м. Вінниця
10 листопада 2025 р. Справа № 120/3555/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність дій відповідача щодо відмови у видачі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження.
Ухвалою від 26.03.2025 позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У встановлений судом строк надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні.
Крім того, 09.09.2024 відповідачем також подано заяву про залишення позову без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Заява мотивована тим, що адміністративні справи з вимогами щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) за період після 19.07.2022 мають враховувати редакцію норми частини першої статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Зокрема, перебіг строку звернення до суду слід обраховувати з моменту отримання працівником (військовослужбовцем) підтверджуючої довідки про нараховані та виплачені суми заробітної плати (грошового забезпечення). Із позовними вимогами щодо виготовлення нової довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках позивач звернувся лише 18.03.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Також, 10.04.2025 надійшла заява відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ст. 238 КАС України. Обґрунтовуючи подану заяву відповідач зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду з позовом до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області (справи №120/888/24, №120/3165/23, №120/887/24, №120/1110/24), в яких просив:
- визнати протиправною відмову відповідача у видачі позивачу довідки про грошове забезпечення на роботах у другій та першій зонах небезпечності в зоні відчуження ЧАЕС;
- зобов'язати відповідача провести розрахунок грошового забезпечення позивача з урахуванням вимог Постанови Ради Міністрів УРСР та Української Ради професійних спілок № 207-7 від 10.06.1986, Постанови Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 № 168-5, Постанови ЦК КПРС, Президіума Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР ВЦРПС від 07.05.1986, Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964-рс, Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031-рс, Постанови Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Союзів від 07.05.1986 № 153/10-43 за роботу в другій та першій зонах небезпечності в зоні відчуження ЧАЕС (с. Луб'янка, м. Чорнобиль, с. Діброва) за період з 02.05.1986 по 10.05.1986 з урахуванням подвійного посадового окладу та подвійного окладу за спеціальне звання, доплати - премії за Чорнобиль в розмірі 126 крб. та грошової винагороди - премії за Чорнобиль в розмірі 10000 крб., доплати за вихідні та святкові дні - 2, 4, 9 травня 1986 року, суточні, добові в розмірі 3 крб. 50 коп. за період з 02.05.1986 по 10.05.1986, оплату праці в надурочний час - 12 год в зоні небезпеки зони відчуження (зона іонізуючого випромінювання) при шестигодинному робочому дні;
- зобов'язати відповідача надати позивачу оновлену довідку про перераховане грошове забезпечення.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі № 120/3165/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відтак, обставини відмови у видачі ОСОБА_1 нової довідки про розмір грошового забезпечення були встановленні рішеннями суду у справах №120/888/24, №120/887/24, №120/1110/24 та №120/3165/23.
Крім того, відповідач вказує, що позивач зловживає процесуальними правами шляхом подання завідомо безпідставного позову, який має очевидно штучний характер у зв'язку з тим, що рішення у справах де позивач оскаржує відмову у видачі йому нової довідки неодноразово були прийняті та відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не дивлячись на обґрунтованість і зрозумілість ухвали Верховного суду у справі 120/888/24 та рішень суду які набули законної сили у справах №120/888/24, №120/887/24, №120/1110/24 та №120/3165/23, позивач подає нову позовну заяву. Водночас, доводи позовної заяви зводяться до незгоди із судовим рішення через "власне тлумачення" цієї правової норми, без зазначення того, у чому полягає неправильність чи неповнота в діях суб'єкта владних повноважень.
30.05.2025 позивачем подано відповідь на відзив, в якій виклав свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.
Щодо підстав закриття провадження, то позивач зазначив, що Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області ніколи не брало участі у перерахованих справах, тому позиція представника відповідача є хибною, а підстави для закриття провадження відсутні.
Крім того, позивач зазначив, що ним не пропущено шестимісячного строку звернення до суду з моменту отримання листа-відмови відповідача від 19.02.2025 №47428/2025.
Також, позивач зазначає, що оскільки в позовних вимогах він просив вийти за межі позовних вимог, з метою ефективного захисту його порушених прав суб'єктом владних повноважень, тому просить суд зобов'язати відповідача вписати в довідку про заробітну плату грошову винагороду (премію) 10000 крб. (підстава наказ УВС області №147 від 22.04.1993).
Визначаючись щодо клопотання представника відповідача про закриття провадження, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до статті 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України установлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Отже, закриття провадження у справі можливе у випадку одночасної тотожності складу учасників справи, предмету позову та його підстав. Відмінність у будь-якій складовій виключає можливість закриття провадження у справі.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №809/487/18, від 13.07.2020 у справі №620/3960/19.
Суд зазначає, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає зверненню до суду заінтересованих осіб для вирішення спору.
Так, з автоматизованої комп'ютерної системи "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що дійсно ОСОБА_1 звертався до Вінницького окружного адміністративного суду з позовами до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області, справи № 120/3165/23, № 120/888/24, № 120/887/24, № 120/1110/24, рішеннями яких в задоволенні позову відмовлено.
Досліджуючи даний адміністративний позов (справа №120/3555/25), судом встановлено, що підставою звернення до суду з позовом слугувала відповідь Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на заяву ОСОБА_1 .
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі Bellet v. Frаnсе, де Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відтак, як свідчить позиція суду, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
З огляду на викладене суд доходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для закриття провадження у цій справі, а тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 238, 248, 256 КАС України, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна