Справа № 635/6152/25
Провадження № 2/635/5055/2025
10 листопада 2025 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Омельник М.М.,
за участю секретаря судового засідання Сліпченко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором № 3914815867 у розмірі 30890,57 гривень, а також понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14 липня 2020 року ОСОБА_1 уклала із ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» Кредитний договір № 3914815867 від 14 липня 2020 року. Цей Договір, Паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ "ФК"ЦФР" (розміщені на сайті ТОВ ОК"ЦФР" www.kreditmarket.ua та з якими Позичальник ознайомився до укладення Договору та до яких Позичальник приєднався підписавши Договір) складають єдиний кредитний договір. На підставі Договору про відступлення права вимоги № TACЦФР-10-2016 від 07.10.2016 укладеного між ТОВ ФК «ЦФР» та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» (АТ «ТАСКОМБАНК») Первісний кредитор передає відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор набуває Права вимоги первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, до дорівнює Ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором. Сторони погодили, що Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор зобов'язаний набувати такі Права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимоги із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей Позичальників. 15.05.2024 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № НI/11/19-Ф від 15.05.2024, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «АПБ» Права Вимоги за Кредитними Договорами, Договорами Поруки в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги. Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу № HI/11/19-Ф від 15.05.2024 Реєстру Прав Вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 30890, 57 гривень, з яких: 22484,25 гривень - загальна заборгованість по тілу кредиту; 1,35 гривень - загальна заборгованість по відсоткам; 8404.97 гривні - загальна заборгованість по комісії; 0 гривень - пеня/штрафи. Згідно п. 2.3. Відступлення Права Вимоги і всіх інших прав, належних АТ «ТАСКОМБАНК» за Кредитними Договорами, Договорами Поруки та їх перехід від АТ «ТАСКОМБАНК» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Прав Вимог згідно Додатку № 2, але не раніше здійснення оплати ТОВ «ФК «ЄАПБ» згідно п. 3.1 цього Договору, після чого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до Позичальників стосовно Боргу та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимог -підтверджує факт переходу від Клієнта до ТОВ «ФК «ЄАПБ» Прав Вимоги Боргу та є невід'ємною частиною Договору факторингу. Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов'язанням в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним Договором. З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 15 травня 2024 року, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 3914815867 у загальному розмірі 30890,57 гривень.
Рух справи.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
03 вересня 2025 року відповідач ОСОБА_1 надала відзив на позовну заяву. В якому зазначила, що дійсно між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» був укладений Кредитний договір № 3914815867 від 14 липня 2020 року. Однак вважає, що ТОВ«ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не довело переходу до нього прав вимоги за договором факторингу від 15.05.2024 року до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 3914815867, який був укладений з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ», в зв'язку із відсутністю підстав переходу права вимоги до ПАТ «ТАСКОМБАНК» (АТ «ТАСКОМБАНК») в 2016 році, а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за вказаним договором відсутні, оскільки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ», а як наслідок і ПАТ «ТАСКОМБАНК» (АТ «ТАСКОМБАНК») не мало права на відступлення права вимоги, яким на думку відповідача, не володіло.
23 вересня 2025 року представник позивача Миколаєнко В.М. надала відповідь на відзив. В якому зазначила, що з метою вичерпної інформації по справі позивач долучає до матеріал справи наступні документи, а саме: копію Договору факторингу № HI/11/19-Ф від 15.05.2024; копію витягу з Рестру Прав Вимог - Додатку № 1 до Договору факторингу № HI/11/19-Ф від 15.05.2024; платіжну інструкцію за Договором факторингу № HI/11/19-Ф від 15.05.2024; копію Договору відступлення прав вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016. Враховуючи те, що Реєстр боржників містить інформацію щодо великої кількості боржників, що є банківською таємницею, розкриття якої має здійснюватися у визначеному законом порядку, Позивач надає Виксерокопіювання (Витяг) з Реєстру боржників, що містить лише дані Відповідача, інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб. Таким чином, Договір факторингу між Первісним кредитором та Позивачем укладений у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цього договору та ніяким чином не порушує права та законні інтереси Відповідача. Відповідно до п. 9.4 Договору відступлення прав вимоги № ТАСЦФР-10-2016 у випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії договору жодна зі сторін не ініціювала його розірвання - Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, тож Дія Договору відступлення прав вимоги № ТАСЦФР-10-201б від 07.10.2016 продовжена до 07.10.2025, а тому перехід прав вимоги за кредитним договором, відбувся відповідно до діючого Договору відступлення прав вимоги. с правомірним і відповідає чинному законодавству. Враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається Відповідач у Відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню.
30 вересня 2025 року відповідач ОСОБА_1 надала заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначила, аналогічні висновки надані раніше у відзиві.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
Представник позивача - Москаленко М.С. у судове засідання не з'явилась, в позовній заяві прохала розглядати справу за відсутності представника та у разі неявки в судове засідання відповідача - ухвалити рішення в заочному порядку.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, крім того зазначила, що позовні вимоги заперечує в повному обсязі та прохає суд в задоволенні позовних вимог - відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
14 липня 2020 року ОСОБА_1 уклала із ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» Кредитний договір № 3914815867 від 14 липня 2020 року.
Цей Договір, Паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ "ФК"ЦФР" (розміщені на сайті ТОВ ОК"ЦФР" www.kreditmarket.ua та з якими Позичальник ознайомився до укладення Договору та до яких Позичальник приєднався підписавши Договір) складають єдиний кредитний договір.
На підставі Договору про відступлення права вимоги № TACЦФР-10-2016 від 07.10.2016 укладеного між ТОВ ФК «ЦФР» та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» (АТ «ТАСКОМБАНК») Первісний кредитор передає відступає Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор набуває Права вимоги первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, до дорівнює Ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором.
Сторони погодили, що Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор зобов'язаний набувати такі Права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимоги із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей Позичальників.
15.05.2024 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № НI/11/19-Ф від 15.05.2024, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «САПБ» зобов'язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» Права Вимоги за Кредитними Договорами, Договорами Поруки в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу № HI/11/19-Ф від 15.05.2024 Реєстру Прав Вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 30890, 57 гривень, з яких: 22484,25 гривень - загальна заборгованість по тілу кредиту; 1,35 гривень - загальна заборгованість по відсоткам; 8404.97 гривні - загальна заборгованість по комісії; 0 гривень - пеня/штрафи.
Згідно п. 2.3. Відступлення Права Вимоги і всіх інших прав, належних АТ «ТАСКОМБАНК» за Кредитними Договорами, Договорами Поруки та їх перехід від АТ «ТАСКОМБАНК» до ТОВ «ФК «ЕАПБ» відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Прав Вимог згідно Додатку № 2, але не раніше здійснення оплати ТОВ «ФК «ЄАПБ» згідно п. 3.1 цього Договору, після чого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до Позичальників стосовно Боргу та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимог - підтверджує факт переходу від Клієнта до ТОВ «ФК «ЄАПБ» Прав Вимоги Боргу та є невід'ємною частиною Договору факторингу.
Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов'язанням в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним Договором.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 15 травня 2024 року, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 3914815867 у загальному розмірі 30890,57 гривень.
А від так, порушення кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала.
Крім цього, суд приймає до уваги, що факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів не оспорюється.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У пункті 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» (далі Закону) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію». Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
При цьому, відповідно до положень ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контр розрахунок не наданий, судово-економічні експертизи не призначались.
Враховуючи вищевикладене та те, що ОСОБА_1 порушує взяте на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд приходить до висновку про задоволення позовних про стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 22484,25 гривень та відсоткам у розмірі 1,35 гривні.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачки заборгованості по комісії в розмірі 8404,97 гривень суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі п. 4 ч. ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом - це, серед іншого, витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19(провадження № 14-44цс21).
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) вказано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пунктів 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати комісійну плату за обслуговування кредиту, розрахунково-касове обслуговування є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Необхідність внесення плати за додаткові та супутні послуги банку передбачені в Графіку платежів за продуктом КОКО-КЕШ. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає: з 23.07.2021 по 23.06.2024 складає 2156,40 грн щомісячно.
При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.
Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх банком зі споживачем при укладенні договору, то положення щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Визнання судом нікчемного правочину (чи окремих його умов) недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав, адже нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 8 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі №755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) викладено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 8404,97 гривні.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати банку по сплаті судового збору за подачу позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 3914815867 в розмірі 22485 (двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2204 (дві тисячі двісті чотири) гривні 11 (одинадцять) копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості, що не проголошуються:
позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;
представник позивача: Москаленко Маргарита Станіславівна, РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх № 4;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Суддя М.М.Омельник