10 листопада 2025 року Справа № 280/9694/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “РОМА- ІНВЕСТ» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа: Запорізька міська рада про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “РОМА- ІНВЕСТ» (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа: Запорізька міська рада, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.11.2025 15 області щодо незастосування у Витязі № НВ-2300160762024 від 26.11.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, земельної ділянки площею 2,3406 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:02:017:0006, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7 - А, локальних коефіцієнтів за локальними факторами: «не забезпечена централізованим теплопостачання - 0,95», «земельна ділянка розташована в зоні залягання ґрунтових вод менше 3 метрів - 0,9»; а також застосування завищеного значення коефіцієнта "1" замість встановленого щодо такого локального фактору, як «земельна ділянка розташована в зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля - 0,9»;
визнати протиправним та скасувати Витяг №НВ-2300160762024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:02:017:0006, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 26.11.2024 року.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадках, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви підставою для звернення до суду із даною позовною заявою є незгода позивача із сформованими відповідачем Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-2300160762024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, земельної ділянки площею 2,3406 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:02:017:0006, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7 - А.
Враховуючи, що датою формування оскаржуваного Витягу є 26.11.2024 суд дійшов висновку, що початок перебігу строку звернення до суду із даною позовною заявою слід обраховувати саме з 26.11.2024, відтак кінцевою датою строку звернення до суду є 27.05.2025.
Натомість за вирішенням даного публічно-правового спору позивач звернувся через підсистему “Електронний суд» 03.11.2025 (дата формування документу в системі “Електронний суд»), тобто з пропуском передбаченого КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Доводи позивача про те, що строки звернення до суду, встановлені ст. 122 КАС України, для оскарження спірного витягу мають відраховуватися від часу, коли позивач довідався про його існування, а саме з 3 вересня 2025 року після відкриття провадження у справі № 908/2713/25, а не з часу його формування - 26.11.2024 року суддя відхиляє, з огляду на таке.
Суддею встановлено, що 22.07.2015 між Запорізькою міською радою та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “РОМА-ІНВЕСТ» було укладено договір оренди землі № 201502000100219, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис № 10982170 від 26.08.2015 (далі за текстом - Договір).
Згідно п. 1. Договору орендодавець, відповідно до рішення п'ятдесят третьої сесії шостого скликання Запорізької міської ради №49/72 від 10.12.2014 р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування промислового майданчику, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7 - А.
Відповідно до п. 12 Договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 279 544 грн. 88 коп. (двісті сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок чотири грн. 88 коп.) що складає три відсотки нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2015 року.
Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни розмірів земельного податку; підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати у відповідності до чинного законодавства; затвердження нової нормативної грошової оцінки землі ( п.п.15.2, 15.3, 15.5, 15.6 п.15 Договору).
Відповідно до підпункту 34.6. Договору орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.
Підпунктом 34.17 пункту 34 Договору передбачено, що у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, орендної плати, орендар протягом місяця з моменту прийняття такого рішення Запорізькою міською радою та/або вступу в дію відповідного нормативно-правового акту, зобов'язаний звернутись до орендодавця із заявою про внесення змін до пункту 12 договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати за цим договором, а також здійснити всі необхідні дії для виготовлення, укладення додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за договором оренди землі, та подати цю додаткову угоду до податкових органів. У випадку невиконання орендарем вищевказаного обов'язку та/ або відсутності укладеної додаткової угоди щодо зміни розміру орендної плати за договором оренди землі протягом 3 місяців з дати подачі заяви, вказаної у даному пункті, це є підставою для одностороннього розірвання договору оренди землі орендодавцем та/або стягнення з орендаря збитків, що складаються з неоплаченої суми орендної плати за весь строк її недоплати, та/або звернення Запорізької міської ради до суду з вимогою викласти договір оренди в частині розміру орендної плати у новій редакції.
30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», (опубліковано на офіційному сайті ЗМР https://zp.gov.ua/uk/sessions/45/resolution/4150) згідно до якого впроваджено оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за №7 було оприлюднене 14.07.2015 року в газеті “Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.
В подальшому 28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 “Про встановлення розміру орендної плати за землю» (опубліковано на офіційному сайті ЗМР https://zp.gov.ua/uk/documents/item/33564). Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).
Таким чином, з дня опублікування зазначеного рішення позивач повинен бути обізнаний із розміром нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:017:0006.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні причини його пропуску та надавши відповідні підтверджуючі документи.
Разом із цим, Частиною 3 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі- Закон № 3674).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається досуду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року встановлений в розмірі 3028,00 грн.
Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.
Так, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону № 3674 передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно зі змістом заявлених позовних вимог, позивач звернувся до суду із двома вимогами немайнового характеру, одна з яких є похідною. Таким чином, ставка судового збору за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру в електронній формі становить 2422,40грн. (0,8*3028,20 грн.).
Матеріали позову містять платіжну інструкцію від 09.10.2025 на суму 2422,40 грн. про сплату судового збору за подання позовної заяви позивачем до Запорізького окружного адміністративного суду.
З приводу вказаної квитанції, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону № 3674, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Під час перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено, що платіжна інструкція від 09.10.2025 вже пред'являлась позивачем до суду по справі №280/8970/25.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2025 по справі № 280/8970/25 позовна заява була повернена позивачу.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону № 3674 сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Таким чином, судовий збір, сплачений в адміністративній справі № 280/8970/25 підлягає поверненню у разі подання відповідної заяви позивачем.
Отже, платіжна інструкція від 09.10.2025 на суму 2422,40 грн. не може бути прийнята як доказ сплати судового збору за подання позовної заяви, яку зареєстровано судом 04.11.2025 (№280/9694/25).
Суддя зазначає, що Законом України «Про судовий збір» не передбачено можливості зарахування коштів, сплачених у якості судового збору по справі, що не поверталися із відповідного бюджету після сплати банком, як таких, що надають право на розгляд повторно заявлених позовних вимог цього ж позивача, але уже по іншій справі.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 30.09.2019 року у справі №809/1092/18.
Крім того, щодо можливості зарахування судового збору по справі сплаченого за позовну заяву в іншій справі, сформувала висновок колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду в постанові від 05.08.2021 року по справі №160/5879/20 (адміністративне провадження №К/9901/11999/21.
Так, у вищевказаній постанові колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду зазначено: "Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи. Так, згідно наданих скаржником до суду апеляційної інстанції доказів, судом апеляційної інстанції при прийняті оскаржуваного рішення встановлено, що надана до суду на виконання вимог ухвали від 19 січня 2021 року копія платіжного доручення № 705087 від 21 грудня 2020 року не свідчить про виконання скаржником вимог цієї ухвали суду, оскільки згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України судовий збір сплачений позивачем згідно з платіжним дорученням № 705087 від 21 грудня 2020 року зараховано до спецфонду як судовий збір сплачений у справі № 160/10123/20, тобто копія зазначеного платіжного доручення підтверджує факт зарахування судового збору по іншій судовій справі. З огляду на викладене, звертаючись до суду із апеляційною скаргою, позивач був зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи № 160/5879/20. Разом із тим, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, судовий збір за наданим позивачем платіжним дорученням сплачений і зарахований при розгляді іншої адміністративної справи".
Вищевикладене дає підстави для висновку, що за подання будь-якої повторної заяви (позовна заява, заява про забезпечення позову, апеляційна скарга, тощо) не передбачено зарахування судового збору, зарахованого в межах іншої справи, незважаючи на те, чи була вона розглянута.
Оскільки строк заявлення клопотання про повернення судового збору законом не обмежено, позивач має право повернути судовий збір за його клопотанням по справі № 280/8970/25 в будь-який час, оскільки його позовна заява була повернута.
Тоді як при вирішення адміністративного позову у справі № 280/9694/25 судом буде вирішуватись питання про відшкодування судових витрат, понесених сторонами, вищевказана обставина може призвести до подвійного відшкодування однієї і тієї ж суми судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відтак позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суддя,
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “РОМА- ІНВЕСТ» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа: Запорізька міська рада про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску та оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя А.В. Сіпака