Справа № 740/4006/25
Провадження № 2/740/1871/25
30 жовтня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участі секретаря судового засідання Дорошенко А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (далі - ТОВ «Брайт Інвестмент», товариство) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
У липні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2022380346_CARD від 11.01.2019 у розмірі 92 508,71 грн та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.01.2019 між АТ «ОТП Банк» (далі - банк) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2022380346 на придбання товару. Указаний договір є змішаним, тобто містить елементи різних договорів, та позичальнику надано декілька різних послуг, а саме: кредитування та видача і обслуговування картки. Пунктом 2 договору визначено умови укладення заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2022380346_CARD від 11.01.2019, що є невід'ємною частиною договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та усіх додатків до нього, невід'ємною частиною якого є тарифи банку, паспорт споживчого кредиту. На підставі заяви-анкети банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб, що підтверджується підписом відповідача на розписці. У заяві-анкеті визначено умови обслуговування кредитної лінії, відповідно до яких банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається заявою-анкетою, тарифами банку та договором. На день укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5 % у місяць. На день укладення заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01 % річних. АТ «ОТП Банк» виконало в повному обсязі зобов'язання за заявою-анкетою про надання банківських послуг, відповідачка отримала кредитні кошти та деякий час здійснювала погашення кредитної заборгованості. При цьому відповідачка свої зобов'язання за договором не виконала, що призвело до утворення заборгованості.
24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого позивач прийняв право грошової вимоги і став новим кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості, зазначеними в реєстрі боржників (додаток № 1 до договору), зокрема, за заявою-анкетою про надання банківських послуг № 2022380346_CARD від 11.01.2019.
Станом на день відступлення права вимоги новому кредитору загальний розмір заборгованості становить 35 732,57 грн, з яких: 21 600,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14 132,57 грн - заборгованість за процентами.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 19 вересня 2025 року 11-00 год.
У подальшому судове засідання відкладено на 30 жовтня 2025 року 10-00 год.
У позовній заяві представник позивача - Кириченко О. М. просила розглянути справу без її участі.
Також представник позивача подав до суду заяву про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн, до якої додав копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я Чміль Ю. В., ордер на надання правничої допомоги від імені ТОВ «Брайт Інвестмент» на ім'я адвоката Чміль Ю. В., копії договору про надання правничої допомоги від 01.05.2023 № 01/05-23, додатка № 1 до договору про надання правничої допомоги від 01.05.2023 № 01/05-23, акта про надання правової допомоги № 02/09-25/02 від 02.09.2025.
Відповідачка у судові засідання не з'явилася, при цьому належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. До суду повернулися поштові конверти з рекомендованими повідомленнями без вручення відповідачці з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву на позов, жодних заяв/клопотань відповідачка не подавала до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши наявні у справі докази, кожного окремо та в сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 11.01.2019 АТ «ОТП Банк» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2022380346, згідно з яким остання отримала кредит у розмірі 8202,50 грн, з яких: 7244,00 грн - на придбання товару, 350 грн - на сплату додаткових послуг банку, а саме послуги «СМС+Довідка», 608 грн - на придбання послуг зі страхування від нещасного випадку (а. с. 13 - зворот).
11.01.2019 відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту, згідно з яким їй відкрито кредитну лінію, ліміт кредиту - 8202,50 грн (з можливістю збільшення відповідно до кредитного договору), строк кредитування - 24 місяці, кредитна лінія - 36 місяців (з правом пролонгації), розмір процентної ставки становить 5 % у місяць (після закінчення пільгового періоду), реальна річна процентна ставка - 79,58 % (а. с. 14 - зворот).
Згідно з доданою до позовної заяви розпискою, підписаною відповідачкою, вона отримала картку АТ «ОТП Банк» (а. с. 15 - зворот).
24.03.2023 між АТ «ОТБ Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого АТ «ОТБ Банк» передало (відступило) ТОВ «Брайт Інвестмент» за плату, а ТОВ «Брайт Інвестмент» прийняло належні АТ «ОТБ Банк» права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників. (а. с. 7-11).
Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу № 24/03/23, ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 35 732,57 грн, з яких: 21 600,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14 132,57 грн - заборгованість за процентами (а. с. 11 - зворот).
Згідно з наданим ТОВ «Брайт Інвестмент» розрахунком станом на 24.03.2023 загальний залишок заборгованості за кредитним договором № 2022380346_CARD від 11.09.2019 становить 35 732,57 грн, з яких: 21 600,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14 132,57 грн - заборгованість за процентами (а. с. 18-26).
Випискою з рахунка приватного клієнта № 2022380346_CARD за період з 11.01.2019 по 24.03.2023, доданою до позовної заяви, підтверджується факт користування відповідачкою кредитними коштами (а. с. 27-30).
Посилаючись на те, що відповідачка порушила взяті за договором зобов'язання щодо своєчасного внесення грошових коштів на погашення суми кредиту, процентів за користування кредитним коштами, позивач просив стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Також відповідно до ст. 1082 ЦПК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Надані позивачем на обґрунтування своїх вимог докази суд вважає належними та допустимими і такими, що підтверджують укладення відповідачкою вищевказаного кредитного договору.
Унаслідок невиконання відповідачкою взятих за кредитним договором зобов'язань утворилася заборгованість у загальному розмірі 35 732,57 грн, яка не спростована відповідачкою, і така заборгованість підлягає стягненню з неї на користь позивача, який є новим кредитором на підставі відповідного договору про відступлення права вимоги.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України с удовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу, слід зазначити таке.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до наданих представником позивача документів на підтвердження надання правничої допомоги, зокрема, акта про надання правової допомоги № 02/09-25/02 від 02.09.2025, Адвокатське бюро "Юлії Чміль" в особі керуючого бюро - Чміль Ю. В. надало ТОВ «Брайт Інвестмент» юридичні послуги в справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 відповідно до вищевказаного договору на суму 8500,00 грн, яка включає в себе: 4500,00 грн - за ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документів, аналіз документів, ознайомлення судової практики та визначення перспективи справи; 4000,00 грн - складання позовної заяви, у тому числі оформлення пакета документів для подання її з додатками до суду.
Суд вважає, що визначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 8500,00 грн є завищеним з урахуванням категорії справи та наданих адвокатом послуг. Так, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн відповідатимуть критеріям реальності таких витрат, розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин цієї справи, що є співмірним зі складністю справи, а також обсягом наданих адвокатом послуг, які зводилися до консультацій щодо судового врегулювання кредитної заборгованості, складення позовної заяви, подання інших клопотань/заяв до суду. При цьому суд також ураховує фінансовий стан обох сторін, де позивачем є юридична особа, яка займається питаннями фінансового характеру, і на користь якого стягнуто грошові кошти, як заборгованість за договором, а відповідачкою - фізична особа, з якої стягнуто заборгованість за кредитним договором у зв'язку з невиконанням умов договору.
Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору та на правничу допомогу в загальному розмірі 6422,40,00 грн.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 263 - 265, 272, 273 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (вул. Січових Стрільців, 9, м. Дніпро; ЄДРПОУ 43115064) заборгованість у загальному розмірі 35 732 (тридцять п'ять тисяч сімсот тридцять дві) гривень 27 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (вул. Січових Стрільців, 9, м. Дніпро; ЄДРПОУ 43115064) судові витрати в загальному розмірі 6422 (шість тисяч чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко