06 листопада 2025 року справа №640/12561/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ГУ ПФУ в м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії позивача даних про розмір з/п за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000р. згідно довідки віл 24.05.2018р. №К-2113 та №15 від 18.06.2018р., а також відповідно зобов'язання відповідача здійснити з 01.07.2018р. донарахування та виплату пенсії позивачу з урахуванням даних про розмір з/п (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000р. згідно довідки №15 від 18.06.2018р., виданої НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського", та №К-2113 від 24.05.2018р., виданої Виконавчим комітетом Міської ради м. Кропивницького.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2022р. відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд у порядку письмового провадження.
Законом України від 13.12.2022р. №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна вказана справа, яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач з 10.04.2015р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як отримувач пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
19.06.2018р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії № 3194 згідно довідок про заробітну плату від 24.05.2018р. № К-2113, від 18.06.2018р. № 15.
29.08.2018р. відповідачем проведено перевірку довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 15 від 18.06.2018р., оформлену актом № 3741 від 29.08.2018р., відповідно до якого дані особового рахунку позивача відповідають даним, відображеним у довідці про з/п для обчислення пенсії № 15 від 18.06.2018р.
Листами № 90976/02 від 09.10.2018р., від 16.11.2018р. № 113634/02 відповідачем витребувано у ГУ ПФУ в Кіровоградській області копії особових рахунків по з/п позивача за період роботи в Кооперативі «Енергія» з 01.10.1988р. по 31.12.1991р.
Листом № 97429/03 від 22.10.2018р. відповідачем повідомлено позивачу, що згідно заяви від 19.06.2108р. № 3194 щодо перерахунку пенсії, зроблено розрахунок пенсії згідно довідки № 15 від 18.06.2018р., перерахунок на підставі однієї довідки № 15 від 18.06.2018р. є невигідним та призводить до зменшення розміру пенсії.
08.12.2020р. позивач звернувся до відповідача через веб-портал ПФУ з питання перерахунку пенсії.
Листом відповідача від 17.12.2020р. позивачу повідомлено про прийняття рішення від 10.12.2020р. О/р № 930010831276 про відмову у перерахунку пенсії, яке мотивоване порушенням 3-місячного строку з дня призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про здпс».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Частина 5 статті 45 Закону №1058-IV передбачає, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійною фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють пенсійні правовідносини, суд дійшов висновку, що передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, в не залежності від того, яким способом подана заява заявником. Тобто, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов'язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.
Однак, у даному випадку Головним управлінням ПФУ в м. Києві всупереч приписів ст. 40 Закону № 1058-IV, при прийнятті рішення від 10.12.2020р. О/р № 930010831276 за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії від 08.12.2020р. № 8797, фактично не вирішено питання, яке ставилось пенсіонером перед територіальним органом ПФУ по суті, натомість у рішенні вказано: «Зважаючи на той факт, що тримісячний строк з дня призначення пенсії минув, ОСОБА_1 відмовлено в розгляді заяви щодо допризначення пенсії у зв'язку з додатково наданими документами відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.».
Тобто, фактично заяву позивача залишено без розгляду, при цьому наведене рішення не містить конкретної норми пенсійного законодавства відносно твердження про порушення позивачем тримісячного строку звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, тому суд не може надати правової оцінки підставам, викладеним у такому рішенні, оскільки з огляду на вказане, такий документ не є рішенням суб'єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні пункту 19 частини першої статті 4, частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що у даному випадку відповідач фактично не вчинив дій щодо належного розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії від 08.12.2020р. № 8797 по суті, натомість, прийняв необґрунтоване рішення про залишення відповідної заяви без розгляду.
Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивач, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми встановлено, що суд при розгляді справи обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення" роз'яснив, що вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
Враховуючи позицію Верховного суду України та керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вбачає підстави для виходу за межі позовних вимог виключно з метою ефективного захисту прав позивача.
Отже, з метою правильного та ефективного способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 10.12.2020р. О/р № НОМЕР_1 та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії від 08.12.2020р. № 8797 по суті з прийняттям відповідного рішення за результатами розгляду такої заяви відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV.
Варто зазначити, що зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити повторний розгляд пояснюється тим, що заява позивача по суті не розглянута, його доводи в обґрунтування наявності підстав для перерахунку пенсії, визначені такою заявою, відповідачем на предмет законності - не перевірені, при тому, що Пенсійний фонд є єдиним органом, який перераховує пенсії та здійснює перевірку документів для її нарахування та виплати в оновленому розмірі, тобто вирішення питання призначення та виплату пенсії є виключною компетенцією органів Пенсійного фонду.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії - є передчасними та задоволенню не підлягають.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, враховуючи положення ч. 2 ст. 9 КАС України, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а тому позов належить задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) від 10.12.2020р. О/р № 930010831276 про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про перерахунок пенсії за віком від 08.12.2020р. № 8797.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) від 08.12.2020р. № 8797 про перерахунок пенсії за віком по суті з прийняттям відповідного рішення за результатами розгляду заяви відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.