м. Вінниця
07 листопада 2025 р. Справа № 120/930/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №963110177503 від 02.09.2024 йому було відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки згідно станом на 01.05.2016, день набрання чинності Закону №889, заявник не займав посади, віднесеної до категорії посад, передбаченої статтею 25 Закону № 3723.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 29.01.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного позову. Зазначив, що станом на 01 травня 2016 року, день набрання чинності Законом України № 889-VIII “Про державну службу», позивач не обіймав посади державної служби, оскільки працював в органах місцевого самоврядування. Крім того, у позивача відсутній необхідний десятирічний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України. Відтак, норми пунктів 10 та 12 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 889 до позивача не застосовуються, а тому він не має права на перерахунок або переведення на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу».
Суд, з'ясувавши доводи сторін, викладені в поданих заявах по суті справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив, що ОСОБА_1 з 29.03.2010 року перебуває на обліку в Пенсійному фонді України та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з записами трудової книжки ОСОБА_1 з 23.03.1990 позивач обраний головою виконкому Малоданилівської селищної ради народних депутатів;
з 01.04.1994 - присвоєно 9 ранг державної служби;
з 11.06.1994 - прийняв присягу державного службовця;
з 26.07.1994 - обраний головою Малоданилівської селищної ради народних депутатів;
з 14.04.1998 - обраний селищним головою Малоданилівської селищної ради;
з 04.07.2001 - прийняв присягу посадової особи місцевого самоврядування;
з 11.04.2002 - обраний селищним головою Малоданилівської селищної ради;
з 01.07.2005 - присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
з 14.04.2006 - звільнено з посади у зв'язку із закінченням строку повноважень відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні».
27.08.2024 позивач звернувся до територіального відділу Пенсійного фонду України із заявою про перехід з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу».
Згідно з принципом екстериторіальності, засобами програмного забезпечення заяву позивача розподілено до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для опрацювання.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 963110177503 від 02.09.2024 року позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» у зв'язку з відсутністю стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами в справі, суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом, обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 № 889-VIII, обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII.
Отже, у даному випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 №283 (далі - Порядок № 283), відповідно до пункту 1 якого визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-III від 07.06.2001 в органах місцевого самоврядування встановлюється, серед інших, четверта категорія посад, до якої належать посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад.
Згідно з п. 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
У пункті 4 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII зазначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування».
Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 в справі №735/939/17.
Закон України від 07.06.2001 №2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування" набрав чинності 04.07.2001.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 у справі №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону №889-VIII та пункту 4 Порядку №229 час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", зараховується до стажу державної служби.
Як свідчать матеріали справи, позивач в період з 23.03.1990 по 14.04.2006 був обраний селищним головою Малоданилівської селищної ради.
Враховуючи наведену вищу позицію суду, відповідні періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування з 23.03.1990 по 14.04.2006 підлягають зарахуванню до стажу державної служби.
А отже, зазначені обставини вказують на безпідставність доводів відповідача про те, що стаж роботи на посаді в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.
При цьому, до стажу державної служби також включаються усі види військової служби, які особа проходила у Збройних Силах та інших військових формуваннях України та колишнього СРСР до 01 травня 2016 року.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, додатка до нього та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пункту 3 Порядку №283 до стажу державної служби включався час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Частиною другою статті 46 Закону № 889-VIII та пунктом 4 вказаного Порядку передбачено періоди роботи, служби та навчання, які зараховуються до стажу державної служби, зокрема до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Крім того, статтею 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Видами військової служби є: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Як вбачається з матеріалів справи позивач у період з 24.08.1972 по 02.08.1974 проходив строкову військову службу в Збройних Силах СРСР, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_1 та довідкою №604 від 18.03.2010.
Враховуючи вищезазначені норми, суд зазначає, що період проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР в період з 24.08.1972 по 02.08.1974 підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Водночас, підстав для зарахування до стажу державної служби періоду навчання в Харківському автомобільно-дорожньому інституті з 01.09.1967 по 20.06.1972 у суду немає.
Відповідно до п. «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788, до стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується навчання у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах, а також на курсах підготовки кадрів, підвищення кваліфікації й перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.
Суд вказує, що ні Закон № 889-VIII, ні Порядок №283 не передбачає зарахування до стажу державної служби періоду навчання.
Таким чином, період навчання позивача у Харківському автомобільно-дорожньому інституті не підлягає зарахуванню до стажу державної служби, що виключає наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Такого ж висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 05.09.2025 у справі № 560/18607/24.
Разом із тим, з огляду на висновок суду про те, що періоди роботи на посадах в органах місцевого самоврядування та проходження військової служби підлягають зарахуванню до стажу державної служби, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у перерахунку пенсії №963110177503 від 02.09.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача суд враховує, що у силу статті 58 Закону №1058-IV Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Зважаючи на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області під час розгляду заяви позивача від 27.08.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" належним чином не досліджено всю сукупність наданих позивачем документів, а для з'ясування питання про наявність підстав для призначення позивачу пенсії за віком необхідним є обчислення стажу, що є прерогативою пенсійного органу, суд зазначає, що не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам.
Таким чином, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 23.03.1990 по 14.04.2006 та період проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР в період з 24.08.1972 по 02.08.1974, та за результатом розгляду заяви прийняти рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.
При цьому суд враховує, що у силу абзацу тринадцятого пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу першого пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.09.2024 про призначення пенсії за віком визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, то саме останній має завершити процедуру призначення позивачу пенсії за віком.
Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Згідно із статтею 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №963110177503 від 02.09.2024 про відмову в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 23.03.1990 по 14.04.2006 та період проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР в період з 24.08.1972 по 02.08.1974, та за результатом розгляду заяви прийняти рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Мультян Марина Бондівна