10 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/5197/24
категорія 112040100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, у якому просить визнати протиправною та повністю скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЦЗ-105/ЖИ/а-2 від 16.10.2023, видану Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці про застосування штрафних санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 134000,00 грн.
У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що не допускала порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Відповідач дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були допущені до роботи без укладення трудового договору на підставі аналізу податкової інформації. З продавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені трудові договори, що не було враховано відповідачем під час перевірки. Позивач посилається на правові позиції Верховного Суду, які викладені у постановах від 23.04.2020 у справі №440/45/19, від 24.09.2020 у справі №200/929/19-а, від 21.05.2021 у справі №183/6018/18, згідно з якими Верховний Суд виснував, що абзац другий частини другої статті 265 КЗпП України не передбачає накладення штрафів за несвоєчасне повідомлення органів ДПС про працевлаштування працівників (а.с. 1-8).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.
25.03.2024 до Житомирського окружного адміністративного суду за вх. № 17049/24 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти адміністративного позову, просить відмовити у його задоволенні. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що провів фактичну перевірку в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , де діяльність здійснює ФОП ОСОБА_1 , де при здійсненні контрольної розрахункової операції виявлено, що відпуск товарів здіснює ОСОБА_2 , яка не перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_1 після ознайомлення зі службовими посвідченнями та направленнями після контрольної розрахункової операції відмовилась від підписання направлення та отримання копії наказу на проведення перевірки, про що складено відповідний акт відмови. Також в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , реалізацію товару здійснила ОСОБА_3 , яка не перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_3 відмовилась від підписання та отримання другого примірника акта фактичної перевірки та від надання письмових пояснень стосовно порушень, зазначених в акті перевірки, про що було складено відповідний акт. Відповідачем з'ясовано, що повідомлення про працевлаштування двох працівників за період з 30.06.2023 до 01.09.2023 ФОП ОСОБА_1 до органів ДПС не подавалося, податки за період з 30.06.2023 до 01.09.2023 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не сплачувалися. Також відповідачем з'ясовано, що у ФОП ОСОБА_1 значаться працевлаштованими 4 особи, та 2 особи виявлені непрацевлаштованими. У разі дійсного працевлаштування, як про це стверджує позивач, вона могла вчасно подати повідомлення про це до органів ДПС як це було зроблено щодо інших 4 осіб, однак подала повідомлення лише після проведеної перевірки (а.с. 59-63).
24.04.2024 до Житомирського окружного адміністративного суду за вх. № 23608/24 надійшли додаткові письмові пояснення по справі, у яких представник відповідача просить суд звернути увагу на правову позицію Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що міститься у постанові від 17.04.2024 у справі № 560/3981/23 (а.с. 95, 96).
ІІ. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та здійснює діяльність як фізична особа-підприємець за видом діяльності 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний) (а.с. 14).
17.08.2023 Головним управлінням ДПС у Житомирській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці, а саме: магазину, що належить позивачу, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
23.08.2023 Головним управлінням ДПС у Житомирській області було здійснено повторну контрольну закупку у магазині, де Позивач здійснює господарську діяльність, який розташований за тією ж адресою. За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Житомирській області було складено акт фактичної перевірки.
01.09.2023 до Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов лист Головного управління ДПС у Житомирській області про направлення матеріалів фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (а.с. 73).
Відповідно до акта фактичної перевірки ГУ ДПС у Житомирській області №13785/06/05/РРО/ НОМЕР_1 від 23 серпня 2023 року (далі - Акт перевірки), початок перевірки: число 17, місяць 08, рік 2023, год. 11, хв. 30 проведено фактичну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 господарської одиниці магазин, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено факт допуску позивачем двох найманих працівників, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до роботи без укладання трудових договорів, жодних документів щодо оформлення трудових відносин з ними під час перевірки не надано. Зазначені вище особи здійснювали відпуск товарів у магазині за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (а.с. 88-89).
Відповідно до пункту 2.2.20 Акта фактичної перевірки Головного управління ДПС у Житомирській області, в магазині за адресою: вул. Незалежності, 1, смт. Нова Борова, Житомирський район, Житомирська область, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , при здійсненні контрольної розрахункової операції придбано одну пачку чіпсів «Чіпстерс бекон» за ціною 25,00 грн, одну залізну банку слабоалкогольного напою «Рево» об'ємом 0,5 л за ціною 45,00 грн, одну пачку ТВЕН «ХІТС» за ціною 90,00 грн, одну пляшку коньяку «Десна» об'ємом 0,25 л, 3 зірки за ціною 70,00 грн на загальну суму 230,00 грн. Відпуск товарів, в тому числі тютюнових виробів та алкогольних напоїв, здійснює ОСОБА_2 , яка не перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 , повідомлення до органів ДПС про прийняття на роботу найманого працівника ФОП ОСОБА_1 станом на 17.08.2023 не подано.
При розрахунку банківськими картками, при цьому не видаючи фіскальні чеки покупцям, після пред'явлення службових посвідчень та направлень на проведення фактичної перевірки, продавець, який проводив відпуск підакцизних товарів - ОСОБА_2 відмовилась від підписання направлень на проведення фактичної перевірки. ФОП ОСОБА_1 після ознайомлення зі службовими посвідченнями та направленнями після проведення контрольної розрахункової операції відмовилась від підписання направлення та отримання копії наказу на проведення фактичної перевірки 17.08.2023 о 11 год 30 хв., про що було складено відповідний акт відмови.
Окрім цього, в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , 23.08.2023 придбано одну пачку цигарок «Парламент» за ціною 95,00 грн. Реалізацію даного товару здійснила ОСОБА_3 , яка не перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 , повідомлення про прийняття на роботу найманого працівника станом на 23.08.2023 до органів ДПС не подано. ОСОБА_3 відмовилась від підписання та отримання другого примірника акта фактичної перевірки та від надання письмових пояснень стосовно порушень, зазначених в акті перевірки, про що було складено відповідний акт (а.с. 89).
Таким чином, Головним управлінням ДПС у Житомирській області встановлено, що за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 допущено до роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на посади продавців без укладення трудових договорів.
Відповідно до Розділу 3. "Висновок перевірки" Акта перевірки встановлено під час перевірки порушення вимог статті 24 Кодексу законів про працю України (а.с. 89 на звороті).
15 вересня 2023 року Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці отримало письмові пояснення ФОП ОСОБА_1 від 11.09.2023 (вх. №7289/ЦЗ/1-23 від 15.09.2023). Згідно наданих пояснень, ФОП ОСОБА_1 було допущено помилку в частині працевлаштування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: не подано повідомлення до органів ДПС про прийняття працівників на роботу. До пояснень були додані копії трудових договорів №1 від 30.06.2023, №2 від 30.06.2023, табелів обліку використання робочого часу за липень 2023 та серпень 2023, заяви ОСОБА_2 від 30.06.2033, заяви ОСОБА_3 від 30.06.2023, наказу №1 від 30.06.2023, наказу №2 від 30.06.2023, відомості нарахування заробітної плати, відрахувань та податків, пов'язаних із нею, за липень 2023 та серпень 2023 (а.с. 77).
28 вересня 2023 року Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці було направлено запит про надання підтвердження подання повідомлення про прийняття на роботу найманих працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , підтвердження сплати податків та зборів із заробітної плати вказаних працівників за період з 30.06.23 - 01.09.23 (вих. №ЦЗ/1/7314-23 від 28.09.2023) (а.с. 70).
Згідно з відповіддю Головного управління ДПС у Житомирській області №8272/5/06-30-12-03-11 від 12.10.2023, за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України, користувачами якої є територіальні органи ДПС, Повідомлення про прийняття працівника на роботу ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 30.06.2023 по 01.09.2023 не надходило. Однак, Повідомлення до ГУ ДПС подано 28.09.2023 за реєстраційним номером 32077548, в якому вказано інформацію про прийняття на роботу двох працівників з 01.07.2023, а саме: ОСОБА_2 на підставі наказу від 30.06.2023 №2 та ОСОБА_3 на підставі наказу від 30.06.2023 №1. Починаючи з 2022 року, відповідно до вимог наказу ДПС України від 25.11.2022 №867 «Про затвердження звітів про надходження/нарахування податків, зборів, платежів до бюджетів, контроль за справляння яких покладено на органи ДПС, та Порядку їх складання» облік органами ДПС ведеться в розрізі кодів бюджетної класифікації доходів, видів економічної діяльності та територіальних громад. Крім того, згідно даних автоматизованих інформаційно-комунікаційних систем ДПС України, користувачами яких є територіальні органи ДПС, ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплата єдиного внеску за технологічним кодом 71010000 (єдиний внесок зарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності), та податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з заробітної плати за кодом платежу НОМЕР_2 за період з 30.06.2023 по 01.09.2023 не здійснювалась (а.с. 71).
Постановою №ЦЗ-105/ЖИ/а-2 від 16 жовтня 2023 року накладено штраф на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 134000,00 грн за порушення статей 2, 3, 21, 24 Кодексу законів про працю України, що полягало у використанні праці найманих працівників без укладення трудових договорів та неповідомлення про прийняття працівників на роботу у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України (а.с. 71-76).
ФОП ОСОБА_1 не погодившись із наведеною постановою оскаржила її до суду.
ІІІ. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, висновки суду щодо порушення прав та інтересів позивача.
А. Норми права, якими регулюються спірні правовідносини.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 50 Закону України від 5 липня 2012 року №5067-VI «Про зайнятість населення» роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Положеннями частини 1 статті 2 КЗпП України визначено, що право громадян України на працю забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню.
Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Відповідно до частини 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Частинами 1, 2 статті 21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Частинами 1, 4 статті 24 КЗпП України застережено, що Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема при укладенні трудового договору з фізичною особою. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідальність за порушення законодавства про працю встановлена статтею 265 КЗпП України.
Згідно з положеннями абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Абзацами 1, 7 пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, врегульовано, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи накладаються на підставі: акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду викладених у постановах від 21.04.2021 року №260/586/20 (п. 10-17 постанови), від 28 січня 2021 року у справі №380/1116/20 (п. 35-40), та від 17.04.2024 у справі №560/3981/23 (п. 40 постанови): акти перевірки ДПС є самостійними підставами для винесення постанови про застосування штрафу.
Підсумовуючи наведені норми права можна зробити висновок, що праця громадян без оформлення трудових відносин не допускається. Працівник не може бути допущений до роботи також у разі неподання до органів ДПС повідомлення про прийняття працівника на роботу. У разі виявлення факту допуску працівника без оформлення трудових відносин наступає відповідальність передбачена статтею 265 КЗпП України у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої станом на час виявлення порушення. Акт перевірки ДПС є самостійною підставою для винесення постанови про застосування штрафу.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту», у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, було установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв'язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
Б. Оцінка аргументів, наведених учасниками справи.
Спір між сторонами виник через стверджуване відповідачем порушення, що полягало у допуску до роботи позивачем двох працівників без оформлення трудових відносин, яке позивач вважає недоведеним та зі свого боку стверджує, що порушення не допускав.
На підтвердження працевлаштування двох працівників: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивач надала до суду копії заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про прийняття на роботу, датованих 30.06.2023 (а.с. 39, 40), копії наказів про прийняття на роботу вказаних працівників, датовані також 30.06.2023 (а.с. 41, 42), копії трудових договорів із вказаними працівниками, датованих також 30.06.2023 (а.с. 31-36), копії табелів обліку робочого часу за липень-серпень 2023 року (а.с. 37, 38), відомості про нарахування заробітної плати за липень-серпень 2023 року (а.с. 84 на звороті, 85).
Вказані матеріали позивач також надавала разом із письмовими поясненнями від 11.09.2023 відповідачу (а.с. 77).
У письмових поясненнях позивач стверджувала, що працівники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були працевлаштовані, а єдина помилка, яка була допущена при їх працевлаштуванні полягала у тому, що не було подано повідомлення про працевлаштування до органів ДПС.
Позивач у позовній заяві стверджує, що з аналізу норм абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України випливає, що зазначеною нормою передбачено накладення штрафу за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору. Водночас, стаття 265 КЗпП України не передбачає відповідальності за неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення органів ДПС про працевлаштування працівників. Такої позиції дотримуються суди при розгляді аналогічних справ, про що свідчить аналіз судової практики. Відповідно до правових позицій Верховного Суду, які викладені в постановах від 23.04.2020 року у справі №440/45/19, від 24.09.2020 року у справі №200/929/19-а, від 21.05.2021 року у справі No183/6018/18, Верховний Суд виснував, що абзац 2 частини другої статті 265 КЗпП України не передбачає накладення штрафів за несвоєчасне повідомлення органів ДПС про працевлаштування працівників (а.с. 5).
Суд проаналізувавши вказані доводи позивача вважає їх необґрунтованими.
Згідно з оскаржуваною постановою до позивача застосовано штраф за допуск двох працівників до роботи без оформлення трудових відносин, а не за несвоєчасне повідомлення органів ДПС про працевлаштування працівників, тому наведена позивачем судова практика не є застосовною до спірних правовідносин.
Щодо порушення, що полягало у допуску працівників до роботи без оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1 стверджує, що допустила лише помилку в тому, що не направила повідомлення про працевлаштування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Суд вважає таке твердження позивача сумнівним, оскільки у матеріалах справи міститься інформація про те, що що у магазині ФОП ОСОБА_1 працевлаштовані 4 працівники (а.с. 77), тобто позивачу достовірно відома процедура працевлаштування працівників на роботу, зокрема про необхідність подання повідомлення про працевлаштування до органів ДПС.
Перевіряючи за наявними у справі доказами твердження позивача про оформлення трудових відносин з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , судом, з матеріалів справи встановлено, що під час проведення перевірки позивачем не було надано ні заяв працівників, ні наказів, ні трудових договорів.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не повідомили під час перевірки, що з ними були оформлені трудові відносини, не зазначили вони про це і у своїх поясненнях під час перевірки.
Також незважаючи на надані до письмових пояснень ФОП ОСОБА_1 від 11.09.2023 копії відомостей про нарахування заробітної плати, відрахувань та податків, пов'язаних із нею за липень-серпень 2023 року (а.с. 84, 85), податки та ЄСВ за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період з 30.06.2023 до 01.09.2023 станом на 12.10.2023 ФОП ОСОБА_1 не сплачувалися, про що свідчить інформація ГУ ДПС у Житомирській області (а.с. 71).
Повідомлення про працевлаштування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, були подані до органів ДПС вже після проведення перевірки (а.с. 22-30).
На підставі доказів, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про те, що достатніми є підстави вважати, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мали оформлених трудових відносин з ФОП ОСОБА_1 станом на час проведення перевірки.
В. Висновки суду по суті спору.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 16.10.2023 до ФОП ОСОБА_1 було застосовано штрафну санкцію у розмірі 134 тис. грн за використання найманої праці двох працівників без оформлення трудових відносин.
Водночас, відповідно до абзацу 5 частини 3 статті Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.
Згідно з пояснювальною запискою до вказаного Закону, метою законопроекту є врегулювання окремих питань трудових відносин між працівником та роботодавцем в умовах воєнного часу, враховуючи необхідність забезпечення збалансованості між скороченням видатків роботодавців на оплату відпусток, надурочних годин, годин роботи у святкові та вихідні дні тощо, та забезпеченням мінімально необхідних прав та гарантій працівників. Прийняття законопроекту створить умови для належного функціонування підприємств та установ в умовах воєнного часу, шляхом дерегуляції окремих умов трудових відносин, оперативного залучення працівників до виконання роботи, усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили.
Таким чином, на період воєнного стану законодавець, з метою забезпечення умов для належного функціонування підприємств, оперативного залучення працівників, усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили скасував штрафи (відповідальність), передбачені статтею 265 КЗпП України, за умови усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).
У даному випадку не варто застосовувати буквальне тлумачення норми статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а слід до вказаної норми застосовувати розширювальне тлумачення норм права, оскільки зміст норми, на переконання суду, є більш широким, ніж її текстуальне вираження. Тобто, штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП України, не застосовуються у період дії воєнного стану за умови усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок.
Висновок суду узгоджується з метою законопроекту, а саме: забезпечення належного функціонування підприємств та установ в умовах воєнного часу, шляхом дерегуляції окремих умов трудових відносин, оперативного залучення працівників до виконання роботи, усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили.
Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2024 року у справі №260/8340/23 зазначив: «Колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 28.01.2021 у справі №380/1116/20, від 21.04.2021 у справі №260/586/20, від 31.05.2024 у справі №560/3981/23, оскільки суди попередніх інстанцій встановили, що станом на дату розгляду Управлінням питання щодо накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (24.08.2023), виявлене під час перевірки, порушення було повністю усунуто.
У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП України, не застосовуються.».
Акт перевірки датований 23 серпня 2023 року (а.с. 88), 28 вересня 2023 року позивач надіслала повідомлення податковому органу про працевлаштування двох працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через інформаційно-комунікаційну систему ДПС України (а.с. 22), підтвердженням чого є квитанція №2 про надіслання повідомлення про працевлаштування працівника на роботу / укладення гіг-контракту (а.с. 23).
Тобто ФОП ОСОБА_1 до прийняття 16.10.2023 оскаржуваної постанови про накладення штрафу усунула виявлені під час перевірки порушення та підтвердила офіційне працевлаштування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом надіслання відповідного повідомлення до органів ДПС 28.09.2023.
Враховуючи наведені обставини справи, суд вважає протиправною та такою, що не відповідає положенням абзацу 5 частини 3 статті Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» постанову Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЦЗ-105/ЖИ/а-2 від 16.10.2023 та скасовує її.
IV. Вирішення питання про розподіл судових витрат.
Позивачем при зверненні до суду сплачено 1340 грн судового збору.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягує судові витрати із відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Шевченка, 18-А, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 44791105) про визнання протиправною та скасування постанови.
Визнати протиправною та скасувати постанову Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЦЗ-105/ЖИ/а-2 від 16.10.2023 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 134000,00 грн за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь ОСОБА_1 1340 грн 00 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін
10.11.25