Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 листопада 2025 року Справа№640/7407/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - ГУ ПФУ в м.Києві, відповідач) в якому позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача що полягає у ненаданні інформації на адвокатський запит від 17.02.2021 представника ОСОБА_1 - адвоката Овчаренка Ігоря Сергійовича; зобов'язати відповідача надати інформацію на адвокатський запит представника ОСОБА_1 - адвоката Овчаренка Ігоря Сергійовича, а саме інформацію про те, які дії були вчинені відповідачем на виконання рішення Окружного адміністративного суду в міста Києва від 23.09.2021 №640/17339/21, зокрема, повідомити загальний розмір перерахованої відповідно до рішення суду пенсії ОСОБА_1 , суму донарахованої пенсії за період до вступу в законну силу вказаним судовим рішенням, повідомити дату та номер реєстрації судового рішення в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, надати інформацію щодо перерахування ОСОБА_1 стягнутих судових витрат; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2800 грн.
Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 17.05.2022 (суддя Шевченко Н. М.) відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Разом з цим, на виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України - наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).
Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19/474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу №640/7407/22.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/7407/22 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Аляб'єва І.Г.
Ухвалою суду від 11.02.2025 прийнято справу №640/7407/22 до провадження судді Аляб'єва І.Г.
В обгрунтування позову зазначає, що позивач звернувся до АО «Юридичні технології» за правовою допомогою у питаннях захисту його прав та законних інтересів, у зв'язку з чим укладено договір № 41 від 31.05.2021 про надання правової допомоги. В подальшому позивач, через свого представника, звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати документи, проте відповідач відмовив у наданні документів, посилаючись на ненадання згоди позивача на обробку персональних даних. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує чинне законодавство.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечує та вказує, що відповідачем розглянуто адвокатський запит адвоката Овчаренка Ігоря Сергійовича повно, всебічно, об'єктивно та надано вичерпну інформацію щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.09.2021. Просить відмовити в задоволенні позову.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
З матеріалів, долучених позивачем до позовної заяви, вбачається, що з метою захисту своїх прав між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Юридичні технології» укладено договір № 41 від 31.05.2021 про надання правової допомоги.
Відповідно до абз. 2 пункту 1 вказаного договору сторони домовились, що адвокатами, які безпосередньо здійснюють дії з надання правової допомоги в рамках цього договору є, зокрема, адвокат ОСОБА_2 .
17.02.2022 адвокат Овчаренко І.С. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з адвокатським запитом в якому просив надати інформацію, які дії були вчинені ГУ ПФУ у м.Києві на виконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.09.2021 в адміністративній справі №640/17339/21, зокрема, повідомити загальний розмір перерахованої відповідно до рішення суду пенсії ОСОБА_1 , суму донарахованої пенсії за період до вступу в законну силу вказаним судовим рішення, повідомити дату та номер реєстрації судового рішення в Реєстрі рішень виконання, яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та надати інформацію про перерахування ОСОБА_1 стягнутих судових витрат.
Разом з запитом були надані копія свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю та ордер.
Адвокатський запит Овчаренка І.С. було зареєстровано ГУ ПФУ у м.Києві 18.02.2022 №9352/8.
Листом ГУ ПФУ в м.Києві від 21.03.2022 №2600-0202-8/33563 повідомило адвоката Овчаренка І.С., що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує Пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон).
На виконання рішення Окружного адміністративного суду м, Києва від 23.09.2021 у справі № 640/17339/21 Головним управлінням у листопаді 2021 року проведено з 05.03.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 в межах покладених судом зобов'язань та здійснено нарахування коштів за період з 05.03.2019 по 04.09.2019.
Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Рішення Окружного адміністративного суду м, Києва від 23.09.2021 у справі № 640/17339/21 надійшло до боржника 25.10.2021. З урахуванням зазначеного, надати інформацію щодо орієнтовної дати виплати коштів, обчислених на виконання судового рішення, немає можливості.
Відомості про пенсійне забезпечення. Залежать до персональних даних та конференційної інформації про особу, поширення яких, з урахуванням ч.2 ст.32 Конституції України та частини 2 ст.14 Закону України «Про захист персональних даних» без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Таким, підтвердженням повноважень адвоката може бути договір про надання правової допомоги, в пунктах якого мають міститись чітко визначені повноваження адвоката щодо отримання персональних даних клієнта, додаток до договору або письмове волевиявлення клієнта у вигляді згоди.
Отже, необхідність підтвердження повноважень на отримання адвокатом інформації з обмеженим доступом обумовлена обов'язками володільця персональних даних забезпечити належний захист персональних даних від незаконного доступу до них, що прямо передбачено статтями 10 та 24 Закону України «Про захист персональних даних».
Виходячи з положень п. 3 ч. 1 статті 20 та ч.3 статті 24 Закону України “Про адвокатуру, та адвокатську діяльність» інформація з обмеженим доступом на запит адвоката не надається. Гр. ОСОБА_1 згоду щодо поширення інформації з обмеженим доступом не надано
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач через свого представника звернувся з даним позовом до суду.
Таким чином, предметом позову є бездіяльність пенсійного органу щодо ненадання адвокату Овчаренко І.А. інформації згідно адвокатського запиту від 13.07.2021.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних регулює Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI (далі Закон № 2297-VI), який поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
Згідно із статтею 2 Закону № 2297-VI база персональних даних - іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних; обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем; персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; згода суб'єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб'єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону № 2297-VI об'єктами захисту є персональні дані.
Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
У той же час, відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII (далі Закон № 2657-XII).
Згідно із положеннями частини 1 статті 7 Закону № 2657-XII право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 2657-XII за змістом інформація поділяється на такі види, зокрема інформація про фізичну особу.
Інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ч. 1 ст. 11 Закону № 2657-XII).
При цьому, в розрізі положень частини 2 статті 11 Закону № 2657-XII не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення повноважень щодо верифікації та моніторингу державних виплат не потребує згоди фізичних осіб на отримання та обробку персональних даних.
В силу ж вимог частини 1 статті 21 Закону № 2657-XII інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 21 Закону № 2657-XII).
У відповідності до статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Разом з цим, у Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2- рп/2012, зокрема, зазначено, що інформацією про особисте та сімейне життя особи (персональними даними) є будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім'ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов'язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім'ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Між тим, частиною 1 статті 14 Закону № 2297-VI унормовано, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних.
Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 2 ст. 14 Закону № 2297-VI).
Використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб'єктам відносин, пов'язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб'єкта персональних даних чи відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону № 2297-VI).
За правилами частини 1 статті 16 Закону № 2297-VI порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.
Доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання вимог цього Закону або неспроможна їх забезпечити (ч. 2 ст. 16 Закону № 2297-VI).
Відповідно до частини 3, 4 статті 16 Закону № 2297-VI суб'єкт відносин, пов'язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу (далі - запит) до персональних даних володільцю персональних даних.
У запиті зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи - заявника); 2) найменування, місцезнаходження юридичної особи, яка подає запит, посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка засвідчує запит; підтвердження того, що зміст запиту відповідає повноваженням юридичної особи (для юридичної особи - заявника); 3) прізвище, ім'я та по батькові, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит; 4) відомості про базу персональних даних, стосовно якої подається запит, чи відомості про володільця чи розпорядника персональних даних; 5) перелік персональних даних, що запитуються; 6) мета та/або правові підстави для запиту.
Згідно із частиною 1 статті 24 Закону № 2297-VI володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов'язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних.
Водночас, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі Закон №5076-VI).
Згідно із пунктами 1, 2, 4, 7 частини 1 статті 1 Закону №5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту; договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.
Частиною 1 статті 24 Закону №5076-VI регламентовано, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.
Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що у випадку якщо адвокатом запитується інформація з обмеженим доступом, а саме конфіденційна інформація про клієнта (персональні дані), адвокатський запит має відповідати вимогам, які передбачені Законом № 2297-VI та містити підтвердження його повноважень на отримання такої інформації, що обумовлено, зокрема статтями 6, 7, 8, 10, 14, 16, 24 Закону № 2297-VI.
Таким підтвердженням повноважень адвоката може бути договір про надання правової допомоги, в пунктах якого мають міститись чітко визначені повноваження адвоката щодо отримання персональних даних клієнта, додаток до договору або письмове волевиявлення клієнта у вигляді згоди.
Отже, необхідність підтвердження повноважень на отримання адвокатом інформації з обмеженим доступом обумовлена обов'язками володільця персональних даних забезпечити належний захист персональних даних від незаконного доступу до них, що прямо передбачено статтями 10 та 24 Закону № 2297-VI.
Як вже було вказано судом вище, з метою захисту своїх прав між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Юридичні технології» укладено договір № 41 від 31.05.2021 про надання правової допомоги, у відповідності до пункту 1.5 якого сторони домовились, що адвокатами, які безпосередньо здійснюють дії з надання правової допомоги в рамках цього договору є, зокрема, адвокат Овчаренко Ігор Сергійович.
Між тим, проаналізувавши зміст окресленого договору, суд наголошує, що останній не міститись в собі чітко визначені повноваження адвоката щодо отримання персональних даних клієнта позивача у справі.
Разом з цим, суд враховує, що згідно із частиною 1 статті 21 Закону №5076-VI адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що на адвоката покладено обов'язок забезпечувати захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних, проте, на переконання суду такий обов'язок не є тотожним поняттю отримання згоди фізичної особи на отримання персональних даних щодо нього у суб'єктів, які такою інформацією володіють.
Тобто, обов'язок адвоката забезпечувати захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних стосується вже отриманих ним персональних даних щодо фізичної особи.
З урахуванням наведеного, на переконання суду, відповідач, надаючи відповідь на адвокатський запит від 17.02.2022 листом від 21.03.2022 №2600-0202-8/33563 з посиланням на положення ч.2 ст.32 Конституції України та частини 2 ст.14 Закону України «Про захист персональних даних» діяв правомірно, оскільки згоди ОСОБА_1 на обробку персональних даних не надано, а відтак стверджувати про наявність протиправної бездіяльності ГУ ПФУ у м.Києві не вбачається за можливе.
Суд зазначає, що інформація про розмір пенсії, нарахованої на виконання рішення Окружного адміністративного суду м, Києва від 23.09.2021 у справі № 640/17339/21 не є конфіденційною інформацією, проте, така інформація підпадає під захист персональних даних, що регулюється Законом України «Про захист персональних даних». Отже, доступ до такої інформації може бути обмежений в межах визначених законодавством України.
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні правові підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, у тому числі витрат, понесених позивачем на правову допомогу.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 10.11.2025 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв