01.2025, в порушення зобов'язальної частини судового рішення № 320/16555/24, а всього - щодо невиплати загальної заборгованості пенсії у розмірі 1 038 980,60 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену заборгованість пенсії за визначені у пункті першому прохальної частини заяви періоди у розмірі 1 038 980,60 грн.;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості з пенсії за один місяць.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/54031/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Досліджуючи матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позовні вимоги у цій справі мотивовані невиконанням у повному обсязі відповідачем зобов'язальних частин судових рішень у справах № 826/9098/18, № 640/16784/19, № 640/33689/21, № 320/28188/23, № 320/18916/23 та № 320/16555/24.
Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2018 у справі №826/9098/18 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії згідно Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, винагороди за участь в АТО в розмірах, зазначених у довідці Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про нараховане та виплачене грошове забезпечення від 08.12.2017 №305/897 з 09.12.2017, з урахуванням проведених виплат.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №640/16784/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії за період з 09.12.2017 року по 26.12.2018 року на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2018 року у справі №826/9098/18, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати», починаючи з 27.12.2018 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №640/33689/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 8666 від 28.08.2021 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 05.03.2019, включаючи наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 8320 грн., оклад за військове звання - 1480 грн., надбавка за вислугу років - 4900 грн., надбавку за особливості проходження служби - 9591,75 грн., надбавку за службу в умовах режимних обмежень - 1248 грн., премію - 2912 грн,, без обмежень її максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-Х11 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням проведених раніше виплат.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі №320/28188/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) виплати з 01.03.2022, пенсію по інвалідності ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), з урахуванням індексації нарахованої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених раніше виплат. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ: 42098368) виплати з 01.03.2023, пенсію по інвалідності ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), з урахуванням індексації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" без обмеження розміру збільшення пенсії в результаті її перерахунку, передбаченого пунктами 2,10 цієї постанови максимальним (граничним) розміром 1500 грн., із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених раніше виплат.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №320/18916/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію у розмірі 80% сум грошового забезпечення гр. ОСОБА_1 з 01.04.2019, з 01.07.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з 01.03.2022 з урахуванням індексації установленої, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсійних та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі №320/16555/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.03.2023 та з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 (, з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 № 1381, а саме, у розмірі 25% від основного розміру пенсії 22 761,40 грн., з обов'язковим урахуванням суми індексації пенсії за 2022 рік в розмірі 3 983,25 грн., обчисленої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», за 2023 рік в розмірі 6 389,70 грн., обчисленої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», та за 2024 рік у розмірі 1500 грн, обчисленої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з врахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 320/28188/23, у розмірі фактичного нарахування, без обмеження виплати пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.03.2023 та з 01.03.2024.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не виплачено позивачу заборгованість пенсії на загальну суму 78 968,43 грн., зокрема, за період з 01.01.2018 по 31.07.2021 на загальну суму 69 407,96 грн., всупереч рішенню Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2018 у справі № 826/9098/18, а також компенсації втрати частини доходів в сумі 9560,47 грн. всупереч рішенню Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 по справі № 640/16784/19. Також, відповідач протиправно не виплачує нараховані 423 991,75 грн. за період з 01.04.2019 по 30.11.2022 на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 640/33689/21, 346 815,66 грн. за період з 01.03.2022 по 30.04.2024 на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 320/28188/23, 144 496,93 грн. за період з 01.04.2019 по 28.02.2022 на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 320/18916/23, 44 707,83 грн. за період з 01.03.2023 по 31.01.2025 на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі № 320/16555/24.
Враховуючи, що вказані суми пенсії, нараховані на виконання рішень суду, позивачу так і не були виплачені останній звернувся з даною позовною заявою до суду.
Суд звертає увагу позивача, зважаючи на предмет спору заявленого позову, що у даному випадку позивачем фактично оскаржуються дії допущені відповідачем на виконання судових рішень у справах № 826/9098/18, № 640/16784/19, № 640/33689/21, № 320/28188/23, № 320/18916/23 та № 320/16555/24. Заявляючи вказані вимоги до відповідача, позивач намагається шляхом прийняття судового рішення про визнання протиправними дій та стягнення невиплаченої заборгованості пенсії у даній справі змінити спосіб та порядок виконання судового рішення у іншій справі.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за даною позовною заявою суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження і Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання бездіяльності протиправною вчиненою на виконання рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 2 статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
За приписами частини 4 статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 373 КАС України визначено порядок звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання.
Так, частиною 1 статті 373 КАС України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Статтею 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Статтею 383 КАС України визначено порядок звернення до суду задля визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Відповідно до положень статті 383 КАС України позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно частини 2 статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Частиною 3 статті 383 КАС України визначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині 1 статті 383 КАС України, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Таким чином, КАС України встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їхнього застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язані з невиконанням судового рішення у справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є зобов'язання відповідача до виконання судового рішення.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 та від 27.03.2018 у справі №520/5980/17.
Суд зауважує, що позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості пенсії у розмірі 78 968,43 грн. за період з 01.01.2018 по 31.07.2021, в порушення зобов'язальних частин судових рішень № 826/9098/18 та № 640/16784/19, у розмірі 423 991,75 грн. за період з 01.04.2019 по 30.11.2022, в порушення зобов'язальної частини судового рішення № 640/33689/21, у розмірі 346 815,66 грн. за період з 01.03.2022 по 30.04.2024, в порушення зобов'язальної частини судового рішення № 320/28188/23, у розмірі 144 496,93 грн. за період з 01.04.2019 по 28.02.2022, в порушення зобов'язальної частини судового рішення № 320/18916/23, у розмірі 44 707,83 грн. за період з 01.03.2023 по 31.01.2025, в порушення зобов'язальної частини судового рішення № 320/16555/24, а всього - щодо невиплати загальної заборгованості пенсії у розмірі 1 038 980,60 грн.
При чому, як встановлено судом, питання виплати позивачу недоплаченої пенсії охоплюється рішеннями суду у справі № 826/9098/18, № 640/16784/19, № 640/33689/21, №320/28188/23, № 320/18916/23 та № 320/16555/24, відтак належить до предмета їх виконання.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення.
Подібні висновки викладені в ухвалі КАС ВС від 06.10.2025 року по справі №240/17234/24.
Також суд зазначає, що вимога стягнути з відповідача невиплачену заборгованість пенсії за визначені у пункті першому прохальної частини заяви періоди у розмірі 1 038 980,60 грн. у даному випадку є похідною від вимоги про визнання протиправними дій на виконання рішень та є фактично вимогою про зміну способу та порядку їх виконання, яка відповідно до статті 378 КАС України також не розглядається в окремому провадженні.
Врахуванню також підлягає позиція Верховного Суду висловлена у постанові від 11.12.2020 року у справі № 826/13146/18, де Суд вказав, що вирішуючи подібний спір пов'язаний із виконанням судового рішення, у цій справі поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
За таких обставин, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Відповідно пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №320/54031/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та стягнення невиплаченої заборгованості пенсії.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Парненко В.С.