м. Вінниця
10 листопада 2025 р. Справа № 120/3555/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, в якому просить:
- визнати відмову Головного управління Національної поліції у Вінницькій області у видачі ОСОБА_1 нової довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках протиправною;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Вінницькій області виготовити та видати на протязі одного місяця, з дня набрання рішення суду законної сили, нову довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, в якій вказати нарахований та виплачений йому розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за травень 1986 року в розмірі - 378 крб. 97 коп., з якого здійснити розрахунок денної тарифної ставки в розмірі - 12,22 крб. (378,97 крб./31 день травня 1986 року), та провести розрахунок заробітної плати за роботу в зоні відчуження;
- у відповідності до ч. 2 ст. 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, з метою більш ефективного захисту порушених прав, свобод та інтересів.
Ухвалою від 26.03.2025 позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У встановлений судом строк надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні.
Крім того, 09.04.2025 відповідачем також подано заяву про залишення позову без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Заява мотивована тим, що адміністративні справи з вимогами щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) за період після 19.07.2022 мають враховувати редакцію норми частини першої статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Зокрема, перебіг строку звернення до суду слід обраховувати з моменту отримання працівником (військовослужбовцем) підтверджуючої довідки про нараховані та виплачені суми заробітної плати (грошового забезпечення). Із позовними вимогами щодо виготовлення нової довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках позивач звернувся лише 18.03.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Також, 10.04.2025 надійшла заява відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ст. 238 КАС України. Обґрунтовуючи подану заяву відповідач зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду з позовом до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області (справи №120/888/24, №120/3165/23, №120/887/24, №120/1110/24), в яких просив:
- визнати протиправною відмову відповідача у видачі позивачу довідки про грошове забезпечення на роботах у другій та першій зонах небезпечності в зоні відчуження ЧАЕС;
- зобов'язати відповідача провести розрахунок грошового забезпечення позивача з урахуванням вимог Постанови Ради Міністрів УРСР та Української Ради професійних спілок № 207-7 від 10.06.1986, Постанови Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 № 168-5, Постанови ЦК КПРС, Президіума Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР ВЦРПС від 07.05.1986, Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964-рс, Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031-рс, Постанови Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Союзів від 07.05.1986 № 153/10-43 за роботу в другій та першій зонах небезпечності в зоні відчуження ЧАЕС (с. Луб'янка, м. Чорнобиль, с. Діброва) за період з 02.05.1986 по 10.05.1986 з урахуванням подвійного посадового окладу та подвійного окладу за спеціальне звання, доплати - премії за Чорнобиль в розмірі 126 крб. та грошової винагороди - премії за Чорнобиль в розмірі 10000 крб., доплати за вихідні та святкові дні - 2, 4, 9 травня 1986 року, суточні, добові в розмірі 3 крб. 50 коп. за період з 02.05.1986 по 10.05.1986, оплату праці в надурочний час - 12 год в зоні небезпеки зони відчуження (зона іонізуючого випромінювання) при шестигодинному робочому дні;
- зобов'язати відповідача надати позивачу оновлену довідку про перераховане грошове забезпечення.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі № 120/3165/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відтак, обставини відмови у видачі ОСОБА_1 нової довідки про розмір грошового забезпечення були встановленні рішеннями суду у справах №120/888/24, №120/887/24, №120/1110/24 та №120/3165/23.
Крім того, відповідач вказує, що позивач зловживає процесуальними правами шляхом подання завідомо безпідставного позову, який має очевидно штучний характер у зв'язку з тим, що рішення у справах де позивач оскаржує відмову у видачі йому нової довідки неодноразово були прийняті та відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не дивлячись на обґрунтованість і зрозумілість ухвали Верховного суду у справі 120/888/24 та рішень суду які набули законної сили у справах №120/888/24, №120/887/24, №120/1110/24 та №120/3165/23, позивач подає нову позовну заяву. Водночас, доводи позовної заяви зводяться до незгоди із судовим рішення через "власне тлумачення" цієї правової норми, без зазначення того, у чому полягає неправильність чи неповнота в діях суб'єкта владних повноважень.
30.05.2025 позивачем подано відповідь на відзив, в якій виклав свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.
Щодо підстав закриття провадження, то позивач зазначив, що Головне управління Національної поліції у Вінницькій області ніколи не брало участі у перерахованих справах, тому позиція представника відповідача є хибною, а підстави для закриття провадження відсутні.
Крім того, позивач зазначив, що ним не пропущено шестимісячного строку звернення до суду з моменту отримання листа-відмови відповідача від 19.02.2025 №47428/2025.
Також, позивач зазначає, що оскільки в позовних вимогах він просив вийти за межі позовних вимог, з метою ефективного захисту його порушених прав суб'єктом владних повноважень, тому просить суд зобов'язати відповідача вписати в довідку про заробітну плату грошову винагороду (премію) 10000 крб. (підстава наказ УВС області №147 від 22.04.1993).
14.10.2025 позивачем подано клопотання про доповнення до позовної заяви, відповіді на відзив та уточнення і доповнення позовних вимог.
Так, позивач просить розглянути питання щодо правомірності дій відповідача у внесенні до довідок №11/197, №11/833, №47 завідома неправдивих даних по розміру його посадового окладу та окладу за звання, розміру заробітної плати за травень 1986 року, в результаті чого позивач отримує значно менший розмір державної пенсії. Тому, просить суд визнати вказані довідки не дійсними, на підставі внесених до них роботодавцем - відповідачем завідомо неправдивих даних, які не підтверджуються даними зазначеними у розрахунковому листі позивача - первинному документі - особовій картці грошового забезпечення за 1986 рік.
Ухвалою суду від 10.11.2025 відмовлено у прийнятті заяв позивача про доповнення до позовної заяви та уточнення і доповнення позовних вимог.
Ухвалою від 10.11.2025 в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено.
Іншою ухвалою від 10.11.2025 в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.
07.11.2025 відповідачем подано додаткові пояснення у справі, в яких повідомляє, що на підтвердження доводів, викладених у відзиві, надає копію заяви ОСОБА_1 від 31.01.2025 року та відповідь Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 19.02.2025 року на неї. Вказує, що зі змісту зазначеного листа вбачається, що він не є відмовою у видачі довідки, а містить лише роз'яснення та відповідь на звернення позивача. Таким чином, твердження позивача про відмову Головного управління Національної поліції у Вінницькій області є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи.
Відтак, відповідач просить врахувати наведені обставини при вирішенні справи та на підставі ст. 121 КАС України продовжити строк для подання додаткових пояснень.
Так, згідно статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак, з метою не обмеження права сторони висловити свою позицію, суд вважає за можливе продовжити строк для подання додаткових пояснень у справі та наданих на їх підтвердження доказів.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши наведені сторонами доводи на підтримку своїх вимог і заперечень, суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.
Крім того, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
31.01.2025 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області із скаргою про надання недостовірних відомостей щодо сплати страхових внесків в довідці ГДА МВС від 29.11.2024 №405, в якій просив:
- надати копію його особової карточки про сплату страхових внесків за 1986,1987, 1988, 1989 та 1990 роки та відповідно вказати розміри грошового забезпечення за вказані роки, а саме розміру заробітної плати (грошового забезпечення) за вказані роки і вказати розміри сплачених страхових внесків (сплачених податків) за вказані роки;
- надати достовірні дані про сплачені страхові внески за 1986,1987, 1988, 1989 та 1990 роки до Галузевого Державного архіву МВС України з наданням копії його особової карточки в якій є записи, щодо сплати ним страхових внесків за вказані роки і, зокрема, за 1986 рік.
Листом від 19.02.2025 № 47428-2025 відповідач на вказану скаргу від 31.01.2025 повідомив, що з метою надання відомостей за запитом Галузевого державного архіву МВС України для формування вказаної довідки, архівним підрозділом відділу режиму та технічного захисту інформації Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за №9440-2024 від 14.10.2024, №37403-2024 від 02.12.2024 направлено належним чином завірені копії послужних документів ОСОБА_1 та карток про нарахування грошового забезпечення за 1985-1992 роки, які знаходяться на тимчасовому відповідальному зберіганні, відповідно до наказу МВС України від 04.11.2016 №1162 "Про забезпечення збереженості архівних документів головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній республіці Крим, областях, м. Києві та на залізницях, їх користування та експертизи цінності".
Інформують, що відповідно до пункту 1 наказу МВС України від 28.12.2023 №1086 "Про організацію виконання запитів за архівними документами головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, та на залізницях, які ліквідовано" Галузевий державний архів МВС України визначено уповноваженою установою з надання архівних довідок за архівними документами головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, та на залізницях, які ліквідовано.
Враховуючи викладене, повідомлено, що Національна поліція України не має повноважень щодо розпорядження документами органів внутрішніх справ, тому рекомендовано звернутися до Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України (вул. Інститутська, 29 а, м. Київ, 01021).
Окрім того, як зазначає позивач, він 10.02.2025 звернувся до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області із заявою, в якій просив видати йому нову довідку про заробітну плату одержану за роботу (службу) в зоні відчуження, в якій вказати дійсний розмір заробітної плати за травень 1986 року у розмірі - 378 крб. 97 коп., що підтверджується довідкою УМВС України у Вінницькій області 80/9145 від 10 червня 1998 року, копію якої додає. Та в цій новій довідці вказати, що довідка про заробітну плату від 14.02.2023 №47 вважати недійсною.
При цьому, як вказує позивач, у відповідь на вказане звернення отримав відмову, яка оформлена листом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 19.02.20253 № 47428-2025.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у видачі нової довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, яка викладена у листі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 19.02.20253 № 47428-2025, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити до органів державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовані Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі Закон № 393/96-ВР).
Цей Закон також забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Вказані конституційні положення, а також положення Закону України "Про звернення громадян" містять правову процедуру розгляду звернень особи, зокрема до суб'єктів владних повноважень, яка гарантує доступ особи до інформації, обов'язок розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Правова процедура ("fair procedure" справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, та встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Встановлена правова процедура, як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тобто особа правомірно очікує отримати у передбачений законом спосіб відповідь на порушене перед суб'єктом, якому адресовано звернення, питання відповідно та у спосіб, передбачений законом.
Частиною першою статті 1 Закону № 393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Клопотання письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 5 цього Закону звернення громадян адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (ч. 1 ст. 7 Закону № 393/96-ВР).
При цьому частинами третьою, четвертою статті 7 цього Закону передбачено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства звернення громадян мають розглядатися тим органом, до компетенції якого належить вирішення порушених у цих зверненнях питань.
Аналогічний висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 800/580/17.
За змістом частини 1, 3, 4 статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням безпосередньо до суду.
За приписами статті 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Згідно із ст. 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
За приписами частини першої, другої статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Таким чином, у разі надходження до органу звернення громадянина, відповідний орган повинен об'єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені у цьому зверненні обставини та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви і суть прийнятого рішення. Це закономірно означає, що орган, до якого відбулося звернення, зобов'язаний надати мотивовану та обґрунтовану відповідь або прийняти рішення про відмову у задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні, скарзі).
Судом встановлено, що 31.01.2025 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області із скаргою про надання недостовірних відомостей щодо сплати страхових внесків в довідці ГДА МВС від 29.11.2024 №405, в якій просив:
- надати копію його особової карточки про сплату страхових внесків за 1986,1987, 1988, 1989 та 1990 роки та відповідно вказати розміри грошового забезпечення за вказані роки, а саме розміру заробітної плати (грошового забезпечення) за вказані роки і вказати розміри сплачених страхових внесків (сплачених податків) за вказані роки;
- надати достовірні дані про сплачені страхові внески за 1986,1987, 1988, 1989 та 1990 роки до Галузевого Державного архіву МВС України з наданням копії його особової карточки в якій є записи, щодо сплати ним страхових внесків за вказані роки і, зокрема, за 1986 рік.
На вказану скаргу листом від 19.02.20253 № 47428-2025 відповідач повідомив, що з метою надання відомостей за запитом Галузевого державного архіву МВС України для формування вказаної довідки, архівним підрозділом відділу режиму та технічного захисту інформації Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за №9440-2024 від 14.10.2024, №37403-2024 від 02.12.2024 направлено належним чином завірені копії послужних документів ОСОБА_1 та карток про нарахування грошового забезпечення за 1985-1992 роки, які знаходяться на тимчасовому відповідальному зберіганні, відповідно до наказу МВС України від 04.11.2016 №1162 "Про забезпечення збереженості архівних документів головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній республіці Крим, областях, м. Києві та на залізницях, їх користування та експертизи цінності".
Відповідно до пункту 1 наказу МВС України від 28.12.2023 №1086 "Про організацію виконання запитів за архівними документами головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, та на залізницях, які ліквідовано" Галузевий державний архів МВС України визначено уповноваженою установою з надання архівних довідок за архівними документами головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, та на залізницях, які ліквідовано.
Враховуючи викладене, повідомлено, що Національна поліція України не має повноважень щодо розпорядження документами органів внутрішніх справ, тому рекомендовано звернутися до Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України (вул. Інститутська, 29 а, м. Київ, 01021).
Відтак, суд враховує, що відповідач здійснив розгляд скарги (заяви) позивача в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян", про що свідчить адресований позивачу лист від 19.02.2025 за № 47428-2025 з відповідними роз'ясненнями. Крім того, було повідомлено ОСОБА_1 , що уразі незгоди з прийнятим рішенням він має право оскаржити його відповідно до статтей 15-17 Закону України "Про звернення громадян".
Поряд з цим, зі змісту зазначеного листа, який позивач вважає відмовою, вбачається, що він не є відмовою Головного управління Національної поліції у Вінницькій області у видачі останньому довідки про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках, а містить лише роз'яснення та відповідь на звернення (скаргу) позивача від 31.01.2025.
Суд зауважує, що лист Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 19.02.20253 № 47428-2025 не має відношення до заяви позивача від 10.02.2025, та відповідно, не містить відмови щодо її реалізації.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Водночас відсутність порушеного права або невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлені під час розгляду справи, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
За змістом положень статей 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року (пункт 29) статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Також суд враховує Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, оцінивши ключові доводи позивача та дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області ( вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050, ЄДРПОУ 40108672)
Суддя Віятик Наталія Володимирівна