Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 листопада 2025 року Справа№640/17616/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянувши за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ БІ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ БІ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України № 7278334/42869310 від 01.09.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 153 від 20.07.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 153 від 20.07.2022.
За змістом наданого позову в ході здійснення господарської діяльності позивачем укладено договір постачання із ТОВ «ФАРБИ КОЛОРИТ», умовами якого встановлено нарахування мотиваційної винагороди покупцю (позивачу) за надання маркетингових послуг в рамках вказаного договору. За фактом нарахування мотиваційної винагороди сторонами за договором складено акт про надані послуги, позивачем сформовану податкову накладну від 20.07.2022 № 153 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Втім, реєстрацію наданої позивачем податкової накладної було зупинено через відповідність операції пункту 1 Критеріїв ризиковості та запропоновано надати додаткові документи на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній. На підтвердження інформації у податковій накладній позивач направив пояснення та документи, втім рішенням комісії відповідача було відмовлено у реєстрації податкової накладної. Позивач зазначив, що надані ним документи є достатніми для підтвердження інформації у податковій накладній, з огляду на що рішення про відмову в її реєстрації є протиправним та підлягає скасуванню, а податкова накладна має бути зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних..
Відповідач 1 - Головне управління ДПС у м. Києві та відповідач 2 - Державна податкова служба України у наданих до суду відзивах заперечував проти задоволення заявлених позивачем вимог, просив суд відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування незгоди із позовом зазначили, що п. 4, 5 Наказу МФУ від 12.12.2019 № 520 визначено перелік документів, що надають платником податків на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, реєстрацію якої зупинено для вирішення питання про її реєстрацію в реєстрі податкових накладних, а тому після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в платника податків виникає право на подання таких документів. Зауважуючи на тому, що подані позивачем документи не відповідають вичерпному переліку (п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), відповідачі наполягали на відсутності підстав для скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної..
Щодо вимог позивача про зобов'язання зареєструвати податкову накладну, то згідно з відзивом питання реєстрації податкової накладної входить до дискреційних повноважень податкового органу, згідно з Порядком № 1246 податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН за наслідком проведення її перевірки, що встановлено п. 12 цього Порядку, що здійснюється автоматично та не може бути проведена судом. а тому, зобов'язання судом зареєструвати податкові накладні втручанням до дискреційних повноважень податкового органу, що суперечить ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, цю справу передано на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 прийнято до провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ БІ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ БІ", є юридичною особою, зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 42869310.
20.07.2022 позивачем складено податкову накладну № 153 на загальну суму 16809,74 грн, у т. ч. ПДВ 2801,62 грн, покупцем в якій визначено ТОВ «ФАРБИ КОЛОРИТ», в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» визначено: «маркетингові послуги за травень- червень 2022 року», послуги згідно з ДКПП 73.20.
09.08.2022 позивачем направлено податкову накладну на реєстрацію до ЄРПН, згідно з квитанцією податкову накладну зареєстровано за № 9152428243, реєстрацію зупинено. У квитанції про реєстрацію податкової накладної зазначено, що код товару 73.20, відсутній в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару /послугу та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.
30.08.2022 позивачем надані пояснення та документи на підтвердження інформації в податковій накладній від 20.07.2022 № 153, що підтверджується квитанцією № 2.
01.09.2022 комісією відповідача 1 прийнято рішення № 72783347/42869310 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 20.07.2022 № 153, підставою відмови в реєстрації зазначено ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Рішенням від 15.09.2022 № 43224/42869310/2 надану позивачем скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної без змін. В рішенні зазначено про ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків фактур, інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, визначаються положеннями Податкового кодексу України, норми якого застосовуються в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 14.1.60 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що єдиним реєстром податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника скласти на дату виникнення податкових зобов'язань податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, що застосовується судом в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. Так, згідно з пунктами 12-14 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться їх перевірки, після чого формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
За змістом пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом Порядок № 1165, застосовується редакції, чинній на час зупинення податкових накладних).
Відповідно до вимог пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Частиною 2 пункту 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до п. 7 цього Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно пунктів 10-12 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Критерії ризиковості здійснення операцій затверджені Додатком № 3 до Порядку № 1165, пункт 1 Критеріїв ризиковості встановлюється у разі відсутності товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначений Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 520 від 12.12.2019 (надалі за текстом Порядок № 520).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Згідно з пунктом 4 цього Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Відповідно до пунктів 10-11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктами 19- 20 Порядку № 1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 520 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Відповідно до пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Спірним питанням в межах цієї справи є правомірність рішення комісії відповідача 1 від 01.09.2022 № 7278334/42869310 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.07.2022 № 153 з наведених в оскаржуваному рішенні підстав.
Під час вирішення спору, що виник між сторонами, на підставі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує висновки Верховного Суду, що наведені у поставах у справах, предметом розгляду яких є правомірність рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних.
Верховний Суд за результатами аналізу положень Порядку № 520 у постанові від 18.11.2021 у справі № 380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому, встановлений 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.
У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 08.06.2020 у справі №824/245/19-а у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв'язку із встановленням ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов'язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.
Згідно з матеріалами справи позивачем подано на реєстрацію податкову накладну від 20.07.2022 № 153, складену за фактом складення акту про надання позивачем маркетингових послуг вартістю 16 809,74 грн. Реєстрацію зазначеної накладної зупинено, що підтверджено наявною в матеріалах справи квитанцією від 09.08.2022 через відповідність операції п. 1 Критеріїв ризиковості та запропоновано позивачу надати пояснення на підтвердження інформації у податковій накладній.
Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення подактовим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18.
Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних вмотивовано ненаданням позивачем розрахункових документів та /або банківських виписок.
При цьому, згідно з матеріалами справи на підтвердження інформації в податковій накладній від 20.07.2022 № 153 позивачем до податкового органу надані пояснення із документами, а саме: копії договору від 01.04.2021 № TR 0103007, укладеного із ТОВ «ФАРБИ КОЛОРИТ» із додатками, акту розрахунку мотиваційної виногради за травень - червень 2022року від 20.07.2022, акту про надані послуги від 20.07.2022 № 1091, рахунку на оплату по замовленню від 20.07.2022.
Згідно з зазначеними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, 01.04.2021 між ТОВ «ЮНІТ БІ» (покупець) та ТОВ «ФАРБИ КОЛОРИТ» (постачальник) укладений договір № TR 0103007, за умовами якого постачальник зобов'язався протягом дії договору поставляти товар у відповідності до заявок покупця, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити товар у відповідності до торгівельних умов, визначених цим договором. Розділом 6 зазначеного договору визначено порядок нарахування та виплати мотиваційної винагороди та додаткових знижок. Так, відповідно до пункту 6.1 договору сторони погодились, що з метою ефективної реалізації маркетингової політики постачальника, у т.ч. для просування товару на ринках продажу, постачальник на підставі актуальних даних, що стосуються відпуску товару покупцю та оплати останнім кожної з партій товару згідно з умовами цього договору, може, але не зобов'язаний, нараховувати та виплачувати покупцю мотиваційну винагороду. Мотиваційна винагорода є винагородою за надання покупцем маркетингових послуг, що полягають у виконанні покупцем обумовлених сторонами обсягів закупок товару протягом відповідного звітного періоду, у своєчасності оплати покупцем поставленого товару, дотримання роздрібних цін при продажу товару споживачам та рекомендованих знижок. Розмір мотиваційної винагороди, що може бути нарахована за кожним із зазначених вище критеріїв визначається у додатку № 1 до договору та може бути змінений постачальником в односторонньому порядку шляхом повідомлення про це покупця. За пунктом 6.2. договору мотиваційна винагорода розраховується виходячи з діючої ціни на товар, сформованої після надання базової знижки за кожен звітний період. Звітним періодом є період часу, що становить 2 календарні місяці поспіль, починаючи з січня місяця. Пунктом 6.5. договору встановлено, що у разі нарахування мотиваційної винагороди постачальник складає акт про надані послуги, що надається покупцю до 15 числа місяця, наступного за останнім місяцем звітного періоду в електронному вигляді для узгодження. Покупець потягом 3 робочих днів зобов'язаний погодити зазначений акт шляхом надання підписаного та звіреного печаткою документу в електронному вигляді у форматі PDF. Після узгодження в електронному вигляді покупець, зобов'язаний протягом 3 робочих днів відправити акт на поштову адресу постачальника. Пунктом 6.6. договору встановлено, що у разі нарахування мотиваційної винагороди за результатами звітного періоду її сума, за вибором постачальника, може бути зарахована в погашення дебіторської заборгованості покупця або виплачена грошовими коштами на його поточний рахунок , за умови наявності підписаного сторонами Акту про надані послуги.
Згідно з актом розрахунком мотиваційної винагороди вартості поставлених партій за травень - червень 2022 року від 20.07.2022 сума мотиваційної винагороди становить 16 809,74 грн. Згідно з актом про надані послуги від 20.07.2022 № 1091, покупцем надані маркетингові послуги за травень - червень 2022 року вартістю 16 809,74 грн. .
Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи документи, що надавалися позивачем разом із поясненнями є достатніми для підтвердження інформації у податковій накладній 20.07.2022 № 153. При цьому, первинні документи, що були підставою для оформлення податкової накладної (акт приймання послуг) були наявні в відповідача 1 на час прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.09.2022 № 7278334/42869310. Що стосується зазначеного в рішенні про відсутність розрахункових документів, то суд зазначає, що Податковим кодексом України визначено право складання податкової накладної за фактом першої події - або передачі товару або отримання коштів, при цьому зазначені події не мають збігатися у часі для визнання податкової накладної такою, що складена правомірно.
Таким чином, рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 01.09.2022 № 7278334/42869310 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.07.2022 № 153 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 20.07.2022 № 153, суд зазначає наступне.
Чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, податковому органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» податкового органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в такому випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджували правомірність складення податкової накладної, ГУ ДПС у м. Києві мало скласти висновок про їх реєстрацію, на підставі якого ДПС України мало провести таку реєстрацію. Отже, такі повноваження відповідачів не є дискреційними.
В такому випадку застосування у цій справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати подані позивачем податкові накладні в ЄРПН не є втручанням в дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 31.01.2018 у справі № 825/849/17 та від 06.03.2018 у справі № 826/4475/16.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 20.07.2022 № 153, протиправність відмови у реєстрації якої встановлено судом під час розгляду цієї справи, датою її подання.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти витрати, пов'язані із розглядом цієї справи у вигляді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2481 грн за платіжним дорученням від 11.10.2022 № 18568 на відповідача 1 - Головне управління ДПС у м. Києві повністю.
З огляду на викладене вище, на підставі положень Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 520 від 12.12.2019, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ БІ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 01.09.2022 № 7278334/42869310 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.07.2022 № 153
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20.07.2022 № 153 датою її фактичного подання.
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ БІ" судовий збір у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ БІ», ЄДРПОУ 42869310, м. Київ, вул. Глієра Рейнгольда, 31
Відповідач 1: Головне управління ДПС у м. Києві ЄДРПОУ 44116011, 041116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19
Відповідач 2: Державна податкова служба України: ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8
Суддя А.С. Михайлик