м. Вінниця
10 листопада 2025 р. Справа № 120/673/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області, відповідач 2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 26.11.2024 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, однак йому було відмовлено через відсутність 31 року стажу. Зокрема, не зараховано до трудового стажу період роботи у колгоспі з 29.05.1986 по 31.05.1989, оскільки відсутня довідка із зазначенням інформації про встановлений та вироблений мінімум трудової участі у громадському господарстві. Також не зараховано період навчання в Новгородському радгоспі-технікумі ім. 50-річчя ВЛКСМ з 01.09.1981 по 27.02.1986, оскільки період навчання перетинається з періодом проходження військової служби.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачами надано відзиви на позовну заяву, де викладеного прохання у позові відмовити, з огляду на те, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що 26.11.2024 позивач звернувся до територіальних органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
02.12.2024 року ГУ ПФУ в Тернопільській області прийнято рішення про відмову у призначені пенсії № 024650007700.
Вказане рішення обґрунтовано таким.
Пенсійний вік, визначений ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 60 років. Вік заявника 60 років 02 місяці. Необхідний страховий стаж 31 рік. Страховий стаж заявника 27 років 04 місяці 28 днів.
За доданими документами не зараховано до трудового стажу період роботи у колгоспі з 29.05.1986 по 31.05.1989, оскільки відсутня довідка із зазначенням інформації про встановлений та вироблений мінімум трудової участі у громадському господарстві. Також не зараховано період навчання в Новгородському радгоспі-технікумі ім. 50-річчя ВЛКСМ з 01.09.1981 по 27.02.1986, оскільки період навчання перетинається з періодом проходження військової служби.
Не погоджуючись із таким рішення, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його права, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначені Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788) та Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058).
За приписами статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Отже, підтвердження стажу роботи для призначення пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа. Аналогічне викладено у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 справа № 727/4082/17
Наявна у справі трудова книжка позивача НОМЕР_1 містить записи про трудову діяльність позивача у колгоспі. При цьому на сторінці 18-19 трудової книжки наявний розділ мовою оригіналу «Трудовое участие в общественном хозяйстве», де міститься інформація про прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у суспільному господарстві та виконання трудового мінімуму в суспільному господарстві позивачем. Недоліків в оформлені вказаної трудової книжки відповідачем у спірному рішенні не виявлено.
Отже за наявності відповідних записів у трудовій книжці, посилання на необхідність уточнюючих довідок є безпідставним.
Верховним Судом у постановах від 11.05.2022 (справа № 120/1089/19-а), від 21.02.2018 (687/975/17) щодо подібних за характером правовідносин висловлено таку правову позицію: «… на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших документах, за внесення яких вона не була відповідальна. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала особа у той чи інший період роботи, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу. Зазначене дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».».
Крім того, судом встановлено, що підставою для відмови пенсійним органом позивачу у зарахуванні страхового стажу з 29.05.1986 по 31.05.1989 є перетинання періодів навчання з періодом проходження військової служби.
Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до матеріалів справи, а саме диплому серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивач у 1981 році вступив до Новгородського радгоспі-технікумі ім. 50-річчя ВЛКСМ і в 1986 році закінчив повний курс навчання.
Таким чином, суд погодження з відповідачем, що період навчання позивача перетинається з військовою службою, однак переривання навчання та проходження строкової служби не є підставою для не врахування позивачу періоду навчання до страхового стажу.
Суд зауважує, що рішення відповідача не містить його незгоду з тим, що позивач навчався за формою навчання відмінної від денної, а так само не містить будь-яких інших підстав для незарахування спірного періоду до страхового стажу позивача, окрім як часткове співпадіння з періодом проходження позивачем військової служби.
При цьому відповідач не зараховує весь період навчання позивача, тоді як він співпадає лише частково.
З цього приводу суд зауважує, що проходження позивачем військової служби відбулося з відповідною перервою періоду навчання у технікумі, що жодним чином не перешкоджає обрахувати та врахувати тривалість як одного, так й іншого.
З урахуванням усього викладеного, суд вважає, що рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області від 02.12.2024 №024650007700 є протиправним та підлягає скасуванню.
Належним способом захисту є зобов'язання ГУ ПФУ у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача від 26.11.2024 про призначення пенсії за віком, відповідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 01.09.1981 по 27.02.1986 та з 01.04.1986 по 31.05.1989.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного позову відповідно до вищенаведених мотивів.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 02.12.2024 №024650007700 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26.11.2024, зарахувавши до його загального страхового стажу періоди роботи з 01.09.1981 по 27.02.1986 та з 01.04.1986 по 31.05.1989.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22, код ЄДРПОУ 13322403)
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769)
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович