10 листопада 2025 року м. Київ справа №320/24930/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка, буд. 10), в якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не застосування показника середньої заробітної плати по країні за 2019-2021 роки при призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсії за віком з 18.01.2022 протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити мені, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 27 та ч. ч. 1, 2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком за 2019-2021 роки, з дня призначення пенсії за віком - з 18.01.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 18.01.2022 переведена з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивачка звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2019-2021 роки. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року відкрите провадження в адміністративній справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач з доводами викладеними позивачем у позовній заяві не погоджується.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач звертає увагу, що позивачка помилково вважає призначення пенсії з 18.01.2022 саме за призначення пенсії вперше, оскільки вперше пенсія позивачці призначена з 2011 року, отже призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 18.01.2022 є переходом з одного виду пенсії на інший.
При цьому, частиною 2 ст. 42 Закону №1058 передбачено, що для розрахунку заробітної плати враховується середня заробітна плата в Україні за 3 попередні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені у ч. 1 ст. 40 Закону №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Отже, на переконання відповідача, не має законних підстав для призначення та виплати позивачці пенсії за віком відповідно до Закону №1058 з 18.01.2022 із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2019-2021 рр.
Таким чином, на думку відповідача, Головне управління діяло в порядку передбаченому законодавством, обґрунтовано, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримувала пенсію за вислугу років як працівник охорони здоров'я, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У подальшому позивачка набула право на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, відтак з 18.01.2022 їй призначена пенсія за віком.
Позивачка звернувся до відповідача із заявою про обчислення пенсії з врахуванням середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, які передували року призначення пенсії за віком.
15.12.2023 пенсійний орган повідомив, що для обчислення розміру пенсії за віком був застосований показник середньої заробітної плати, який враховувався для призначення (попереднього перерахунку) іншого виду пенсії, відтак для застосування показника середньої заробітної плати за 2019-2021 підстав немає.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (далі Закон N 1058-IV) пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону N 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з положеннями частини першої ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.
Водночас частиною третьою статті 45 Закону N 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону N 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тобто правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону №1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.
Однак судом встановлено, що позивачу з 01.09.2011 було призначено пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров'я відповідно до ст. 13 Закону N 1788-XII.
Натомість пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV позивачу вперше призначено 18.01.2022.
Верховний Суд у постановах від 10.07.2018 у справі N 520/6808/17 та від 10.04.2019 у справі N 211/1898/17 зауважив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тому зі змісту наведених норм вбачається, що призначення та виплата пенсії позивачу за нормами Закону N 1788-XII не входила до правового регулювання Закону N 1058-IV, а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Таким чином, отримуючи пенсію за Законом N 1788-XII, позивач не користувався жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом N 1058-IV. Відтак призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону N 1058-IV з 18.01.2022 відбулось вперше.
За наведених обставин фактично йдеться про призначення позивачу іншого виду пенсії, а саме пенсії за віком обрахованої відповідно до Закону N 1058-IV, замість раніше призначеної пенсії, обчисленої відповідно до вимог Закону N 1788-XII. Переведенням ж з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі N 334/2653/17 та від 13.12.2018 у справі N 185/860/17).
Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію згідно з Законом N 1788-XII, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом N 1058-IV, такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
Тому при призначенні позивачці з 18.01.2022 пенсії за віком відповідно до Закону N1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно частини 2 статті 40 цього Закону.
Такі ж правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі N 400/293/19 щодо аналогічних правовідносин.
Тому, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 рр., відповідач діяв протиправно.
Враховуючи наведене та з метою ефективного захисту і відновлення порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача здійснити з 18.01.2022 перерахунок та виплату пенсії позивачу за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 рр., з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 1211,20 грн згідно з квитанцією від 12.01.2024 року №24, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка, буд. 10) щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка, буд. 10) здійснити ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 18.01.2022 перерахунок та виплатити пенсію за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка, буд. 10).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 10.11.2025.
Суддя Панченко Н.Д.