07 листопада 2025 року Справа № 280/7219/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач), в якій позивач (з урахуванням уточненої позовної заяви) просить суд:
1. Визнати протиправними бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо/відносно/ відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі заяви про надання відстрочки від «16» липня 2025 року.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_4 // стара назва - ІНФОРМАЦІЯ_5 // повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від «16» липня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів).
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача у позові зазначає, що є заява про надання відстрочки від 16.07.2025 року, але немає письмової відповіді від Відповідача, що унеможливлює вирішення питання з цього приводу без суду, тому позивач вимушений звернутись до суду, щоб зрозуміти, чому його заяву про надання відстрочки станом на 01.09.2025 року не розглянули та не надали письмову відповідь, оскільки всі документи, які підтверджують проходження ним ВЛК були долучені до заяви про надання відстрочки. Позивач стверджує, що він, на його думку, має право на відстрочку віл мобілізації та не підлягає мобілізації взагалі, так як він є військовозобов'язаним, який має дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 08 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач своїм правом подання відзиву на поовну заяву не скористався, жодних заяв або клопотань до суду не подав.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
Позивач звернувся до відповідача з заявою від 16.07.2025 у якій просив оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
ІНФОРМАЦІЯ_6 , у якому згідно відомостей Резерв+ на військовому обліку знаходиться позивач, позивачу була надана відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від 16.07.2025 листом вих. №2872 від 23.07.2025 у якій з посиланням на норми чинного законодавства зазначено, що позивачу як військовозобов'язаному потрібно звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем його фактичного проживання або місцезнаходження і стати там на військовий облік. Після постановки на вйськовий облік у районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем фактичного проживання або місцезнаходження, позивач має право звернутися до цього центру зі своїм питанням щодо наданя йому відстрочки.
Також ІНФОРМАЦІЯ_7 представнику позивача адвокату Погосян М.А. була надана відповідь вих. №114/4823 від 22.08.2025 на адвокатський запит від 12.08.20205 №48/2025 у якій зазначено наступне: «До ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла заява ОСОБА_2 від 16 липня 2025 року, про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.12 ч.І ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, ОСОБА_3 у період до 07 квітня 2025 року перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 . З 08 квітня 2025 року ОСОБА_3 був призваний до військової частини НОМЕР_1 . Вищевикладені факти підтверджуються наданими до заяви копіями військового квитка НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .
Відповідно до положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р.№ 560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається лише військовозобов'язаним громадянам, які перебувать на військовому обліку.
Натомість, станом на 22.08.2025 згідно із даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_3 знятий із військового обліку та являється військовослужбовцем.
У зв'язку з вищенаведеним, комісія з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_9 не оцінювала законність підстав для надання відстрочки.
У разі, якщо ОСОБА_1 був звільнений із військової частини йому необхідно звернутись із підтверджуючими документами та стати на військовий облік за місцем фактичного місця проживання.»
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви від 16.07.2025 про надання відстрочки від призову під час мобілізації, представник позивача звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Частиною другоюстатті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому строк дії режиму воєнного стану продовжувався та діє і на час розгляду справи.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, статтею 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону № 3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, згідно частини 7, 8 статті 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов'язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Отже, право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки).
При цьому, реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
Натомість, як вбачається з доданої представником позивача до позову копії військово-облікового документу позивача із застосунку Резерв+ станом на 13.08.2025 поивача знято з військового обліку, підстава зняття - військовослужбовці.
Також з відповіді ІНФОРМАЦІЯ_10 вих. №114/4823 від 22.08.2025 на адвокатський запит представника позивача вбачається, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, ОСОБА_3 у період до 07 квітня 2025 року перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , а з 08 квітня 2025 року ОСОБА_3 був призваний до військової частини НОМЕР_1 . Вищевикладені факти підтверджуються наданими до заяви копіями військового квитка НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .
Позивачем та його представником вищенаведені обставини не спростовані. Отже, судом встановлено, що на момент подання заяви про оформлення відстрочки від призову від 16.07.2025 позивач вже понад три місяці був військовослужбовцем у зв'язку з призовом. При цьому, реалізація права на відстрочку від призову могла бути здійснена позивачем лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 КАС України). Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі №520/7954/22.
Варто зазначити, що при прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити.
У цьому випадку оскаржувана позивачем бездіяльність стосується саме не розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Однак, встановлені обставини справи доводять, що у зв'язку з тим, що на момент подання заяви про оформлення відстрочки від призову позивач вже три місяці як був призваний, у зв'язку з чим був знятий з військвоого обліку та перебував у статусі військовослужбовця то у відповідача був відсутній обов'язок щодо розгляду вказаної заяви позивача та прийняття за наслідками її розгляду відповідного рішення.
Водночас, у цій справі суд не надає оцінку наявності чи відсутності у позивача права на відстрочку від призову на військову службу, адже такі повноваження належали б комісії відповідача у разі вчинення позивачем дій з реалізації свого права до моменту його призову, чого в даному випадку не відбулось.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та надані до справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н.В. Стрельнікова