ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про роз'яснення судового рішення
"10" листопада 2025 р. Справа № 300/5909/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., діючи як суд, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - заявник) звернулося до суду із заявою про роз'яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 в справі за №300/5909/24.
Заява Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про роз'яснення судового рішення обґрунтована тим, що в резолютивній частині рішення не зазначено, чи слід зарахувати період отримання допомоги по безробіттю з 29.12.2004 до 09.02.205 та періоди роботи з 01.01.2004 до 31.03.2004, з 01.09.2004 до 31.12.2004 до страхового стажу позивача при призначенні пенсії. У зв'язку з цим, заявник просить роз'яснити рішення суду, а саме чи слід зарахувати період отримання допомоги по безробіттю з 29.12.2004 до 09.02.2005 та періоди роботи з 01.01.2004 до 31.03.2004, з 01.09.2004 до 31.12.2004 до страхового стажу ОСОБА_1 при призначенні пенсії.
Розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення, суд зазначає наступне.
Стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України визначає порядок роз'яснення судового рішення.
За заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали (частина 1 статті 254 Кодексу).
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (частина 2 статті 254 Кодексу).
Відповідно до пункту 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Предметом розгляду в даній адміністративній справі була відмова відповідача у призначенні позивачу з 22.09.2023 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «в» статі 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу.
02.12.2024 за наслідками розгляду даної адміністративної справи, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за № 092250005724 від 31.05.2024 в частині не зарахування до стажу періоду отримання допомоги по безробіттю з 29.12.2004 до 09.02.2005 та періодів роботи з 01.01.2004 до 31.03.2004, з 01.09.2004 до 31.12.2004. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплачувати з 22.09.2023 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області частину сплаченого судового збору в розмірі 900 (дев'ятсот) гривень.
Згідно рішення за № 092250005724 від 31.05.2024 про відмову в призначенні пенсії позивачу до страхового стажу, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.11.1982, не зараховано: період отримання допомоги по безробіттю з 29.12.2004 до 09.02.2005, оскільки запис про період виплати читається частково (неможливо ідентифікувати дати), а за період з 01.01.2004 до 31.03.2004 та з 01.09.2004 до 31.12.2004 відсутня інформація про сплату страхових внесків.
В судовому рішенні суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах. Працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо заповнення такої.
Крім того, висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в справі за № 688/947/17, провадження № К/9901/35103/18 встановлено, що фактично внаслідок невиконання підприємством обов'язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України працівник позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Водночас, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії періодів роботи на такому підприємстві.
В мотивувальній частині судового рішення, суд дійшов до висновку, що період отримання позивачем допомоги по безробіттю з 29.12.2004 до 09.02.2005, та періоди з 01.01.2004 до 31.03.2004, з 01.09.2004 до 31.12.2004 підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.
Водночас, суд звертає увагу, що відмова відповідача зарахувати ці періоди до страхового стажу позивача є протиправною.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про роз'яснення судового рішення - задовольнити.
Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що період отримання позивачем допомоги по безробіттю з 29.12.2004 до 09.02.2005, та періоди з 01.01.2004 до 31.03.2004, з 01.09.2004 до 31.12.2004 підлягають зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 при призначенні пенсії.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Остап'юк С.В.