07 листопада 2025 року Справа № 280/7782/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ"
до Південно-Східної митниці
про визнання протиправними та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2025/000030/1 від 17.07.2025.
В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2025/000030/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів №№ 1-13 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Стверджує, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору. Водночас, відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товариством товару та протиправність оскаржуваного рішення. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, у письмовому відзиві від 26.09.2025 вх. № 48413 зазначає, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначає, що з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Вказує, що відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, зумовила те, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. Зазначає, що у рішенні про коригування наведено консультацію з обрання методу визначення митної вартості та наведено обґрунтування чому не застосовано методи визначення митної вартості, що передують резервному, а саме методи, визначені статтями 59-60 МКУ, не застосовуються у зв'язку з відсутністю у митного органу інформації щодо митного оформлення ідентичних/подібним транспортних засобів, відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2025 № UA110150/2025/000030/1 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та цілком обґрунтованим, про що свідчать дані гр. 33 цього рішення, а сумніви в заявленій декларантом митній вартості, з врахуванням документів, поданих до митного оформлення товару є очевидними та не спростованими. У задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 09.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/7782/25.
Ухвалою суду від 02.10.2025 здійснено процесуальне правонаступництво відповідача, а саме Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, юридична адреса: вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038) на її правонаступника - Південно-Східну митницю (код ЄДРПОУ 43971371, юридична адреса: вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
29.12.2022 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (покупець) уклало з компанією “SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO., LTD» (Китай) (продавець) зовнішньоекономічний контракт №SF/7 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємними частинами даного контракту.
В подальшому, компанією “SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO., LTD» відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, специфікацій №2025-3, №2025-3-z від 27.11.2024, інвойсу (рахунку-фактури) №SF2025-3В від 01.04.2025, Додатку до інвойсу №2, коносаменту №ZJSM25050004 від 20.04.2025, залізничної накладної №31519518 від 17.06.2025, було здійснено поставку товарів - тракторів для сільськогосподарських робіт, колісних, запасних частин до тракторів на загальну суму 40480,27 дол.США.
Після доставки в пункт призначення товар був розміщено на митний ліцензійцний склад за ЕМД № 25UA110150010031U0 від 14.07.2025.
Товарна партія поставлялась на умовах FOB Qingdao CN згідно міжнародних торговельних правил “ІНКОТЕРМС 2010».
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів ТОВ “МОТОТЕХІМПОРТ» було задекларовано до митного поста Дніпровської митниці партія отриманого товару за електронною митною декларацією (ЕМД): 25UA110150010180U1 від 16.07.2025.
Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст.58 Митного кодексу України.
До митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача були подані наступні документи:
Пакувальний лист (Packing list) б/н від 01.04.2025;
Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) SF2025-3B від 01.04.2025;
Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) Додаток до інвойсу №2 від 01.04.2025;
Домашня транспортна накладна (House waybill)№ 59808_3055 від 14.07.2025;
Коносамент (Bill of lading) №ZJSM25050004 від 20.04.2025;
Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail))№ 31519518 від 17.06.2025;
Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №25C532120002/00034 від 07.05.2025;
Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 2025/PF/166 від 18.06.2025;
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних робіт №43/1 від 01.07.2025;
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 18.06.2025;
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №191 від 14.04.2025;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2025-3 від 27.11.2024;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2025-3-z від 27.11.2024;
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №SF/7 від 29.12.2022;
Договір (контракт) про перевезення 84 від 04.01.2023;
Список номерів шасі від 01.04.2025;
Технічні характеристики від 01.04.2025.
Митницею направлено повідомлення декларанту про те, що митний орган дійшов висновку, що документи, які надано до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. В зв'язку з чим, відповідачем були витребувані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листом №170701 від 17.07.2025 товариство додатково надало митниці: пояснення щодо виявлених невідповідностей, платіжні інструкції: № 1405 від 02.05.2025, 1546 від 17.06.2025, 1317 від 18.03.2025, заявка про закупівлю іноземної валюти №1728 від 18.03.2025, виписки банку від 03.06.2025, 01.04.2025, 02.07.2025, комерційна пропозиція від 18.11.2024, прайс лист від 18.11.2024, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2025 № UA110150/2025/000030/1.
Оформлення вищезазначеного товару декларантом було здійснено та випущено у вільний обіг за ЕМД №25UA110150010287U2 від 18.07.2025. Випуск товарів у вільний обіг було здійснено шляхом надання гарантій в розмірі різниці між заявленою позивачем митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем відповідно розділу X МК України.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 “Резервний метод» МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності (постанова ВС від 05.12.2019 у справі № 826/3120/16, від 14.11.2019 у справі № 814/264/16 тощо).
Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 у справі № 804/4365/16 вказав, що митний орган повинен витребувати документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Також, КАС ВС у постанові від 19.06.2024 по справі № 460/1143/19 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Як було вказано у повідомленні митниці декларанту та зазначено у спірному рішенні митницею за результатами опрацювання документів встановлені наступні невідповідності, а саме:
1) Загальна фактурна вартість оцінюваних товарів відповідно до графи 22 ЕМД від 16.07.2025 № 25UA110150010180U1 (UA110150/2025/010180) - 40480,2700 дол.США, що не підтверджується відомостями, які містяться у рахунку-інвойсі від 01.04.2025 № SF2025-3B та Додатку № 2 до інвойсу від 01.04.2025 №SF2025-3B, в яких сумарна вартість імпортованого товару становить - 214 440,54 дол.США та Специфікаціями від 27.11.2024 №№ 2025-3, 2025-3-z на загальну суму 385 120,27 дол.США, відповідно, вбачається розбіжність саме в заявлених числових значень.
Як пояснив позивач та підтвердив наданими документами, відповідно до пункту 2.1 Контракту SF/7 поставка товару здійснюється партіями і фіксується у Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількама партіями за однією Специфікацією.
На виконання цих положень продавець здійснював впродовж минулого періоду 2025 року здійснив декілька поставок товару на підставі Специфікації №2025-3, зокрема за інвойсом №SF2025-3B, вартістю 173960,27 дол.США.
Зокрема, Тернопільською митницею 11.07.2025 За ЕМД №25UA403070006106U8 оформлена партія товару на суму 133480,00 дол.США, поставлена за Специфікацією №2025-3 та інвойсом №SF2025-3В. 18.07.2025 Дніпровською митницею оформлена партія товару на суму 40480,27 дол.США, також поставлена за зазначеною Специфікацією та інвойсом.
За цими ЕМД вартість оформленого товару склала 173960,27 дол.США, що складає загальну суму вартості товару за інвойосом №SF2025-3В від 01.04.2025.
Вказаним спростовується висновок про наявність розбіжностей у наданих документах.
2) Відповідно документів наданих до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки згідно Інкотермс FOB - Qingdao (China). Так, відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, продавець зобов'язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 29.12.2022 № SF/7 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Проте, документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.
Крім того, за наслідками розгляду листа товариства вих. №170701 від 17.07.2025 та додатково наданих документів, митниця зазначила наступне: «Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно- імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорта, що також зазначено у пункті 3.1.1 Контракту від 29.12.2022 № SF/7.В рамках проведення консультацій декларанта зобов'язано надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст. 53 МКУ, Ненадання декларантом ТОВ " МОТОТЕХІМПОРТ " експортної декларації свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових: перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні. Декларантом не надано копію декларації країни відправлення».
З приводу цього зауваження слід зазначити, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари ( ч.3 ст. 53 МКУ).
Суд зауважує, що митницею не обґрунтовано яким чином це впливає на можливість здійснення перевірки саме числових показників заявленої митної вартості задекларованого товару.
Крім того, Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення : «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
3) Відповідно пункту 5.2 контракту від 29.12.2022 № SF/7 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до Контракту. У Специфікаціями від 27.11.2024 №№ 2025-3, 2025-3-z зазначено, що оплата здійснюється шляхом 100 % передоплати. Враховуючи умови поставки FOB, Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 20.04.2025 № ZJSM25050004, товар було завантажено на судно - 20.04.2025. Враховуючи, що оцінювана партія товару попередньо була поміщена на митний склад за ЕМД № 25UA110150010031U0 від 14.07.2025, оплата мала бути здійснена в повному обсязі.
Щодо цього зауваження суд зазначає, що в ході митного оформлення декларантом надані митниці банківські платіжні інструкції №1317 від 18.03.2025, №1405 від 02.05.2025, №1546 від 17.06.2025, заява на купівлю валюти №1728, які підтверджують повну сплату вартості товарів, що поставляється за Специфікацією №2025-3- 383880,00 дол.США ( 284167,94+63086,73+36625,33 дол.США).
Як вказав Верховний Суд у постанові від 02.03.2021 №380/842/20, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 Митного кодексу України платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).
4) відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 2 750,00 дол.США. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір перевезення вантажу морським транспортом від 04.01.2023 № 84 з «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o.»; рахунок від 18.06.2025 № 2025/PF/166 на суму 4020,00 дол.США (термін сплати - червень 2025);довідка про транспортні витрати від 18.06.2025;заявка на перевезення № 191 від 14.04.2025; акт виконаних послуг № 43/1 від 01.07.2025. Відповідно до відомостей рахунку від 18.06.2025 № 2025/PF/166 визначено термін оплати - червень 2025. Однак, до митного оформлення банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг - не надано.
З приводу цього встановлено, що відповідно до пункту 4.2 Договору ТЕО №84, оплата послуг за даним Договором та винагороди експедитора здiйснюється клiентом протягом 45 (сорока п'яти) днiв з моменту виставлення рахунка- фактури. Рахунок-фактyра повинен бути виставлений протягом двух робочих днiв з моментy судозаходу, якщо iнше не передбачене узгодженою Сторонами заявкою.
Рахунок на оплату транспортних витрат №2025/PF/166 виставлений Експедитором 18.06.2025, тобто термін оплати за договором спливав у серпні 2025 року. Оплата вартості транспортування за інвойсом №2025/PF/166 здійснена 19.08.2025 за платіжною інструкцією №1686 тобто, вже після митного оформлення товару, а тому надання цієї інструкції під час митного оформлення було не можливим.
5) У коносаменті від 20.04.2025 № ZJSM25050004 у графі «For delivery apply to» (Для доставки звертатися до) зазначено - FSR LOGISTICS UKRAINE LLC, що може свідчити про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування. Митниця зазначає про той факт, що документального підтвердження договірних відносин компанії «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o..» з компаніями (згідно інформації зазначеної у накладна УМВС (SMGS) від 17.06.2025 № 31519518 та коносаменту від 20.04.2025 № ZJSM25050004) щодо залучення третіх осіб, до митного контролю та оформлення не надано.
Слід зазначити, що Компанія «FSR LOGISTICS UKRAINE LLC», зазначена в коносаменті, є агентом морської лінії в порту призначення і ніякого відношення до міжнародного морського перевезення не має, що є загальноприйнятою світовою практикою морських перевезень і не вимагає підтвердження наявності договірних відносин із зазначеною особою.
Так, умовами договору передбачена можливість залучення експедитором до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку щодо оплати ТЕО Замовнику.
При цьому будь-які договори з приводу транспортування задекларованого товару між безпосередніми перевізниками, долученими експедитором до виконання договору ТЕО та декларантом не укладались. Також декларант не є стороною будь-яких договорів між основним експедитором «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o» та компаніями перевізниками, що обумовлює неможливість наявності у нього таких договорів або комерційних документів.
Слід також звернути увагу на те, що Верховний суд в постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: “Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти. Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016, а саме "GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd", адже позивач не зобов'язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією-перевізником, адже всі обов'язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ «Фосдайк Груп».
Суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов'язковою при відповідному обчисленні митної вартості.
До того ж, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не підтвердив аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Тому, суд висновує, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.
Проте, на підставі ч. 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, Дніпровською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до положень статті 55 цього МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Також згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Проте, оскаржуваному рішенні зазначено про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України. Коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-IX (кілограм)
Пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд також вказує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Зазначене відповідає усталеній практиці Верховного Суду (зокрема, постанова від 02.03.2021 у справі № 380/842/20, від 23.02.2021 у справі № 805/5039/16-а, від 24.12.2020 у справі № 808/1676/16 тощо).
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Отже, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товарів за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Відтак, рішення митниці про коригування митної вартості товарів № UA110150/2025/000030/1 від 17.07.2025 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений позивачем судовий збір в сумі 3083,64 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Штабна, будинок 13, приміщення 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Південно-Східної митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Південно-Східної митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про коригування митної вартості товарів № UA110150/2025/000030/1 від 17.07.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОТЕХІМПОРТ»(69000, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) судовий збір у розмірі 3083 (три тисячі вісімдесят три) грн. 64 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.11.2025.
Суддя Л.Я. Максименко