про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
10 листопада 2025 р. Справа № 120/15593/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
05.11.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо ненадання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" відповідно до його заяви від 21.08.2024.
При цьому, обґрунтовуючи відповідні вимоги, позивач зазначив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.02.2025 в справі №120/12194/24, окрім іншого, зобов'язано Комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, вказаних у цьому рішенні.
На виконання зазначеного рішення, як вказує позивач, йому повторно відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" відповідно до заяви від 21.08.2024.
Таким чином позивач вважає, що відповідач безпідставно та повторно допустив протиправну бездіяльність щодо ненадання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за його заявою від 21.08.2024.
Ознайомившись з позовною заявою, суд доходить до висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 належить відмовити з огляду на таке.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Як можна побачити з відомостей із комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" (ДСС), 29.09.2025, 23.10.2025 та 27.10.2025 ОСОБА_1 вже звертався до Вінницького окружного адміністративного суду з аналогічними позовами до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Так, ухвалами Вінницького окружного адміністративного суду від 06.10.2025 (справа №120/13598/25), від 28.10.2025 (справа №120/14910/25), від 03.11.2025 (справа №120/15059/25) відмовлено у відкритті провадження у справі за вказаним позовом на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, оскільки суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги та обраний позивачем спосіб захисту у межах даного позову є способом виконання іншого судового рішення в справі №120/12129/24, яке набрало законної сили та яким вирішено питання щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
В силу приписів ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Отже, суд констатує, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрали законної сили ухвали суду від 28.10.2025 (справа №120/14910/25), від 03.11.2025 (справа №120/15059/25) про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
Крім того, враховано, що позивач скористався правом на апеляційне оскарження до Сьомого апеляційного адміністративного суду ухвали суду від 06.10.2025 (справа №120/13598/25) про відмову у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування (ч. 6 ст. 7 КАС України).
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11, інститут аналогії закону і аналогії права виник та застосовувався судами задовго до того, як він був частково закріплений в законодавстві. Головна причина необхідності використання аналогії (аналогії закону та аналогії права) полягає в тому, що закон призначений для застосування у невизначеному майбутньому, але він не може передбачити усі можливі життєві ситуації. Оскільки життя не стоїть на місці, а постійно змінюється і розвивається, виникають нові ситуації, які не були передбачені законодавцем під час прийняття закону. Відтак суди мають потребу у застосуванні аналогії закону (права) коли вважають, що певні відносини мають бути врегульовані, але норми чинного законодавства не містять відповідних положень, які можуть бути застосовані для регулювання таких правовідносин, внаслідок чого виникає прогалина у законодавчому регулюванні. Однак важливо те, що інститут аналогії є допустимим як щодо матеріального, так і щодо процесуального права, оскільки застосування аналогії у процесуальному законі в окремих випадках сприяє ухваленню справедливого рішення.
Таким чином, сама по собі відсутність в КАС України положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії під час розгляду та вирішення адміністративних справ. Відповідно, за відсутності правових норм, які регулюють окремі питання судового адміністративного процесу і до часу усунення законодавцем відповідної законодавчої прогалини, до неврегульованих конкретною правовою нормою процесуальних відносин може бути застосована норма, що регулює подібні процесуальні правовідносини.
Відтак, оскільки у відкритті провадження в адміністративній справі за аналогічним позовом ОСОБА_1 відмовлено ухвалами суду від 06.10.2025 (справа №120/13598/25), від 28.10.2025 (справа №120/14910/25), від 03.11.2025 (справа №120/15059/25) та закон, а саме ч. 5 ст. 170 КАС України містить пряму заборону щодо можливості повторного звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, суд доходить висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі №120/14910/25 за позовом ОСОБА_1 належить відмовити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, через застосування аналогії закону.
Правомірність відмови у відкритті провадження з вказаних підстав та за ідентичних обставин підтверджується ухвалою Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 580/4255/20.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 160, 170, 171, 248, 256, 293, 294 КАС України, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 120/14910/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала складена та підписана суддею 10.11.2025.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна