Ухвала від 10.11.2025 по справі 184/1175/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9210/25 Справа № 184/1175/24 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В. І. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

10 листопада 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Свистунової О.В.,

суддів - Єлізаренко І.А., Макарова М.О.,

ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2025 року ОСОБА_1 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу на рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2025 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2025 року витребувано з Покровського міського суду Дніпропетровської області цивільну справу № 184/1175/24.

13 серпня 2025 року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 серпня 2025 року зазначену скаргу було залишено без руху для виконання вимог статті 357 ЦПК України, з наданням десятиденного строку з дня вручення копії ухвали для надання документу про сплату судового збору.

15 серпня 2025 року копія вказаної ухвали була направлена на адресу апелянта, проте поштове відправлення повернулось не врученим з відміткою на конверті - «за закінченням терміну зберігання».

В подальшому, 09 жовтня 2025 року на адресу апелянта, яка зазначена у його апеляційній скарзі, повторно була направлена копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, проте поштове відправлення повернулось не врученим з відміткою на конверті: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до положень частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Заяв чи клопотань про зміну місця проживання від апелянта до суду не надходило.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні в справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Судом апеляційної інстанції вжиті всі наявні процесуальні заходи для скерування скаржнику копії ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху, однак вона не була вручена йому за відсутності останнього за вказаною ним адресою проживання, таким чином у визначений судом строк вимоги ухвали не виконано.

Частиною другою статті 357 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з частиною шостою статті 357 ЦПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Таким чином, враховуючи розумність строку розгляду справи, апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути скаржнику, роз'яснивши при цьому, що він не позбавлений права повторно звернутись з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2025 року - визнати неподаною та повернути скаржнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: І.А. Єлізаренко

М.О. Макаров

Попередній документ
131657085
Наступний документ
131657087
Інформація про рішення:
№ рішення: 131657086
№ справи: 184/1175/24
Дата рішення: 10.11.2025
Дата публікації: 12.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (10.11.2025)
Дата надходження: 04.08.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
30.09.2024 10:15 Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області
02.01.2025 15:30 Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області
15.04.2025 16:15 Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області
02.07.2025 16:00 Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області