про повернення позовної заяви
07 листопада 2025 року м. Київ № 320/38379/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогою визнати протиправною та скасувати військово-лікарську експертизу (постанову) ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) про ступінь придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , гуртожиток РНОКПП: НОМЕР_2 ), до військової служби, оформленої довідкою орієнтовно від 22.07.2024.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 позовну заяву залишено без руху.
До суду від позивача надійшла заява про усуненням недоліків позовної заяви.
Суд розгулявши вказану заяву, зазначає наступне.
Як вбачається з тексту ухвали Київського окружного, позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви, щляхом подання до суду:
- належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог ст. 160 КАС України та її копій відповідно до кількості учасників справи та для суду, із викладенням прохальної частини у відповідності до законодавства, з чітким зазначенням порушеного права та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав, з урахуванням висновків суду;
- належним чином засвідченої копії оскаржуваного рішення або доказів того, що позивачем вживались заходи для отримання доказів самостійно та/чи докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримати відповідні докази.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі №640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Так, в прохальній частині позову позивач просить суд визнати протиправною та скасувати військово-лікарську експертизу (постанову) ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 про ступінь придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до військової служби, оформленої довідкою орієнтовно від 22.07.2024.
Проте, позивачем не викладено прохальну частину позову у відповідності до законодавства, з чітким зазначенням порушеного права та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав.
Суддя констатує, що відсутність конкретних вимог позивача, у прохальній частині, позбавляє суд, за наявності на те підстав, застосувати ефективний спосіб судового захисту.
Суддя зазначає, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб'єктивного права, що належить особі, тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Однак, судом встановлено, що уточнена позовна заява за змістом є ідентичною першій, в якій не зазначено реквізитів оскаржуваного рішення.
Крім того, позивачем не надано доказів щодо вжиття заходів для самостійного отримання відповідних доказів або пояснень щодо причин неможливості їх отримання.
Відтак дані позовні вимоги не конкретизовані.
Суддя констатує, що відсутність конкретних вимог позивача, у прохальній частині, позбавляє суд, за наявності на те підстав, застосувати ефективний спосіб судового захисту.
Суддя зазначає, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб'єктивного права, що належить особі, тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 КАС України.
Виходячи з вищевикладеного, суддя зазначає, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви.
Згідно резолютивної частини ухвали суду від 03.09.2024 позивач був попереджений, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При цьому, згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.