Справа № 713/3257/25
Провадження №2-а/713/63/25
іменем України
10.11.2025 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Кибича І.А., з участю секретаря судових засідань Троценко Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Хованець Андрій Ігорович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Хованець А.І., звернувся з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У позові вказував, що 22 липня 2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 було складено постанову №1474 за справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Зі змісту постанови про адміністративне правопорушення №1474 від 22 липня 2025 встановлено: «15.07.2025 року ОСОБА_1 являючись військовозобов'язаним громадянином України, всупереч вимогам правил військового обліку, є порушником чинного законодавства, а саме, отримав згенеровану повістку через систему АІТС ОБЕРІГ №3884845 з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 29.06.2025 року на 14:00 для уточнення військово-облікових даних, що підтверджується повідомленням наданим АТ «Укрпоштою» №0610260370386 Ф.20. Своїми діями ОСОБА_1 не виконав військовий обов'язок чим порушив вимоги пп.5 та 7 ч. 3 ст. 1, ч.8 ст. 2, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, а також додаток до порядку 2 «правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» п.1 Призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ.
Своїми діями ОСОБА_1 не виконав військовий обов'язок чим порушив вимоги пп. 5 та 7 ч. 3 ст. 1, ч.8 ст. 2, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, а також додаток до порядку 2 «правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» п.1 Призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів, а також ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. направлення для проходження медичного огляду, чим в сукупності порушив ч.3 ст.210 КУпАП.
Вважає, що оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання її протиправною та скасування.
15 жовтня 2025 року АО «ЮФ «ФОРС-МАЖОР» направило адвокатський запит до Путильського ВДВС у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з проханням надати копії матеріалів виконавчого провадження №79278585 відносно боржника ОСОБА_1 16 жовтня 2025 надійшла відповідь за №11611 від Путильського ВДВС з матеріалами виконавчого провадження №79278585 стосовно боржника ОСОБА_1 06 жовтня 2025 Путильським ВДВС у Вижницькому районі Чернівецької області ЗМУ МЮ відкрито виконавче провадження ВП №79278585, стягувач ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, та користується правом на відстрочку від призову на підставі п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не ухилявся від військового обліку та військової служби, діяв у межах закону та належним чином виконував покладені на нього обов'язки, не отримував будь-яких викликів, про необхідність явки до ТЦК та СП не був обізнаний, повідомлень від АТ «Укрпошта» про наявність поштового відправлення також не надходило. Натомість лише направлення повістки за поштовою адресою його проживання не створює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Просить визнати протиправною та скасувати постанову №1474 від 22 липня 2025 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою на ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Хованець А.І. не з'явились. До початку розгляду справи від представника позивача адвоката Хованця А.І. надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
В судове засідання представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 Чернівецької області Фуштей М.В. не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від представника відповідача надійшов відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, вважає викладені у позовній заяві доводи безпідставними, необґрунтованими та неналежними. На момент надсилання повістки ОСОБА_1 , право на відстрочку не реалізував, персональні дані у визначений законодавцем період не оновив, військово-лікарську комісію у відповідності до підпункту 3.1, підпункту 3.2 глави 3 розділу ІІ Наказу МОУ №402 від 14.08.2008 року не проходив. У зв'язку з неприбуттям позивача за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце зазначені в повістці було сформовано звернення № E2699235 до органів Національної Поліції. Повістку № 3884845 було надіслано на актуальну адресу місця проживання ОСОБА_1 та на противагу викладеним обставинам позивачем, ані в протоколі, ані під час розгляду справи по суті про накладення адміністративного стягнення не було надано пояснень з приводу відсутності за місцем проживанням та непереборності обставин які унеможливили отримання оскаржуваного виклику. Як вбачається з матеріалів справи позивач не оновив дані змінив місце реєстрації згідно відміток в паспорті наданого позивачем та не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому перебуває на обліку. Відтак, за обставинами розглядуваного спору скеруванням повістки за облікованою за позивачем адресою у разі повернення такого поштового відправлення з причин відсутності адресата за вказаною поштовою адресою відповідачем вжито дії щодо належного оповіщення позивача про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наявність у позивача права на відстрочку ніяким чином не звільняє його від обов'язку дотримуватись правил військового обліку та мобілізаційного законодавства. З огляду на все вищевикладене можна дійти логічного висновку, що у зв'язку з недотриманням норм мобілізаційного законодавства та порушенням правил військового обліку, не реалізацією права на відстрочку, виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 є повністю обґрунтованим та законним. Адже з огляду на фактичні обставини справи надалі залишався не зрозумілим правовий статус позивача, тобто чи являється ОСОБА_1 військовозобов'язаним підлягаючим мобілізації на особливий період чи військовозобов'язаним, який згідно статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» користується правом на відстрочку, адже на моменту виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 відстрочкою не користувався. Таким чином, відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки сама його незгода із встановленим правопорушенням не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності. Просив відмовити в задоволенні позову.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно вимог ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 №1474 від 22 липня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Згідно фабули: «15.07.2025 року ОСОБА_1 являючись військовозобов'язаним громадянином України, всупереч вимогам правил військового обліку, є порушником чинного законодавства, а саме, отримав згенеровану повістку через систему АІТС ОБЕРІГ №3884845 з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 29.06.2025 року на 14:00 для уточнення військово-облікових даних, що підтверджується повідомленням наданим АТ «Укрпоштою» №0610260370386 Ф.20. Своїми діями ОСОБА_1 не виконав військовий обов'язок чим порушив вимоги пп.5 та 7 ч. 3 ст. 1, ч.8 ст. 2, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, а також додаток до порядку 2 «правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» п.1 Призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ.
Своїми діями ОСОБА_1 не виконав військовий обов'язок чим порушив вимоги пп. 5 та 7 ч. 3 ст. 1, ч.8 ст. 2, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, а також додаток до порядку 2 «правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» п.1 Призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів, а також ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. направлення для проходження медичного огляду. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.210 ч.3 КУпАП.
Вважаючи протиправною зазначену постанову, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що є особою з інвалідністю 2 групи, та користується правом на відстрочку від призову на підставі п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не ухилявся від військового обліку та військової служби, діяв у межах закону та належним чином виконував покладені на нього обов'язки, не отримував будь-яких викликів, про необхідність явки до ТЦК та СП не був обізнаний, повідомлень від АТ «Укрпошта» про наявність поштового відправлення також не надходило.
На підтвердження вказаних обставин подав копію довідки до акта огляду МСЕК Серія 12 ААГ №583387 з даних якої вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, загальне захворювання, інвалідність встановлена на строк до 01.02.2026 року, дата чергового переогляду 15.01.2026 року.
Представником відповідача на підтвердження обставин викладених у відзиві надано наступні докази:
копію протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП;
копію повістки ІНФОРМАЦІЯ_6 (Путила) №3884845 від 13.06.2025 року вбачається, що повістка виписана на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання АДРЕСА_1 . Є відмітка з'явитись 29.06.2025 року о 14-00 год. в АДРЕСА_2 для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ОСОБА_3 );
копію поштового повідомлення Укрпошта з відміткою повертається, адресат відсутній.
Норми закону застосовані судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, чи прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1ст. 9 КАС України).
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа органу територіального центру комплектування та соціальної підтримки має обов'язок всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закон України «Про борону України», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації. Таким чином, з 24 лютого 2022 року на всій території Україні триває особливий період.
Згідно з ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Приписами п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки
Згідно із підпунктом 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого КМУ від 16 травня 2024 р. №560:
«Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».
Змінами, внесеними Постановою уряду від 8 жовтня 2024р. №1147 до Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.
У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Як вбачається з матеріалів справи, навіть за наявності на поштовому конверті позначки «Повістка ТЦК, Вручити особисто» докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК, Вручити особисто» в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Як вбачається з долученої представником відповідача повістки та поштового повідомлення адреса місця проживання на яку було скеровано повістку вказана АДРЕСА_1 .
З копії паспорта громадянина України Серія НОМЕР_1 , долученого до позовної заяви вбачається, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 з 30.07.2003 року є АДРЕСА_3 .
Таким чином, відсутні будь-які докази того, що позивач ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про виклик до РТЦК.
Крім цього, відповідно до примітки ст.210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Тобто, якщо Міністерство оборони України як держатель такого реєстру може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких відомостей.
Як вже було встановлено вище, позивач викликався з метою уточнення даних, водночас матеріали справи не містять відомостей про неможливість отримання таких даних з реєстрів. Таким чином можливість отримання таких даних виключає підстави для застосування статті 210-1 КУпАП, що відповідає примітці ст.210 КУпАП.
Разом з цим, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, та користується правом на відстрочку від призову на підставі п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
В силу ч.1 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що постанова №1474 від 22 липня 2025 року винесена відповідачем за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.210-1 ч.3 КУпАП.
Тобто судом з достовірністю встановлено, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання її скасування із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 ч.3 КУпАП.
Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 9 статті 5 ЗУ «Про судовий збір» - від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Позивач звільнений від сплати судового збору, як особа з інвалідністю 2-ї групи, і відповідно не ніс їх при звернені з позовом до суду.
На підставі ч.2 ст.19, 65 Конституції України, ст.ст.7, 9, 210-1 ч.3, 235, 245, 247, 251, 252, 254-256, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст.5, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, Суд,-
Позовну заяву - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №1474 від 22.07.2025 року про накладення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 ч.3 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000,00 грн., - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 ч.3 КУпАП.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та житель АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , юридична адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 .
Суддя Іван КИБИЧ