29 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6902/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Грицаку П.О.,
за участю представника позивача Лилика В. В.,
представника відповідача Карпюк Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Будівельне Підприємство Альянс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-Будівельне Підприємство Альянс» (далі - ТзОВ «Торгово-Будівельне Підприємство Альянс», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.03.2025 №0081580702, №0081590702 та від 22.05.2025 №0159390702.
В обґрунтування позову зазначили, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту №3403/07-02/42852312 від 04.02.2025 документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Торгово-Будівельне Підприємство Альянс» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2024 року від'ємного значення з ПДВ.
Вказали, що згідно висновків акта перевірки №3403/07-02/42852312 від 04.02.2025 встановлено порушення ТзОВ «Торгово-Будівельне Підприємство Альянс»: абз. «г» пп. 198.5 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (зі змінами та доповненнями), розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (із змінами та доповненнями) в наслідок чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за грудень 2024 року на суму 458 232 грн та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (показник рядка 18 Декларації) у розмірі 1 933 476 грн.
На підставі висновків акту перевірки, контролюючим органом 10.03.2025 сформовані податкові повідомлення-рішення, а саме: №0081580702 на суму 458 232,00 грн грн та №0081590702 на суму 1 952 810,76 грн.
Підприємство не погодившись із вищевказаними ППР звернулось із відповідною скаргою до Державної податкової служби України, однак рішенням №14395/6/99-00-06-01-03-06 від 20.05.2025 про результати розгляду скарги відмовлено у задоволенні даної скарги та збільшено суму штрафної санкції на 174 012,84 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення від 22.05.2025 №0159390702.
Вважаючи виявлені в акті перевірки порушення такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства, ТзОВ «Торгово-Будівельне Підприємство Альянс» звернулось до суду із цим позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче засідання.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнала та просила відмовити в їх задоволенні з мотивів, викладених у акті перевірки, та правомірно прийнято на його підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у заявах по суті справи та додаткових поясненнях, та просив їх задовольнити, а представник відповідача позовні вимоги заперечила, просила у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
ТзОВ «Торгово-Будівельне Підприємство Альянс», зареєстроване як юридична особа 28.02.2019, основним видом економічної діяльності є: 16.10 лісопильне та стругальне виробництво, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де на час перевірки обліковувалось двоє працівників.
На підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 21.01.2025 №232-п ГУ ДПС у Волинській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Торгово-Будівельне Підприємство Альянс» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість.
04.02.2025 за результатами вказаної перевірки складено акт №3403/07-02/42852312, згідно з висновками якого перевіркою встановлено недотримання ТзОВ «Торгово-Будівельне Підприємство Альянс» податкового законодавства при декларуванні за грудень 2024 року у декларації від'ємного значення з ПДВ та порушення:
- абз. «г» пп. 198.5 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (зі змінами та доповненнями), розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (із змінами та доповненнями) в наслідок чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за грудень 2024 року на суму 458 232 грн та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (показник рядка 18 Декларації) у розмірі 1 933 476 грн.
10.03.2025 ГУ ДПС у Волинській області на підставі висновків акту перевірки сформовані податкові повідомлення-рішення, а саме: №0081580702 на суму 458 232,00 грн грн (щодо зменшення від'ємного значення ПДВ) та №0081590702 на суму 1 952 810,76 грн (щодо донарахування 1 952 810,76 грн. (з яких: 1 933 476 ПДВ та 19 334,76 грн. штрафної санкції).
31.03.2025 ТзОВ «Торгово-Будівельне Підприємство Альянс», не погодившись із вищевказаними ППР, звернулось із відповідною скаргою до Державної податкової служби України.
20.05.2025 рішенням Державної податкової служби України №14395/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги відмовлено у задоволенні даної скарги та збільшено суму штрафної санкції на 174 012,84 грн, про що винесено податкове повідомлення-рішення від 22.05.2025 №0159390702 (щодо донарахування штрафу).
Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся в суд з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
За приписами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Аналіз змісту наведеної норми свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перша - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; друга - подання декларації з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №821/1235/17.
Як встановлено судом, документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Торгово-Будівельне Підприємство Альянс» була проведена відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 21.01.2025 №232-п з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість на суму більше 100 тис. грн, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
Позивач не заперечує наявність правових підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України ( тут і надалі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.
Відповідно до пункту 189.1. статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За правилами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).
Підпунктом «в» пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України (тут і надалі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятих відповідачем за результатами проведеної перевірки спірних податкових повідомлень-рішень від 10.03.2025 №0081580702, №0081590702 та від 22.05.2025 №0159390702, суд щодо встановлених податковим органом порушень зазначає наступне.
Посилання в судовому засіданні представником позивача як про підставу для скасування винесених ППР зазначено про порушення податковим органом процедури повідомлення платника податків, зокрема, щодо розгляду заперечень та, що керівник органу аудиту не має право на направлення до підприємства листів про проведення інвентаризації, суд до уваги не приймає
Так, ТзОВ «Торгово-Будівельне Підприємство Альянс» було подано заперечення до акта перевірки від 04.02.2025 №3403/07-02/42852312 (зареєстровано у ГУ ДПС у Волинській області 25.02.2025 ЕКПП/8747/6).
Відповідно до ст.86.7.1 ПКУ розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно ст.86.7.2. ПКУ у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет.
В свою чергу, у зв'язку із отриманням контролюючим органом заперечень від Позивача 25.02.2025, ГУ ДПС у Волинській області листом № 3482/6/03-20-07-02-06 від 26.02.2025 було повідомлено, що розгляд заперечень на Акт перевірки відбудеться 04.03.2025 о 09:00 год (що є в межах строку розгляду, що визначено Кодексом).
Суд звертає увагу, що даний лист був відправлений за податковою адресою ТзОВ «ТБП «АЛЬЯНС», що підтверджується корінцем відправки №0601117577850 від 27.02.2025 та реєстром поштових відправлень від 27.02.2025.
Крім того, 26.02.2025 ГУ ДПС сформовано та надіслано лист № 3482/6/03-20-07-02-06 про запрошення на розгляд заперечень до акту перевірки на 04.03.2025 о 09:00 год., проте таке запрошення згідно з трекінгом відправлень АТ «Укрпошта» вручено позивачу лиш 22.03.2025, що встановлено судом.
Розгляд заперечення відбувався в приміщенні ГУ ДПС у Волинській області у визначений час. За результатами розгляду заперечення прийнято рішення про підтвердження висновків документальної позапланової виїзної перевірки, про що було повідомлено позивача листом від 04.03.2025 №799/12/03-20-07-02-12 (отримано позивачем рекомендованим листом 24.03.2025).
Відтак, ГУ ДПС у Волинській області не було допущено процедурних порушень при винесенні оскаржуваних ППР.
Також, варто зазначити, що контролюючий орган не несе відповідальності за рух відправлень кореспонденції, що здійснюється АТ «Укрпошта».
Суд звертає увагу на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 812/821/17, де касаційною інстанцією вказано, що у пункті 42.2 статті 42 ПК України закріплено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
У даному випадку ГУ ДПС у Волинській області було направлено лист за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тобто даний документ вважається належним чином врученим.
У постанові від 9 жовтня 2018 року у справі №820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Щодо посилання сторони позивача про прийняття податковим органом ППР від 22.05.2025 №0159390702 поза межами строку його винесення, суд зазначає таке.
Надіслання та винесення ППР контролюючими органами регулюється Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, що затверджений Наказом МФУ від 28.12.2015 №1204.
Згідно пункту 5 Порядку податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором та/або іншим зобов'язанням, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або разом зі штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пункт 6 Порядку, зазначає, що за результатами адміністративного оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або інших зобов'язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні- рішенні, збільшуються, то, крім раніше сформованого податкового повідомлення-рішення, складається та додатково надсилається (вручається) окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному порядку, наданої підрозділами, до функції яких належить розгляд таких скарг.
Згідно пункту 9 Порядку, податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 6 8 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконувачем його обов'язків, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.
Відповідно до вищевикладеного слід зробити висновок, що ППР від 22.05.2025 №0159390702 винесено вчасно, та відповідно до норм чинного законодавства, адже рішення про результати розгляду скарги датується 20.05.2025.
Згідно з пп. 20.1.9 п. 20.1. ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.
Загальні положення щодо обліку платників податків визначає стаття 63 ПК України. Відповідно до пункту 63.1 цієї статті облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 63.3 статті 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу. Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Отже, одним із способів податкового контролю є контроль за місцем розташування як платника податків, так і об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588 із змінами та доповненнями (далі - Порядок №1588).
Згідно з пунктом 8.1 Порядку №1588 платник податків зобов'язаний повідомляти про об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку.
Положеннями пункту 8.2 Порядку №1588 визначено, що об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування), є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.
Повідомлення за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку) повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об'єкта оподаткування.
Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об'єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).
Повідомлення про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП, подається до органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об'єктом оподаткування.
Згідно з пунктом 8.4 Порядку №1588 повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Тобто, повідомлення за формою №20-ОПП є складовою облікових даних платника податків, оскільки стосується об'єктів оподаткування та/або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, щодо яких здійснюється податковий контроль.
Застосовуючи наведені норми права, Верховний Суд у постанові від 21 липня 2020 року (справа №826/14197/17) дійшов висновку, що платник податків зобов'язаний подавати повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об'єктів оподаткування або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
При проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТБП «Альянс» встановлено, що за даними поданого позивачем до податкового органу звіту форми 20 - ОПП для здійснення виробничо - господарської діяльності СГД підприємство використовує нежитлове приміщення (склад), площею 100 кв.м., за адресою: вул. Кутузова, 152 с. Дубове, Ковельський район, Волинської області (Договір оренди №01/10-24 від 01.10.2024).
В ході проведення поточної документальної перевірки, на виконання листа ГУ ДПС у Волинській області №302/12/03-20-07-02-12 від 22.01.2025 надано наказ по ТзОВ «ТБП «Альянс» №1 від 23.01.2025 «Про проведення інвентаризації», яким визначено провести проведення інвентаризації станом на 24.01.2025 директором підприємства в присутності матеріально- відповідальної особи за групами об'єктів: основні засоби (104), інструменти, прилади та інвентар (106), сировина і матеріали (201), інші матеріали (209), малоцінні та швидкозношувані предмети на складах (221), напівфабрикати (25), товари на складі (281).
Як слідує з матеріалів справи, на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 21.01.2025 №232-п ГУ ДПС у Волинській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Торгово-Будівельне Підприємство Альянс» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №3403/07-02/42852312 від 04.02.2025, згідно з висновками якого перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Торгово-Будівельне Підприємство Альянс»: - абз. «г» пп. 198.5 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (зі змінами та доповненнями), розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (із змінами та доповненнями) в наслідок чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за грудень 2024 року на суму 458 232 грн та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (показник рядка 18 Декларації) у розмірі 1 933 476 грн.
10.03.2025 ГУ ДПС у Волинській області на підставі висновків акту перевірки сформовані податкові повідомлення-рішення, а саме: №0081580702 на суму 458 232,00 грн (щодо зменшення від'ємного значення ПДВ) та №0081590702 на суму 1 952 810,76 грн (з яких: 1 933 476 ПДВ та 19 334,76 грн. штрафної санкції), а 22.05.2025 - №0159390702, яким збільшено суму штрафної санкції на 174 012,84 грн.
Як вбачається із досліджених судом інвентаризаційних описів станом на 09.09.2024 на рахунку 201 ТзОВ «ТБП «Альянс» обліковуються будівельні матеріали на суму 13 069 709,33 грн., з них придбано у платників ПДВ на суму - 11 958 543,85 грн., в т.ч. ПДВ 2 391 708 грн., які не було встановлено в ході проведення інвентаризації в присутності працівників податкового органу.
Податковим органом зроблено вірний висновок, що в порушення п.198.5 ст. 198 Кодексу, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (із змінами та доповненнями) ТзОВ «ТБП «Альянс» у зв'язку із встановленим фактом відсутності в ході проведення попередньої документальної позапланової перевірки ТМЦ, що підтверджує проведена інвентаризація від 24.01.2025 та акт від 24.01.2025 №232/03- 20-07-02, не відображенням в рядку 4.1 декларації з ПДВ за вересень 2024 року суми ПДВ 2 391 708 грн., не реєстрацію податкових накладних щодо реалізації ТМЦ, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 2 391 708 грн., що призвело до завищення від'ємного значення, яке включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 16 декларації ) за грудень 2024 року в сумі 458 232 грн.
В ході інвентаризації встановлено відсутність будь-яких ТМЦ та основних засобів, про що посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області складено акт від 24.01.2025 №232/03-20-07-02, а саме: ГДІ відділу позапланових перевірок ризикових платників Філіпчук О. та в.о. начальника відділу позапланових перевірок ризикових платників Ройко С. (внутрішній документ контролюючого органу) та вручено керівнику підприємства 24.01.2025 під підпис.
Відповідно до Положення про відділ позапланових перевірок ризикових платників, аналізу податкової інформації управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області від 20.01.2025:
У розділі 2 пункту 2.2.1. підпункту 2.2.1.4. передбачено, що під час проведення документальних перевірок платників податків інспектор має право відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису, засоби фото- та кінозйомки; відкрито застосовувати звукозапис, фото та відеофіксацю (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео, звукозапис).
Під час проведення перевірки ГДІ Філіпчук О. та Ройко С. був використаний нагрудний відеореєстратор інвентарний номер 11138005369 (Акт введення в експлуатацію від 20.01.2025, переданий ДПС України для ГУ ДПС у Волинській області Наказом від 13.01.2025 №16, Акт приймання передачі запасів від 17.01.2025), та додано відео, що підтверджує підчас складання акта від 24.01.2025 №232/03-20-07-02 відсутність ТМЦ в орендованому складі.
Стороною позивача до матеріалів позову додано договір оренди нежитлового приміщення №01/10-24 від 01.10.2024, укладений між ТзОВ «ТБП «Альянс» (орендар) та ФОП ОСОБА_1 (орендодавець), за адресою: Ковельський р-н, с. Дубове, вул. Кутузова, 152, терміном дії на 3 (три) місяці (01.10.2024-31.12.2024), а також договори оренди нежитлових приміщень №№ 1, 2 від 01.01.2023 та від 02.01.2024 відповідно, укладені між ТзОВ «ТБП «Альянс» (орендар) та з ФОП ОСОБА_2 (орендодавець).
Таким чином, у власності (користуванні) підприємства на час перевірки перебувало лише одне нежитлове приміщення за адресою: Ковельський р-н, с. Дубове, вул. Кутузова, 152, саме в якому під час перевірки працівниками податкового органу було встановлено фактичну відсутність ТМЦ, про які позивач зазначив як наявні в оборотно-сальдових відомостях.
Відповідно до п. 1-4 розділу IV Положення № 879, висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов'язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності. Протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації. Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація. Виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку: основні засоби, нематеріальні активи, які виявлені в лишках, підлягають оприбуткуванню зі збільшенням доходів майбутніх періодів (доходів спеціального фонду бюджетної установи); цінні папери, грошові кошти, їх еквіваленти та інші оборотні матеріальні цінності, які виявлені в лишках, підлягають оприбуткуванню зі збільшенням доходу звітного періоду підприємства (доходу спеціального фонду бюджетної установи); нестача запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати. Норми природного убутку можуть застосовуватися лише у разі виявлення фактичних нестач і після взаємозаліку нестач цінностей і лишків внаслідок пересортиці. За відсутності норм природного убутку втрата розглядається як нестача понад норму; нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.
В ході інвентаризації в присутності працівників податкового органу встановлено відсутність будь-яких ТМЦ та основних засобів, про що посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області складено акт від 24.01.2025 №232/03-20-07-02 та вручено керівнику підприємства 24.01.2025 під підпис, відтак, станом на момент проведення інвентаризації 09.09.2024, по рахунку 201 відображено кінцеве сальдо на суму 11 958 543,85 грн, проте в ході проведеної інвентаризації при складанні акту не встановлено фактичної наявності будівельних матеріалів, про які зазначено в інвентаризаційному описі стороною позивача (оборотно-сальдові відомості), що свідчить про використання вищезазначеного ТМЦ в негосподарській діяльності. Зазначення назви цього документа як акт, а не протокол, не змінює встановлених у ньому обставин.
Відповідно до п. 44.6. ст.44 Кодексу, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що перелічені в оборотно-сальдових відомостях ТМЦ були використані підприємством у своїй господарській діяльності.
Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.08.2024 по 24.01.2025 відсутня реєстрація податкових накладних ТзОВ «ТБП «Альянс» з реалізації ТМЦ, при цьому первинні документи, які підтверджують факт вибуття ТМЦ у ТзОВ «ТБП «Альянс» станом на 24.01.2025 відсутні.
Враховуючи вищезазначене, а саме: відсутність підтверджуючих документів щодо списання/реалізації будівельних матеріалів по рахунку 201 «Сировина і матеріали» на суму ПДВ 2 391 708,00 грн та відсутність зареєстрованих податкових накладних/ зведеної податкової накладної, контролюючий орган не зміг встановити фактичне використання в господарській діяльності придбаних ТМЦ ТзОВ «ТБП «Альянс», у зв'язку з чим, підлягають визначенню податкові зобов'язання на підставі абзацу г) п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.
Порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів визначає Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджене наказом МФУ від 02.09.2014 № 879 (далі Положення 879).
Відповідно до п. 5 розділу І Положення 879 визначено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються, зокрема: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку.
Згідно з п.п. 4.1. п. 4 розділу ІІІ Положення 879 інвентаризація запасів проводиться за місцями зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в інвентаризаційні описи за найменуванням із зазначенням номенклатурного номера (за його наявності), виду, групи, сорту, одиниці виміру, ціни, суми та кількості (рахунок, вага або міра), фактично встановлених на дату інвентаризації, та за даними бухгалтерського обліку.
Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Кодексу).
Пунктом 14.1.191. Кодексу визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважаються, зокрема: в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню).
Відповідно до п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Кодексу контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з вимогами пункту 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/ виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/ послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу виникає у платника податку у разі, якщо придбані товари/послуги та/або необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об'єктом оподаткування (за винятком перерахованих у пункті 198.5 статті 198 Кодексу) незалежно від місця їх постачання.
При цьому, якщо під час придбання такої продукції суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту, то підприємство відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її нестача, здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання такої продукції.
Згідно пункту 189.1 статті 189 у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Статтею 193 ПК України визначені ставки податку.
Так, відповідно до пункту 193.1. статті 193 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:
а) 20 відсотків;
б) 0 відсотків;
в) 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні; постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я".
Враховуючи вищевикладене, в порушення п.198.5 ст. 198 Кодексу, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (із змінами та доповненнями) ТзОВ «ТБП «Альянс» у зв'язку із встановленим фактом відсутності в ході проведення попередньої документальної позапланової перевірки ТМЦ, що підтверджує проведена інвентаризація від 24.01.2025 та акт від 24.01.2025 №232/03-20-07-02, невідображенням в рядку 4.1 декларації з ПДВ за вересень 2024 року суми ПДВ 2391708 грн., не реєстрацію податкових накладних щодо реалізації ТМЦ, податковим органом вірно встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 2 391 708,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 16 декларації ) за грудень 2024 року в сумі 458 232,00 грн.
З огляду на наведене, винесення податковим органом 10.03.2025 ППР №0081580702 на суму 458 232,00 грн (щодо зменшення від'ємного значення ПДВ) та №0081590702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 952 810, 76 грн (за основний платіж - 1 933 476,00 грн., штрафна санкція - 19 334,76 грн) відповідає вимогам законодавства.
Щодо сформованого ГУ ДПС у Волинській області ППР №0159390702 від 22.05.2025, яким збільшено суму штрафної санкції на 174 012,84 грн., суд зазначає таке.
Як слідує з матеріалів справи, в ході адміністративного оскарження позивачем ППР від 10.03.2025 ППР №0081580702 та №0081590702, ДПС України у рішенні здійснено перерахунок штрафних санкцій, а саме: під час розгляду з'ясовано, що згідно з розрахунком штрафних санкцій до ППР від 10.03.2025 року № 0081590702 ГУ ДПС у Волинській області накладено штраф у сумі - 19 334,36 грн, при цьому, на підставі висновків акта перевірки контролюючого органу сума визначеного грошового зобов'язання становить 1 933 476,00 грн, тому сума штрафної санкції має становити 10 %, а саме 193 347,60 грн, що й вірно визначено податковим органом.
Відповідно до ст. 200.4. ПКУ при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200¬1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 123.1. статті 123 ПК України, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до вищевикладеного та керуючись нормами чинного законодавства ДПС України залишено скаргу позивача без задоволення та вірно збільшено суму штрафної санкції, на основі чого ГУ ДПС у Волинській області було винесено ППР від 22.05.2025 №0159390702, якою донараховано ТзОВ «ТБП «Альянс» суму фінансових санкцій на 174 012, 84 грн.
Суд не бере до уваги твердження позивача, що у ДПС України відсутні повноваження щодо самостійного донарахування штрафних санкцій за рішенням про результат розгляду скарги, з огляду на таке.
Згідно ч. 2 Розділу ІХ Наказу МФУ №916 від 21.10.2015 «Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами» (далі - Порядок), вказано, що:
За результатами розгляду скарги контролюючий орган приймає одне з таких рішень: повністю задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; частково задовольняє скаргу платника податків та в окремій частині скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; залишає скаргу без задоволення, а рішення контролюючого органу, яке оскаржується, без змін; зменшує (збільшує) суму грошового зобов'язання.
Під час прийняття цих рішень контролюючий орган має право зменшити (збільшити) суму грошового зобов'язання або податкового боргу, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків та у відповідній частині суми штрафних (фінансових) санкцій.
Згідно ч. 7 даного розділу копія рішення, прийнятого контролюючим органом вищого рівня за результатами розгляду скарги платника податків, надсилається для виконання до контролюючих органів, рішення яких оскаржувалось.
При цьому, суд звертає увагу, що надіслання та винесення ППР контролюючими органами регулюється Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, що затверджений Наказом МФУ від 28.12.2015 №1204.
Згідно пункту 5 Порядку податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором та/або іншим зобов'язанням, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або разом зі штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пункт 6 Порядку, зазначає, що за результатами адміністративного оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або інших зобов'язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні- рішенні, збільшуються, то, крім раніше сформованого податкового повідомлення-рішення, складається та додатково надсилається (вручається) окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному порядку, наданої підрозділами, до функції яких належить розгляд таких скарг.
Згідно пункту 9 Порядку, податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 6¬8 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконувачем його обов'язків, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.
Відповідно до вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ППР від 22.05.2025 №0159390702 винесено вчасно, та відповідно до норм чинного законодавства,
Протилежного судом не встановлено.
Інші твердження позивача не спростовують висновків суду, зроблених в ході судового розгляду справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень від 10.03.2025 №0081580702, №0081590702 та від 22.05.2025 №0159390702, а тому позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Будівельне Підприємство Альянс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич
Повний текст рішення суду виготовлено 10 листопада 2025 року.