ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" листопада 2025 р. справа № 300/5679/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльність щодо неперерахунку з 01.08.2021 пенсії, призначеної за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" позивачу, полковнику у відставці, звільненому в запас з розвідувальних органів, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів"; зобов'язання здійснити з 01.08.2021 перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачу із застосуванням 89% відповідних сум грошового забезпечення, вказаних в довідці військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2025 № 222/1/4/162/373/907, без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, для осіб, які втратили працездатність та без застосування понижуючих коефіцієнтів з урахуванням проведених платежів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців розвідувальних органів згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 за № 729 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704", у позивача з урахуванням вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" виникло право на перерахунок та виплату пенсії з 01.08.2021 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів", однак відповідач протиправно відмовив у проведенні такого перерахунку на підставі отриманої нової довідки від 28.04.2025 за № 222/1/4/162/373/907.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку (а.с.20-22).
26.08.2025 позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунутий (а.с.25, 26).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.27-28).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву за № 0900-0804-7/46521 від 19.09.2025, який надійшов на адресу суду 25.09.2025. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.32-37). Просила суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що відповідно до приписів статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок раніше призначених пенсій проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України та положень Порядку № 45. Водночас, зазначає, що скасування, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18, пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення. Окрім того, представник звернула увагу на те, що при направленні нової довідки, військовою частиною НОМЕР_1 не надано будь-яких відомостей про те, що попередня довідка є недійсною. Також, зазначила, що максимальний розмір пенсії відповідно до положень статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-17 від 08.07.2011 (зі змінами, внесеними Законами № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, у зв'язку з чим відповідач здійснив перерахунок та виплату пенсії на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Вказала, що з 01.03.2025 розмір пенсійної виплати позивача обчислено з врахуванням обмежувальних коефіцієнтів, передбачених статтею 46 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану". Щодо позовних вимог в частині виплати пенсії позивачу в розмірі з 89% грошового забезпечення, представник відповідача вказала на передчасність їх заявлення. Окрім того, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.
Відповідачем, на виконання вимог ухвали суду від 09.09.2025, до відзиву на позов долучено матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с.38-50).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.12).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі № 300/9588/24, що набрало законної сили 17.03.2025, визнано протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо ненаправлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомлення про необхідність підготовки списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів" в частині, що стосується полковника у відставці ОСОБА_1 , та подання такого списку у п'ятиденний строк Міністерству оборони України та зобов'язано Пенсійний фонд України направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомлення про необхідність підготовки списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів" в частині, що стосується полковника у відставці ОСОБА_1 , та подання такого списку у п'ятиденний строк Міністерству оборони України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів" на підставі списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, військовою частиною НОМЕР_1 підготовлено та направлено 28.04.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (а.с.18) довідку від 28.04.2025 за № 222/1/4/162/373/907 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 17.07.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 729 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704" за відповідною (прирівняною) посадою, яку він займав на день звільнення із служби (а.с.17), у якій визначено наступні види грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 14460,00 грн;
- оклад за військовим званням (полковник) - 1480,00 грн;
- надбавка за вислугу років (50%) - 7230,00 грн;
- надбавка за особливості проходження служби (50%) - 11585,00 грн;
- надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (20%) - 2892,00 грн;
- премія (45%) - 6507,00 грн.
Крім того, у вказаній довідці зазначено, що її підготовлено на підставі списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 0900-0308-5/20324 від 11.04.2025 (а.с.17).
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 07.07.2025, згідно якої, зокрема, просив здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії і виплачувати її згідно довідки № 222/1/4/162/373/907, наданої військовою частиною за вихідним № 222/1/4/2270 (а.с.13-14).
За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач, згідно листа за № 5992-5359/П-02/8-0900/25 від 30.07.2025, повідомив позивача про відсутність у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області законних підстав та відповідних повноважень для врахування оновленої довідки та проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки пункти 1-2 Постанови від 21.02.2018 за № 103, якими визначались умови проведення перерахунку відповідно до Постанови № 704 від 16.08.2017, з 05.03.2019 визнані протиправними та нечинними на підставі рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва, а після визнання протиправними та скасування пунктів 1-2 Постанови № 103 інших рішень уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалось (а.с.15-16).
Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-XII (надалі - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ).
Процитована норма статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку, а підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за № 393 (надалі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Так, на час звернення позивача до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії, пункт 4 Порядку № 45 передбачав, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Разом з тим, згідно із частинами 2, 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (надалі - Порядок № 3-1).
Також положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Так, відповідно до пункту 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Пунктом 3 Порядку № 45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.
З огляду на викладене суд не погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії, оскільки Кабінетом Міністрів України не встановлено умови та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", бо така процедура встановлена Порядком № 45.
Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, зокрема схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів згідно з додатком 5 (абзац 6 пункт 1), та пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надалі - Постанова № 704).
Зокрема, підпункт 2 пункту 5 Постановою № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Згідно підпункту 1 пункту 6 Постанови № 704 виплачувати надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16.
24 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України "Про розвідку" від 17.09.2020 за № 912-ІХ (надалі - Закон № 912-IX), крім частини третьої статті 15, статті 16, статті 39, частини третьої статті 42, частини першої статті 43, частини п'ятої статті 48, підпунктів "а", в", "ґ" підпункту 5, підпункту 23 пункту 5 розділу IX "Прикінцеві та перехідні положення" згаданого Закону.
Згідно з пунктом 1 розділу IX Прикінцеві та перехідні положення цього Закону, стаття 39, частина третя статті 42, частина перша статті 43, частина п'ята статті 48 згаданого Закону набирають чинності з 1 січня 2021 року.
Статтею 42 Закону України "Про розвідку" регламентовано питання грошового забезпечення та оплата праці співробітників розвідувальних органів.
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 912-IX, грошове забезпечення та заробітна плата співробітників розвідувальних органів складається з: 1)посадового окладу; 2) окладу за військовим званням або надбавки за ранг державного службовця; 3) надбавки за вислугу років; 4) надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; 5) інших доплат, надбавок та винагород, передбачених законодавством; 6) премій.
Згідно з частиною 3 статті 42 Закону № 912-IX, яка набрала чинності з 1 січня 2021 року, посадові оклади співробітників розвідувальних органів встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, встановлених Кабінетом Міністрів України для відповідних посад державної служби та посад інших категорій працівників у центральних органах виконавчої влади зі спеціальним статусом, посад військовослужбовців Збройних Сил України із коефіцієнтом:
для співробітників кадрового складу - 1,8;
для співробітників, які не належать до кадрового складу, - 1,4.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 за № 729 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704" (надалі - Постанова № 729) внесено наступні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", зокрема:
- абзац шостий пункту 1 виключено;
- пункт 4 доповнено абзацами такого змісту: "Установити, що посадові оклади військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, установлених цією постановою для відповідних посад військовослужбовців Збройних Сил (додаток 2), із коефіцієнтом: для військовослужбовців кадрового складу - 1,8; для військовослужбовців, які не належать до кадрового складу, - 1,4.";
- підпункт 2 пункту 5 після слова "відсотків" доповнено словами і цифрами "(для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків)";
- підпункт 1 пункту 6 викладено в такій редакції: "1) надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців розвідувальних органів), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16, а військовослужбовцям розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) - в розмірі 3 відсотків посадового окладу за кожний календарний рік вислуги років, але не більше 50 відсотків посадового окладу.";
- додаток 5 до постанови виключено.
Постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 за № 729 набрала чинності 17 липня 2021 року.
Таким чином, з урахуванням внесених Постановою № 729 змін до Постанови № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з 17 липня 2021 року змінено розмір посадового окладу військовослужбовців розвідувальних органів, розмір премії військовослужбовців розвідувальних органів та надбавку за вислугу років військовослужбовців розвідувальних органів.
Отже, з 17.07.2021 у позивача виникло право на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення діючих військовослужбовців розвідувальних органів.
23.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову за № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів" (надалі - Постанова № 144), яка набула чинності 26.02.2022 та пунктом 1 якої постановлено перерахувати з 1 серпня 2021 року пенсії, призначені за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), особам із числа військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової служби) виходячи з визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374) розміру грошового забезпечення за відповідними (прирівняними) посадами військовослужбовців з урахуванням:
- посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років - у розмірах, установлених на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 729 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 58, ст. 3610) (далі - дата виникнення права на перерахунок пенсії) за відповідною (прирівняною) посадою та відповідним військовим званням;
- надбавок за почесне звання "заслужений"/"народний", службу в умовах режимних обмежень та спортивні звання, доплат за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук)/доктора наук, вчене звання, інших щомісячних надбавок і доплат, що мають постійний характер і були фактично встановлені особі, - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на дату виникнення права на перерахунок пенсії;
- надбавки за особливості проходження служби, щомісячної премії, що мають постійний характер, - у середніх розмірах виходячи із фактично виплачених сум за липень 2021 року починаючи з дати виникнення права на перерахунок пенсії (з розрахунку за місяць) за відповідною посадою (посадами) в тому державному органі, з якого особа звільнилася у зв'язку з виходом на пенсію.
Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що скасовані чи такі, що не виплачувалися з дати виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), під час перерахунку пенсій не враховуються.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 144, що визначає порядок дій державних органів щодо проведення перерахунку пенсії особам, звільненим із розвідувальних органів: Пенсійному фонду України в одноденний строк після набрання чинності цією постановою повідомити своїм головним управлінням в областях, м. Києві про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання їх у п'ятиденний строк Міністерству оборони, Службі зовнішньої розвідки та Адміністрації Державної прикордонної служби. На підставі отриманих списків Міністерство оборони, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Державної прикордонної служби, з яких особи були звільнені із служби, готують довідки про розмір грошового забезпечення, яке буде враховуватися під час перерахунку пенсій, щодо кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатком 2 (для осіб, пенсії яких перераховуються відповідно до пункту 1 цієї постанови) і додатком 3 (для осіб, пенсії яких перераховуються відповідно до пункту 2 цієї постанови) та в місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Міністерству соціальної політики разом із Пенсійним фондом України забезпечити проведення перерахунку пенсій, передбаченого цією постановою.
Вказані вище зміни зумовили виникнення підстав для перерахунку пенсій військовослужбовців розвідувальних органів з 01.08.2021, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 з урахуванням змін, внесених Постановою № 729, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Таким чином, у відповідача відсутні підстави для відмови здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії за усіма видами та розмірами складових грошового забезпечення відповідно до довідки, виданої 28.04.2025 військовою частиною НОМЕР_1 за № 222/1/4/162/373/907 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною (аналогічною) посадою станом на 17.07.2021.
Стосовно доводів відповідача про те, що військовою частиною НОМЕР_1 не надано будь-яких відомостей про те, що попередня довідка є недійсною, то суд зазначає, що довідка від 28.04.2025 за № 222/1/4/162/373/907 видана станом на нову дату - 17.07.2021 у зв'язку зі зміною правового регулювання спірних правовідносин. За вказаних обставин відсутня необхідність для визнання попередньо виданої військовою частиною НОМЕР_1 довідки недійсною, оскільки вона втратила чинність по факту видачі нової довідки.
Зважаючи на викладене, суд дійшов переконання, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області неправомірно відмовлено у проведенні з 01.08.2021 перерахунку та виплати пенсії позивачу згідно наданої оновленої довідки у зв'язку з чим порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання таких дій протиправними, відтак, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача, на підставі виданої військовою частиною НОМЕР_1 довідки від 28.04.2025 за № 222/1/4/162/373/907 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , визначений за відповідною посадою, станом на 17.07.2021, провести з 01.08.2021 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунок і виплату призначеної позивачу пенсії, з урахуванням проведених платежів.
Щодо обмеження максимального розміру пенсії, суд зазначає таке.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі № 300/6502/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2022, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 89% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 із застосуванням 89% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімуми, для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених платежів.
На виконання зазначеного судового рішення, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 89% відповідних сум грошового забезпечення із застосуванням обмеження її максимальним розміром при виплаті, зокрема підсумок пенсії (з надбавками) склав 31027,48 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 27217,09 грн, що підтверджується розрахунком за пенсійною справою № 100906001709 (Міноборони) (а.с.45).
Як слідує з матеріалів пенсійної справи № 100906001709 (Міноборони), Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснює виплату пенсії позивачу у межах максимального розміру пенсії.
Відповідно до частини 5 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (в редакції, що діяла з 01.01.2008 до 01.10.2011, враховуючи зміни, внесені згідно із Законом України від 28.12.2007 № 107-VI) максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З 01.10.2011 редакція даної норми була змінена Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI та частина 5 статті 43 викладена в новій редакції: "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Згодом Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII дана норма була доповнена текстом наступного змісту (чинній з 01 січня 2016 року): "тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Згідно змін, внесених Законом України від 12.04.2016 № 1080-VІІІ дана частина стала вважатись частиною 7.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається саме на норми статті 43 Закону № 2262-XIІ.
Однак, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 у справі № 1-38/2016 положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, які визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Як слідує зі змісту відзиву на позов, відповідач, обґрунтовуючи свою позицію посилається, серед іншого, на Закон України від 06.12.2016 за № 1774-VIII, положення якого не визнавалися неконституційними.
Так, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону № 2262-XIІ слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Однак, буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Суд зазначає, що з 2017 року стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18.
Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві посилається на положення Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (Закон № 3668-VI), вказуючи, зокрема, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Так, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 в справі № 240/7087/20, дійшов висновку, що вони суперечать одна одній.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20, від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21 та від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21.
Одночасно суд приймає до уваги, що рішенням Конституційного Суду України (Другий сенат) від 12 жовтня 2022 року за № 7-р(ІІ)/2022 у справі № 3-102/2021(231/21, 415/21) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Цим рішенням визначено, що приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
З огляду на наведене, суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про те, що приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" визнано неконституційними лише для осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, оскільки вказані норми, які згідно рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 у справі № 3-102/2021 не відповідають Конституції України (є неконституційними) поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, а позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до цього закону.
Стосовно посилань відповідача, на висновки, викладені у постановах Верховного Суду, то суд вказує на те, що такі висновки стосуються правового регулювання інших правовідносин, а саме щодо застосування обмежень максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру". В той же час, спірні правовідносини, що є предметом дослідження судом у даній справі, стосуються дій і рішень відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Також суд зауважує, що питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром вже було предметом судового розгляду у справах №№ 300/3680/20, 300/6502/21 і ухвалене в цих справах судове рішення має преюдиційний характер для правовідносин між сторонами. Серед іншого це означає, що під час проведення наступних перерахунків пенсії позивача пенсійний орган не вправі застосовувати обмеження максимального розміру пенсії з тих підстав, яким вже надано оцінку у судових рішеннях, що набрали законної сили.
Суд наголошує на тому, що право позивача на виплату його пенсії без застосування обмеження максимальним розміром вже захищене судовими рішеннями, а тому з аналогічних підстав пенсія позивача не може бути обмежена максимальним розміром.
Таким чином, у даному випадку висновки суду у справах щодо неприпустимості обмеження пенсії максимальним розміром є обов'язковими для відповідача не лише в межах цієї справи, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов'язані з пенсійним забезпеченням позивача.
Зважаючи на це, у відповідача відсутнє право повторного обмеження пенсії позивача максимальним розміром, тобто знову вчиняти ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними згідно судових рішеннях, які набрали законної сили.
Суд зауважує, що в справах №№ 300/3680/20, 300/6502/21 зазначена дата, з якої здійснюється перерахунок та виплата пенсії без обмеження її максимальним розміром, однак не встановлена будь-яка кінцева або гранична дата. Це означає, що відповідач зобов'язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її граничним розміром, незалежно від підстав здійснення перерахунку.
Крім того, суд звертає увагу, що у чинному законодавстві України не відбулося таких змін, які б надавали відповідачу додаткові правові підстави для обмеження розміру пенсії позивача, що вказує на те, що судові рішення у справах №№ 300/3680/20, 300/6502/21 та наведені у них висновки залишаються обов'язковим для виконання (врахування) відповідачем.
Згідно із частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Суд зазначає, що, обмеживши пенсію позивача розміром перерахованої пенсії на виконання судового рішення, відповідач діяв поза межами повноважень, та у спосіб, що суперечить законам України, оскільки підстав для такого обмеження пенсійне законодавство не містить.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Таким чином, дії відповідача щодо застосування обмеження граничного розміру пенсії при виплаті позивачу щомісячного пенсійного забезпечення, встановленого Законом № 2262-ХІІ, є протиправними.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання здійснити з 01.08.2021 перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки, виходячи з 89% відповідних сум грошового забезпечення, суд зазначає, що згідно матеріалів пенсійної справи № 100906001709 (Міноборони), нарахування та виплата пенсії позивачу (в тому числі станом на 01.08.2021) проведені із розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення, що свідчить про те, що відсоткове значення розміру пенсії, станом на момент розгляду судом цієї адміністративної справи, не є спірними, відтак у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити у зв'язку із відсутністю порушеного права.
Окрім того суд вказує на ту обставину, що дата, з якої позивач просить здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки без застосування понижуючих коефіцієнтів - 01.08.2021, передує даті запровадження коефіцієнтів до відповідних сум перевищення (на 2025 рік) пенсій (пенсійних виплат), призначених (перерахованих) відповідно до Закону № 2262-ХІІ, зокрема з 01.01.2025 на підставі рішення уряду, а саме постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 за № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", прийнятої відповідно до статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік".
Таким чином, позовна вимога в частині зобов'язання відповідача здійснити з 01.08.2021 перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки без застосування понижуючих коефіцієнтів є необґрунтованою та такою, що до задоволення не підлягає.
Щодо посилань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у відзиві з приводу пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, суд виходить із наступного.
Заробітна плата та пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Таке твердження випливає з норм законодавства. Зокрема, згідно статті 1 Закону України № 2235-III "Про громадянство України" заробітна плата і пенсія включені до переліку законних джерел існування.
В частині 2 статті 2 Закону України № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" заробітна плата і пенсія також включені до переліку доходів.
Згідно з частиною 3 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.04.2019 по справі № 809/248/18.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про часткове обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню частково.
Частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в загальному розмірі 3633,60 грн згідно квитанцій до платіжної інструкції на переказ готівки за № 6 від 11.08.2025 (а.с.6) та за № 8 від 25.08.2025 (а.с.26).
Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області підлягає стягненню частина сплаченого судового збору в розмірі 1816,80 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) щодо відмови у проведенні з 01.08.2021 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) із врахуванням грошового забезпечення, визначеного станом на 17.07.2021 згідно наданої довідки військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2025 за № 222/1/4/162/373/907.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити з 01.08.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) без обмеження максимальним розміром відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2025 за № 222/1/4/162/373/907, з урахуванням проведених платежів.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.