07 листопада 2025 року Справа № 280/7776/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12 травня 2025 року №0351490-2411-0829- UА23060070000082704 на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єктів житлової нерухомості за 2024 рік в розмірі 2316,07 грн.;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12 травня 2025 року №0351491-2411-0829- UА23060070000082704 на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єктів житлової нерухомості за 2024 рік в розмірі 1696,85 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Положенням про податок на майно встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста Запоріжжя щодо об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, у тому числі у 2024 році, зокрема для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 м.кв на рівні нульової ставки податку. Покликається на те, що у її власності перебувають дві житлові квартири, загальна площа яких становить 116,52 кв.м та не перевищує загальну площу в розмірі 120 кв.м, до якої встановлена нульова ставка податку на нерухомість, відмінну від земельної ділянки. Вважає, що оспорювані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам законодавства України, не враховують всі приписи нормативного акту, який встановлює розміри ставок податку на об'єкти житлової нерухомості, що призводить до невірного застосування законодавства України та дискримінації прав платників податків. Тому, вважає їх протиправними та просить задовольнити позовні вимоги.
19.09.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№47027), в якому останній зазначає, що ОСОБА_1 є власником об'єктів нерухомого майна загальний розмір яких складає 116,52 кв.м. Вказує, що з огляду на вищезазначене, ГУ ДПС у Запорізькій області сформовано податкові повідомлення - рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки форми «Ф» від 12 травня 2025 року №0351490-2411-0829-UА23060070000082704 за 2024 рік в розмірі 2316,07 грн. та від 12 травня 2025 року №0351491-2411-0829- UА23060070000082704 за 2024 рік в розмірі 1696,85 грн. Вказує, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, при розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовано пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування на 60 кв.м. Вважає, що оскаржувані рішення винесені з дотриманням вимог статті 58 ПКУ та не суперечать Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 28.12.2015 №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 658, є такими, що відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають сплаті в повному обсязі. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 09.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/7776/25. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до бази даних ІКС «Податковий блок» та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна за ОСОБА_1 обліковуються об'єкти житлової нерухомості: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 49,27 м2.; квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 67,25 м2.
ГУ ДПС у Запорізькій області винесено відносно ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки форми “Ф» від 12 травня 2025 року №0351490-2411-0829-UА23060070000082704 за 2024 рік на суму 2316,07 грн. та від 12 травня 2025 року №0351491-2411-0829- UА23060070000082704 за 2024 рік на суму 1696,85 грн.
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції на час спірних правовідносин).
Пунктом 6.3 статті 6 ПК України визначено, що сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Статтею 265 ПК України встановлено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Порядок нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Приписи пп.266.2.1 п.266.1 ст. 266 ПК України визначають, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 за №5 “Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
До вказаного Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5 (надалі - Положення про податок на майно), на час спірних правовідносин внесено зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 25.08.2016 за №50, від 21.12.2016 за №49, від 26.04.2017 за №51, від 27.05.2020 за №49.
Відповідно до п.2.4.1. Положення про податок на майно, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно п. 2.5.2 Положення про податок на майно (у редакції протягом спірного періоду), ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється НУЛЬОВА СТАВКА ПОДАТКУ, а саме:
-квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів;
-будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів;
-різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів).
Вказане рішення не скасовано в судовому або іншому порядку, внаслідок чого є обов'язковим як для позивача, так і для відповідача у справі.
Суд враховує висновок Верховного Суду викладений в постанові від 15.05.2019 у справі №825/1496/17, відповідно до якого, встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, яким є відповідач у справі, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та є обов'язковими.
Згідно пп.266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України, податкове повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Таким чином, аналізуючи вищевказані положення ПК України та Положення про податок на майно, суд висновує, що нульова ставка податку встановлюється для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, квартир незалежно від їх кількості площа яких не перевищує на 120 кв. метрів, в інших випадках обома нормативними актами передбачено зменшення бази оподаткування для квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.
З матеріалів справи встановлено, що позивачу на праві приватної власності протягом звітного періоду належали об'єкти нерухомого майна: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 49,27 м2.; квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 67,25 м2., що не є спірним між сторонами та підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна.
Таким чином, у власності позивача протягом звітних періодів перебували об'єкти нерухомості (квартири), загальна площа яких складає 116,52 кв. метрів, тобто не перевищує 120 кв. метрів.
Відтак, з урахуванням Положення про податок на майно до позивача має бути застосована НУЛЬОВА СТАВКА ПОДАТКУ на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв поза межами повноважень та у не спосіб, що визначений законами України, а тому податкове повідомлення-рішення від 12 травня 2025 року №0351490-2411-0829-UА23060070000082704 та від 12 травня 2025 року №0351491-2411-0829- UА23060070000082704, є протиправними і підлягають скасуванню.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1211,20 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) форми “Ф» по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 12 травня 2025 №0351490-2411-0829-UА23060070000082704 та від 12 травня 2025 №0351491-2411-0829-UА23060070000082704.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.11.2025.
Суддя Л.Я. Максименко