Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 листопада 2025 року Справа№200/8275/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 26 жовтня 2025 року, в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Донецькій області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії з 01 лютого 2023 року ОСОБА_1 на підставі довідки від 17 вересня 2025 року № 3/1146, виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань Міністерства юстиції;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки від 17 вересня 2025 року № 3/1146, виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань Міністерства юстиції, з урахуванням проведених раніше виплат.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
28 жовтня 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).
Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).
Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».
Указом Президента України від 20 жовтня 2025 року № 793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21 жовтня 2025 року № 4643-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).
Позивач вказував на те, що ГУ ПФУ в Донецькій області відмовило йому в перерахунку та виплаті пенсії з 01 лютого 2023 року, виходячи із грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, визначеного в довідці Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції від 17 вересня 2025 року № 3/1146, на підставі ст. ст. 43 і 63 Закону № 2262 та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704), чим порушило його право на належне пенсійне забезпечення.
Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Просив задовольнити позов.
Відповідач позов не визнав; доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством.
Відповідач покликався на норми ст. 63 Закону № 2262, п. п. 2, 5, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійний забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, (далі - Порядок № 45), Постанову КМУ № 704 та постанову Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ № 103) і наголошував на тому, що п. п. 1, 2 Постанови КМУ № 103 та зміни до п. 5 Порядку № 45, додатка 2 до цього Порядку визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року.
Після визнання протиправним та скасування п. п. 1, 2 Постанови КМУ № 103 інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій Кабінет Міністрів України не приймав, асигнування з Державного бюджету України Пенсійному фонду України не збільшувались, а тому пенсії виплачуються в розмірах, що склались станом на день набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/3858/18, з урахуванням бюджетних асигнувань, визначених на цю мету.
На цих підставах відповідач стверджував, що на теперішний час на законодавчому рівні не врегульовано питання проведення перерахунку пенсій у зв'язку із скасуванням п. п. 1, 2 Постанови КМУ № 103, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Просив відмовити в позові.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ухвалою від 28 жовтня 2025 року суд витребував у відповідача пенсійну справу (копії матеріалів електронної пенсійної справи) ОСОБА_1 з усіма наявними в ній матеріалами, в тому числі рішення (розпорядження) про призначення та перерахунок пенсії.
В повному обсязі витребувані докази відповідач суду не надав, про причини, що унеможливили їх подання, суд не повідомив, а тому справа розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 10 листопада 1989 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.
Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим ІНФОРМАЦІЯ_2 06 жовтня 2017 року.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області.
З 02 червня 2001 року позивачу призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону № 2262, що підтверджено пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 , а також матеріалами пенсійної справи № N/A-2216 (Державний департамент з питань виконання покарань).
05 листопада 2024 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 200/7188/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, яким:
- визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 01 лютого 2023 року ОСОБА_1 на підставі довідки № 3/2324 від 06 вересня 2024 року, виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань Міністерства юстиції;
- зобов'язав ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки № 3/2324 від 06 вересня 2024 року, виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань Міністерства юстиції з урахуванням проведених раніше виплат.
Під час розгляду справи № 200/7188/24 суд встановив такі фактичні обставини, що знайшли відображення в рішенні від 05 листопада 2024 року:
«[…]
Позивач є отримувачем пенсії за вислугу років, відповідно до Закону № 2262, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань Міністерства юстиції було виготовлено нову довідку № 3/2324 від 06 вересня 2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 01 лютого 2023 року, яку скеровано на адресу позивача та ГУ ПФУ в Донецькій області.
Крім того, позивач самостійно звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із 01 лютого 2023 року, проте, відповідач листом від 07 жовтня 2024 року за вих. № 27246-25759/Б-02/8-0500/24 відмовив у перерахунку пенсії, зазначивши, що після скасування окремих пунктів Постанови КМУ № 103 інших рішень Уряд не приймав, а отже для проведення перерахунку пенсій немає підстав.
[…]».
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року набрало законної сили на підставі постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року.
На виконання рішення суду у справі № 200/7188/24 ГУ ПФУ в Донецькій області провело перерахунок призначеної позивачеві пенсії.
15 вересня 2025 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 200/5475/25 за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, яким:
- визнав протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови, оформленої листом № 3.3./712-2025/Б-628 від 03 липня 2025 року у виготовленні довідки про грошове забезпечення станом на 01 січня 2023 року ОСОБА_1 , із зазначенням показників додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2 684,00 грн);
- зобов'язав Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до ГУ ПФУ в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: премії в розмірі 98,2% від оновленого посадового окладу; надбавки за особливості проходження служби 44,1% від суми оновленого посадового окладу, окладу за військове звання і надбавки за вислугу років; розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2 684,00 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ № 704 (в редакції, чинній на січень 2023 року) для проведення з 01 лютого 2023 року перерахунку пенсії.
Під час розгляду справи № 200/5475/25 суд встановив такі фактичні обставини, що знайшли відображення в рішенні від 15 вересня 2025 року:
«[…]
На заяву позивача Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань Міністерства юстиції було виготовлено нову довідку № 3/2324 від 06 квітня 2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
Зі змісту довідки № 3/2324 від 06 вересня 2024 року вбачається, що відповідачем зазначені наступні показники: посадовий оклад - 4 430,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням полковник внутрішньої служби - 1 450,00 грн; надбавка за вислугу років (35%) - 2 058,00 грн; премія (98,2%) - 2 857,62 грн; надбавка за особливості проходження служби (44,1%) - 2 298,05 грн.
Розміри основних видів грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальне звання та надбавки за вислугу років) - вказані правильно та позивачем не оспорюються. Відсоткові показники додаткових видів грошового забезпечення також відповідають тим, що надані відповідачеві Міністерством юстиції України листом від 11 травня 2023 року № 58667/16.3.2/32-23.
Однак, в примітці до довідки зазначено що розміри цих надбавок «розраховані з розмірів фактично виплачених посадових окладів та окладів за спеціальними званнями (п. 5 Порядку № 45), які були встановлені виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (1 762 грн).
Позивач звернувся із заявою від 23 червня 2025 року до відповідача щодо перерахунку додаткових видів грошового забезпечення в довідці № 3/2324 від 06 вересня 2024 року. Проте, на свою заяву отримав відмову, оформлену листом № 3.3./712-2025/Б-628 від 03 липня 2025 року, в якій відповідачем вказано на відсутність підстав для застосування іншого показнику прожиткового мінімуму для розрахунку додаткових видів грошового забезпечення, ніж того, який застосовується.
[…]».
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 200/5475/25 набрало законної сили на підставі ст. 255 КАС.
17 вересня 2025 року на виконання рішення суду у справі № 200/5475/25 Південно-Східне міжрегіональне управління за питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції видало ОСОБА_2 довідку № 3/1146 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Згідно з довідкою від 17 вересня 2025 року № 3/1146 відповідно до Постанови КМУ № 704 розмір грошового забезпечення за посадою - молодший інспектор відділу нагляду і безпеки Дзержинської виправної колонії № 2 Управління ДДУПВП в Донецькій області за нормами, чинними на 01 січня 2023 року, становить:
посадовий оклад - 4 430,00 грн;
оклад за військовим (спеціальним) званням (прапорщик внутрішньої служби) - 1 450,00 грн;
надбавка за вислугу років (35% посадового окладу з урахуванням оклад за спеціальним званням) - 2 058,00 грн;
премія (98,2% посадового окладу) - 4 350,26 грн;
надбавка за особливості проходження служби (44,1% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років) - 3 500,66 грн;
всього грошове забезпечення - 15 788,92 грн.
Разом із супровідним листом від 18 вересня 2025 року № 10465/3.3.-2025 Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції направило довідку від 17 вересня 2025 року № 3/1146 до ГУ ПФУ в Донецькій області, а її копію - позивачеві.
ГУ ПФУ в Донецькій області цю довідку отримало, однак перерахунок пенсії позивача не здійснило.
Докази, які б свідчили про те, що ГУ ПФУ в Донецькій області приймало рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача з 01 лютого 2023 року, виходячи з грошового забезпечення, визначеного в довідці від 17 вересня 2025 року № 3/1146, суду не надані.
Натомість листом від 26 вересня 2025 року № 0500-0310-5/98795 «Щодо довідки про розмір грошового забезпечення по гр. ОСОБА_1 » ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило про те, що залишило без розгляду довідку про розмір грошового забезпечення, отриману разом з листом Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 18 вересня 2025 року № 10465/3.3-2025.
При цьому ГУ ПФУ в Донецькій області покликалося на норми ст. 63 Закону № 2262, п. п. 1, 2 Порядку № 45 і вказувало на те, що на теперішній час повідомлень щодо необхідності підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку згідно з постановами Кабінету Міністрів України, від Пенсійного фонду України не надходили.
Як свідчить опис вкладення до цінного листа, фіскальний чек та накладна, 05 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся надіслав до ГУ ПФУ в Донецькій області заяву про перерахунок пенсії з 01 лютого 2023 року разом з копією довідки від 17 вересня 2025 року № 3/1146 про розмір грошового забезпечення (поштове відправлення 3900095804456).
За даними онлайн-сервісу АТ «Укрпошта» «Трекінг» поштове відправлення 3900095804456 вручено адресату - ГУ ПФУ в Донецькій області 09 жовтня 2025 року.
Між тим, заява про перерахунок пенсії, надіслану на адресу пенсійного органу 05 жовтня 2025 року, суду не надана, рівно як і не надані докази прийняття пенсійним органом рішенням про перерахунок пенсії позивача або про відмову в такому перерахунку, прийняте за наслідками розгляду цієї заяви. Також суду не надані докази, які б свідчили про те, що позивач був повідомлений пенсійним органом про результати розгляду цієї заяви (лист-відповідь тощо).
Як свідчить протокол за пенсійною справою № N/А-2216 (Державний департамент з питань виконання покарань) від 03 листопада 2025 року, на час розгляду справи позивач отримує пенсію, обчислену виходячи з такого:
вид пенсії - за вислугу років;
дата звернення - 06 червня 2001 року;
умови призначення - вислуга років - 20 (календарна 15) у розмірі 50% грошового забезпечення;
військове звання - прапорщик;
посада - молодший інспектор відділу нагляду і безпеки Дзержинської виправної колонії (2) Управління ДДУПВП в Донецькій області;
дата і причина звільнення - 01 червня 2001 року, ст. 63 Ж - 1 п. запас;
грошове забезпечення для обчислення пенсії:
- посадовий оклад - 4 430,00 грн;
- оклад за військове звання - 1 450,00 грн;
- процентна надбавка за вислугу років 35% - 2 058,00 грн;
- середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі надбавка за специфічні умови проходження служби, премія 98,2% - 5 155,67 грн;
в тому числі сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 13 093,67 грн;
основний розмір пенсії: 50% грошового забезпечення (вислуга років 20) у розмірі - 6 546,84 грн;
з урахуванням індексації - 7 880,79 грн;
індексація базового ОСНП 2024 (6 546,84*0,0796) - 521,13 грн;
індексація базового ОСНП 2025 (7 067,97*0,1150) - 812,82 грн;
вид підвищення або надбавка до пенсії:
бойові дії в інших країнах, учасник бойових дій (ст. 6) - 590,25 грн;
учасник бойових дій - 40,00 грн;
щомісячна доплата до 100 грн індексації 01 березня 2024 року - 0,00 грн;
всього призначено - 8 511,04 грн;
призначено згідно з Законом № 2262 загальний розмір пенсії за справою щомісячно в сумі - 8 511,04 грн.
Отже, на час розгляду справи ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років в розмірі 50% грошового забезпечення за відповідною посадою військовослужбовця, визначеного відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону № 2262 і положень Постанови КМУ № 704 станом на 01 січня 2023 року; загальний розмір пенсії (з надбавками) визначений з урахуванням індексації за 2024, 2025 роки; обмеження пенсії максимальним розміром пенсійний орган не застосовує.
При цьому пенсія обчислена із грошового забезпечення, у складі якого основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальне звання та надбавка за вислугу років) обчислені із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року; а додаткові види грошового забезпечення обчислені, виходячи з посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсії визначений ст. 43 Закону № 2262.
Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону № 2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма ст. 43 цього Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
У разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (ч. 18 ст. 43 Закону № 2262).
Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону № 2262, згідно із ч. ч. 1 і 2 ст. 63 Закону № 2262, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч. 4 ст. 63 Закону № 2262).
Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року № 45 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45). Цей Порядок визначає алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону № 2262 було звільнено із служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій.
П. 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п. 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45 (п. 3 Порядку № 45).
Суд зазначає, що питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до п. 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст. 63 Закону № 2262. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з п. 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 Закону № 2262 уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262, що може бути реалізовано двома шляхами:
(1) через централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений п. п. 1-3 Порядку № 45;
(2) за відповідною заявою пенсіонера та доданими до неї документами.
Отже, заява пенсіонера та додані до неї документи, які дають право на подальше підвищення пенсії (довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій), є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262, але за умови, якщо її видача державним органом, з якого особа була звільнена із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45, обумовлена зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Строки перерахунку призначених пенсій регламентуються положеннями ст. 51 Закону № 2262, ч. ч. 2 та 3 якої визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
В постанові від 12 грудня 2023 року Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду навів такий висновок:
«[…]
60. Керуючись зазначеними раніше мотивами під час розгляду цієї справи, Судова палата формулює такий правовий висновок:
Видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в п. 2 Порядку № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому ст. 63 Закону № 2262.
Згідно із ч. 3 ст. 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений ч. 2 ст. 122 КАС шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого ст. 63 Закону № 2262, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм ч. 3 ст. 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.
[…]».
Суд звертає увагу відповідача на те, що позивач не може самостійно реалізувати право на перерахунок пенсії з дати виникнення права на такий перерахунок. Реалізація цього права перебуває в прямій залежності від поведінки держави в особі її органів, як тих, що уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення, так і тих, що уповноважені проводити перерахунок пенсії, що прямо передбачено Законом № 2262 і Порядком № 45.
Закон України від 23 червня 2005 року № 2713-ІV «Про Державну кримінальну виконавчу службу України» (далі - Закон № 2713) визначає правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження.
Серед іншого, цим Законом визначений правовий статус персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 2713 до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 14 Закону № 2713 служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону № 2713 особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються такі спеціальні звання:
1) рядовий склад:
рядовий внутрішньої служби;
2) молодший начальницький склад:
молодший сержант внутрішньої служби;
сержант внутрішньої служби;
старший сержант внутрішньої служби;
старшина внутрішньої служби;
прапорщик внутрішньої служби;
старший прапорщик внутрішньої служби;
3) середній начальницький склад:
молодший лейтенант внутрішньої служби;
лейтенант внутрішньої служби;
старший лейтенант внутрішньої служби;
капітан внутрішньої служби;
4) старший начальницький склад:
майор внутрішньої служби;
підполковник внутрішньої служби;
полковник внутрішньої служби;
5) вищий начальницький склад:
генерал-майор внутрішньої служби;
генерал-лейтенант внутрішньої служби;
генерал-полковник внутрішньої служби.
Соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України унормований положеннями ст. 23 Закону № 2713.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону № 2713 держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.
Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону № 2713 умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
За правилами ч. 3 ст. 23 Закону № 2713 пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону № 2262. При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Ч. 5 ст. 23 Закону № 2317 установлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону № 2713 пенсійне забезпечення та соціальний захист працівників кримінально-виконавчої служби здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, державну службу, соціальний захист.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704), серед іншого, затверджені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схема тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби згідно з додатком 8.
П. 2 Постанови КМУ № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
П. 4 Постанови КМУ № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Застосування цих нормативних актів у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, в постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ № 103), п. 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові КМУ № 704 п. 4 викладено в такій редакції:
«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Тобто, на момент набрання чинності Постановою КМУ № 704 (01 березня 2018 року) п. 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із п. 6 Постанови КМУ № 103, а саме:
«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, станом на 01 березня 2018 року п. 4 Постанови КМУ № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Проте з 29 січня 2020 року п. 6 Постанови № 103, (яким п. 4 Постанови КМУ № 704 викладено у новій редакції), втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови КМУ № 103.
Водночас, Закон України від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями ст. 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (ст. 6 Закону № 2017).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Проте, згідно із ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (п. 1) та порядок встановлення державних стандартів (п. 3).
Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Отже, зазначення у п. 4 Постанови КМУ № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262.
Втім, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому, п. 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі - Закон № 2629) було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закони України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294), від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон № 1082), від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі - Закон № 1928), від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон № 2710) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2020, 2021, 2022, 2023 роки відповідно, не містять.
Тобто, положення п. 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, до 01 січня 2020 року - набрання чинності Законом № 294 не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Ч. 3 ст. 1-1 Закону № 2262 містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
У справі «Кечко проти України» (п. 23, заява № 63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Відповідно до ст. 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
З огляду на визначені в ч. 3 ст. 7 КАС правила, а також враховуючи те, що з 01 січня 2020 року положення п. 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року не відповідало правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 4 Постанови КМУ № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Законам № 294, № 1082, № 1928, № 2710, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.
Відповідно до п. 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст. 63 Закону № 2262. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з п. 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 Закону № 2262 уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а.
Постановою КМУ № 704 затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. П. 2 цієї Постанови КМУ установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно з Законом № 2710, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 у відповідності до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону № 2262, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Встановлене положеннями п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774) обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч. ч. 2 і 3 ст. 51 Закону № 2262.
Згідно з ч. ч. 2 і 3 ст. 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховним Судом у справі № 440/6017/21 (постанова від 02 серпня 2022 року).
Верховний Суд в постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 навів такі висновки:
«[…]
1) з 01 січня 2020 року положення п. 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п. 4 Постанови КМУ № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
3) встановлене положеннями п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774 обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
[…]»
В подальшому аналогічні висновки були також підтримані Верховним Судом, зокрема в постановах від 31 серпня 2022 року у справі № 120/8603/21-а, від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 22 вересня 2022 року у справі № 500/3840/21, від 16 листопада 2022 року у справі № 120/648/22-а, від 22 березня 2023 року у справі № 340/10333/21, від 06 лютого 2023 року у справі № 160/2775/22, від 19 вересня 2023 року у справі № 160/15756/21 та інших.
12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі - Постанова КМУ № 481).
Постанова КМУ № 481 набрала чинності 20 травня 2023 року.
На підставі п. 2 Постанови КМУ № 481 внесені зміни до п. 4 Постанови КМУ № 704, шляхом викладення абзацу 1 в такій редакції:
«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Таким чином, в період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням мав визначатися відповідно до п. 4 Постанови КМУ № 704 в редакції, чинній до 24 лютого 2018 року, та з урахуванням правил, наведених в п. 1 Приміток до додатку 1 та в п. 1 Приміток до додатку 14 до цієї постанови, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1 і 14 до Постанови КМУ № 704.
Разом з цим норми Постанови КМУ № 481 не мають зворотної дії у часі.
Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, необхідно надати відповідь на питання про те, чи відбулося підвищення грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.
Відтак, норми Постанови КМУ № 481, які набрали чинності 20 травня 2023 року, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Той факт, що довідка про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 була видана 17 вересня 2025 року, не спростовує висновку суду про те, що норми Постанови КМУ № 481 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Крім того, суд враховує, що в силу положень ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 підставою для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Разом з цим, зменшення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не є підставою для перерахунку пенсій.
Також ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
За цих обставин, набрання чинності Постановою КМУ № 481 з 20 травня 2023 року не має наслідком виникнення підстав для перерахунку пенсій особам, які отримують пенсію відповідно Закону № 2262, обчислену із грошового забезпечення, визначеного відповідно до п. 4 Постанови КМУ № 704 (в редакції, чинній в період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року).
Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд зазначає, що рішенням суду у справі № 200/7188/24 на ГУ ПФУ в Донецькій області покладений обов'язок здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки № 3/2324 від 06 вересня 2024 року, виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань Міністерства юстиції з урахуванням проведених раніше виплат.
На виконання рішення суду у справі № 200/7188/24 ГУ ПФУ в Донецькій області провело перерахунок призначеної позивачеві пенсії.
В подальшому рішення суду у справі № 200/5475/25 на Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції покладений обов'язок підготувати та надати до ГУ ПФУ в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: премії в розмірі 98,2% від оновленого посадового окладу; надбавки за особливості проходження служби 44,1% від суми оновленого посадового окладу, окладу за військове звання і надбавки за вислугу років; розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2 684,00 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ № 704 (в редакції, чинній на січень 2023 року) для проведення з 01 лютого 2023 року перерахунку пенсії.
При цьому під час розгляду справи № 200/5475/25 суд встановив, що Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції виготовило нову довідку від 06 квітня 2024 року № 3/2324 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
В цій довідці Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції зазначило наступні показники: посадовий оклад - 4 430,00 грн; оклад за спеціальним званням - 1 450,00 грн; надбавка за вислугу років (35%) - 2 058,00 грн; премія (98,2%) - 2 857,62 грн; надбавка за особливості проходження служби (44,1%) - 2 298,05 грн.
При цьому розміри основних видів грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальне звання та надбавки за вислугу років) - вказані правильно та позивачем не оспорювались. Відсоткові показники додаткових видів грошового забезпечення також відповідали тим, що надані відповідачеві Міністерством юстиції України листом від 11 травня 2023 року № 58667/16.3.2/32-23.
Однак, в примітці до довідки зазначено що розміри цих надбавок «розраховані з розмірів фактично виплачених посадових окладів та окладів за спеціальними званнями (п. 5 Порядку № 45), які були встановлені виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (1 762 грн)».
17 вересня 2025 року Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на виконання рішення суду у справі № 200/5475/25 та відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону № 2262 і положень Постанови КМУ № 704 видало довідку № 3/1146 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року.
Довідка складена з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками до Постанови КМУ № 704, а також з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії, обчислених із застосуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками до Постанови КМУ № 704.
ГУ ПФУ в Донецькій області цю довідку отримало, однак, вважаючи, що правові підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсутні, залишило її без розгляду.
Докази, які б свідчили, що ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача, виходячи із грошового забезпечення, визначеного в довідці від 17 вересня 2025 року № 3/1146, суду не надані.
Між тим, зі змісту листа від 26 вересня 2025 року № 0500-0310-5/98795 «Щодо довідки про розмір грошового забезпечення по гр. ОСОБА_1 » та відзиву на позовну заяву вбачається, що ГУ ПФУ в Донецькій області не вбачає визначених ст. 63 Закону № 2262 підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку з чим залишило без розгляду довідку від 17 вересня 2025 року № 3/1146.
З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин, діючи на підставі ч. 2 ст. 9 КАС, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Донецькій області допустило бездіяльність, яка полягає у непроведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 17 вересня 2025 року № 3/1146 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2023 року, і ця бездіяльність підлягає визнанню протиправною.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 17 вересня 2025 року № 3/1146 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зважаючи на те, що в період з 01 лютого 2023 пенсійний орган здійснював нарахування та виплату позивачу пенсії, належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 на отримання пенсії, розмір якої обчислений з грошового забезпечення, у складі якого враховані посадовий оклад та оклад за спеціальним званням, розмір яких визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія, обчислені із застосуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками до Постанови КМУ № 704, є покладання на пенсійний орган обов'язку виплатити пенсію після перерахунку з урахуванням фактично виплачених позивачеві сум пенсії.
Право на перерахунок пенсії виникло у ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів та заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.
Щодо строку звернення до суду.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вже було вказано вище, обов'язок провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення виник у відповідача з моменту отримання довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 17 вересня 2025 року № 3/1146 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2023 року.
Про порушення своїх прав внаслідок фактичної відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії повинен був дізнатися, отримавши у жовтні 2025 року пенсійну виплату в попередньому розмірі.
До суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся 26 жовтня 2025 року, тобто з дотриманням шестимісячного строку, визначеного абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В силу положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій позивач звільнений від сплати судового збору.
Докази здійснення інших судових витрат позивачем не надані, а тому судові витрати пне підлягають розподілу.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у непроведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 17 вересня 2025 року № 3/1146 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2023 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 17 вересня 2025 року № 3/1146 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
6. Повне судове рішення складено 07 листопада 2025 року.
Суддя Т.О. Кравченко