Провадження № 33/803/2862/25 Справа № 203/6424/25 Суддя у 1-й інстанції - Качаленко Г. В. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
06 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Дідик А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
на постанову судді Центрального районного суду міста Дніпра від 07 жовтня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -
Постановою судді Центрального районного суду міста Дніпра від 07 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
У постанові суду зазначено, що 04.09.2025 приблизно о 00 год. 15 хв. в м. Дніпро, Центральний район, міст Старий (Амурський) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, автомобілем марки «Chevrolet Nubira» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest та в закладі охорони здоров'я відмовився, порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваної постанови у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також через порушення норм матеріального та процесуального права.
Посилається на те, що справу розглянуто без надання можливості ознайомитись із матеріалами адміністративної справи та доказами, на які посилався інспектор на підтвердження провини водія та суддя при прийнятті рішення, а також без надання можливості реалізувати своє право на надання доказів своєї невинуватості суду.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено причину зупинки автомобіля. Отже працівниками поліції не було доведено належними та допустимими доказами факт порушення водієм положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу, у зв'язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього - не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відеозапис, долучений до матеріалів справи є перервним, що на думку апелянта, свідчить про втручання до електронного носія та внесення до нього змін, що суперечить законодавству.
Так, відеозапис з обох дисків розпочинається вже з тривалої бесіди працівників поліції із особою, один з 00:13 хв, другий з 00:15 хв, яка сидить на водійському сидінні у автомобілі, двигун якого вимкнено. Протягом усього запису працівник поліції фіксує декілька подій та зупиняє різні автомобілі, тобто весь час запису перериває одну подію з якої починається відеозапис, що свідчить про те що до нього вносились зміни.
Вказує, що у матеріалах справи відсутній оригінал відеозапису з нагрудної камери, а лише міститься DVD диск, що є копією відеозапису, тобто відсутнє джерело походження відеозапису.
Також працівниками поліції не були долучено до матеріалів справи свідоцтво, що стосується технічного приладу "відеокамери", що не дає можливості встановити той факт, що відеозапис на камеру щодо ОСОБА_1 проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.
Відсутність безперервного відеозапису ставить під сумнів законність проведення поліцейськими вказаних дій та позбавляє можливості об'єктивно перевірити обставини пов'язані із виявленням та фіксацією адміністративного правопорушення. Таким чином, працівники поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, порушили вимоги ст. 266 КУпАП, Закону України «Про національну поліцію» та Інструкції№ 1026.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вказує, що йому не було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров'я. Йому не було надано направлення на проходження огляду на стан наркотичного або алкогольного сп'яніння, не дивлячись на його прохання. Також направлення було складено поліцейським після закінчення складання адміністративного протоколу, що позбавило його можливості у встановлену законом порядку пройти відповідний огляд протягом двох годин з моменту складання протоколу.
Крім того на диску із записом 471269 на 00:43 хвилині зафіксовано, як він (апелянт) кричить, що не відмовляється від медичного освідування.
На підставі наведеного апелянт просить постанову судді Центрального районного суду міста Дніпра від 07.10.2025 щодо нього скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
В судовому засіданні апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Дідик А.О. підтримали доводи поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, просили апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Додаткова захисник зауважила на відсутність у справі доказів зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також стверджувала, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння та йому не було видано направлення на проходження такого огляду.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення; рапорт інспектора поліції; відеозапис з бодікамер працівників поліції.
Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №442915 від 04.09.2025, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1), 04.09.2025 о 00:15 годин в м. Дніпро, Амурський міст, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest та в закладі охорони здоров'я відмовився, порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Свідки не залучалися.
Подію за фіксовано на технічний відеозапис відеозапису: 471348, 471269.
У графі "пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності" зазначено:"надасть у суді".
Вказано, що тимчасово посвідчення водія не вилучалось, тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами не видавався.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, та повідомлено дату, час та місце розгляду справи, однак ОСОБА_1 від підпису у протоколі відмовився.
Відповідно до електронного рапорту інспектора поліції № 237229713, 04.09.2025 за адресою: м. Дніпро, Амурський міст, згідно вимог п.7 ч.1 ст. 35 ЗУ "Про національну поліцію" було зупинено транспортний засіб«Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду водій відмовився. Відповідно до ст. 266 КУпАП водія відсторонено від керування транспортним засобом та попереджено про заборону подальшого керування. Посвідчення водія У ОСОБА_2 не вилучалось - не надав до рук. Автомобіль передано тверезому водію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (П/В НОМЕР_2). Щодо водія ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 442915. Подію зафіксовано на нагрудні відеокамери: 471269, 471348 (а.с.3).
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 04.09.2025 в )0 годин 20 хвилин водія ОСОБА_1 направлено на закладу охорони здоров'я - КП "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня психіатричної допомоги" ДОР" у зв'язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці (а.с.4).
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Працівниками поліції долучено до матеріалів справи два DVD+R диск, на яких наявні відеозаписи з нагрудних камер поліцейських.
На першому диску наявний відеофайл під назвою "export-ocqs6" з відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції № 471348 від 04.09.2025 тривалістю 00:15:54-01:35:59, де працівник поліції звертається до водія, як потім буде встановлено ОСОБА_1 :"...ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обстановці. Ви готові пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку - на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Драгеру або у медичному закладі?"(00:15:48 годин).
Водій ОСОБА_1 у цей час сидить в автомобілі на водійському місці.
О 00:16:03 годині ОСОБА_1 :"Згоден".
Працівник поліції:"За допомогою Драгеру, так?"
Водій ОСОБА_1 о 00:16:07 годині :"Так".
Працівник поліції:"Зараз, зачекайте".
ОСОБА_1 заглушив мотор автомобіля.
Працівник поліції:"А куди Ви їдете?"
ОСОБА_1 :"З лівого берега на правий".
Працівник поліції:"А що у Вас на правому тут? У гості чи додому? Чого в комендантську годину?"
ОСОБА_1 :"З якому метою цікавитесь? Ви взагалі хто?"
Працівник поліції:"Я представлявся веж. Я сержант поліції Лишенко Артем".
Працівник поліції надав ОСОБА_1 службове посвідчення для ознайомлення.
ОСОБА_1 :"Я не ознайомився".
Працівник поліції:"Я ж надавав посвідчення Вам для ознайомлення. Очікуємо Драгер і пройдете огляд".
В 00:27:19 годин водій ОСОБА_1 вийшов з автомобіля і швидко пішов.
Працівник поліції:"Водій, Ви далеко зібрались? ВИ тимчасово обмежені у пересуванні до проходження огляду".
ОСОБА_1 :"Я вообще пішохід. Не розумію, що ви від мене хочете".
Працівник поліції:"У Вас виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, про які я Вам повідомляв. Зараз у Вас поведінка, що не відповідає обстановці. Ви будете огляд проходити?"
ОСОБА_1 :"Якій обстановці? Який огляд? На стан сп'яніння кого?"
Працівник поліції:"Вас".
ОСОБА_1 :"Я пішов. Що ви від мене хочете?"
Працівник поліції:"Щоб Ви пройшли огляд на стан сп'яніння".
ОСОБА_1 :"Я не водій, я пішохід".
На запису видно, що приїхав інший екіпаж поліції та привід алкотестер Драгер.
ОСОБА_1 :"Я не керував. Я на даний час пішохід, а не водій".
Працівник поліції:"Вас зупинили два інспектора, виявили у Вас ознаки сп'яніння і запропонували пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння".
ОСОБА_1 :"Я не відмовляюсь".
Працівник поліції:"Якщо Ви не відмовляєтесь, Ви будете проходити огляд?"
ОСОБА_1 :"Я не водія, я пішохід".
Працівник поліції:"Повідомляю Вам, що за відмову від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння щодо Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення".
ОСОБА_1 о 00:32:18 годині:" Добре , складайте протокол. У вас є мої документи, складайте протокол".
Працівник поліції:"Згідно ст. 266 КУпАП Вас відсторонено від керування транспортним засобом. Знайдіть тверезого водія".
ОСОБА_1 о 00:32:28 годині:"Машину я залишив. Я пішов".
Працівник поліції:"Ви не можете йти, тому що будуть складатися адміністративні матеріали".
ОСОБА_1 о 00:33:20:"Складайте, мені навіщо тут бути? Ви КУпАП жити в цьому житті? Без мене можна складати. Забирайте машину, я пішов. Ви складайте... Я водій... Ви забирайте машину на евакуаторі, все нормально. Що ви хочете? Я пішов!"
Працівник поліції:"Поки адміністративні матеріали не будуть складені, Ви залишайтеся на місці".
ОСОБА_1 :"Хто Вам таке сказав? Читайте КУпАП. Я пішов, що ви від мене хочете? Я вам може процес розказати. Без моєї участі можете скласти протокол?"
Далі на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 телефонує комусь, а працівник поліції переходять до складання адміністративних матеріалів.
Працівник поліції до ОСОБА_1 :"Тверезий водій буде?"
ОСОБА_1 :"Да, звісно. Де Драгер?"
Працівник поліції:"Ви ж відмовились".
О 00:43:18 годині ОСОБА_1 :"Я відмовився, як пішохід. Я не відмовився. Хочу Драгер. Не відмовився..."
ОСОБА_1 знову йде з місця події, працівник поліції його зупиняє.
О 00:46:34 годині працівник поліції роз'яснює водію ОСОБА_1 його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також положення ст. 63 Конституції України.
ОСОБА_1 знову йде, та в процесі цього:"Ви розумієте, що ви кажете?"
Працівник поліції:"Так, звісно".
ОСОБА_1 :"Я хочу заявити клопотання".
Працівник поліції:"Я Вас слухаю".
ОСОБА_1 :"Як ти мене слухаєш, та камеру не включив".
Працівник поліції:"Камера включена. Заявляйте клопотання. Зійдіть будь ласка з проїжджої частини".
ОСОБА_1 сперечаючись з поліцейським:"Евакуюйте транспортний засіб, я ж тобі запропонував. Евакуюйте".
Працівник поліції:"Копію протоколу отримувати будете?"
ОСОБА_1 :"Я хочу з адвокатом поспілкуватися".
Працівник поліції:"Спілкуйтесь".
ОСОБА_1 :"Може адвокат бути присутнім при складання протоколу?"
Працівник поліції:"Протокол вже складено. Зійдіть будь ласка з проїжджої частини".
Потім працівник поліції оголосив водію ОСОБА_1 зміст складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 о 01:08:20 годин:" Давайте мені направлення на медичний огляд!"
Працівник поліції:"Ви відмовились від проходження медичного огляду, направлення буде долучене до матеріалів справи і направлене до суду".
ОСОБА_1 :" Давайте мені направлення! Де направлення? Я хочу ознайомитись з матеріалами справи. Дайте мені копію! Де направлення? Куди ви мене направляєте? Я можу!"
Працівник поліції, оформляючи направлення:"Зараз ми Вас ознайомимо з матеріалами".
На відео зафіксовано, що працівник поліції надали водію ОСОБА_1 можливість ознайомитись з адміністративного матеріалами, складеними щодо нього.
ОСОБА_1 :"Положіть... дайте...візьміть... мені не видно...Я не ознайомився. Куди мені з цим направленням їхати?"
Працівник поліції:" Вам не потрібно нікуди їхати".
ОСОБА_1 :"В сенсі? Я буду їхати з цим направленням. Я зараз їду. Я не можу зрозуміти, куди ви мене направляєте".
Працівник поліції:"Ви копію протоколу будете отримувати?"
ОСОБА_1 :"Ні, ми так не будемо розмовляти!"
Працівник поліції:" Добре ".
ОСОБА_1 :"Ви мене направляєте на обстеження. Я хочу знати, куди!".
Працівник поліції:"Не підвищуйте на мене голос. Я Вас нікуди не направляв".
ОСОБА_1 :"Я готовий їхати!"
Працівник поліції:" ОСОБА_1 ! Також щодо Вас буде винесено постанову за порушення п. 4.4. ПДР - перебування на проїжджій частині без світловідбивальних елементів".
Працівник поліції знову роз'яснив водію ОСОБА_1 його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України.
ОСОБА_1 :"Хочу безоплатного адвоката, викликайте!"
Працівник поліції:"Безоплатний адвокат в таких випадках не викликається".
ОСОБА_1 :"Що?...(нецензурна лексика)".
Працівник поліції:"На Вас буде накладене адміністративне стягнення у сумі 255 грн".
ОСОБА_1 :"Документи!"
Працівник поліції:"Я вже пред'являв Вам своє посвідчення".
ОСОБА_1 :"Ти прикалуєшся? Що ти "трусиш"? Ти серйозно? Навіщо ти це кажеш?"
Працівник поліції:"Що саме не згідно закону?"
ОСОБА_1 :"По перше, я не можу скористатися правовою допомогою".
Працівник поліції:"Безоплатною - ні. Можете викликати свого адвоката. Що ще не ясно? У мене камер все пише".
ОСОБА_1 :"Ви серйозно? Все це розвалиться у суді. Я буду писати скаргу! Фіксація відсутня!"
Працівник поліції:" Добре , пишіть скаргу".
ОСОБА_1 :"Так не робиться!"
Працівник поліції:" П'яним за кермо не слід сідати".
ОСОБА_1 :"Ладно ще по ст. 130 КУпАП. Але пішохідна... (нецензурне слово). Що ви робите?"
Працівник поліції складає постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та вручає її копію останньому.
Поліцейський:"Будете отримувати копію постанови?"
ОСОБА_1 :"Про що постанова?"
Працівник поліції:"Про притягнення до відповідальності за ч.1 ст. 127 КупАП. Будете отримувати копію?"
ОСОБА_1 :"Включи камеру!"
Працівник поліції:"Я зрозумів, не будете. Зійдіть з проїжджої частини, який раз я Вас прошу. Інакше будете затримані із застосуванням сили і спеціальних засобів".
ОСОБА_1 :"І спеціальні засоби будуть?"
Працівник поліції:"Ще раз повторюю. Зійдіть з проїжджої частини".
ОСОБА_1 :"Затримуйте!"
Працівник поліції:"Ідіть додому, відпочивайте".
ОСОБА_1 о 01:32:51 годині:"Ладно протокол по ст. 130 КУпАП - це понятно. Але другий...Ви що, знужаєтесь? Хочете затримати? Затримуйте. Робіть, що хочете. Я витрачу гроші, але..."
О 01:33:57 годині ОСОБА_1 :"Да, в алкогольному сп'янінні, але ви не правильно процедуру провели. Я пішохід!"
Працівник поліції:"На все добре".
На другому диску, долученому до матеріалів справи, наявний відеофайл під назвою "export-qj41e" з відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції № 471269 тривалістю 00:13:21-01:31:28 годин.
Працівник поліції до водія ОСОБА_1 , який перебуває на водійському місці автомобіля, що зупинився на узбіччі проїжджої частини:"Надайте будь ласка посвідчення водія і реєстраційний талон на транспортний засіб".
ОСОБА_1 :"Ще раз!"
Працівник поліції:"Посвідчення водія і реєстраційний талон на транспортний засбі, будь ласка."
ОСОБА_1 :"Навіщо?"
Працівник поліції:"надайте посвідчення водія і реєстраційний талон, щоб я перевірив".
Далі на відеозапису зафіксована інформація аналогічна наведеній вище з нагрудної камери працівника поліції № 471348.
Апеляційний суд вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудних камер працівників поліції в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, дані відеозапису нагрудних камер працівників поліції є належним та допустимим доказом, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що відеозапис долучений до матеріалів справи не містить повного запису з нагрудних камер працівників поліції щодо події, на переконання апеляційного суду хоча і є слушними, проте такий недолік не можна вважати істотним, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджуються всією сукупністю доказів, досліджених судом під час розгляду даної справи, при цьому на наявному відеозаписі зафіксовано те, що працівники поліції після зупинки транспортного засобу перед перекритим в'їздом на міст у комендантську годину повідомили водію ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, а також факт відмови водія від проходження такого огляду.
Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження запропонованого працівниками поліції огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі.
Твердження ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції залишив без належної правової оцінки факт фальсифікації та суперечливість наявних в матеріалах справи доказів, за допомогою яких можливо встановити фактичні обставини справи, є неспроможні та не заслуговують на увагу.
Долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис не викликає сумнівів щодо його достовірності та допустимості, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, тому є належним та допустимим доказом у справі. Доказів монтажу, редагування наданого запису з метою фальсифікації даних, зафіксованих на ньому, стороною захисту надано не було та судом на встановлено.
Суд відхиляє твердження ОСОБА_1 про те, що в матеріалах справи відсутній оригінал відеозапису з нагрудної камери, а міститься лише його копія. Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали, відрізняються один від одного тільки часом та датою їх створення. Записаний на оптичний диск носій інформації, електронний файл у вигляді відеозапису, є оригіналом (відображенням) електронного документу.
Не ґрунтуються на вимогах і посилання апелянта на те, що працівниками поліції не долучено до матеріалів справи свідоцтво, що стосується технічного приладу "відеокамера", що позбавляє можливості сторону захисту встановити факт того, що відеозапис події проведено спеціальним технічним засобом, який входить до переліку технічних засобів, що використовуються у підрозділах поліції.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Разом з тим, відповідно до ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Наявний у справі відеозапис з нагрудних камер відповідає вказаним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано їх номери, які співпадають з номерами, на відеозаписі, що долучений до матеріалів провадження. Жодних вимог до працівників поліції долучати до матеріалів адміністративної справи свідоцтва на нагрудні камери законодавцем не передбачено.
Водночас апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ані ОСОБА_1 , ані його захисник не скористалися процесуальною можливістю та не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки, притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі, чи то з приводу з'ясування питання про сертифікацію нагрудних камер поліцейських. Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб - працівників поліції.
На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння при обставинах встановлених постановою судді Центрального районного суду міста Дніпра від 07 жовтня 2025 року, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів його винуватості у вчиненні вказаного правопорушення.
Зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення інформації, рапорт працівника поліції, а також відеозапис з нагрудних камер поліцейських у своїй сукупності спростовують твердження сторони захисту про фальсифікацію і суперечливість доказів вини водія ОСОБА_1 , а також про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
За нормативним визначенням ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як зазначено у п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно п.6, 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до п.3,6,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);
- лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як убачається відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, останній повідомив ОСОБА_1 , що у нього убачаються ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров'я, на що водій ОСОБА_1 спочатку погодився, а потім категорично відмовився (00:32:18, 00:43:18 годин запису). Отже апеляційні доводи сторони захисту про те, що працівник поліції не запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров'я є надуманими.
Наведене вище узгоджується з даними рапорту інспектора поліції (а.с.3) та направленням водія до закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння (а.с.4).
Враховуючи, що ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пройти медичний огляд на перебування у стані алкогольного сп'яніння категорично відмовився, працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 442915 (а.с.1). Порушень порядку проходження огляду водія на перебування у стані сп'яніння, встановленого Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками поліції допущено не було.
Посилання ОСОБА_1 про те, що поліцейські не надали йому направлення, що позбавило його можливості у встановлену законом порядку пройти відповідний медичний огляд протягом двох годин з моменту складання протоколу - є недоречними, оскільки за вимогами закону огляд водія у закладі охорони здоров'я проводиться виключно у присутності працівників поліції протягом двох годин з моменту зупинки транспортного засобу за умови надання водієм згоди на проходження такого огляду. Оскільки ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Драгер, так і у медичному закладі, працівники поліції склали стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення та направлення, в якому зафіксували виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд констатує, що ОСОБА_1 дійсно виявив бажання самостійно пройти медичний огляд у лікарні, однак вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення, що не свідчить про незаконність дій працівників поліції. Крім того, жодних законних підстав для надання ОСОБА_1 направлення для самостійного проходження огляду у медичному закладі законодавством не передбачено. Таким чином жодних суперечностей щодо фактичних обставин події матеріали справи не містять.
Обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено та стороною захисту надано не було.
Аналізуючи апеляційні доводи сторони захисту про неналежність такого доказу, як протокол про адміністративне правопорушення, оскільки у ньому не зазначено причину зупинки автомобіля ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 442915 від 04.09.2025 (а.с.1), будь-яких суперечностей або він не містить, у ньому у повній мірі зазначено суть та ознаки вчиненого адміністративного правопорушення, дату, час та місце його вчинення, вірно зазначено пункт Правил дорожнього руху, порушений водієм, а також інші необхідні дані, передбачені положеннями ч.1 ст. 256 КУпАП. Підстав зазначати у протоколі про адміністративне правопорушення причину зупинки транспортного засобу вимогами ст. 256 КУпАП не встановлено.
Крім того апеляційний суд звертає увагу, що закон вимагає відеофіксації обставин проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння або відмови від проходження такого огляду, а не фіксування факту керування особою транспортним засобом, причин такої зупинки транспортного засобу, встановлення порушень ПДР, що може бути встановлено за допомогою інших доказів. Тому апеляційні доводи щодо не встановлення законної підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , як і відсутність фіксування на відео керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , як підстави для висновку про недоведеність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, суд апеляційної інстанції не вважає слушними.
Таким чином твердження ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними та не заслуговують на увагу.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Апеляційний суд також відкидає як безпідставні доводи апеляційної скарги про те, що справу було розглянуто без надання можливості стороні захисту ознайомитись з матеріалами справи та надати суду докази невинуватості ОСОБА_1 .
Як убачається з матеріалів провадження, адміністративні матеріали надійшли до суду першої інстанції 09.09.2025 та в цей же день передані для розгляду судді (а.с.5,6). Після призначення слухання справи та до початку першого судового засідання захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Дідик А.О. подала до суду клопотання про допуск її до участі у справі з одночасним проханням про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи (а.с.8-10).
16.09.2025 захисник Дідик А.О., згідно її власноручної розписки, ознайомилась з матеріалами справи у повному обсязі та отримала копію відеозапису з нагрудних камер працівників поліції (а.с.8 об).
29.09.2025 та 02.10.2025 захисник Дідик А.О. подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.12,20), а 02.10.2025 - клопотання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , яке досліджене судом та долучено до матеріалів провадження (а.с.23-29).
Крім того як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисник надали свої пояснення суду першої інстанції під час судового засідання. Отже, на переконання суду апеляційної інстанції, сторона захисту мала можливість у повній мірі скористатися своїми процесуальними правами, зокрема знайомитись з матеріалами справи, надавати суду будь-які докази, пояснення на підтвердження своєї позиції і жодних перешкод у цьому судом першої інстанції допущено не було.
В апеляційній скарзі містяться також інші доводи, які зводяться до дослівного викладу положень КУпАП, без їх належного співвідношення до доказів та фактичних обставин цієї справи, тому не потребують детального аналізу апеляційним судом, оскільки не мають вирішального значення у цьому провадженні, виходячи із предмету та меж доказування у даній категорії справ, а правова оцінка та мотиви апеляційного суду за всіма ключовими доводам сторони захисту, на які апелянт акцентував увагу в апеляційній скарзі, викладені вище.
Застосовуючи такий підхід, апеляційний суд виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо мотивування судового рішення. І хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р., заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, зокрема і доводам сторони захисту про наявність підстав для закриття адміністративного провадження, та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Центрального районного суду міста Дніпра від 07 жовтня 2025 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду міста Дніпра від 07 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО