31 жовтня 2025 року м. Київ справа №320/50943/24
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №104550007255 від 01 квітня 2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
???- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи із 25 березня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність рішення відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, з підстав не підтвердження наявності спеціального стажу, оскільки в наказах про атестацію робочих місць, наданих Позивачем № 212 від 02.10.1996 року, №193/2 від 25.08.1999 року, №416-В від 28.12.2002 року, №822 від 29.12.2007 року не вказано до якого списку посад постанов КМУ «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» відноситься машиніст технологічних компресорів. Між тим, Позивач зазначає, що він працював на посаді машиніста технологічних компресорів, зайнятого обслуговуванням газових компресорів (крім повітряних), яка внесена до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, досяг 55 років, має загальний трудовий стаж 39 років, 9 місяців 4 дні, з яких пільговий стаж - 10 років 9 місяців 23 дні, а тому наявні підстави для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд назначає наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , виданим Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області 01.07.1999 року.
Відповідно до трудової книжки від 11.09.1983 серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 у період: з 05 березня 1997 року по 27 грудня 2007 року - працював машиністом технологічних компресорів на заводі «Муліт» м. Богуслав.
Матеріалами справи підтверджено, що 05 березня 1997 року Позивач був прийнятий машиністом технологічних компресорів по четвертому розряду на КС - 35 «Б» м. Богуслав (запис №17); 04.01.1999 року Позивачу присвоєно п'ятий розряд машиніста технологічних компресорів КС Богуслав (запис №18); 01.06.2003 року присвоєно шостий розряд машиніста технологічних компресорів ГКС-35 «Б» Богуслав (запис №20).
Довідкою АТ «Укртрансгаз» № 68-д від 04 березня 2024 року підтверджено що із 05 березня 1997 року по 27 грудня 2007 року ОСОБА_1 виконував роботу з обслуговування газових компресорів (крім повітряних) повний робочий день, інших робіт не виконував. За професією, посадою - машиніст технологічних компресорів, зайнятий обслуговуванням газових компресорів (крім повітряних), що передбачена Списком №2 розділ XXXIII підрозділ загальні професії код К123200000-14257 на підставі постанови КМУ №162 від 11.03.1994 року, постанови КМ СРСР №10 від 26.01.1991 року; що передбачена Списком №2 розділ ХХХІІ підрозділ загальні професії (у всіх галузях господарства) код КП 8163.1 позиція 33 підстава постанова КМУ №36 від 16.01.2003 року за період з 05 березня 1997 року по 27 грудня 2007 року, що становить 10 років 09 місяців 23 дня.
25 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії за віком на підлогових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду заяви позивача Головне управління Пенсійного фонду у Полтавській області прийняло рішення від 01.04.2024 №104550007255.
Із рішення ГУ ПФУ в Полтавській області № 104550007255 від 01 квітня 2024 року вбачається, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, оскільки до пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховано період з 05 березня 1997 року по 27 грудня 2007 року згідно довідки від 04.03.2024 року №б8-д, оскільки в наказах про атестацію робочих місць № 212 від 02.10.1996 року, №193/2 від 25.08.1999 року, №416-В від 28.12.2002 року, №822 від 29.12.2007 року не вказано до якого списку посад постанов КМУ «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» відноситься машиніст технологічних компресорів. Аналіз наданих документів показує, що страховий стаж ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 39 років 09 місяців 04 дня. Пільговий стаж роботи за Списком №2 на дату подання заяви, не підтверджений в установленому законодавством порядку.
Не погодившись із відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та Законом №1058-IV.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За змістом частини другої статті 114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01.04.2024 року, пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятих цього пункту, страхового сталу, а саме з 1 квітня 2023 по 31 березня 2024 не менше 29 років 6 місяців у чоловіків.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.
У рішенні №104550007255 від 01 квітня 2024 року відповідач вказав, що в наказах про атестацію робочих місць Позивача № 212 від 02.10.1996 року, №193/2 від 25.08.1999 року, №416-В від 28.12.2002 року, №822 від 29.12.2007 року не вказано до якого списку посад постанов КМУ «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» відноситься машиніст технологічних компресорів.
Розділом XXXII "Загальні професії" списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії "машиністи (компресорники) газових компресорів (крім повітряних) та їх помічники".
Розділом XXXIII "Загальні професії" списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, передбачалася професії "машиністи технологічних компресорів, зайняті на обслуговуванні газових компресорів (крім повітряних) (23200000-14257).
Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено список №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII "Загальні професії" передбачені професії "машиністи технологічних компресорів, зайняті на обслуговуванні газових компресорів (крім повітряних) (23200000-14257).
З огляду на вищезазначене, професія "машиністи технологічних компресорів, зайняті на обслуговуванні газових компресорів" передбачена у всіх Списках №2.
Відповідно до статті 62 Закону№1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Тобто, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2.
За пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Верховний Суд у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 25.04.2019 у справі №336/6112/16-а та від 31.10.2019 у справі №688/4170/16-а дійшов висновку про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно до трудової книжки до трудової книжки від 11.09.1983 серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 у період: з 05 березня 1997 року по 27 грудня 2007 року - працював машиністом технологічних компресорів на заводі «Муліт» м. Богуслав.
Таким чином, записами у трудовій книжці позивача підтверджується факт роботи на посаді "машиніст технологічних компресорів", а пільговий характер виконуваної позивачем роботи підтверджується наявністю цих посад у Списку №2, що спростовує доводи відповідача про необхідність надання уточнюючої довідки.
Судом встановлено, що позивачем подано до територіального органу Пенсійного фонду України трудову книжку, накази про атестацію робочих місць № 212 від 02.10.1996 року, №193/2 від 25.08.1999 року, №416-В від 28.12.2002 року, №822 від 29.12.2007, уточнюючу довідку АТ «Укртрансгаз» №68-д від 04.03.2024.
Тобто, наявні в матеріалах справи докази дозволяють суду дійти висновку про те, що позивачем було надано до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві весь необхідний пакет документів, який підтверджує його стаж, який дає право для призначення пенсії на пільгових умовах як за Списком №2.
Більш того, частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
У відповідності до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому, пунктом 4.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пе-нсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем вчинено усі дії та подано усі наявні в нього документи, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що відповідачем вчинялись будь-які дії щодо витребування необхідних документів, а не вчинення органами Пенсійного фонду України таких дій, на думку суду, не покладає надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки надані останнім документи містять усі необхідні реквізити та відомості, які дають право позивачу для зарахування спірних періодів до пільгового стажу, у тому числі, за Списком №2.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці та довідки, які містяться у матеріалах справи, підтверджують характер роботи позивача у період з 05.03.1997 по 27.12.2007 за Списком №2, що надає право на включення цього періоду до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Враховуючи викладене, Суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.
Отже, позивачем вчинено усі дії та подано усі документи, необхідні для призначення пенсії. Крім того, періоди та характер роботи позивача, зазначені у довідці кореспондується із записами в трудовій книжці позивача.
Відтак, спірні періоди підлягають зарахуванню до стажу, який дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що загальний стаж роботи позивача 39 років 09 місяців 04 дня, а пільговий стаж складає 10 років 09 місяців 23 дні, що є достатнім для призначення пенсії Позивачу на пільгових умовах за Списком №2.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справі, яка розглядається, звертаючись з цим позовом до суду, позивач, просить захистити його порушене право шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи із 25 березня 2024 року.
Суд зауважує, що принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістове наповнення, що пов'язано з публічно-правовим характером адміністративного позову та активною участю суду в процесі розгляду адміністративних справ, тому адміністративний суд може і зобов'язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів.
З урахуванням наведеного, а також згідно з частиною другою статті 9 КАС України відповідно до якої суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, на думку суду наявні підстави для захисту права позивача шляхом визнання визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №104550007255 від 01 квітня 2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити з 01.04.2024 (з моменту винесення протиправного рішення, оскільки у матеріалах справи відсутні докази звернення Позивача із заявою про призначення пенсії саме 25.03.2024) ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Частиною третьою статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., отже суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №104550007255 від 01 квітня 2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи із 01 квітня 2024 року.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.